Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мартін Людвіг Радермахер (нім. Martin Ludwig Radermacher; 31 жовтня 1867, Зігбург — 28 червня 1952, Відень) — німецько-австрійський класичний філолог, працював професором в університетах Грайфсвальда (1903—1906), Мюнстера (1906—1909) і Відня (1909—1938). Генеральний секретар Австрійської академії наук.
| Людвіг Радермахер | |
|---|---|
| нім. Martin Ludwig Radermacher | |
| Народився | 31 жовтня 1867[1] Зігбург, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[1] |
| Помер | 28 червня 1952[1][2][3] (84 роки) Відень, Окупація Австрії союзниками[1] |
| Країна |  Австрія Королівство Пруссія |
| Діяльність | мовознавець, класичний філолог, викладач університету |
| Заклад | Віденський університет Вестфальський університет імені Вільгельма Грайфсвальдський університет |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Австрійська академія наук |
Життєпис
Людвіг Радермахер був сином Петера Радермахера, викладача педагогічного коледжу, і Катарини (уродженої Мор), його батьки належали до католицької віри. Після відвідування прогімназії в Зігбурзі (1877—1884) Радермахер пішов до в Кельні. Після закінчення гімназії в 1886 році він продовжив навчання в Боннському університеті де спочатку вивчав медицину, апотім класичну філологію та германістику. Серед його найвпливовіших вчителів були германіст і представники Боннської школи класичної філології і . Крім того, на Радермахера вплинули твори гейдельберзького класика Ервіна Роде. У 1891 році Радермахер здобув докторський ступінь, захистивши дисертацію «Observationes in Euripidem miscellae». Через рік склав державний іспит на вищу педагогічну посаду.
Після закінчення навчання Радермахер спочатку викладав у середній школі в Прюмі. Ще бувши студентом, Герман Узенер радився з ним щодо своїх планів редагувати невеликі твори Діонісія Галікарнаського. У 1895 році Радермахер повернувся до Боннського університету як асистент і здобув там кваліфікацію професора в 1897 році. Після того, як він відхилив запрошення від Чернівецького університету, він відправився на літній семестр 1903 року як доцент у університет Грайфсвальда. Тут він познайомився з античним істориком , з донькою якого Луїзою Оттілі він одружився в 1904 році. Восени 1906 року Радермахер разом із родиною переїхав до Мюнстера, де став доцентом університету. У 1909 році він отримав посаду у Віденському університеті, де став повним професором класичної філології як наступник Теодора Гомперца.
Радермахер до кінця життя працював у Відні. У 1914 р. він був прийнятий до Австрійської академії наук членом-кореспондентом, у 1915 році він став дійсним членом, у 1918—1929 роках був секретарем, а в 1929—1933 роках — генеральним секретарем. Серед його колег на філологічному семінарі були , , , і . Наприкінці вересня 1936 року Радермахер був відправлений у відставку у 69 років, хоча він ще не досяг пенсійного віку. Його звільнили з фінансових причин. Радермахер продовжував викладати як почесний професор ще два семестри. В останні роки свого життя він повністю присвятив себе дослідницькій роботі.
Як ы ыншы преставники Боннської школи, Радермахер працював на основі текстової критики. Він створив фундаментальні видання риторів Діонісія Галікарнаського, Деметрія Фалерського та Квінтіліана. Володіючи глибоким знанням грецької та латинської мов, він писав коментарі до античної поезії та написав твори про грецьку народну мову та койне, які використовуються й сьогодні. Його паралельні розгляди стародавніх міфів і християнських легенд (у зв'язку з фольклором) були новаторськими для міфологознавства 20-го століття. Похований на цвинтарі (секція 3, кільце 1, група 2, № 44).
Заслуги Радермахера були відзначені почесними докторськими ступенями Університету Глазго (доктор права, 1932) та Афінського університету (доктор філології, 1937). З 1938 — член-кореспондент Британської академії.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116322608 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Neue Freie Presse (Wien) 14. Januar 1909, S. 5, 18. Februar 1909, S. 1, 20. April 1909, S. 1, 5. Mai 1909, S. 9 (erste Vorlesung), Die Zeit (Wien) 14. Januar 1909, S. 7, Arbeiter-Zeitung 21. Januar 1909, S. 6, Wiener Zeitung 20. April 1909, S. 1 (Ernennung), Deutsches Volksblatt 20. April 1909, S. 2, Neues Wiener Tagblatt 5. Mai 1909, S. 9 (ANNO).
Джерела
- Albin Lesky: Ludwig Radermacher †. In: Anzeiger für die Altertumswissenschaft. Band 5 (1952), Sp. 193f.
- Walther Kraus: Ludwig Radermacher †. In: Gnomon, Band 25 (1953), S. 205—207.
- . Radermacher, Martin Ludwig. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 1226–1228}}.
- . Radermacher, Ludwig. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2003, Band 21, S. 92 f. (Digitalisat).
Посилання
- Бібліографія. Людвіг Радермахер // Німецька національна бібліотека
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martin Lyudvig Radermaher nim Martin Ludwig Radermacher 31 zhovtnya 1867 Zigburg 28 chervnya 1952 Viden nimecko avstrijskij klasichnij filolog pracyuvav profesorom v universitetah Grajfsvalda 1903 1906 Myunstera 1906 1909 i Vidnya 1909 1938 Generalnij sekretar Avstrijskoyi akademiyi nauk Lyudvig Radermahernim Martin Ludwig RadermacherNarodivsya31 zhovtnya 1867 1867 10 31 1 Zigburg Keln Rejnska provinciya Korolivstvo Prussiya 1 Pomer28 chervnya 1952 1952 06 28 1 2 3 84 roki Viden Okupaciya Avstriyi soyuznikami 1 Krayina Avstriya Korolivstvo PrussiyaDiyalnistmovoznavec klasichnij filolog vikladach universitetuZakladVidenskij universitet Vestfalskij universitet imeni Vilgelma Grajfsvaldskij universitetAspiranti doktorantidChlenstvoAvstrijska akademiya naukZhittyepisLyudvig Radermaher buv sinom Petera Radermahera vikladacha pedagogichnogo koledzhu i Katarini urodzhenoyi Mor jogo batki nalezhali do katolickoyi viri Pislya vidviduvannya progimnaziyi v Zigburzi 1877 1884 Radermaher pishov do v Kelni Pislya zakinchennya gimnaziyi v 1886 roci vin prodovzhiv navchannya v Bonnskomu universiteti de spochatku vivchav medicinu apotim klasichnu filologiyu ta germanistiku Sered jogo najvplivovishih vchiteliv buli germanist i predstavniki Bonnskoyi shkoli klasichnoyi filologiyi i Krim togo na Radermahera vplinuli tvori gejdelberzkogo klasika Ervina Rode U 1891 roci Radermaher zdobuv doktorskij stupin zahistivshi disertaciyu Observationes in Euripidem miscellae Cherez rik sklav derzhavnij ispit na vishu pedagogichnu posadu Pislya zakinchennya navchannya Radermaher spochatku vikladav u serednij shkoli v Pryumi She buvshi studentom German Uzener radivsya z nim shodo svoyih planiv redaguvati neveliki tvori Dionisiya Galikarnaskogo U 1895 roci Radermaher povernuvsya do Bonnskogo universitetu yak asistent i zdobuv tam kvalifikaciyu profesora v 1897 roci Pislya togo yak vin vidhiliv zaproshennya vid Cherniveckogo universitetu vin vidpravivsya na litnij semestr 1903 roku yak docent u universitet Grajfsvalda Tut vin poznajomivsya z antichnim istorikom z donkoyu yakogo Luyizoyu Ottili vin odruzhivsya v 1904 roci Voseni 1906 roku Radermaher razom iz rodinoyu pereyihav do Myunstera de stav docentom universitetu U 1909 roci vin otrimav posadu u Videnskomu universiteti de stav povnim profesorom klasichnoyi filologiyi yak nastupnik Teodora Gomperca Radermaher do kincya zhittya pracyuvav u Vidni U 1914 r vin buv prijnyatij do Avstrijskoyi akademiyi nauk chlenom korespondentom u 1915 roci vin stav dijsnim chlenom u 1918 1929 rokah buv sekretarem a v 1929 1933 rokah generalnim sekretarem Sered jogo koleg na filologichnomu seminari buli i Naprikinci veresnya 1936 roku Radermaher buv vidpravlenij u vidstavku u 69 rokiv hocha vin she ne dosyag pensijnogo viku Jogo zvilnili z finansovih prichin Radermaher prodovzhuvav vikladati yak pochesnij profesor she dva semestri V ostanni roki svogo zhittya vin povnistyu prisvyativ sebe doslidnickij roboti Yak y ynshy prestavniki Bonnskoyi shkoli Radermaher pracyuvav na osnovi tekstovoyi kritiki Vin stvoriv fundamentalni vidannya ritoriv Dionisiya Galikarnaskogo Demetriya Falerskogo ta Kvintiliana Volodiyuchi glibokim znannyam greckoyi ta latinskoyi mov vin pisav komentari do antichnoyi poeziyi ta napisav tvori pro grecku narodnu movu ta kojne yaki vikoristovuyutsya j sogodni Jogo paralelni rozglyadi starodavnih mifiv i hristiyanskih legend u zv yazku z folklorom buli novatorskimi dlya mifologoznavstva 20 go stolittya Pohovanij na cvintari sekciya 3 kilce 1 grupa 2 44 Zaslugi Radermahera buli vidznacheni pochesnimi doktorskimi stupenyami Universitetu Glazgo doktor prava 1932 ta Afinskogo universitetu doktor filologiyi 1937 Z 1938 chlen korespondent Britanskoyi akademiyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116322608 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Neue Freie Presse Wien 14 Januar 1909 S 5 18 Februar 1909 S 1 20 April 1909 S 1 5 Mai 1909 S 9 erste Vorlesung Die Zeit Wien 14 Januar 1909 S 7 Arbeiter Zeitung 21 Januar 1909 S 6 Wiener Zeitung 20 April 1909 S 1 Ernennung Deutsches Volksblatt 20 April 1909 S 2 Neues Wiener Tagblatt 5 Mai 1909 S 9 ANNO DzherelaAlbin Lesky Ludwig Radermacher In Anzeiger fur die Altertumswissenschaft Band 5 1952 Sp 193f Walther Kraus Ludwig Radermacher In Gnomon Band 25 1953 S 205 207 Radermacher Martin Ludwig Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon Sp 1226 1228 Radermacher Ludwig Neue Deutsche Biographie Berlin 2003 Band 21 S 92 f Digitalisat PosilannyaBibliografiya Lyudvig Radermaher Nimecka nacionalna biblioteka