Вільмош Когут

Вільмош Кохут (угор. Kohut Vilmos, нар. 17 липня 1906, Будапешт — пом. 18 лютого 1986, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції лівого крайного нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Ференцварош» та «Марсель», а також національну збірну Угорщини. Чотириразовий чемпіон Угорщини і чемпіон Франції, володар Кубків Угорщини і Франції, володар Кубка Мітропи 1928 року, віце-чемпіон світу 1938 року.

Вільмош Кохут
Особисті дані
Народження	17 липня 1906(1906-07-17)
	Будапешт, Угорщина
Смерть	18 лютого 1986(1986-02-18) (79 років)
	Будапешт
Зріст	176 см
Вага	71 кг
Громадянство	Угорщина
Позиція	лівий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1923–1933 «Ференцварош» 179 (81) 1933–1939 «Марсель» 150 (64) 1939–1940 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1925–1938 Угорщина 25 (14)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1938–1939 «Марсель» 1939–1940 «Нім-Олімпік» 1940–1945 «Антіб»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

В 16-річному віці Кохут почав виступи в складі клубу «Сентльорінці», що грав у другому дивізіоні чемпіонату Будапешту, де й привернув до себе увагу представників «Ференцвароша». У складі нового клубу дебютував у квітні 1924 року в матчі проти клубу . Уже у наступному сезоні 1924-25 закріпився в основі клубу на позиції лівого крайнього нападника. Вільмош був швидким і невтомним гравцем, а ще володів дуже потужним і точним ударом з лівої ноги, тому швидко став улюбленцем уболівальників «зелено-білих», завдяки яким він і став Когутом, адже справжнє прізвище гравця звучить ближче до Кохаут (угор. Kohaut). Глядачі ж на трибунах скандували протяжне «Когууут», тому таке прізвище, зрештою, прижилося, а сам гравець не заперечував.

У 1926 році «Ференцварош» завоював чемпіонський титул, і, таким чином, зумів перервати серію з 10 поспіль перемог у чемпіонатах клубу МТК. Наступний сезон 1927 року став в Угорщині першим професіональним. «Ференцварош» упевнено здобув титул чемпіона з відривом сім очок від «Уйпешта», а також виграв кубок країни. Особисто для Когута цей сезон вийшов дуже вдалим, він забив 11 м'ячів у 17 матчах чемпіонату і ще 4 у 4 матчах національного кубку (у фіналі з «Уйпештом», щоправда, не забивав), а головне  — був визнаний найкращим гравцем сезону.

Ще більш успішним для команди став 1928 рік. Окрім чергових перемог у чемпіонаті і кубку, клуб здобув престижний міжнародний трофей — Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів Центральної Європи. У 1927 році «Ференцварош» відмовився від участі у цьому турнірі, а ось у 1928 році зіграв і упевнено переміг. У чвертьфіналі команда розгромила югославський БСК — 7:0, 6:1, а у півфіналі була переможена австрійська «Адміра» (2:1, 1:0). У цих матчах Кохут не забивав, але сповна проявив бомбардирські якості у фіналі проти «Рапіда». Став автором двох голів у першому матчі, що завершився перемогою угорців 7:1, а також забив один з голів у матчі відповіді, що був програний 3:5. Багато забивав Вільмош на внутрішній арені  — 14 голів у 22 матчах чемпіонату і 7 голів у 5 матчах Кубку, в тому числі хет-трик у фінальному матчі проти команди Аттіла (Мішкольц) (5:1).

В наступному сезоні команда лишилась без трофеїв, посівши в чемпіонаті друге місце. Від участі у Кубку Мітропи «Ференцварош» відмовився заради більш фінансово вигідного турне Південною Америкою. Протягом липня-серпня 1929 року клуб провів 14 матчів проти клубних команд і національних збірних Бразилії, Уругваю і Аргентини, здобувши 6 перемог при 6 поразках і 2 нічиїх. Найбільш славною для «Ференцвароша» стала перемога з рахунком 3:2 над діючими дворазовими олімпійськими чемпіонами і майбутніми чемпіонами світу  — збірною Уругваю (щоправда, через тиждень уругвайці взяли впевнений реванш  — 0:3). Кохут зіграв у 11 матчах з 14 і забив три м'ячі. Двічі відзначився у воротах аргентинського «Рівер Плейту» (4:3).

У наступні роки Вільмош продовжував стабільно виступати у складі «Ференцвароша», здобувши ще два титули: чемпіонський у 1932 році, і національний кубок у 1933 році. Особливо пам'ятною стала перемога у фіналі Кубку Угорщини. «Зелено-білі» розгромили одного з своїх головних конкурентів «Уйпешта» з рахунком 11:1 (на рахунку Когута 10-й гол у цьому матчі). Востаннє Вільмош зіграв за команду в середині червня 1933 року в товариському матчі з німецькою «Баварією» (2:3). Загалом з 1924 по 1933 рік Когут відіграв у складі «Ференцвароша» 434 матчі і забив у них 219 голів, а також 8 матчів і 5 голів є на його рахунку у складі змішаних команд. 179 матчів і 81 гол Вільмош зіграв у чемпіонаті, 29 матчів і 22 голи у Кубку Угорщини і 12 матчів і 3 м'ячі у Кубку Мітропи.

Влітку 1933 року футболіст перейшов до клубу «Марсель» з Франції, де незадовго до цього був запроваджений професіональний чемпіонат. Кохут одразу став ключовим гравцем клубу, а серед його партнерів по лінії атаки варто виділити ще одного угорця  — , майутнього головного тренера клубу. В першому сезоні в новому клубі Вільмош багато забивав (16 голів у 23 матчах чемпіонату і 10 голів у 10 матчах національного кубку), але трофеїв команда не здобула, діставшись до фіналу кубка і посівши третє місце в чемпіонаті. Тріумфував у тому сезоні клуб «Сет», у складі якого виділявся ще один угорець Іштван Лукач. Перший трофей у Франції Кохут завоював у 1935 році: здобув перемогу у Кубку Франції. «Марсель» здолав у фіналі «Ренн» з рахунком 3:0, а Вільмош забив один з голів своєї команди. Відзначився забитим голом Когут і у ще одному переможному фіналі кубку, що відбувся в 1938 році. З рахунком 2:1 його команда здолала «Мец». Між цими перемогами у Кубку країни «Марсель» також тріумфував у національному чемпіонаті. Це трапилось у 1937 році під керівництвом уже згаданого Ейзенхоффера. Загалом у складі французького клубу Когут зіграв 183 офіційних матчі, в яких забив 93 м'ячі.

Завершив ігрову кар'єру Вільмош Кохут в угорському клубі , де застав колишніх багаторічних партнерів по «Ференцварошу» бомбардира Йожефа Такача і його брата Гезу Такача у ролі тренера.

Виступи за збірну

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в матчі проти Італії, що завершився виїзною перемогою угорців з рахунком 2:1. Перший гол забив у своєму шостому матчі у складі команди, що відбувся в червні 1926 року. Когут став автором переможного гола у воротах збірної Чехословаччини (2:1). Коли у 1927 році в угорський чемпіонат повернувся знаменитий нападник Ференц Хірзер, Вильмош продовжував незмінно грати в основі збірної. Хоча Хірзер в своєму новому клубі «Хунгарії» грав виключно лівого нападника, у збірній його перевели на позицію лівого інсайда, знайшовши місце обом гравцям. До слова, саме позиція лівого нападника в тій збірній була ледь не найсильнішою, адже у Когута з Хірзером був ще один дуже сильний конкурент  — один з лідерів третього угорського гранда «Уйпешта» Габор Сабо.

У червні 1927 року Кохут забив два м'ячі у знаменитому матчі проти Франції, що завершився погромом з рахунком 13:1. З цього матчу розпочалась серія з шести поєдинків поспіль, у яких Вільмош відзначався голами. Завершилась серія у травні 1928 року хет-триком у ворота найпринциповішого суперника угорців  — збірної Австрії (5:5).

Незважаючи на успішну гру у клубі, в 1929 році Кохут зовсім не викликався у збірну, а у 1930 - 1932 роках зіграв лише 5 матчів, у яких забив 1 м'яч. Після переїзду до Франції надовго випав з команди. Повернувся у 1938 році, щоб узяти участь у матчах чемпіонату світу, що проходив саме у Франції. Угорщина завоювала на чемпіонаті срібло, а сам Когут відіграв у двох перших матчах своєї команди у 1/8 і 1/4 фіналу. Відзначився голом у ворота екзотичної збірної Голландської Ост-Індії, котру перемогли з рахунком 6:0.

Загалом Когут провів у формі головної команди країни 25 матчів, забивши 14 голів.

Виступав також за збірну Будапешту і збірну угорських професіоналів (фактично, це була та ж збірна Угорщини). Зокрема, відзначився голом у матчі проти збірної Загребу (3:1) у 1924 році і збірної Мадриду (2:5).

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1938 року, очоливши тренерський штаб клубу «Марсель».

В подальшому очолював команду клубу «Нім-Олімпік».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Антіб», команду якого Вільмош Кохут очолював як головний тренер до 1945 року.

Помер 18 лютого 1986 року на 80-му році життя у місті Будапешт.

Статистика виступів

Статистика виступів у клубах

Клубна кар'єра

Клуб	Сезон	Ліга		Національні кубки		Кубок Мітропи		Усього		Товариські матчі		Всього
		Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
Ференцварош	1923/24	1	0	-	-	-	-	1	0	9	2	10	2
	1924/25	26	14	4	2	-	-	30	16	24	10	54	26
	1925/26	12	7	0	0	-	-	12	7	10	5	22	12
	1926/27	17	11	4	4	0	0	21	15	27	29	48	44
	1927/28	22	14	5	7	0	0	27	21	34	21	61	42
	1928/29	20	7	-	-	6	3	26	10	10	4	36	14
	1929/30	22	7	3	2	4	0	29	9	25	16	54	25
	1930/31	16	4	5	2	0	0	21	6	26	6	47	12
	1931/32	21	9	5	2	2	0	28	11	21	10	49	21
	1932/33	22	8	3	3	0	0	25	11	28	10	53	21
	Загалом	179	81	29	22	12	3	220	106	214	113	434	219
Олимпік (Марсель)	1933/34	23	16	10	10	-	-	33	26	?	?	?	?
	1934/35	27	11	6	4	-	-	33	16	?	?	?	?
	1935/36	29	10	4	2	-	-	33	12	?	?	?	?
	1936/37	18	7	3	4	-	-	21	11	?	?	?	?
	1937/38	25	12	8	8	-	-	33	20	?	?	?	?
	1938/39	28	8	2	1	-	-	30	8	?	?	?	?
	Загалом	150	64	33	29	0	0	183	93	?	?	183+	93+
	1939/40	7	0	-	-	0	0	7	0	?	?	?	?
	Загалом	7	0	0	0	0	0	7	0	?	?	7+	?
Всього за кар'єру		336	145	62	51	12	3	410	199	214+	113+	624+	312+

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Угорщина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
18/01/1925	Мілан	Італія	1 – 2	Угорщина	товариський матч	-
05/05/1925	Відень	Австрія	3 – 1	Угорщина	товариський матч	-
11/10/1925	Прага	Чехословаччина	2 – 0	Угорщина	товариський матч	-
02/05/1926	Будапешт	Угорщина	0 – 3	Австрія	товариський матч	-
06/06/1926	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Чехословаччина	товариський матч	1
19/09/1926	Відень	Австрія	2 – 3	Угорщина	товариський матч	1
14/11/1926	Будапешт	Угорщина	3 – 1	Швеція	товариський матч	1
19/12/1926	Віго	Іспанія	4 – 2	Угорщина	товариський матч	-
10/04/1927	Відень	Австрія	6 – 0	Угорщина	товариський матч	-
24/04/1927	Прага	Чехословаччина	4 – 1	Угорщина	товариський матч	-
12/06/1927	Будапешт	Угорщина	13 – 1	Франція	товариський матч	2
25/09/1927	Будапешт	Угорщина	5 – 3	Австрія	Кубок Центральної Європи	-
09/10/1927	Будапешт	Угорщина	1 – 2	Чехословаччина	товариський матч	1
25/03/1928	Рим	Італія	4 – 3	Угорщина	Кубок Центральної Європи	-
22/04/1928	Будапешт	Угорщина	2 – 0	Чехословаччина	Кубок Центральної Європи	-
06/05/1928	Будапешт	Угорщина	5 – 5	Австрія	товариський матч	3
07/10/1928	Відень	Австрія	5 – 1	Угорщина	Кубок Центральної Європи	-
01/11/1928	Будапешт	Угорщина	3 – 1	Швейцарія	Кубок Центральної Європи	-
01/05/1930	Прага	Чехословаччина	1 – 1	Угорщина	товариський матч	-
01/06/1930	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Австрія	товариський матч	1
08/06/1930	Будапешт	Угорщина	6 – 2	Нідерланди	товариський матч	-
21/05/1931	Белград	Югославія	3 – 2	Угорщина	товариський матч	-
24/04/1932	Відень	Австрія	8 – 2	Угорщина	товариський матч	-
05/06/1938	Реймс	Угорщина	6 – 0	Нідерландська Ост-Індія	ЧС 1938 - 1/8 фіналу	1
12/06/1938	Лілль	Швейцарія	0 – 2	Угорщина	ЧС 1938 - чвертьфінал	-
Усього		Матчів	25		Голів	14

Титули і досягнення

• Срібний призер чемпіонату світу: 1938
• Володар Кубка Мітропи: 1928
• Чемпіон Угорщини: 1925-26, 1926–27, 1927–28, 1931–32
• Срібний призер Чемпіонату Угорщини: 1923–24, 1924–25, 1928–29, 1929–30
• Бронзовий призер Чемпіонату Угорщини: 1930–31, 1932–33
• Володар Кубка Угорщини: 1926–27, 1927–28, 1932–33
• Фіналіст Кубка Угорщини: 1930–31, 1931–32
• Чемпіон Франції: 1936–37
• Срібний призер чемпіонату Франції: 1937–38, 1938–39
• Бронзовий призер чемпіонату Франції: 1933–34
• Володар Кубка Франції: ,
• Фіналіст Кубка Франції:
• Найкращий футболіст Угорщини 1927

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
2. . Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
3. . Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 29 травня 2016.
4. З врахуванням 5 матчів і 2 голів у національному плей-офф
5. З врахуванням 2 матчів і 2 голів у національному плей-офф

Посилання

• Профіль на magyarfutball.hu [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (угор.) (англ.)
• Матчі за збірну [ 29 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.), (рос.), (чеськ.)
• Статистика виступів у чемпіонаті Угорщини [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.] (угор.)
• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [ 18 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на mla.hu [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] (угор.)
• Стаття на сайті «Ференцвароша» [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] (угор.)
• Профіль на сайті «Олімпіка» [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
• Фотодобірка виступів за «Олімпік» [ 22 червня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)