Граф Йоганн «Ганс» Давид Людвіг Йорк фон Вартенбург (нім. Johann "Hans" David Ludwig Graf Yorck von Wartenburg; 26 вересня 1759, Потсдам — 4 жовтня 1830, маєток Кляйн-Ельс, Нижня Сілезія) — прусський воєначальник, генерал-фельдмаршал.
Людвіг Йорк фон Вартенбург | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Johann David Ludwig Graf Yorck von Wartenburg | ||||||||||
Народився | 26 вересня 1759[1][2][3] Потсдам, Королівство Пруссія[4] | |||||||||
Помер | 4 жовтня 1830[1][2][3] (71 рік) Олесниця-Мала, Ґміна Олава, Олавський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща | |||||||||
Країна | Королівство Пруссія | |||||||||
Діяльність | офіцер | |||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||
Учасник | Наполеонівські війни, d, Війна четвертої коаліції, d, Битва при Бауцені, d, d, Битва під Лейпцигом 1813, d, d і Взяття Парижа | |||||||||
Роки активності | з 1772 | |||||||||
Титул | граф[d] | |||||||||
Військове звання | генерал-фельдмаршал | |||||||||
Нагороди | ||||||||||
|
Біографія
Син гауптмана Прусської армії кашубського походження, який змінив прізвище Ярк фон Гостковський на Йорк.
У 1772 році, у віці 13 років, вступив юнкером в прусський піхотний полк. У 1779 році висунув проти свого командира звинувачення в крадіжці: капітан Наурбах показував покривало вівтаря, вкрадене з церкви під час війни за Баварську спадщину, був звинувачений в порушенні субординації, і в січні 1780 року звільнений зі служби і ув'язнений у фортеці Кенігсберга на 1 рік. Після закінчення ув'язнення король Фрідріх Великий відмовив йому в продовженні служби, і він вступив на службу в швейцарський полк голландської армії в чині капітана і взяв участь в ост-індійських походах 1783-1784 років.
У 1785 році повернувся до Пруссії і подав прохання про відновлення на службі. У 1787 році отримав від нового короля Фрідріха Вільгельма II посаду командира роти. Під час Польського походу 1794-1795 командував батальйоном і відзначився в битві при Щекоцині. У 1797 році отримав у командування єгерський полк, в 1805 році призначений командиром бригади. Настільки успішна (за прусськими мірками) кар'єра відображала його заслуги в справі модернізації єгерської служби та приведення її на рівень вимог того часу.
Піл час російсько-пруссько-французької війни 1806-1807 років командував авангардом герцога Веймарського. Після отримання звістки про катастрофу при Єні і Ауерштедті відійшов до Гарцу, де з'єднався з Блюхером. Прикриваючи відхід Блюхера на північ від Ельби, 26 жовтня дав бій при Альтенцауні, в якому розбив французів, виявивши неабияку тактичну майстерність. Це була перша перемога над французами після поразки при Єні. В останньому бою Блюхера в тій війні, який він дав 6 листопада на вулицях Любека, Йорк був поранений і взятий у полон. У червні 1807 року його обміняли на одного французького генерал-ад'ютанта.
Після війни він взяв діяльну участь в реформуванні прусської армії, займаючи посади командира Західнопрусської бригади, генерал-інспектора легких військ (1810) і генерал-губернатора спочатку Західної (1811 рік), а потім Східної Пруссії.
У 1812 році замінив «хворого» генерала (різко налаштованого проти французів) на посаді командира прусського допоміжного корпусу, що входив до складу 10-го французького корпусу Макдональда, і взяв участь в поході проти Росії, діючи на Ризькому напрямку (без особливого завзяття).
Під час відступу з Росії Йорк командував ар'єргардом військ Макдональда, був відрізаний від останнього і оточений російськими військами під командуванням Дібича. Перебуваючи під тиском своїх офіцерів і вважаючи, що настав час відокремитися від Наполеона, Йорк на свій страх і ризик уклав 18 грудня (за старим стилем) з російськими відому , згідно з якою його корпус став дотримуватися «нейтралітету». Король спочатку наказав усунути його від командування корпусом і передати до суду військового трибуналу за самоуправство, але наступні події перешкодили виконанню цього наказу. Дібич відмовився пропустити посланців короля через свої війська, і після переходу Пруссії на бік союзників з Йорка були зняті всі звинувачення, а його корпус став основою нової прусської армії. 17 березня 1813 року, в день коли прусський король оголосив війну Наполеону і його союзникам, Йорк на чолі свого корпусу урочисто увійшов в Берлін.
У військових діях 1813-14 років проти французів Йорк брав діяльну і видатну участь. Він прикривав відхід Блюхера після Бауцена і зіграв вирішальну роль в бій на річці Кацбах.
Особливо відзначився 23 вересня 1813 року в бою під Вартенбургом, де розбив Бертрана і тим самим дозволив Блюхеру форсувати Ельбу на шляху до Лейпцигу. За цей бій в березні 1814 року отримав графський титул з приставкою фон Вартенбург і маєток Кляйн-Ельс біля Бреслау, який колись належав Мальтійському ордену.
Після цього він брав участь в облозі Меца і Битві народів, прикрив відступ розбитого корпусу Остен-Сакена після Монміраля, вніс вирішальний внесок у перемогу при Лаоні і брав участь у взятті Парижа.
Під час кампанії 1815 року командував V корпусом, що знаходився в якості резерву на Ельбі. Бойовий генерал відчув себе ображеним і подав прохання про відставку.
Король довго не міг забути про його заслуги і 10 квітня 1830 року завітав на подарований йому маєток, де старий ветеран проводив решту життя.
Похований в родинній усипальниці, в парку маєтку Кляйн Ельс.
Звання
- Лейтенант (1777)
- Капітан голландської армії (1781)
- Капітан прусської армії (1787)
- Майор (1792)
- Оберстлейтенант (1800)
- Оберст (1803)
- Генерал-майор (1807)
- Генерал-лейтенант (1812)
- Генерал піхоти (1814)
- Генерал-фельдмаршал (5 травня 1821)
Нагороди
- Pour le Mérite (1807)
- Орден Чорного орла (31 серпня 1813)
- Орден Червоного орла 1-го класу
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Військовий орден Марії Терезії, командорський хрест (Австрійська імперія)
- Орден Святого Георгія 2-го ступеня (Російська імперія; №59, 10 грудня 1813)
- Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія)
- Медаль Визвольної війни (1814)
- Великий хрест Залізного хреста (31 березня 1814)
- Почесний доктор Берлінського університету
Вшанування пам'яті
- У багатьох німецьких містах є пам'ятник, бюст або вулиця, названа на честь Йорка (нім. Yorckstraße).
- На честь Йорка були названі:
- численні кораблі німецьких ВМС;
- казарми бундесверу в (нім. Graf-Yorck-Kaserne) і Штадтольдендорфі (нім. Yorck-Kaserne);
- робоча група «Йорк» укріпрайону Одер-Варте-Баден.
- В 1808 році Людвіг ван Бетховен написав «Марш богемського ландверу», з 1813 року відомий як «Марш корпусу Йорка».
- В 1931 році австрійський кінорежисер Густав Учицкі зняв художній фільм «».
Література
- Иванова Н. И. Страницы истории Германии. СПб., 2004. ISBN 5-7199-0220-1.
- Йорк, Иоганн Давид Людвиг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Kurt von Priesdorff. Soldatisches Führertum. Teil 5. Die preußischen Generale von 1798 bis zum Zusammenbruch Preußens 1806, S. 248—263.
- Droysen. «Leben des Feldm. Gr. York» (10-е издание, 1890).
- Walter von Bremen. Yorck von Wartenburg. Bielefeld und Leipzig, 1916.
- Johann Gustav Droysen: Das Leben des Feldmarschalls Grafen Yorck von Wartenburg
- Band 1
- Band 2
- Charakterköpfe aus dem deutschen Befreiungskriege: Hans David Ludwig von Yorck, Graf von Wartenburg, 1863
- Jürgen Uhde: Ludwig Yorck von Wartenburg, in: Willy Andreas / Wilhelm von Scholz (Hg.): Die Großen Deutschen. Neue Deutsche Biographie. Propyläen Verlag, Berlin, 4 Bde. 1935–1937, 1 Ergänzungsbd. 1943; Zweiter Band, S. 564–580
- Gerhard von Pelet-Narbonne (Hrsg.): „Erzieher des Preussischen Heeres“, 1905-1907 Band 4: Yorck
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120310805 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Graf Jogann Gans David Lyudvig Jork fon Vartenburg nim Johann Hans David Ludwig Graf Yorck von Wartenburg 26 veresnya 1759 Potsdam 4 zhovtnya 1830 mayetok Klyajn Els Nizhnya Sileziya prusskij voyenachalnik general feldmarshal Lyudvig Jork fon Vartenburgnim Johann David Ludwig Graf Yorck von WartenburgNarodivsya26 veresnya 1759 1759 09 26 1 2 3 Potsdam Korolivstvo Prussiya 4 Pomer4 zhovtnya 1830 1830 10 04 1 2 3 71 rik Olesnicya Mala Gmina Olava Olavskij povit Nizhnosilezke voyevodstvo Respublika PolshaKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistoficerZnannya movnimeckaUchasnikNapoleonivski vijni d Vijna chetvertoyi koaliciyi d Bitva pri Bauceni d d Bitva pid Lejpcigom 1813 d d i Vzyattya ParizhaRoki aktivnostiz 1772Titulgraf d Vijskove zvannyageneral feldmarshalNagorodiOrden Pour le Merite Prussiya Orden Chornogo orla Orden Chervonogo orla 1 go stupenya Velikij hrest Zaliznogo hresta Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Komandor ordena Mariyi Tereziyi Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Oleksandra NevskogoGerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin gauptmana Prusskoyi armiyi kashubskogo pohodzhennya yakij zminiv prizvishe Yark fon Gostkovskij na Jork U 1772 roci u vici 13 rokiv vstupiv yunkerom v prusskij pihotnij polk U 1779 roci visunuv proti svogo komandira zvinuvachennya v kradizhci kapitan Naurbah pokazuvav pokrivalo vivtarya vkradene z cerkvi pid chas vijni za Bavarsku spadshinu buv zvinuvachenij v porushenni subordinaciyi i v sichni 1780 roku zvilnenij zi sluzhbi i uv yaznenij u forteci Kenigsberga na 1 rik Pislya zakinchennya uv yaznennya korol Fridrih Velikij vidmoviv jomu v prodovzhenni sluzhbi i vin vstupiv na sluzhbu v shvejcarskij polk gollandskoyi armiyi v chini kapitana i vzyav uchast v ost indijskih pohodah 1783 1784 rokiv U 1785 roci povernuvsya do Prussiyi i podav prohannya pro vidnovlennya na sluzhbi U 1787 roci otrimav vid novogo korolya Fridriha Vilgelma II posadu komandira roti Pid chas Polskogo pohodu 1794 1795 komanduvav bataljonom i vidznachivsya v bitvi pri Shekocini U 1797 roci otrimav u komanduvannya yegerskij polk v 1805 roci priznachenij komandirom brigadi Nastilki uspishna za prusskimi mirkami kar yera vidobrazhala jogo zaslugi v spravi modernizaciyi yegerskoyi sluzhbi ta privedennya yiyi na riven vimog togo chasu Pil chas rosijsko prussko francuzkoyi vijni 1806 1807 rokiv komanduvav avangardom gercoga Vejmarskogo Pislya otrimannya zvistki pro katastrofu pri Yeni i Auershtedti vidijshov do Garcu de z yednavsya z Blyuherom Prikrivayuchi vidhid Blyuhera na pivnich vid Elbi 26 zhovtnya dav bij pri Altencauni v yakomu rozbiv francuziv viyavivshi neabiyaku taktichnu majsternist Ce bula persha peremoga nad francuzami pislya porazki pri Yeni V ostannomu boyu Blyuhera v tij vijni yakij vin dav 6 listopada na vulicyah Lyubeka Jork buv poranenij i vzyatij u polon U chervni 1807 roku jogo obminyali na odnogo francuzkogo general ad yutanta Pislya vijni vin vzyav diyalnu uchast v reformuvanni prusskoyi armiyi zajmayuchi posadi komandira Zahidnoprusskoyi brigadi general inspektora legkih vijsk 1810 i general gubernatora spochatku Zahidnoyi 1811 rik a potim Shidnoyi Prussiyi U 1812 roci zaminiv hvorogo generala rizko nalashtovanogo proti francuziv na posadi komandira prusskogo dopomizhnogo korpusu sho vhodiv do skladu 10 go francuzkogo korpusu Makdonalda i vzyav uchast v pohodi proti Rosiyi diyuchi na Rizkomu napryamku bez osoblivogo zavzyattya Pid chas vidstupu z Rosiyi Jork komanduvav ar yergardom vijsk Makdonalda buv vidrizanij vid ostannogo i otochenij rosijskimi vijskami pid komanduvannyam Dibicha Perebuvayuchi pid tiskom svoyih oficeriv i vvazhayuchi sho nastav chas vidokremitisya vid Napoleona Jork na svij strah i rizik uklav 18 grudnya za starim stilem z rosijskimi vidomu zgidno z yakoyu jogo korpus stav dotrimuvatisya nejtralitetu Korol spochatku nakazav usunuti jogo vid komanduvannya korpusom i peredati do sudu vijskovogo tribunalu za samoupravstvo ale nastupni podiyi pereshkodili vikonannyu cogo nakazu Dibich vidmovivsya propustiti poslanciv korolya cherez svoyi vijska i pislya perehodu Prussiyi na bik soyuznikiv z Jorka buli znyati vsi zvinuvachennya a jogo korpus stav osnovoyu novoyi prusskoyi armiyi 17 bereznya 1813 roku v den koli prusskij korol ogolosiv vijnu Napoleonu i jogo soyuznikam Jork na choli svogo korpusu urochisto uvijshov v Berlin U vijskovih diyah 1813 14 rokiv proti francuziv Jork brav diyalnu i vidatnu uchast Vin prikrivav vidhid Blyuhera pislya Baucena i zigrav virishalnu rol v bij na richci Kacbah Osoblivo vidznachivsya 23 veresnya 1813 roku v boyu pid Vartenburgom de rozbiv Bertrana i tim samim dozvoliv Blyuheru forsuvati Elbu na shlyahu do Lejpcigu Za cej bij v berezni 1814 roku otrimav grafskij titul z pristavkoyu fon Vartenburg i mayetok Klyajn Els bilya Breslau yakij kolis nalezhav Maltijskomu ordenu Pislya cogo vin brav uchast v oblozi Meca i Bitvi narodiv prikriv vidstup rozbitogo korpusu Osten Sakena pislya Monmiralya vnis virishalnij vnesok u peremogu pri Laoni i brav uchast u vzyatti Parizha Pid chas kampaniyi 1815 roku komanduvav V korpusom sho znahodivsya v yakosti rezervu na Elbi Bojovij general vidchuv sebe obrazhenim i podav prohannya pro vidstavku Korol dovgo ne mig zabuti pro jogo zaslugi i 10 kvitnya 1830 roku zavitav na podarovanij jomu mayetok de starij veteran provodiv reshtu zhittya Pohovanij v rodinnij usipalnici v parku mayetku Klyajn Els ZvannyaLejtenant 1777 Kapitan gollandskoyi armiyi 1781 Kapitan prusskoyi armiyi 1787 Major 1792 Oberstlejtenant 1800 Oberst 1803 General major 1807 General lejtenant 1812 General pihoti 1814 General feldmarshal 5 travnya 1821 NagorodiPour le Merite 1807 Orden Chornogo orla 31 serpnya 1813 Orden Chervonogo orla 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Vijskovij orden Mariyi Tereziyi komandorskij hrest Avstrijska imperiya Orden Svyatogo Georgiya 2 go stupenya Rosijska imperiya 59 10 grudnya 1813 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Rosijska imperiya Medal Vizvolnoyi vijni 1814 Velikij hrest Zaliznogo hresta 31 bereznya 1814 Pochesnij doktor Berlinskogo universitetuVshanuvannya pam yatiU bagatoh nimeckih mistah ye pam yatnik byust abo vulicya nazvana na chest Jorka nim Yorckstrasse Na chest Jorka buli nazvani chislenni korabli nimeckih VMS kazarmi bundesveru v nim Graf Yorck Kaserne i Shtadtoldendorfi nim Yorck Kaserne robocha grupa Jork ukriprajonu Oder Varte Baden V 1808 roci Lyudvig van Bethoven napisav Marsh bogemskogo landveru z 1813 roku vidomij yak Marsh korpusu Jorka V 1931 roci avstrijskij kinorezhiser Gustav Uchicki znyav hudozhnij film LiteraturaIvanova N I Stranicy istorii Germanii SPb 2004 ISBN 5 7199 0220 1 Jork Iogann David Lyudvig Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Kurt von Priesdorff Soldatisches Fuhrertum Teil 5 Die preussischen Generale von 1798 bis zum Zusammenbruch Preussens 1806 S 248 263 Droysen Leben des Feldm Gr York 10 e izdanie 1890 Walter von Bremen Yorck von Wartenburg Bielefeld und Leipzig 1916 Johann Gustav Droysen Das Leben des Feldmarschalls Grafen Yorck von Wartenburg Band 1 Band 2 Charakterkopfe aus dem deutschen Befreiungskriege Hans David Ludwig von Yorck Graf von Wartenburg 1863 Jurgen Uhde Ludwig Yorck von Wartenburg in Willy Andreas Wilhelm von Scholz Hg Die Grossen Deutschen Neue Deutsche Biographie Propylaen Verlag Berlin 4 Bde 1935 1937 1 Erganzungsbd 1943 Zweiter Band S 564 580 Gerhard von Pelet Narbonne Hrsg Erzieher des Preussischen Heeres 1905 1907 Band 4 YorckPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 120310805 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570