Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ірина Василівна Фабриціус (травень 1882 р. — 6 січня 1966 р.) — українська археологиня першої половини XX століття, кандидатка історичних наук. Перш за все відома як фахівчиня з історії і культури степових скіфських племен і населення лісостепової України скіфського часу.
| Ірина Василівна Фабриціус | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1882 Київ |
| Померла | 6 січня 1966 Санкт-Петербург |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Бестужевські курси |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Російська національна бібліотека[1] |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Батько | Фабриціус Василь Іванович |
 Роботи у Вікіджерелах | |
З 1925 року директорка Херсонського краєзнавчого музею. За час її директорства Херсонський музей залишався помітним центром українізації регіону — завдяки вивченню української історії та культури, поширенню ідей українського патріотизму.
Біографія
Ранні роки
Народилася в травні 1882 року в Києві. Батько — Василь Іванович Фабриціус — учений, професор Київського університету.
Ще дівчинкою Ірина Фабриціус потрапила у Херсон. У 1900 році вона закінчила Другу Херсонську жіночу гімназію із золотою медаллю, яка засвідчує її високий інтелектуальний і творчий потенціал. Згодом продовжила навчання, отримавши в 1905 році вищу освіту в Санкт-Петербурзі в престижному навчальному закладі — Вищих Бестужевських жіночих курсах. Під керівництвом В. І. Гошкевича Фабриціус отримала також і прекрасну музейну підготовку.
Робота в Херсоні
З 1913 по 1923 рр. Ірина Фабриціус працює помічницею зберігача, а з 1923 по 1925 рр.. — вже хранителькою фондів Херсонського історико-археологічного музею. Вже з юних років вона бере участь в археологічних дослідженнях Віктора Гошкевича, які він проводив на величезних просторах Херсонської губернії. Ця участь у подальшому допомогла створити їй величезну наукову роботу — «Археологічна карта Причорномор'я Української РСР». Довгі роки Ірина Фабриціус була не тільки найближчою помічницею і ученицею, але і соратницею Гошкевича. У 1925 році, після виходу Гошкевича на пенсію, Фабриціус стає директоркою музею. Херсонський музей в ті роки був одним з найкращих історико-археологічних музеїв України, як з підбору експонатів, так і по науковій і видавничій роботі. Музей мав власний друкований орган — «Літопис Херсонського історико-археологічного музею», два випуски якого — восьмий і дев'ятий — підготовлено та видано Іриною Фабриціус.
За час директорства Ірини Фабриціус Херсонський музей залишався помітним центром українізації регіону — завдяки вивченню української історії та культури, поширенню ідей українського патріотизму. Показовими в цьому плані є такі слова Ірини Фабриціус:
 | … в кінці 18 століття були вигнані з Українського Причорномор'я татари і турки. І великодержавна Росія, яка раніше вже знищила волю України, зруйнувала тепер, коли не було татарсько-турецької загрози, останню опору козацтва — Січі Запорізькі. На степовому просторі почали ділити великі шматки землі і дарувати їх поміщикам; перетворили на кріпаків частину вільного населення, переселяли кріпаків і вільних з України, з Росії, навіть з Німеччини, Швеції, Сербії, Болгарії. Почали будувати міста і фортеці (тому що потужна Турецька держава назавжди залишилася ворогом Російської імперії). А цій частині України (губернії: Херсонська, Катеринославська, Таврійська) дали назву «Новоросія»;— Нова Росія, забувши, скільки століть Україна захищала своїми силами «степ широкий, край веселий». |  |
Робота в Санкт-Петербурзі
У 1931 по 1936 рр. Ірина Фабриціус жила в Санкт-Петербурзі. Працювала в Ермітажі та Публічній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна. У 1937 році Фабриціус повертається в Україну, до Києва, куди її запросили на роботу в Інститут археології НАН України, на посаду старшої наукової співробітниці.
Наукова діяльність
Початок самостійної наукової діяльності Ірини Фабриціус пов'язано з Херсонським міським музеєм старожитностей. Величезний вплив на формування наукових археологічних інтересів Фабриціус, після її повернення в Херсон, мав засновник музею, український археолог і краєзнавець Віктор Гошкевич.
У період свого директорства Фабриціус проводила досить великі польові дослідні роботи. Це і розвідки з виявлення нових пам'яток археології, і розкопки кількох поселень, городищ, курганів. У 1924 році Ірина Фабриціус керувала розкопками Аджігільського античного городища (на березі Дніпровського лиману). Тоді ж був розкопаний курган біля села Лук'янівка, що надав дуже цінні знахідки з поховань білозерської культури доби пізньої бронзи (ранніх кіммерійців). Розкопки на Любимівському пізньоскіфському городищі I в. до н. е.-II ст. н. е., що проводилися протягом 1925–1929 рр., дозволили Фабриціус реконструювати його планування і конструкцію фортифікаційних споруд. На Гаврилівському пізньоскіфському городищі вона виявила культурний шар IV—III століть до н. е. Раніше воно вважалося тільки пам'ятником римського часу. Серед цікавих відкриттів Фабриціус виявлення і дослідження кількох поселень первісного часу, швидше за все енеолітичної епохи.
Роки роботи в Києві стали дуже плідними в науковій практиці Ірини Фабриціус. Особливо насиченою була наукова видавнича діяльність. Серед наукових інтересів переважали дослідження доби бронзи. Однак Ірина Фабриціус перш за все відома як фахівчиня з історії і культури степових скіфських племен і населення лісостепової України скіфського часу. У 1938–1940 роках вона керувала розкопками відкритого нею на річці Тясмин Шарпівського городища V століття нашої ери. І ці роботи, і це городище принесли українській археології тих часів заслужений авторитет. Завдяки цьому пам'ятнику були ретельно досліджені оборонні споруди, методи будівництва житла. Відкриті і ретельно вивчені залишки ковальського та керамічного виробництва. В результаті досліджень на Черкащині, в тому числі і Шарпівського городища, з'явилися статті науковиці — «Тясминська експедиція» і «Тясминська експедиція 1947 року».
У роки, що передували початку Другої світової війни, Ірина Фабриціус активно веде не тільки власну польову діяльність, але й бере участь у роботах кількох інших експедицій інституту археології Української Академії наук — Трипільської (1937 рік), Деснянської (1938 рік). У післявоєнні роки Фабриціус переважно займається видавничою діяльністю. Вона пише велику і дуже цікаву статтю «До питання про топографізацію племен Скіфії», де намагається за даними давньогрецького історика і мандрівника Геродота і картографування археологічних джерел виділити в Скіфії окремі регіони. У ці ж роки пише основну працю свого життя «Археологічна карта Причорномор'я Української РСР», що стала підсумком її багаторічних експедиційних і кабінетних досліджень. У цій величезній за обсягом науковій роботі Фабриціус узагальнила численні матеріали, зібрані протягом більш як півстоліття, як Віктором Гошкевичем, так і нею. Картою охоплено більшу частину Північного Причорномор'я, від Дунаю до Дніпра, в межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Дніпропетровської та Запорізької областей України і частково Молдови. Праця містить різноманітну інформацію про понад 700 археологічних об'єктів. Перший том, присвячений пам'ятникам межиріччя Дністра і Південного Бугу, опублікований в 1951 році. Другий том так і не побачив світ, однак він зберігається в науковому архіві Інституту археології НАН України. Отже, обидві частини цієї праці, так чи інакше, використовувалися всіма дослідниками археології Північного Причорномор'я.
Останні роки
Померла Ірина Фабриціус 6 січня 1966 року на 84 році життя, в Санкт-Петербурзі, де і була похована.
Наукові роботи Ірини Фабріциус
Fabritsius, I. V. (1929) ‘“Tzareva mogila”’, Eurosia Septent riokolis antiqua, (4), pp. 126–134.
Примітки
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- Фабриціус Ірина Василівна (рос.)
Посилання
- Фабриціус Ірина Василівна (рос.)
- Саєнко В. О.І. Тереножкін та І.В. Фабриціус: конфлікт особистостей чи наукових шкіл? // Scriptorium nostrum. –– 2017. № 2 (8). – Херсон. – С. 262-283. [1]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irina Vasilivna Fabricius traven 1882 r 6 sichnya 1966 r ukrayinska arheologinya pershoyi polovini XX stolittya kandidatka istorichnih nauk Persh za vse vidoma yak fahivchinya z istoriyi i kulturi stepovih skifskih plemen i naselennya lisostepovoyi Ukrayini skifskogo chasu Irina Vasilivna FabriciusI Fabricius I FabriciusNarodilasya1882 1882 KiyivPomerla6 sichnya 1966 1966 01 06 Sankt PeterburgKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistarheologAlma materBestuzhevski kursiGaluzarheologiyaZakladRosijska nacionalna biblioteka 1 Naukovij stupinkandidat istorichnih naukBatkoFabricius Vasil IvanovichRoboti u Vikidzherelah Z 1925 roku direktorka Hersonskogo krayeznavchogo muzeyu Za chas yiyi direktorstva Hersonskij muzej zalishavsya pomitnim centrom ukrayinizaciyi regionu zavdyaki vivchennyu ukrayinskoyi istoriyi ta kulturi poshirennyu idej ukrayinskogo patriotizmu BiografiyaRanni roki Narodilasya v travni 1882 roku v Kiyevi Batko Vasil Ivanovich Fabricius uchenij profesor Kiyivskogo universitetu She divchinkoyu Irina Fabricius potrapila u Herson U 1900 roci vona zakinchila Drugu Hersonsku zhinochu gimnaziyu iz zolotoyu medallyu yaka zasvidchuye yiyi visokij intelektualnij i tvorchij potencial Zgodom prodovzhila navchannya otrimavshi v 1905 roci vishu osvitu v Sankt Peterburzi v prestizhnomu navchalnomu zakladi Vishih Bestuzhevskih zhinochih kursah Pid kerivnictvom V I Goshkevicha Fabricius otrimala takozh i prekrasnu muzejnu pidgotovku Robota v Hersoni Z 1913 po 1923 rr Irina Fabricius pracyuye pomichniceyu zberigacha a z 1923 po 1925 rr vzhe hranitelkoyu fondiv Hersonskogo istoriko arheologichnogo muzeyu Vzhe z yunih rokiv vona bere uchast v arheologichnih doslidzhennyah Viktora Goshkevicha yaki vin provodiv na velicheznih prostorah Hersonskoyi guberniyi Cya uchast u podalshomu dopomogla stvoriti yij velicheznu naukovu robotu Arheologichna karta Prichornomor ya Ukrayinskoyi RSR Dovgi roki Irina Fabricius bula ne tilki najblizhchoyu pomichniceyu i ucheniceyu ale i soratniceyu Goshkevicha U 1925 roci pislya vihodu Goshkevicha na pensiyu Fabricius staye direktorkoyu muzeyu Hersonskij muzej v ti roki buv odnim z najkrashih istoriko arheologichnih muzeyiv Ukrayini yak z pidboru eksponativ tak i po naukovij i vidavnichij roboti Muzej mav vlasnij drukovanij organ Litopis Hersonskogo istoriko arheologichnogo muzeyu dva vipuski yakogo vosmij i dev yatij pidgotovleno ta vidano Irinoyu Fabricius Za chas direktorstva Irini Fabricius Hersonskij muzej zalishavsya pomitnim centrom ukrayinizaciyi regionu zavdyaki vivchennyu ukrayinskoyi istoriyi ta kulturi poshirennyu idej ukrayinskogo patriotizmu Pokazovimi v comu plani ye taki slova Irini Fabricius v kinci 18 stolittya buli vignani z Ukrayinskogo Prichornomor ya tatari i turki I velikoderzhavna Rosiya yaka ranishe vzhe znishila volyu Ukrayini zrujnuvala teper koli ne bulo tatarsko tureckoyi zagrozi ostannyu oporu kozactva Sichi Zaporizki Na stepovomu prostori pochali diliti veliki shmatki zemli i daruvati yih pomishikam peretvorili na kripakiv chastinu vilnogo naselennya pereselyali kripakiv i vilnih z Ukrayini z Rosiyi navit z Nimechchini Shveciyi Serbiyi Bolgariyi Pochali buduvati mista i forteci tomu sho potuzhna Turecka derzhava nazavzhdi zalishilasya vorogom Rosijskoyi imperiyi A cij chastini Ukrayini guberniyi Hersonska Katerinoslavska Tavrijska dali nazvu Novorosiya Nova Rosiya zabuvshi skilki stolit Ukrayina zahishala svoyimi silami step shirokij kraj veselij Robota v Sankt Peterburzi U 1931 po 1936 rr Irina Fabricius zhila v Sankt Peterburzi Pracyuvala v Ermitazhi ta Publichnij biblioteci im Saltikova Shedrina U 1937 roci Fabricius povertayetsya v Ukrayinu do Kiyeva kudi yiyi zaprosili na robotu v Institut arheologiyi NAN Ukrayini na posadu starshoyi naukovoyi spivrobitnici Naukova diyalnist Pochatok samostijnoyi naukovoyi diyalnosti Irini Fabricius pov yazano z Hersonskim miskim muzeyem starozhitnostej Velicheznij vpliv na formuvannya naukovih arheologichnih interesiv Fabricius pislya yiyi povernennya v Herson mav zasnovnik muzeyu ukrayinskij arheolog i krayeznavec Viktor Goshkevich U period svogo direktorstva Fabricius provodila dosit veliki polovi doslidni roboti Ce i rozvidki z viyavlennya novih pam yatok arheologiyi i rozkopki kilkoh poselen gorodish kurganiv U 1924 roci Irina Fabricius keruvala rozkopkami Adzhigilskogo antichnogo gorodisha na berezi Dniprovskogo limanu Todi zh buv rozkopanij kurgan bilya sela Luk yanivka sho nadav duzhe cinni znahidki z pohovan bilozerskoyi kulturi dobi piznoyi bronzi rannih kimmerijciv Rozkopki na Lyubimivskomu piznoskifskomu gorodishi I v do n e II st n e sho provodilisya protyagom 1925 1929 rr dozvolili Fabricius rekonstruyuvati jogo planuvannya i konstrukciyu fortifikacijnih sporud Na Gavrilivskomu piznoskifskomu gorodishi vona viyavila kulturnij shar IV III stolit do n e Ranishe vono vvazhalosya tilki pam yatnikom rimskogo chasu Sered cikavih vidkrittiv Fabricius viyavlennya i doslidzhennya kilkoh poselen pervisnogo chasu shvidshe za vse eneolitichnoyi epohi Roki roboti v Kiyevi stali duzhe plidnimi v naukovij praktici Irini Fabricius Osoblivo nasichenoyu bula naukova vidavnicha diyalnist Sered naukovih interesiv perevazhali doslidzhennya dobi bronzi Odnak Irina Fabricius persh za vse vidoma yak fahivchinya z istoriyi i kulturi stepovih skifskih plemen i naselennya lisostepovoyi Ukrayini skifskogo chasu U 1938 1940 rokah vona keruvala rozkopkami vidkritogo neyu na richci Tyasmin Sharpivskogo gorodisha V stolittya nashoyi eri I ci roboti i ce gorodishe prinesli ukrayinskij arheologiyi tih chasiv zasluzhenij avtoritet Zavdyaki comu pam yatniku buli retelno doslidzheni oboronni sporudi metodi budivnictva zhitla Vidkriti i retelno vivcheni zalishki kovalskogo ta keramichnogo virobnictva V rezultati doslidzhen na Cherkashini v tomu chisli i Sharpivskogo gorodisha z yavilisya statti naukovici Tyasminska ekspediciya i Tyasminska ekspediciya 1947 roku U roki sho pereduvali pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Irina Fabricius aktivno vede ne tilki vlasnu polovu diyalnist ale j bere uchast u robotah kilkoh inshih ekspedicij institutu arheologiyi Ukrayinskoyi Akademiyi nauk Tripilskoyi 1937 rik Desnyanskoyi 1938 rik U pislyavoyenni roki Fabricius perevazhno zajmayetsya vidavnichoyu diyalnistyu Vona pishe veliku i duzhe cikavu stattyu Do pitannya pro topografizaciyu plemen Skifiyi de namagayetsya za danimi davnogreckogo istorika i mandrivnika Gerodota i kartografuvannya arheologichnih dzherel vidiliti v Skifiyi okremi regioni U ci zh roki pishe osnovnu pracyu svogo zhittya Arheologichna karta Prichornomor ya Ukrayinskoyi RSR sho stala pidsumkom yiyi bagatorichnih ekspedicijnih i kabinetnih doslidzhen U cij velicheznij za obsyagom naukovij roboti Fabricius uzagalnila chislenni materiali zibrani protyagom bilsh yak pivstolittya yak Viktorom Goshkevichem tak i neyu Kartoyu ohopleno bilshu chastinu Pivnichnogo Prichornomor ya vid Dunayu do Dnipra v mezhah Odeskoyi Mikolayivskoyi Hersonskoyi Kirovogradskoyi Dnipropetrovskoyi ta Zaporizkoyi oblastej Ukrayini i chastkovo Moldovi Pracya mistit riznomanitnu informaciyu pro ponad 700 arheologichnih ob yektiv Pershij tom prisvyachenij pam yatnikam mezhirichchya Dnistra i Pivdennogo Bugu opublikovanij v 1951 roci Drugij tom tak i ne pobachiv svit odnak vin zberigayetsya v naukovomu arhivi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Otzhe obidvi chastini ciyeyi praci tak chi inakshe vikoristovuvalisya vsima doslidnikami arheologiyi Pivnichnogo Prichornomor ya Ostanni roki Pomerla Irina Fabricius 6 sichnya 1966 roku na 84 roci zhittya v Sankt Peterburzi de i bula pohovana Naukovi roboti Irini FabriciusFabritsius I V 1929 Tzareva mogila Eurosia Septent riokolis antiqua 4 pp 126 134 PrimitkiSotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Fabricius Irina Vasilivna ros PosilannyaFabricius Irina Vasilivna ros Sayenko V O I Terenozhkin ta I V Fabricius konflikt osobistostej chi naukovih shkil Scriptorium nostrum 2017 2 8 Herson S 262 283 1