Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трибунський Олексій Євстахійович (25 березня 1900, Бачівськ—20 березня 1958, Слоут) — радянський військовий, Герой Радянського Союзу.
| Трибунський Олексій Євстахійович | ||
|---|---|---|
| Народження | 25 березня 1900 с. Бачівськ, Глухівський повіт, Чернігівська губернія,  Російська імперія | |
| Смерть | 20 березня 1958 (57 років) с. Слоут, Глухівський район, Сумська область Українська РСР,  СРСР | |
| Країна | Російська імперія, СРСР | |
| Війни / битви | Друга світова війна | |
| Нагороди |
| |
Біографія
Юнацькі роки
Олексій Трибунський народився 25 березня 1900 року в селі Бачівськ (нині Глухівського району Сумської області). Виходець з бідняцької сім'ї, він закінчив початкову школу. Служив в 1918–1919 роках в Червоній Армії. Коли закінчилась громадянська війна, повернувся в рідне село і став господарювати на надільній землі. Пізніше вступив до колгоспу.
Участь у Другій світовій війні
Був призваний до армії після звільнення Глухівщини в серпні 1943 року. В радянських джерелах, вказано, що Трибунський був «призваний до армії в перші дні Великої Вітчизняної війни». Але тут же говориться, що «брав участь у боях з фашистськими загарбниками з 1943 року» , що більше відповідає дійсності. Воював на Воронізькому та 1-му Українському фронтах. Ті, хто був на окупованій німцями території причислявся чи не до ворогів народу і зразу без обмундирування кидався на важкі ділянки фронту.
Якраз у 20-х числах вересня 1943 року радянські війська вийшли до Дніпра на фронті в понад 700 км — від Запоріжжя до білоруського містечка Лоєв. 132-й стрілецький полк 42-ї гвардійської стрілецької дивізії, в якому служив Трибунський, готувався до форсування Дніпра північніше Ржищева, в районі Букринського плацдарму. Ріка в цьому місці має широку пойму, зрізану озерцями та старицями. Правий берег обривистий. Велику кількість висоток та ярів біля Дніпра ворог уміло використав при створенні захисних укріплень.
24 вересня 1943 року в районі села Гребінки Васильківського району Київської області полк отримав наказ атакувати гітлерівців, що закріпились на висоті. Німецькі війська відбивались, тому радянським солдатам довелося залягти. В цей час Олексій Трибунський з криком: «За мною! За Батьківщину!» кинувся вперед. За ним в атаку піднялись всі бійці. Трибунський першим увірвався до німецької траншеї, де вбив трьох супротивників. Радянські воїни закріпились на захопленому рубежі.
Але нацистські війська у відповідь контратакували позиції. Винищувальний вогонь гвардійців прижав гітлерівців до землі. Скориставшись цим, рота пішла в атаку. Та вогонь німецького кулемета примусив наступаючих знову залягти. 43-х річний Олексій Трибунський вирішив знищити кулеметника. Він по-пластунськи став просуватись до вогневої точки, де за допомогою гранати знешкодив німецького кулеметника, після чого кинувся до кулемету, розвернув його і почав стріляти по німецьким воякам, що йшли на нього. Червоноармійці піднялись в атаку і вибили ворога з висоти. Загалом в цьому бою Олексій Трибунський знищив до двох десятків німецьких солдат. Лише після третього тяжкого поранення потрапив в шпиталь.
Аби підняти бойовий дух війська, Сталін наказав із кожної роти бійця, що першим ступив на правий берег Дніпра, представити до звання Героя Радянського Союзу. До кінця 1943 року таких з'явилось 2438. Серед них був і Олексій Трибунський. 29 жовтня 1943 року за хоробрість і відвагу, проявлені в боях за Дніпро, рядовому стрільцю 132-го стрілецького полку, 42-ї гвардійської стрілецької дивізії Олексію Трибунському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Сталось так, що він не знав про присвоєння йому високого звання.
Життя після війни
Після важкого поранення воювати йому більші не довелося. В шпиталі він знаходився до січня 1944 року, а звідти повернувся в село Слоут.
Після війни Олексій Євстахійович працював спочатку в Глухівському ліспромгоспі, з 1947 року — в Слоутському лісництві, а потім — в колгоспі. Але рани весь час давали про себе знати.
20 березня 1958 року після тривалої хвороби Олексій Трибунський помер.
Посмертна пам'ять
Лише в 1967 році Грамота Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння звання Героя Радянського Союзу Олексію Трибунському була вручена на збереження його рідним.
Джерела
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. М., 1988
- Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983
Посилання
- Біографія Олексія Трибунського на сайті «Герои страны» [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tribunskij Oleksij Yevstahijovich 25 bereznya 1900 19000325 Bachivsk 20 bereznya 1958 Slout radyanskij vijskovij Geroj Radyanskogo Soyuzu Tribunskij Oleksij YevstahijovichNarodzhennya25 bereznya 1900 1900 03 25 s Bachivsk Gluhivskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert20 bereznya 1958 1958 03 20 57 rokiv s Slout Gluhivskij rajon Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayinaRosijska imperiya SRSRVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tribunskij prizvishe BiografiyaYunacki roki Oleksij Tribunskij narodivsya 25 bereznya 1900 roku v seli Bachivsk nini Gluhivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Vihodec z bidnyackoyi sim yi vin zakinchiv pochatkovu shkolu Sluzhiv v 1918 1919 rokah v Chervonij Armiyi Koli zakinchilas gromadyanska vijna povernuvsya v ridne selo i stav gospodaryuvati na nadilnij zemli Piznishe vstupiv do kolgospu Uchast u Drugij svitovij vijni Buv prizvanij do armiyi pislya zvilnennya Gluhivshini v serpni 1943 roku V radyanskih dzherelah vkazano sho Tribunskij buv prizvanij do armiyi v pershi dni Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Ale tut zhe govoritsya sho brav uchast u boyah z fashistskimi zagarbnikami z 1943 roku sho bilshe vidpovidaye dijsnosti Voyuvav na Voronizkomu ta 1 mu Ukrayinskomu frontah Ti hto buv na okupovanij nimcyami teritoriyi prichislyavsya chi ne do vorogiv narodu i zrazu bez obmundiruvannya kidavsya na vazhki dilyanki frontu Yakraz u 20 h chislah veresnya 1943 roku radyanski vijska vijshli do Dnipra na fronti v ponad 700 km vid Zaporizhzhya do biloruskogo mistechka Loyev 132 j strileckij polk 42 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi v yakomu sluzhiv Tribunskij gotuvavsya do forsuvannya Dnipra pivnichnishe Rzhisheva v rajoni Bukrinskogo placdarmu Rika v comu misci maye shiroku pojmu zrizanu ozercyami ta staricyami Pravij bereg obrivistij Veliku kilkist visotok ta yariv bilya Dnipra vorog umilo vikoristav pri stvorenni zahisnih ukriplen 24 veresnya 1943 roku v rajoni sela Grebinki Vasilkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti polk otrimav nakaz atakuvati gitlerivciv sho zakripilis na visoti Nimecki vijska vidbivalis tomu radyanskim soldatam dovelosya zalyagti V cej chas Oleksij Tribunskij z krikom Za mnoyu Za Batkivshinu kinuvsya vpered Za nim v ataku pidnyalis vsi bijci Tribunskij pershim uvirvavsya do nimeckoyi transheyi de vbiv troh suprotivnikiv Radyanski voyini zakripilis na zahoplenomu rubezhi Ale nacistski vijska u vidpovid kontratakuvali poziciyi Vinishuvalnij vogon gvardijciv prizhav gitlerivciv do zemli Skoristavshis cim rota pishla v ataku Ta vogon nimeckogo kulemeta primusiv nastupayuchih znovu zalyagti 43 h richnij Oleksij Tribunskij virishiv znishiti kulemetnika Vin po plastunski stav prosuvatis do vognevoyi tochki de za dopomogoyu granati zneshkodiv nimeckogo kulemetnika pislya chogo kinuvsya do kulemetu rozvernuv jogo i pochav strilyati po nimeckim voyakam sho jshli na nogo Chervonoarmijci pidnyalis v ataku i vibili voroga z visoti Zagalom v comu boyu Oleksij Tribunskij znishiv do dvoh desyatkiv nimeckih soldat Lishe pislya tretogo tyazhkogo poranennya potrapiv v shpital Abi pidnyati bojovij duh vijska Stalin nakazav iz kozhnoyi roti bijcya sho pershim stupiv na pravij bereg Dnipra predstaviti do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Do kincya 1943 roku takih z yavilos 2438 Sered nih buv i Oleksij Tribunskij 29 zhovtnya 1943 roku za horobrist i vidvagu proyavleni v boyah za Dnipro ryadovomu strilcyu 132 go strileckogo polku 42 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Oleksiyu Tribunskomu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Stalos tak sho vin ne znav pro prisvoyennya jomu visokogo zvannya Zhittya pislya vijni Pislya vazhkogo poranennya voyuvati jomu bilshi ne dovelosya V shpitali vin znahodivsya do sichnya 1944 roku a zvidti povernuvsya v selo Slout Pislya vijni Oleksij Yevstahijovich pracyuvav spochatku v Gluhivskomu lispromgospi z 1947 roku v Sloutskomu lisnictvi a potim v kolgospi Ale rani ves chas davali pro sebe znati 20 bereznya 1958 roku pislya trivaloyi hvorobi Oleksij Tribunskij pomer Posmertna pam yatLishe v 1967 roci Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR pro prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Oleksiyu Tribunskomu bula vruchena na zberezhennya jogo ridnim DzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar T 2 M 1988 Grichenko I T Golovin N M Podvig Harkov Prapor 1983PosilannyaBiografiya Oleksiya Tribunskogo na sajti Geroi strany 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros