Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тукультіапал-Ешарра III або Тіглатпаласар III (𒆪𒋾𒀀𒂍𒊹𒊏) — цар Ассирії, правив у 745–727 до н. е., цар Вавилонії у 729—727 до нашої ери. Син Ададнерарі ІІІ. Наступником Тукультіапал-Ешарра ІІІ на ассирійському троні став його син Салманасар V.
| Тіглатпаласар III | |
|---|---|
 | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 727 до н. е. |
| Країна | Ассирія Вавилон |
| Діяльність | король |
| Посада | Цар Ассирії[d] і Цар Вавилону[d] |
| Конфесія | d |
| Батько | Адад-нірарі III |
| Діти | Шульману-ашаред V і Шаррукін II |
| |
Зайняв трон після важкої боротьби зі своїми братами. За часи цих міжусобиць міжнародний вплив Ассирії на Близькому Сході ослаб. Країні загрожували вороги, перш за все Урарту. Але Тукультіапал-Ешарра швидко повернув їй колишній престиж і відновив політику великих завоювань. Для цього він провів ряд реформ.
Реформи
Військова реформа
Тіглатпаласар III докорінно змінив ассирійську армію. Окрім народного ополчення з селян та військових колоністів яке як і раніше скликалося на час походу, цар створив велике постійне наймане військо яке було однотипно озброєне і поділене по родам. Відтепер армія ділилася на окремі загони піхоти, кінноти, колісниць та допоміжні інженерні частина. Армійські підрозділи налічували 10,50,100 і 1000 вояків, а загальна чисельність армії досягала 120 тисяч. Ударною силою війська були бойові колісниці, коней в яких часом покривали захисними попонами з повсті чи шкіри. Для переслідування ворога широко використовувалися вершники, традиційно вважається, що саме асирійці створили першу справжню неприродну кінноту. Піхота поділялася на важку та легку, причому кількість легкої піхоти було помітно збільшено, складалася вона переважно з лучників. Воїни мали ламелярні панцири, щити (переважно великі, округлі, опуклоконічної форми) та бронзові шоломи. Озброєні вояки були залізною зброєю. Допоміжні частина займалися прокладанням доріг, наведенням мостів та будівництвом укріплених таборів. Ассирійці першими почали регулярно будувати украплені табори оточені валом та ровом. Окрім того були створені спеціальні підрозділи для облоги міст, що мали на озброєнні усілякі тарани та інші стінобитні машини. Для штурмів використовувалися підпалювальні снаряди, зводилися насипи до стін, робилися підкопи. В свою чергу усі великі ассирійські міста оточувалися могутніми стінами. При війську був штат писарів для діловодства та обліку здобичі, жреці, музики.
Професійна ассирійська армія мала високі бойові якості, особливо на тлі звичних для тих часів ополчень, і була здатна виконувати на полі бою досить складні завдання. Вона відрізнялася виучкою, хоробістю та дисципліною. Сам Тукультіапал-Ешарра був здібним полководцем. В усіх своїх походах він старався діяти швидко та несподівано — використовував стрімкі марш-кидки, флангові удари, несподівані напади тощо. Часто він досягав успіху завдяки дуже добре організованій розвідці. Окрім військової розвідки він мав розгалужену мережу шпигунів у всіх сусідніх країнах які регулярно звітували про стан справ в них. Розвідці ассирійці надавали неабиякого значення, що видно вже з того факту, що керував нею спадкоємець престолу. Кожен військовий похід старанно готувався і усі загони ще до виходу отримували чітке завдання. Наприклад коли починалася війна легкі частини одразу займали дороги, гірські перевали, знищували колодязі і переправи на річках. Ассирійське військо рухалася швидко і ні річки ні гори не могли його зупинити. На сусідні народи воно наводило справжній жах. Так в Біблії про ассирійців говориться:
 | Вони не знають страху і дрімоти, ні в кого не розпущений пояс і не розв'язався ремінець на сандаліях. Вони скачуть по вершинах гір, як горяни бігають і як хоробрі вояки залітають на стіну, і кожен йде своєю дорогою, і не збивається з шляху свого, і не давлять вони одне одного, і навіть падаючи на списи залишаються неушкоджені |  |
Полоненні
Тіглатпаласар завойовував одну за іншою сусідні, а потім і не дуже, країни, а їх населення переганяв в інші райони своєї держави. Це була нова державна політика. До нього ассирійські царі просто вирізали населення угяняючи частину в рабство, а тим хто вцілів залишали старих володарів, якщо ті звісно визнавали ассирійську владу, та значну внутрішню автономію. Тож Ассирія довгий час була конфедерацією окремих залежних володінь під верховною владою царя Ассирії оточених, та перемежованих зі сплюндрованими областями. Всупереч старій традиції Тукультіапал-Ешарра почав перетворювати завойовані землі в справжні ассирійські провінції запроваджуючи свою адміністрацію. Для того, щоб ослабити волю до спротиву регулярно використовував насаху, що аккадською означає викорінювати, — насильницькі переселення цілих областей чи народів у віддалені частини своєї держави. На чолі ж новоствореної провінції куди замість старого люду так само переселялися жителі інших місць цар ставив свого намісника та залишав у його підпорядкуванні ассирійські гарнізони. Кожен округ мусив виплачувати певний податок.
У своїх походах Тукультіапал-Ешарра захоплював багато полоненни — зазвичай по кілька десятків тисяч за раз. Більшу їх частину цар перетворював на державних рабів. Їх розселяли по спеціальним поселенням де вони займалися сільським господарством чи ремеслами. Частину рабів залучали до служби у війську в саперних частинах чи обозі і зброю їм при цьому не видавали.
Адміністративна реформа
Тіглатпаласар провів не лише військову але й адміністративну реформу основною метою якої було зменшення влади намісників та обмеження їх самостійності. Колишні великі намісництва були поділені на значно менші. В намісників залишилися лише функції зі збирання податків, організації виконання підданими повинностей та командування місцевими загонами. Щоб влада цих обласних начальників не вкоренилася їх часто змінювали.
Завоювання
Свої завоювання Тукультіапал-Ешарра розпочав у 743 році до нашої ери походом проти царя Урарту Сардурі ІІ. Перша битва відбулася у верхів'ях Євфрату на території дружнього урартам царства Арпад. Сардурі особисто командував своїм військом, на його боці також билися сирійці, але незважаючи на чисельну перевагу військо Тіглатпаласара перемогло. Друга велика битва відбулася в Кумусі. Цього разу ассирійці знову перемогли і захопили табір супротивників. Сардурі ІІ з залишками війська втік на схід до верхів'їв Тигру. Уся північно-західна частина країни Урарту була приєднана до Ассирії. З населення завойованих територій Тукультіапал-Ешарра узяв величезну данину, 73 тисячі людей було переселено в Ассирію. Того ж року Тіглатпаласар підступив до сирійського міста Арпада облога якого далі тривала три роки.
У 743 році Тукультіапал-Ешарра знову пішов походом проти урартів і за короткий час вибив їх з верхів'їв Тигру. У 738 цар здійснив ще один похід до Сирії. Цього разу він завоював Каркемиш, Самал, Хамат і Табал. Потім ассирійське військо перевалило Ліванські гори спустошило Фінікію, Палестину і рухаючись вздовж узбережжя Середземного моря досягло Гази правитель якої втік до Єгипту. Певно Тукультіапал-Ешарра збирався вторгнутися до Єгипту, але фараон відкупився великою даниною. Під час цього походу була узята данина з Ізраїлю, Дамаску, Тіра, Сидона, Бібла та інших місцевих держав. Ассирійці завдали серйозної поразки сабейським племенам Аравії. Лише Дамаск не підкорився Тукультіапал-Ешарра — розпочалася шестирічна облога міста. В завойованих країнах були створені нові області з ассирійською адміністрацією та гарнізонами, а значна частина населення вивезена в Ассирію.
У 735 до нашої ери Тукультіапал-Ешарра здійснив новий похід в глибину Урарту. Сардурі ІІ знову зазнав поразки і усі його землі у верхів'ях та біля витоків Тигру відійшли до переможця. У 734 цар відновив війну на заході де проти нього виступив цар Дамаску Резон II і цар Ізраїлю Пеках, але були розбиті. В Ізраїлю Тукультіапал-Ешарра відібрав усю північну частину населення якої потрапило під насаху, тобто було депортоване. Близько 734 року Тіглатпаласар здійснив похід на схід у країну мідян. Він дійшов до гірського хребта Демавенд і повернувся з великою здобиччю та 63 тисячами полоненних мідян. Пізніше цар здійснив черговий похід проти Урарту. Без серйозного опору він пройшов через усю країну нищачи усе на своєму шляху, але Тушпу йому захопити з ходу не зміг. Тукультіапал-Ешарра вирішив не вести довгу облогу добре укріпленого міста в глибині ворожої країни і покинув країну уганяючи з собою десятки тисяч полонених. У 732 році ассирійці взяли Дамаск. Царя Резона було узято в полон і страчено. Фінікійські міста Тир та Сидон після цього самі «добровільно» підкорилися Тукультіапал-Ешарру.
Невдовзі перед смертю цар захопив Вавилонію і угнав до Ассирії безліч полонених, однак на відміну від інших походів тут цар не зруйнував жодного міста. На відміну від своїх попередників Тукультіапал-Ешарра не поставив свого правителя, а проголосив себе царем Вавилонії під ім'ям Пулу. Його повний титул звучав як
| | Тукультіапал-Ешарра, цар великий, цар могутній, цар багатьох, цар Ассирії, цар Вавилону, цар Шумера і Аккада, цар чотирьох сторін світу | |
Примітки
- Тобто не з «природних» вершників, як то наприклад кочівники скіфи
- Велике прохання до знавців Біблії, дати цю цитату в якомусь зі звичних українських перекладів і з вказівкою розділу.
- Табал — країна на південному-сході Малої Азії.
- За іншими даними 737 року до нашої ери.
- Попри те, що Ассирія та Вавилон були різними країнами, але їх жителі належали до однієї культури, поклонялися одним богам і вважали себе за братніми народами, саме це пояснює особливе ставлення Ассирійців до Вавилонії
Література
- [[https://web.archive.org/web/20171001165546/http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000002/st02.shtml Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Новоассирийская держава. История древнего мира, ]
- Тураев Б. А. Тиглатпалассар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Стародавній Схід і античність. // Правителі Світу. Хронологічно-генеалогічні таблиці з всесвітньої історії у 4 тт. / Автор-укладач . — Т. 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tukultiapal Esharra III abo Tiglatpalasar III 𒆪𒋾𒀀𒂍𒊹𒊏 car Assiriyi praviv u 745 727 do n e car Vaviloniyi u 729 727 do nashoyi eri Sin Adadnerari III Nastupnikom Tukultiapal Esharra III na assirijskomu troni stav jogo sin Salmanasar V Tiglatpalasar IIINarodivsyanevidomoPomer727 do n e KrayinaAssiriya VavilonDiyalnistkorolPosadaCar Assiriyi d i Car Vavilonu d KonfesiyadBatkoAdad nirari IIIDitiShulmanu ashared V i Sharrukin II Mediafajli u Vikishovishi Zajnyav tron pislya vazhkoyi borotbi zi svoyimi bratami Za chasi cih mizhusobic mizhnarodnij vpliv Assiriyi na Blizkomu Shodi oslab Krayini zagrozhuvali vorogi persh za vse Urartu Ale Tukultiapal Esharra shvidko povernuv yij kolishnij prestizh i vidnoviv politiku velikih zavoyuvan Dlya cogo vin proviv ryad reform ReformiVijskova reforma Tiglatpalasar III dokorinno zminiv assirijsku armiyu Okrim narodnogo opolchennya z selyan ta vijskovih kolonistiv yake yak i ranishe sklikalosya na chas pohodu car stvoriv velike postijne najmane vijsko yake bulo odnotipno ozbroyene i podilene po rodam Vidteper armiya dililasya na okremi zagoni pihoti kinnoti kolisnic ta dopomizhni inzhenerni chastina Armijski pidrozdili nalichuvali 10 50 100 i 1000 voyakiv a zagalna chiselnist armiyi dosyagala 120 tisyach Udarnoyu siloyu vijska buli bojovi kolisnici konej v yakih chasom pokrivali zahisnimi poponami z povsti chi shkiri Dlya peresliduvannya voroga shiroko vikoristovuvalisya vershniki tradicijno vvazhayetsya sho same asirijci stvorili pershu spravzhnyu neprirodnu kinnotu Pihota podilyalasya na vazhku ta legku prichomu kilkist legkoyi pihoti bulo pomitno zbilsheno skladalasya vona perevazhno z luchnikiv Voyini mali lamelyarni panciri shiti perevazhno veliki okrugli opuklokonichnoyi formi ta bronzovi sholomi Ozbroyeni voyaki buli zaliznoyu zbroyeyu Dopomizhni chastina zajmalisya prokladannyam dorig navedennyam mostiv ta budivnictvom ukriplenih taboriv Assirijci pershimi pochali regulyarno buduvati ukrapleni tabori otocheni valom ta rovom Okrim togo buli stvoreni specialni pidrozdili dlya oblogi mist sho mali na ozbroyenni usilyaki tarani ta inshi stinobitni mashini Dlya shturmiv vikoristovuvalisya pidpalyuvalni snaryadi zvodilisya nasipi do stin robilisya pidkopi V svoyu chergu usi veliki assirijski mista otochuvalisya mogutnimi stinami Pri vijsku buv shtat pisariv dlya dilovodstva ta obliku zdobichi zhreci muziki Profesijna assirijska armiya mala visoki bojovi yakosti osoblivo na tli zvichnih dlya tih chasiv opolchen i bula zdatna vikonuvati na poli boyu dosit skladni zavdannya Vona vidriznyalasya viuchkoyu horobistyu ta disciplinoyu Sam Tukultiapal Esharra buv zdibnim polkovodcem V usih svoyih pohodah vin staravsya diyati shvidko ta nespodivano vikoristovuvav strimki marsh kidki flangovi udari nespodivani napadi tosho Chasto vin dosyagav uspihu zavdyaki duzhe dobre organizovanij rozvidci Okrim vijskovoyi rozvidki vin mav rozgaluzhenu merezhu shpiguniv u vsih susidnih krayinah yaki regulyarno zvituvali pro stan sprav v nih Rozvidci assirijci nadavali neabiyakogo znachennya sho vidno vzhe z togo faktu sho keruvav neyu spadkoyemec prestolu Kozhen vijskovij pohid staranno gotuvavsya i usi zagoni she do vihodu otrimuvali chitke zavdannya Napriklad koli pochinalasya vijna legki chastini odrazu zajmali dorogi girski perevali znishuvali kolodyazi i perepravi na richkah Assirijske vijsko ruhalasya shvidko i ni richki ni gori ne mogli jogo zupiniti Na susidni narodi vono navodilo spravzhnij zhah Tak v Bibliyi pro assirijciv govoritsya Voni ne znayut strahu i drimoti ni v kogo ne rozpushenij poyas i ne rozv yazavsya reminec na sandaliyah Voni skachut po vershinah gir yak goryani bigayut i yak horobri voyaki zalitayut na stinu i kozhen jde svoyeyu dorogoyu i ne zbivayetsya z shlyahu svogo i ne davlyat voni odne odnogo i navit padayuchi na spisi zalishayutsya neushkodzheni Tukultiapal Esharra na bojovij kolisnici Zvernit uvagu na zrist konej Polonenni Tiglatpalasar zavojovuvav odnu za inshoyu susidni a potim i ne duzhe krayini a yih naselennya pereganyav v inshi rajoni svoyeyi derzhavi Ce bula nova derzhavna politika Do nogo assirijski cari prosto virizali naselennya ugyanyayuchi chastinu v rabstvo a tim hto vciliv zalishali starih volodariv yaksho ti zvisno viznavali assirijsku vladu ta znachnu vnutrishnyu avtonomiyu Tozh Assiriya dovgij chas bula konfederaciyeyu okremih zalezhnih volodin pid verhovnoyu vladoyu carya Assiriyi otochenih ta peremezhovanih zi splyundrovanimi oblastyami Vsuperech starij tradiciyi Tukultiapal Esharra pochav peretvoryuvati zavojovani zemli v spravzhni assirijski provinciyi zaprovadzhuyuchi svoyu administraciyu Dlya togo shob oslabiti volyu do sprotivu regulyarno vikoristovuvav nasahu sho akkadskoyu oznachaye vikorinyuvati nasilnicki pereselennya cilih oblastej chi narodiv u viddaleni chastini svoyeyi derzhavi Na choli zh novostvorenoyi provinciyi kudi zamist starogo lyudu tak samo pereselyalisya zhiteli inshih misc car staviv svogo namisnika ta zalishav u jogo pidporyadkuvanni assirijski garnizoni Kozhen okrug musiv viplachuvati pevnij podatok U svoyih pohodah Tukultiapal Esharra zahoplyuvav bagato polonenni zazvichaj po kilka desyatkiv tisyach za raz Bilshu yih chastinu car peretvoryuvav na derzhavnih rabiv Yih rozselyali po specialnim poselennyam de voni zajmalisya silskim gospodarstvom chi remeslami Chastinu rabiv zaluchali do sluzhbi u vijsku v sapernih chastinah chi obozi i zbroyu yim pri comu ne vidavali Administrativna reforma Tiglatpalasar proviv ne lishe vijskovu ale j administrativnu reformu osnovnoyu metoyu yakoyi bulo zmenshennya vladi namisnikiv ta obmezhennya yih samostijnosti Kolishni veliki namisnictva buli podileni na znachno menshi V namisnikiv zalishilisya lishe funkciyi zi zbirannya podatkiv organizaciyi vikonannya piddanimi povinnostej ta komanduvannya miscevimi zagonami Shob vlada cih oblasnih nachalnikiv ne vkorenilasya yih chasto zminyuvali ZavoyuvannyaSvoyi zavoyuvannya Tukultiapal Esharra rozpochav u 743 roci do nashoyi eri pohodom proti carya Urartu Sarduri II Persha bitva vidbulasya u verhiv yah Yevfratu na teritoriyi druzhnogo urartam carstva Arpad Sarduri osobisto komanduvav svoyim vijskom na jogo boci takozh bilisya sirijci ale nezvazhayuchi na chiselnu perevagu vijsko Tiglatpalasara peremoglo Druga velika bitva vidbulasya v Kumusi Cogo razu assirijci znovu peremogli i zahopili tabir suprotivnikiv Sarduri II z zalishkami vijska vtik na shid do verhiv yiv Tigru Usya pivnichno zahidna chastina krayini Urartu bula priyednana do Assiriyi Z naselennya zavojovanih teritorij Tukultiapal Esharra uzyav velicheznu daninu 73 tisyachi lyudej bulo pereseleno v Assiriyu Togo zh roku Tiglatpalasar pidstupiv do sirijskogo mista Arpada obloga yakogo dali trivala tri roki U 743 roci Tukultiapal Esharra znovu pishov pohodom proti urartiv i za korotkij chas vibiv yih z verhiv yiv Tigru U 738 car zdijsniv she odin pohid do Siriyi Cogo razu vin zavoyuvav Karkemish Samal Hamat i Tabal Potim assirijske vijsko perevalilo Livanski gori spustoshilo Finikiyu Palestinu i ruhayuchis vzdovzh uzberezhzhya Seredzemnogo morya dosyaglo Gazi pravitel yakoyi vtik do Yegiptu Pevno Tukultiapal Esharra zbiravsya vtorgnutisya do Yegiptu ale faraon vidkupivsya velikoyu daninoyu Pid chas cogo pohodu bula uzyata danina z Izrayilyu Damasku Tira Sidona Bibla ta inshih miscevih derzhav Assirijci zavdali serjoznoyi porazki sabejskim plemenam Araviyi Lishe Damask ne pidkorivsya Tukultiapal Esharra rozpochalasya shestirichna obloga mista V zavojovanih krayinah buli stvoreni novi oblasti z assirijskoyu administraciyeyu ta garnizonami a znachna chastina naselennya vivezena v Assiriyu U 735 do nashoyi eri Tukultiapal Esharra zdijsniv novij pohid v glibinu Urartu Sarduri II znovu zaznav porazki i usi jogo zemli u verhiv yah ta bilya vitokiv Tigru vidijshli do peremozhcya U 734 car vidnoviv vijnu na zahodi de proti nogo vistupiv car Damasku Rezon II i car Izrayilyu Pekah ale buli rozbiti V Izrayilyu Tukultiapal Esharra vidibrav usyu pivnichnu chastinu naselennya yakoyi potrapilo pid nasahu tobto bulo deportovane Blizko 734 roku Tiglatpalasar zdijsniv pohid na shid u krayinu midyan Vin dijshov do girskogo hrebta Demavend i povernuvsya z velikoyu zdobichchyu ta 63 tisyachami polonennih midyan Piznishe car zdijsniv chergovij pohid proti Urartu Bez serjoznogo oporu vin projshov cherez usyu krayinu nishachi use na svoyemu shlyahu ale Tushpu jomu zahopiti z hodu ne zmig Tukultiapal Esharra virishiv ne vesti dovgu oblogu dobre ukriplenogo mista v glibini vorozhoyi krayini i pokinuv krayinu uganyayuchi z soboyu desyatki tisyach polonenih U 732 roci assirijci vzyali Damask Carya Rezona bulo uzyato v polon i stracheno Finikijski mista Tir ta Sidon pislya cogo sami dobrovilno pidkorilisya Tukultiapal Esharru Nevdovzi pered smertyu car zahopiv Vaviloniyu i ugnav do Assiriyi bezlich polonenih odnak na vidminu vid inshih pohodiv tut car ne zrujnuvav zhodnogo mista Na vidminu vid svoyih poperednikiv Tukultiapal Esharra ne postaviv svogo pravitelya a progolosiv sebe carem Vaviloniyi pid im yam Pulu Jogo povnij titul zvuchav yak Tukultiapal Esharra car velikij car mogutnij car bagatoh car Assiriyi car Vavilonu car Shumera i Akkada car chotiroh storin svituPrimitkiTobto ne z prirodnih vershnikiv yak to napriklad kochivniki skifi Velike prohannya do znavciv Bibliyi dati cyu citatu v yakomus zi zvichnih ukrayinskih perekladiv i z vkazivkoyu rozdilu Tabal krayina na pivdennomu shodi Maloyi Aziyi Za inshimi danimi 737 roku do nashoyi eri Popri te sho Assiriya ta Vavilon buli riznimi krayinami ale yih zhiteli nalezhali do odniyeyi kulturi poklonyalisya odnim bogam i vvazhali sebe za bratnimi narodami same ce poyasnyuye osoblive stavlennya Assirijciv do VaviloniyiLiteratura https web archive org web 20171001165546 http historic ru books item f00 s00 z0000002 st02 shtml Arhivovano1 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Novoassirijskaya derzhava Istoriya drevnego mira Turaev B A Tiglatpalassar Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Starodavnij Shid i antichnist Praviteli Svitu Hronologichno genealogichni tablici z vsesvitnoyi istoriyi u 4 tt Avtor ukladach T 1