Економіка Індії в період британського правління (1858–1947) носила колоніальний характер і була, поруч з і цивільною адміністрацією, важливим інструментом управління підкореними територіями. Економіка окремих територіальних утворень (президентств, провінцій, «тубільних князівств») мала свою господарську спеціалізацію і не завжди була орієнтована на загальноіндійський ринок. Британська влада проводили політику стримування національної консолідації різних народів і підтримували територіально-господарську роздробленість колонії. Важливими віхами в розвитку індійської економіки були будівництво залізниць і портів, а також поява фабричного текстильного виробництва.
Нові промислові підприємства з'являлися навколо жвавих портів і вздовж залізничних магістралей. В аграрному секторі впроваджувалися сучасні зрошувальні системи з використанням насосів і високотоварне господарство плантації. У багатьох містах з'являлися електростанції, банки, страхові компанії, відділення пошти і телеграфу, університети, коледжі, видавництва та лікарні. У той же час в Індії існував значний пласт економіки, який слабо стикався з британською владою і обслуговував повсякденні потреби корінного населення (величезні базари і ярмарки, на які стікалися купці, селяни і бродячі артисти, специфічні касти і ремісники, що працювали на храми і князів, постоялі двори і вуличні харчевні, які обслуговували численних паломників, які прямували до «святих місць»).
Крім європеїзованих міст і «освічених князівств» в Індії виділялася велика зона найбільш важкої злиднів, в чому збігаються з територією поширення земельно-податкової системи заміндарі (, Центральні провінції, Раджпутана, Біхар, Орісса, та інші відсталі феодальні князівства, що прилягали до цього поясу). Крім того, в обширній смузі серединної частини Індії проживала основна маса малих народів і племен, територія розселення яких також ставилася до бідних і бідним регіонам .
Передумови та історичний фон
Прагнучи уникнути літньої спеки і тропічних хвороб, британці активно освоювали гірські райони з помірним кліматом. У період між 1815 і 1947 роками вони заснували більше 80 гірських поселень від Шимли і в передгір'ях Гімалаїв до Махабалешвар в Західних Гатах і а в горах . До поселень прокладали ґрунтові дороги й залізниці, в них за допомогою архітектури, культури та звичаїв відтворювали «британський дух» (чаювання, полювання, аматорський театр, виставки собак, крикет і навіть варіння варення). Кожне літо, аж до розділу Британської Індії, численні вищі чиновники і військові з сім'ями і слугами, а також багато махараджі зі своїми дворами перебиралися з Калькутти та інших адміністративних центрів у Шимлу . З 1830-х років в Індії стали наростати економічні проблеми, пов'язані зі зменшенням збуту бавовни та опію в , а також індиго в Європі. Масовий ввезення готової англійської одягу і тканин призводив до втрати роботи індійськими ткачами, у сільській місцевості нерідко траплявся голод. Незважаючи на економічні реформи і Томаса Маколея, нові проекти будівництва залізниць, прокладки телеграфних ліній, іригаційних каналів і ґрунтових доріг, невдоволення методами роботи адміністрації Ост-Індської компанії в консервативних шарах індійського суспільства наростало .
По всій Індії спалахували протести, в тому числі проти зростання податків. На цьому тлі вибухнуло повстання сипаїв (1857–1859), що охопило Бенгалію, Делі, Лакхнау, Канпур і частина Пенджабу. Британці скинули Бахадура Шаха II, який підтримував повстання, а в 1858 році замінили правління Ост-Індської компанії на пряме правління британської корони (так звана епоха Британського Раджа). Індія стала складовою частиною Британської імперії на чолі з першим віце-королем .
У колоніальний період концентроване розвиток господарства йшло вздовж «ліній проникнення», які відходили від головних морських портів (Калькутта, Бомбей, Мадрас) і столиці Делі. Ці чотири найбільших міста країни утворювали вершини основного каркаса територіальної структури економіки Індії. Калькутта, Бомбей і Мадрас виникли як головні центри британського проникнення і панування в Індії, вони ж були головними торгово-фінансовими центрами величезною колонії . Внутрішньоконтинентальні індустріальними полюсами були Канпур на півночі, Ахмадабад на заході, Гайдарабад і Бангалор на півдні .
У зовнішній торгівлі Британської Індії домінувала метрополія. З 1840 по 1914 рік Індія була найбільшим торговим партнером Великої Британії і як джерело сировини (бавовна, джут, шерсть, прянощі, чай, цукор), і як ринок збуту англійських товарів (тканини, готовий одяг, промислове і транспортне обладнання, особливо ткацькі верстати, двигуни та рейки). Відкриття в 1869 році Суецького каналу значно пожвавило морські комунікації між британськими та індійськими портами . Приплив дешевого імпортного текстилю, розорення індійських ремісників і їх масовий відтік з міст у села досягли таких масштабів, що до кінця XIX століття Індія виявилася менш урбанізованої, ніж була на початку століття (при значному збільшенні населення) .
Наприкінці XIX століття в Британської Індії за участю Індійського національного конгресу розгорнулося національно-визвольний рух, одним з найважливіших вимог якого було утворення національних провінцій і ліквідація князівств. Особливо наполегливо це вимога висувалася в Бенгалії і Південної Індії, де вже склалися великі нації (бенгальці, орія, , таміли) і де гніт феодальних правителів був найбільш сильним. Проти реформ виступали князі, великі землевласники і деякі загальноіндійського торгові касти (особливо марварійско-гуджаратської), які побоювалися посилення національної буржуазії .
З початку XX століття британці стали активніше залучати індійців в державний апарат, засновувати університети та впроваджувати англійську освіту в маси. У 1905 році спроби британців послабити національний рух індійців натрапили на бойкот англійських товарів в сільській місцевості колонії. Однією з форм протесту стала кампанія свадеші, коли індійці відкидали європейський одяг і тканини, підтримуючи місцевих виробників кхаді, який використовувався в і сарі. У пам'ять про ті події сучасний прапор Індії може виготовлятися тільки з домотканого кхаді. . До моменту здобуття незалежності в 1947 році в Індії проживало близько 350 млн осіб, з яких більше чверті — в тубільних князівствах, які займали дві п'ятих території країни .
Примітки
- Сдасюк, 1981, с. 331.
- Ніколсон, 2005.
- Ніколсон, 2005, с. 47.
- Ніколсон, 2005, с. 47-48.
- Сдасюк, 1981, с. 22, 34.
- Сдасюк, 1981, с. 59.
- Ніколсон, 2005, с. 32, 48.
- Уолперт, 2013, Вестернізація та модернізація.
- Сдасюк, 1981, с. 14.
- Ніколсон, 2005, с. 48-49, 150.
- Уолперт, 2013, Революції і реформи молодий Індії.
- Ніколсон, 2005, с. 50.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika Indiyi v period britanskogo pravlinnya 1858 1947 nosila kolonialnij harakter i bula poruch z i civilnoyu administraciyeyu vazhlivim instrumentom upravlinnya pidkorenimi teritoriyami Ekonomika okremih teritorialnih utvoren prezidentstv provincij tubilnih knyazivstv mala svoyu gospodarsku specializaciyu i ne zavzhdi bula oriyentovana na zagalnoindijskij rinok Britanska vlada provodili politiku strimuvannya nacionalnoyi konsolidaciyi riznih narodiv i pidtrimuvali teritorialno gospodarsku rozdroblenist koloniyi Vazhlivimi vihami v rozvitku indijskoyi ekonomiki buli budivnictvo zaliznic i portiv a takozh poyava fabrichnogo tekstilnogo virobnictva Rozshirennya Britanskoyi Indiyi v XIX stolitti Zemli Ost Indskoyi kompaniyi v 1819 roci Teritoriyi sho perejshli pid britanske upravlinnya do 1909 roku Zalezhni tubilni knyazivstva v 1909 roci Novi promislovi pidpriyemstva z yavlyalisya navkolo zhvavih portiv i vzdovzh zaliznichnih magistralej V agrarnomu sektori vprovadzhuvalisya suchasni zroshuvalni sistemi z vikoristannyam nasosiv i visokotovarne gospodarstvo plantaciyi U bagatoh mistah z yavlyalisya elektrostanciyi banki strahovi kompaniyi viddilennya poshti i telegrafu universiteti koledzhi vidavnictva ta likarni U toj zhe chas v Indiyi isnuvav znachnij plast ekonomiki yakij slabo stikavsya z britanskoyu vladoyu i obslugovuvav povsyakdenni potrebi korinnogo naselennya velichezni bazari i yarmarki na yaki stikalisya kupci selyani i brodyachi artisti specifichni kasti i remisniki sho pracyuvali na hrami i knyaziv postoyali dvori i vulichni harchevni yaki obslugovuvali chislennih palomnikiv yaki pryamuvali do svyatih misc Krim yevropeyizovanih mist i osvichenih knyazivstv v Indiyi vidilyalasya velika zona najbilsh vazhkoyi zlidniv v chomu zbigayutsya z teritoriyeyu poshirennya zemelno podatkovoyi sistemi zamindari Centralni provinciyi Radzhputana Bihar Orissa ta inshi vidstali feodalni knyazivstva sho prilyagali do cogo poyasu Krim togo v obshirnij smuzi seredinnoyi chastini Indiyi prozhivala osnovna masa malih narodiv i plemen teritoriya rozselennya yakih takozh stavilasya do bidnih i bidnim regionam Peredumovi ta istorichnij fonZaliznicya na Dardzhiling Pragnuchi uniknuti litnoyi speki i tropichnih hvorob britanci aktivno osvoyuvali girski rajoni z pomirnim klimatom U period mizh 1815 i 1947 rokami voni zasnuvali bilshe 80 girskih poselen vid Shimli i v peredgir yah Gimalayiv do Mahabaleshvar v Zahidnih Gatah i a v gorah Do poselen prokladali gruntovi dorogi j zaliznici v nih za dopomogoyu arhitekturi kulturi ta zvichayiv vidtvoryuvali britanskij duh chayuvannya polyuvannya amatorskij teatr vistavki sobak kriket i navit varinnya varennya Kozhne lito azh do rozdilu Britanskoyi Indiyi chislenni vishi chinovniki i vijskovi z sim yami i slugami a takozh bagato maharadzhi zi svoyimi dvorami perebiralisya z Kalkutti ta inshih administrativnih centriv u Shimlu Z 1830 h rokiv v Indiyi stali narostati ekonomichni problemi pov yazani zi zmenshennyam zbutu bavovni ta opiyu v a takozh indigo v Yevropi Masovij vvezennya gotovoyi anglijskoyi odyagu i tkanin prizvodiv do vtrati roboti indijskimi tkachami u silskij miscevosti neridko traplyavsya golod Nezvazhayuchi na ekonomichni reformi i Tomasa Makoleya novi proekti budivnictva zaliznic prokladki telegrafnih linij irigacijnih kanaliv i gruntovih dorig nevdovolennya metodami roboti administraciyi Ost Indskoyi kompaniyi v konservativnih sharah indijskogo suspilstva narostalo Po vsij Indiyi spalahuvali protesti v tomu chisli proti zrostannya podatkiv Na comu tli vibuhnulo povstannya sipayiv 1857 1859 sho ohopilo Bengaliyu Deli Lakhnau Kanpur i chastina Pendzhabu Britanci skinuli Bahadura Shaha II yakij pidtrimuvav povstannya a v 1858 roci zaminili pravlinnya Ost Indskoyi kompaniyi na pryame pravlinnya britanskoyi koroni tak zvana epoha Britanskogo Radzha Indiya stala skladovoyu chastinoyu Britanskoyi imperiyi na choli z pershim vice korolem Pres dlya obrobki cukrovoyi trostini U kolonialnij period koncentrovane rozvitok gospodarstva jshlo vzdovzh linij proniknennya yaki vidhodili vid golovnih morskih portiv Kalkutta Bombej Madras i stolici Deli Ci chotiri najbilshih mista krayini utvoryuvali vershini osnovnogo karkasa teritorialnoyi strukturi ekonomiki Indiyi Kalkutta Bombej i Madras vinikli yak golovni centri britanskogo proniknennya i panuvannya v Indiyi voni zh buli golovnimi torgovo finansovimi centrami velicheznoyu koloniyi Vnutrishnokontinentalni industrialnimi polyusami buli Kanpur na pivnochi Ahmadabad na zahodi Gajdarabad i Bangalor na pivdni U zovnishnij torgivli Britanskoyi Indiyi dominuvala metropoliya Z 1840 po 1914 rik Indiya bula najbilshim torgovim partnerom Velikoyi Britaniyi i yak dzherelo sirovini bavovna dzhut sherst pryanoshi chaj cukor i yak rinok zbutu anglijskih tovariv tkanini gotovij odyag promislove i transportne obladnannya osoblivo tkacki verstati dviguni ta rejki Vidkrittya v 1869 roci Sueckogo kanalu znachno pozhvavilo morski komunikaciyi mizh britanskimi ta indijskimi portami Pripliv deshevogo importnogo tekstilyu rozorennya indijskih remisnikiv i yih masovij vidtik z mist u sela dosyagli takih masshtabiv sho do kincya XIX stolittya Indiya viyavilasya mensh urbanizovanoyi nizh bula na pochatku stolittya pri znachnomu zbilshenni naselennya Naprikinci XIX stolittya v Britanskoyi Indiyi za uchastyu Indijskogo nacionalnogo kongresu rozgornulosya nacionalno vizvolnij ruh odnim z najvazhlivishih vimog yakogo bulo utvorennya nacionalnih provincij i likvidaciya knyazivstv Osoblivo napoleglivo ce vimoga visuvalasya v Bengaliyi i Pivdennoyi Indiyi de vzhe sklalisya veliki naciyi bengalci oriya tamili i de gnit feodalnih praviteliv buv najbilsh silnim Proti reform vistupali knyazi veliki zemlevlasniki i deyaki zagalnoindijskogo torgovi kasti osoblivo marvarijsko gudzharatskoyi yaki poboyuvalisya posilennya nacionalnoyi burzhuaziyi Z pochatku XX stolittya britanci stali aktivnishe zaluchati indijciv v derzhavnij aparat zasnovuvati universiteti ta vprovadzhuvati anglijsku osvitu v masi U 1905 roci sprobi britanciv poslabiti nacionalnij ruh indijciv natrapili na bojkot anglijskih tovariv v silskij miscevosti koloniyi Odniyeyu z form protestu stala kampaniya svadeshi koli indijci vidkidali yevropejskij odyag i tkanini pidtrimuyuchi miscevih virobnikiv khadi yakij vikoristovuvavsya v i sari U pam yat pro ti podiyi suchasnij prapor Indiyi mozhe vigotovlyatisya tilki z domotkanogo khadi Do momentu zdobuttya nezalezhnosti v 1947 roci v Indiyi prozhivalo blizko 350 mln osib z yakih bilshe chverti v tubilnih knyazivstvah yaki zajmali dvi p yatih teritoriyi krayini PrimitkiSdasyuk 1981 s 331 Nikolson 2005 Nikolson 2005 s 47 Nikolson 2005 s 47 48 Sdasyuk 1981 s 22 34 Sdasyuk 1981 s 59 Nikolson 2005 s 32 48 Uolpert 2013 Vesternizaciya ta modernizaciya Sdasyuk 1981 s 14 Nikolson 2005 s 48 49 150 Uolpert 2013 Revolyuciyi i reformi molodij Indiyi Nikolson 2005 s 50