Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціальне регулювання (від лат. regulo - правило, що означає упорядкування) — здійснюване громадянським суспільством за допомогою усієї сукупності соціальних засобів упорядкування суспільних відносин, подолання конфліктів і забезпечення компромісу між людьми та їх соціальними групами.За своїм змістом соціальне регулювання є ширшим поняттям, ніж правове регулювання. Соціальне регулювання поділяється на кілька типів:
- зовнішнє (суспільна мораль);
- внутрішня (власна совість);
- стихійне (економічна криза);
- нормативне (визначає норми, які забезпечуються суспільним примусом);
- волевстановлене (владновольне);
- ненормативне (оцінювальне).
Соціальне регулювання здійснюється за допомогою таких норм як моральні, корпоративні, релігійні, звичаєві та інші.Таке регулювання здійснюється громадянським суспільством та державою з урахуванням допомоги юридичних засобів, які упорядковують суспільні відносини. Такими засобами є правові норми, акти реалізації, правовідносини.
Ознаки соціального регулювання
Оскільки соціальне регулювання - поняття складне і багатостороннє, воно має певні свої ознаки. Серед основних ознак правового регулювання є:
- виконання лише в межах ;
- виконання гарантується державою;
- виконується з допомогою спеціальних засобів;
- встановлює загальні соціальні права та поведінку;
- виступає реалізатором впливу на поведінку суб'єктів;
- головна мета - впорядкування суспільних відносин.
Мета соціального регулювання
Метою здійснення соціального регулювання є отримання завідомо передбачуваної та спрогнозованої поведінки суб'єкта. Впорядкування суспільства відповідно до певних норм, приписів, обмежень. Держава забезпечує життєдіяльність суспільства як системи шляхом використання влади, а право - шляхом нормативного регулювання. За своєю природою, за своїм соціальним призначенням право слугує регулятором суспільних відносин. У цій якості воно споконвічно призначене бути стабілізуючим і заспокійливим (примирливим) фактором, способом усунення соціальної нестабільності, хаосу і байдужості, стимулятором соціального прогресу. У сучасних (постмодерністських) суспільствах право, завдяки втіленим у ньому принципам свободи і справедливості, стоїть на заваді жорсткого управління: воно пропонує інструментарій (дозволи, заборони, зобов'язання, заохочення, рекомендації, покарання тощо), який забезпечує досягнення приватних і публічних інтересів, і водночас встановлює межі використання цього інструментарію, запобігає свавільній владі людини (посадовця) чи групи людей (органу держави), дає особі можливість мати людську гідність.
Співвідношення соціальних регуляторів
На сучасну людину можуть відразу впливати декілька чинників. Основними такими регуляторами є право, мораль, звичай та релігія. Важливо пам'ятати, що чинники можуть впливати на суб'єкт активно та пасивно. На суб'єкт впливають всі чинники. Незважаючи на їхню схожість, вони мають певні відмінності у змістовому плані.
Право та звичай
Право — це обумовлена природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість можливістю державного примусу.
Звичай — основна форма регулювання поводження, правила поведінки, які склалися внаслідок їх практичного застосування протягом тривалого часу серед людей і уособлювали собою підсумок історичного досвіду та зародки майбутнього. За своєю природою звичай консервативний і закріплює лише те, що склалося у результаті тривалої суспільної практики, відбиваючи як загальні моральні, духовні цінності народу, так і значною мірою забобони, расову і релігійну нетолерантність, вимоги, нав'язані правлячими верствами. Звичай не містить можливості вибору варіанту поведінки, вимоги його безальтернативні та безапеляційні.
На сучасному етапі розвитку суспільства слід відмітити звичаї які збереглися лише у видів пережитків минулого і не можуть бути втіленими у життя ( кровна помста, примусовий шлюб). Деякі із них прямо суперечать законодавству або є негуманними та антисоціальними . Тому вони витісняються із повсякденного життя за допомогою юридичних норм.
Спільні ознаки:
- Загальний характер;
- Мета - забезепечення порядку у суспільстві;
- Інші ознаки, які характерні усім соціальним нормам.
Відміннінності можна визначити за такими критеріями:
- Походження. Звичаї формуються поступово в результаті багаторазового повторення певних дій в повсякденному житті. Норма права твориться в результаті взаємодії суб'єктів у відносинах;
- Форма вираження. Звичаї появляються у поведінці суб'єктів. Норма права закріплюється у юридичних джерелах (нормативний акт);
- За часом набрання чинності. Звичаї утворюються роками, процес їх влиття у буденне життя людей може зайняти десятки та сотні років. Норми права набувають чинності лише у встановлені строки.
- За способом забезпечення. Звичаї реалізуються у життя за допомогою звички (звикання, стереотипи, традії). Норма ж права має обов'язковий характер і забезпечується механізмом примусу зі сторони держави.
Потрібно також відрізняти поняття традиції від звичаю. Традиція — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон. Традиція є поняттям більш широким, включаючи у себе обряди та ритуали, які в свою чергу поклиувні регулювати відносини у сімейному житті, релігійному та інших відносинах.
Право та релігія
Релігія (від лат. religio — зв'язок) — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Релігійні норми відіграють важливу роль у житті людини. Вони регулюють поведінку віруючої людини через страх чи повагу до божества. Регулюють ставлення віруючих між собою, віруючого та Бога, віруючих з різними віруваннями. В союі поєднує риси корпоративних і моральних норм. Надзвичайна різноманітність релігій означає, що на різній території, залежно від релігії населення, норми даного суспільства будуть змінюватись. Серед найвідоміших - християнство, іслам, буддизм, юдаїзм. У таких священних книгах як Біблія, Коран та ТАлмуд наявні основні норми для стабілізації суспільного життя (не вкради, не вбий і тд).
Спільні риси:
- Загальний характер;
- Мета - забезепечення порядку у суспільстві;
- Інші ознаки, які характерні усім соціальним нормам.
Відмінності між нормами права та релігійними нормами:
- База. Релігійні норми базуються на аторитеті бога, повністю покладаються на божественну справедливість та істинність. Правові норми ж базуються на їх легітимності. Захищаються, встановлюються та відміняються державою.
- Джерело виникнення. Процес утворення релігійних норм займає цілі століття (утворення релігійних культів, організацій, створення усних та письмових джерел божественного права). Право встановлюється за спеціальною процедурою, яка чітко встановлена законом. Набуває форми в письмовому варіанті (нормативні акти і тд).
- Кому адресовані. Релігійні норми можуть регулювати відносини лише між віруючими своєї релігії (напр., християнські релігійні норми не поширюються на буддистів).Право - загальнообов'язкове, адресоване всьому суспільству.
- Виконання. Виконання релігійних приписів забезпечується засобами релігійного впливу - совість, мораль, кара Божа, певні обмеження, санкції зі сторони церкви (анафема). Право має чітко окреслену юридичну відповідальність (штраф, догана, позбавлення волі і тд.).
Право та мораль
Мораль — система формальних, у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
Спільні риси :
- Це різновиди соціальних норм;
- Спільна мета - упорядкування суспільних відносин;
- функціональне призначення - формування правил поведінки суб'єктів суспільства;
- Правила поведінки загального характеру;
- Певними методами створюються, гарантуються та закріплюються.
Відмінності:
- Походження. Держава встановлює та санкціонує норми права. Мораль же формується у свідомості людей поступово. Основа - уявлення про добро і зло, що є добре, а що погано тощо;
- Форма зовнішнього виразу. Норми права закріплюються у НПА (укази, закони тощо). Мораль не має письмової зафіксованості, зберігається у формі суспільної думки;
- Сфера дії. Норма права регулює найважливіші суспільні відносини. А норми моралі в свою чергу ругулюють фактично всі суспільні відносини;
- Ступінь деталізації. Норма права - деталізована, чітка, структурована, чітко визначена, має інформацію про бажану та небажану поведінку суб'єкта. Норми моралі не містять точних правил, мають абстрактний і нечіткий характер;
- Спосіб забезпечення. Норми права охороняються, встановлюються примусовою силою держави. Норми моралі забезпечуються лише внутрішніми переконаннями суб'єкта (сором, совість тощо).
Джерела
- Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / О. Ф. Скакун; Пер. з рос,- 2-е вид.- X.: Консум, 2005,- 656 с.
- Загальна теорія держави і права: Підручник / За ред. проф. М. В. Цвіка, доц. В. Д. Ткаченка, проф. О. В. Петришина. - X.: Право, 2002,- 432 с.
- Котюк В. О. Основи держави і права: Навч. посіб. / В. О.Котюк. - 3-тє вид., доп. і перероб. - К.: Атіка, 2001,- 432 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Socialne regulyuvannya vid lat regulo pravilo sho oznachaye uporyadkuvannya zdijsnyuvane gromadyanskim suspilstvom za dopomogoyu usiyeyi sukupnosti socialnih zasobiv uporyadkuvannya suspilnih vidnosin podolannya konfliktiv i zabezpechennya kompromisu mizh lyudmi ta yih socialnimi grupami Za svoyim zmistom socialne regulyuvannya ye shirshim ponyattyam nizh pravove regulyuvannya Socialne regulyuvannya podilyayetsya na kilka tipiv zovnishnye suspilna moral vnutrishnya vlasna sovist stihijne ekonomichna kriza normativne viznachaye normi yaki zabezpechuyutsya suspilnim primusom volevstanovlene vladnovolne nenormativne ocinyuvalne Socialne regulyuvannya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu takih norm yak moralni korporativni religijni zvichayevi ta inshi Take regulyuvannya zdijsnyuyetsya gromadyanskim suspilstvom ta derzhavoyu z urahuvannyam dopomogi yuridichnih zasobiv yaki uporyadkovuyut suspilni vidnosini Takimi zasobami ye pravovi normi akti realizaciyi pravovidnosini Oznaki socialnogo regulyuvannyaOskilki socialne regulyuvannya ponyattya skladne i bagatostoronnye vono maye pevni svoyi oznaki Sered osnovnih oznak pravovogo regulyuvannya ye vikonannya lishe v mezhah vikonannya garantuyetsya derzhavoyu vikonuyetsya z dopomogoyu specialnih zasobiv vstanovlyuye zagalni socialni prava ta povedinku vistupaye realizatorom vplivu na povedinku sub yektiv golovna meta vporyadkuvannya suspilnih vidnosin Meta socialnogo regulyuvannyaMetoyu zdijsnennya socialnogo regulyuvannya ye otrimannya zavidomo peredbachuvanoyi ta sprognozovanoyi povedinki sub yekta Vporyadkuvannya suspilstva vidpovidno do pevnih norm pripisiv obmezhen Derzhava zabezpechuye zhittyediyalnist suspilstva yak sistemi shlyahom vikoristannya vladi a pravo shlyahom normativnogo regulyuvannya Za svoyeyu prirodoyu za svoyim socialnim priznachennyam pravo sluguye regulyatorom suspilnih vidnosin U cij yakosti vono spokonvichno priznachene buti stabilizuyuchim i zaspokijlivim primirlivim faktorom sposobom usunennya socialnoyi nestabilnosti haosu i bajduzhosti stimulyatorom socialnogo progresu U suchasnih postmodernistskih suspilstvah pravo zavdyaki vtilenim u nomu principam svobodi i spravedlivosti stoyit na zavadi zhorstkogo upravlinnya vono proponuye instrumentarij dozvoli zaboroni zobov yazannya zaohochennya rekomendaciyi pokarannya tosho yakij zabezpechuye dosyagnennya privatnih i publichnih interesiv i vodnochas vstanovlyuye mezhi vikoristannya cogo instrumentariyu zapobigaye svavilnij vladi lyudini posadovcya chi grupi lyudej organu derzhavi daye osobi mozhlivist mati lyudsku gidnist Spivvidnoshennya socialnih regulyatorivNa suchasnu lyudinu mozhut vidrazu vplivati dekilka chinnikiv Osnovnimi takimi regulyatorami ye pravo moral zvichaj ta religiya Vazhlivo pam yatati sho chinniki mozhut vplivati na sub yekt aktivno ta pasivno Na sub yekt vplivayut vsi chinniki Nezvazhayuchi na yihnyu shozhist voni mayut pevni vidminnosti u zmistovomu plani Pravo ta zvichaj Pravo ce obumovlena prirodoyu lyudini i suspilstva sistema regulyuvannya suspilnih vidnosin sho virazhaye svobodu osobistosti ta yakij pritamanni normativnist formalna viznachenist v oficijnih dzherelah i zabezpechenist mozhlivistyu derzhavnogo primusu Zvichaj osnovna forma regulyuvannya povodzhennya pravila povedinki yaki sklalisya vnaslidok yih praktichnogo zastosuvannya protyagom trivalogo chasu sered lyudej i uosoblyuvali soboyu pidsumok istorichnogo dosvidu ta zarodki majbutnogo Za svoyeyu prirodoyu zvichaj konservativnij i zakriplyuye lishe te sho sklalosya u rezultati trivaloyi suspilnoyi praktiki vidbivayuchi yak zagalni moralni duhovni cinnosti narodu tak i znachnoyu miroyu zaboboni rasovu i religijnu netolerantnist vimogi nav yazani pravlyachimi verstvami Zvichaj ne mistit mozhlivosti viboru variantu povedinki vimogi jogo bezalternativni ta bezapelyacijni Na suchasnomu etapi rozvitku suspilstva slid vidmititi zvichayi yaki zbereglisya lishe u vidiv perezhitkiv minulogo i ne mozhut buti vtilenimi u zhittya krovna pomsta primusovij shlyub Deyaki iz nih pryamo superechat zakonodavstvu abo ye negumannimi ta antisocialnimi Tomu voni vitisnyayutsya iz povsyakdennogo zhittya za dopomogoyu yuridichnih norm Spilni oznaki Zagalnij harakter Meta zabezepechennya poryadku u suspilstvi Inshi oznaki yaki harakterni usim socialnim normam Vidminninnosti mozhna viznachiti za takimi kriteriyami Pohodzhennya Zvichayi formuyutsya postupovo v rezultati bagatorazovogo povtorennya pevnih dij v povsyakdennomu zhitti Norma prava tvoritsya v rezultati vzayemodiyi sub yektiv u vidnosinah Forma virazhennya Zvichayi poyavlyayutsya u povedinci sub yektiv Norma prava zakriplyuyetsya u yuridichnih dzherelah normativnij akt Za chasom nabrannya chinnosti Zvichayi utvoryuyutsya rokami proces yih vlittya u budenne zhittya lyudej mozhe zajnyati desyatki ta sotni rokiv Normi prava nabuvayut chinnosti lishe u vstanovleni stroki Za sposobom zabezpechennya Zvichayi realizuyutsya u zhittya za dopomogoyu zvichki zvikannya stereotipi tradiyi Norma zh prava maye obov yazkovij harakter i zabezpechuyetsya mehanizmom primusu zi storoni derzhavi Potribno takozh vidriznyati ponyattya tradiciyi vid zvichayu Tradiciya dosvid zvichayi poglyadi smaki normi povedinki i t in sho sklalisya istorichno i peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya zvichajna prijnyata norma manera povedinki ustaleni poglyadi perekonannya kogos uzvichayennya uzvichayenist nepisanij zakon Tradiciya ye ponyattyam bilsh shirokim vklyuchayuchi u sebe obryadi ta rituali yaki v svoyu chergu pokliuvni regulyuvati vidnosini u simejnomu zhitti religijnomu ta inshih vidnosinah Pravo ta religiya Religiya vid lat religio zv yazok osobliva sistema svitoglyadu ta svitosprijnyattya konkretnoyi lyudini abo grupi lyudej nabir kulturnih duhovnih ta moralnih cinnostej sho obumovlyuyut povedinku lyudini Religijni normi vidigrayut vazhlivu rol u zhitti lyudini Voni regulyuyut povedinku viruyuchoyi lyudini cherez strah chi povagu do bozhestva Regulyuyut stavlennya viruyuchih mizh soboyu viruyuchogo ta Boga viruyuchih z riznimi viruvannyami V soyui poyednuye risi korporativnih i moralnih norm Nadzvichajna riznomanitnist religij oznachaye sho na riznij teritoriyi zalezhno vid religiyi naselennya normi danogo suspilstva budut zminyuvatis Sered najvidomishih hristiyanstvo islam buddizm yudayizm U takih svyashennih knigah yak Bibliya Koran ta TAlmud nayavni osnovni normi dlya stabilizaciyi suspilnogo zhittya ne vkradi ne vbij i td Spilni risi Zagalnij harakter Meta zabezepechennya poryadku u suspilstvi Inshi oznaki yaki harakterni usim socialnim normam Vidminnosti mizh normami prava ta religijnimi normami Baza Religijni normi bazuyutsya na atoriteti boga povnistyu pokladayutsya na bozhestvennu spravedlivist ta istinnist Pravovi normi zh bazuyutsya na yih legitimnosti Zahishayutsya vstanovlyuyutsya ta vidminyayutsya derzhavoyu Dzherelo viniknennya Proces utvorennya religijnih norm zajmaye cili stolittya utvorennya religijnih kultiv organizacij stvorennya usnih ta pismovih dzherel bozhestvennogo prava Pravo vstanovlyuyetsya za specialnoyu proceduroyu yaka chitko vstanovlena zakonom Nabuvaye formi v pismovomu varianti normativni akti i td Komu adresovani Religijni normi mozhut regulyuvati vidnosini lishe mizh viruyuchimi svoyeyi religiyi napr hristiyanski religijni normi ne poshiryuyutsya na buddistiv Pravo zagalnoobov yazkove adresovane vsomu suspilstvu Vikonannya Vikonannya religijnih pripisiv zabezpechuyetsya zasobami religijnogo vplivu sovist moral kara Bozha pevni obmezhennya sankciyi zi storoni cerkvi anafema Pravo maye chitko okreslenu yuridichnu vidpovidalnist shtraf dogana pozbavlennya voli i td Pravo ta moral Moral sistema formalnih u viglyadi pravovih pripisiv poglyadiv uyavlen norm ta ocinok sho regulyuyut povedinku lyudej u suspilstvi praktichna realizaciya polozhen yakoyi zabezpechuyetsya gromadskim osudom ta imanentnim imperativom socializovanogo individa Spilni risi Ce riznovidi socialnih norm Spilna meta uporyadkuvannya suspilnih vidnosin funkcionalne priznachennya formuvannya pravil povedinki sub yektiv suspilstva Pravila povedinki zagalnogo harakteru Pevnimi metodami stvoryuyutsya garantuyutsya ta zakriplyuyutsya Vidminnosti Pohodzhennya Derzhava vstanovlyuye ta sankcionuye normi prava Moral zhe formuyetsya u svidomosti lyudej postupovo Osnova uyavlennya pro dobro i zlo sho ye dobre a sho pogano tosho Forma zovnishnogo virazu Normi prava zakriplyuyutsya u NPA ukazi zakoni tosho Moral ne maye pismovoyi zafiksovanosti zberigayetsya u formi suspilnoyi dumki Sfera diyi Norma prava regulyuye najvazhlivishi suspilni vidnosini A normi morali v svoyu chergu rugulyuyut faktichno vsi suspilni vidnosini Stupin detalizaciyi Norma prava detalizovana chitka strukturovana chitko viznachena maye informaciyu pro bazhanu ta nebazhanu povedinku sub yekta Normi morali ne mistyat tochnih pravil mayut abstraktnij i nechitkij harakter Sposib zabezpechennya Normi prava ohoronyayutsya vstanovlyuyutsya primusovoyu siloyu derzhavi Normi morali zabezpechuyutsya lishe vnutrishnimi perekonannyami sub yekta sorom sovist tosho DzherelaSkakun O F Teoriya derzhavi i prava Pidruchnik O F Skakun Per z ros 2 e vid X Konsum 2005 656 s Zagalna teoriya derzhavi i prava Pidruchnik Za red prof M V Cvika doc V D Tkachenka prof O V Petrishina X Pravo 2002 432 s Kotyuk V O Osnovi derzhavi i prava Navch posib V O Kotyuk 3 tye vid dop i pererob K Atika 2001 432 s