Бая | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець баї Самиця баї | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Ploceus philippinus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Loxia philippina Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Бая (Ploceus philippinus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 15 см. У самців з Південної Азії під час сезону розмноження тім'я яскраво-жовте, горло і скроні темно-коричневі, на обличчі темно-коричнева "маска", верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована жовтими смужками, груди жовті, решта нижньої частини тіла жовтувато-кремова. У самців з Південно-Східної Азії під час сезону розмноження груди охристі, горло світле. У самців під час негніздового періоду і у самиць верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована жовтуватими смужками, нижня частина тіла охриста або жовтувата, груди жовтуваті, решта нижньої частини тіла жовтувато-кремова, над очима малопомітні охристі "брови".
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив баю до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком, який, на його думку, походив з Філіппін. Він використав французьку назву Le gros-bec des Philippines та латинську назву Coccothraustes Philippensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була бая, для якого Лінней придумав біномінальну назву Loxia philippina. Пізніше типове місцезнаходження баї було виправлено на Шрі-Ланку. Баї є типовим видом роду Ткачик (Ploceus), введеного французьким натуралістом Жоржем Кюв'є у 1816 році.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- P. p. philippinus (Linnaeus, 1766) — Пакистан, Індія (за винятком південного заходу і північного сходу), Шрі-Ланка і південь Непалу;
- P. p. travancoreensis Ali & Whistler, 1936 — південно-західна Індія (від Гоа до Керали);
- P. p. burmanicus Ticehurst, 1932 — від Бутану, Північно-Східної Індії і Бангладеш через М'янму до південно-західного Китаю;
- P. p. angelorum Deignan, 1956 — Таїланд і південний Лаос;
- P. p. infortunatus Hartert, E, 1902 — південь В'єтнаму, Малайський півострів, Суматра, Ніас, Ява і Балі.
Поширення і екологія
Баї мешкають в Пакистані, Індії, Бангладеш, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії та на Шрі-Ланці. Вони живуть на луках, полях і пасовищах, в саванах та на узліссях тропічних лісів. Популяції, що мешкають в Гімалаях, взимку мігрують в долини. Зустрічаються зграями, які можуть нараховувати до 200 птахів. Живляться переважно насінням, зокрема зерном на полях, через що вважаються шкідниками посівів, а також комахами, іншими безхребетними і дрібними хребетними. Гніздяться колоніями, що можуть нараховувати до 200 гнізд. Самці будують мішечкоподібні гнізда, які підвішуються на деревах, на висоті 3 м над землею. Гнізда мають довгий, трубкоподібний вхід, направлений донизу. Самці будують від 2 до 5 таких гнізд і паруються з кількома самицями. В кладці від 3 до 5 яєць, інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 15-17 днів після вилуплення. Самці набувають дорослого забарвлення у віці 2 років, самиці у річному віці.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Salim, Ali (2002). The Book of Indian Birds (вид. Third). Oxford University Press. с. 64, 283. ISBN .
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 232—235, Plate 12 fig 1. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Allen, J.A. (1910). . Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 27 березня 2022.
- Linnaeus, Carl (1766). (лат.). Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 305—306. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Mayr, Ernst; Greenway, James C. Jr, ред. (1962). . Т. 15. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 53. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Cuvier, Georges (1816). (фр.). Т. 1. Paris: Déterville. с. 383. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Ali, Mir Hamid; Singh, T.G. Manmohan; Banu, Aziz; Rao, M. Anand; Janak, A.T. Sainath (1978). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 75: 1198—1204. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Varu, SN (2002). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 99 (2): 320. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
Джерела
- Baya Weaver [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.] - Species text in Weaver Watch.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baya Samec bayi Samicya bayi Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tkachikovi Ploceidae Pidrodina Tkachichni Ploceinae Rid Tkachik Ploceus Vid Baya Binomialna nazva Ploceus philippinus Linnaeus 1766 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Loxia philippina Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Ploceus philippinus Vikividi Ploceus philippinus ITIS 562321 MSOP 22719005 NCBI 414895 Baya Ploceus philippinus vid gorobcepodibnih ptahiv tkachikovih Ploceidae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi OpisSamec bayi pri pobudovi gnizda Koloniya bayi Dovzhina ptaha stanovit 15 sm U samciv z Pivdennoyi Aziyi pid chas sezonu rozmnozhennya tim ya yaskravo zhovte gorlo i skroni temno korichnevi na oblichchi temno korichneva maska verhnya chastina tila temno korichneva pocyatkovana zhovtimi smuzhkami grudi zhovti reshta nizhnoyi chastini tila zhovtuvato kremova U samciv z Pivdenno Shidnoyi Aziyi pid chas sezonu rozmnozhennya grudi ohristi gorlo svitle U samciv pid chas negnizdovogo periodu i u samic verhnya chastina tila temno korichneva pocyatkovana zhovtuvatimi smuzhkami nizhnya chastina tila ohrista abo zhovtuvata grudi zhovtuvati reshta nizhnoyi chastini tila zhovtuvato kremova nad ochima malopomitni ohristi brovi TaksonomiyaV 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv bayu do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom yakij na jogo dumku pohodiv z Filippin Vin vikoristav francuzku nazvu Le gros bec des Philippines ta latinsku nazvu Coccothraustes Philippensis Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv bula baya dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Loxia philippina Piznishe tipove misceznahodzhennya bayi bulo vipravleno na Shri Lanku Bayi ye tipovim vidom rodu Tkachik Ploceus vvedenogo francuzkim naturalistom Zhorzhem Kyuv ye u 1816 roci Pidvidi Vidilyayut p yat pidvidiv P p philippinus Linnaeus 1766 Pakistan Indiya za vinyatkom pivdennogo zahodu i pivnichnogo shodu Shri Lanka i pivden Nepalu P p travancoreensis Ali amp Whistler 1936 pivdenno zahidna Indiya vid Goa do Kerali P p burmanicus Ticehurst 1932 vid Butanu Pivnichno Shidnoyi Indiyi i Bangladesh cherez M yanmu do pivdenno zahidnogo Kitayu P p angelorum Deignan 1956 Tayiland i pivdennij Laos P p infortunatus Hartert E 1902 pivden V yetnamu Malajskij pivostriv Sumatra Nias Yava i Bali Poshirennya i ekologiyaBayi meshkayut v Pakistani Indiyi Bangladesh Nepali Butani Kitayi M yanmi Tayilandi Laosi V yetnami Kambodzhi Malajziyi Indoneziyi ta na Shri Lanci Voni zhivut na lukah polyah i pasovishah v savanah ta na uzlissyah tropichnih lisiv Populyaciyi sho meshkayut v Gimalayah vzimku migruyut v dolini Zustrichayutsya zgrayami yaki mozhut narahovuvati do 200 ptahiv Zhivlyatsya perevazhno nasinnyam zokrema zernom na polyah cherez sho vvazhayutsya shkidnikami posiviv a takozh komahami inshimi bezhrebetnimi i dribnimi hrebetnimi Gnizdyatsya koloniyami sho mozhut narahovuvati do 200 gnizd Samci buduyut mishechkopodibni gnizda yaki pidvishuyutsya na derevah na visoti 3 m nad zemleyu Gnizda mayut dovgij trubkopodibnij vhid napravlenij donizu Samci buduyut vid 2 do 5 takih gnizd i paruyutsya z kilkoma samicyami V kladci vid 3 do 5 yayec inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 15 17 dniv pislya viluplennya Samci nabuvayut doroslogo zabarvlennya u vici 2 rokiv samici u richnomu vici PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 27 bereznya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Salim Ali 2002 The Book of Indian Birds vid Third Oxford University Press s 64 283 ISBN 0 19 566523 6 Brisson Mathurin Jacques 1760 T 3 Paris Jean Baptiste Bauche s 232 235 Plate 12 fig 1 Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Allen J A 1910 Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 Arhiv originalu za 19 veresnya 2012 Procitovano 27 bereznya 2022 Linnaeus Carl 1766 lat T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 305 306 Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Mayr Ernst Greenway James C Jr red 1962 T 15 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 53 Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Cuvier Georges 1816 fr T 1 Paris Deterville s 383 Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Ali Mir Hamid Singh T G Manmohan Banu Aziz Rao M Anand Janak A T Sainath 1978 J Bombay Nat Hist Soc 75 1198 1204 Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Varu SN 2002 J Bombay Nat Hist Soc 99 2 320 Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 DzherelaBaya Weaver 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Species text in Weaver Watch Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi