Серафинці — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області. До 2020 року підпорядковане Серафинецькій сільській раді. Населення — 2302 особи.
село Серафинці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Івано-Франківська область | ||
Район | Коломийський район | ||
Громада | Городенківська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA26080030280011985 | ||
Облікова картка | Серафинці | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1500 | ||
Населення | 2302 | ||
Площа | 26,131 км² | ||
Густота населення | 88,09 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 78142 | ||
Телефонний код | +380 03430 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°39′03″ пн. ш. 25°33′02″ сх. д. / 48.65083° пн. ш. 25.55056° сх. д. | ||
Водойми | річка Гуркало | ||
Найближча залізнична станція | Ясенів-Пільний | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77 | ||
Карта | |||
Серафинці | |||
Серафинці | |||
Мапа | |||
Серафинці у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.
Географія
У селі річка Гуркало зливається з річкою Червона і утворився потік Лемиць, правий доплив Дністра.
Історія
Вперше село згадується в 1500 році. 1621 року Серафинці спалили татари.
Радянські часи
З приходом Червоної армії почалась насильна мобілізація селян, які натомість добровільно йшли в УПА.
У 1946 році поновлено діяльність колгоспу, в якому тоді налічувалося 50 родин. Землю обробляли примітивним способом, основною тягловою силою були коні, та ще машинно-тракторна станція (МТС) надавала допомогу одним трактором «Універсал». Урожаї були невисокі, на трудодень колгоспникам видавали 500 грамів зерна і по кілька копійок.
У 1948 році відбулася суцільна колективізація. У Серафинцях створили два колгоспи: на Миколинському куті — «17 вересня» на чолі з головою Миколою Дейпуком, а на Вознесенському куті — імені XVI партз'їзду (голова — Микола Безмутько). Бригадирами були: в колгоспі «17 вересня» Теодор Бачинський, Іван Білоголовка, Іван Понічевський, Микола Яківчик; в імені XVI партз'їзду — Микола Боюк, Михайло Березовський, Василь Гнатчук, Василь Козаченко.
Того ж року головою колгоспу «17 вересня» обрали Олександра Коваліва, який зумів налагодити трудову дисципліну й підняти економіку, а 1949 року два колгоспи об'єднали в один — «17 вересня», де створили чотири польові бригади, які очолили Теодор Бачинський, Василь Москалик, Микола Яківчик, Михайло Березовський. Кормову бригаду очолив Василь Бойчук, а городню — Іван Бережанський. Колгосп обслуговували п'ять тракторів з МТС. Врожайність зернових становила 15 центнерів з гектара. У тваринництві було 80 голів великої рогатої худоби, 30 голів молодняка, 400 свиней, 200 овець і 300 курей. За 1949 рік колгоспники одержали на трудодень по кілограмові зерна та 50 копійок грішми.
Наприкінці 1953 року головою колгоспу став Іван Січкар, його заступником — Василь Гнатчук, агрономом — Олександра Січкар. За головування Івана Січкаря (1953—1965) колгосп став стабільним. Врожаї зернових зросли до 35-40, цукрових буряків збирали по 360, тютюну — 15 ц/га. На трудодень стали видавати по два кілограми зерна і два карбованці.
Прибутки дозволили подумати і про соціальний розвиток села. В той час було здійснено такі заходи:
- добудовано дитсадок за типовим проектом;
- споруджено стадіон;
- реставровано два млини;
- збудовано дві крамниці на обох кутах;
- електрифіковано село.
Будівництво в колгоспі й у селі велося під керівництвом майстра Миколи Бачинського та його помічників Амброзія Галущака, Івана Бачинського, Романа Жугаєвича, Миколи Галущака, Василя Онуцького.
У 1966 році Івана Січкаря перевели на роботу в районне управління сільського господарства райвиконкому, а колгосп очолив Лука Стефаник. За його головування зросли врожаї, перейшли на грошову оплату праці, збудували нове приміщення школи, зернові склади, їдальню для механізаторів.
Наступного року Луку Стефаника перевели на роботу в колгосп «Маяк», а головою колгоспу «17 вересня» став Василь Гнатчук. Урожайність зернових тепер становила 42-45, а цукрових буряків — 400 ц/га.
У 1967 році відкрито новозбудований будинок культури, цегельний завод, упорядковано сільські дороги.
У 1970-му колгосп «17 вересня» об'єднали з колгоспом «Маяк» (Городенка). Головою об'єднаного господарства став Лука Стефаник. У Серафинцях був створений відділок № 1, а новий колгосп назвали «Ленінським шляхом». Керівником серафинського відділку став Василь Миленький (1970—1974), а після нього відділком керували Василь Гнатчук (1971—1985) і Дмитро Яремович (1985—1990).
Економіка
Діючі підприємства:
- аграрна сфера — ТОВ «Ямгорів Агро» та фермерські господарства
- діяльність каменедобування — ТОВ «Печери»
- сфера торгівлі — ТОВ «Аптека Світлана»,
- будівництво — ПП «Серафима»,
- послуги з ремонтних робіт — МП «Веселка»
Є відділення Ощадбанку.
Соціальна сфера
Серафинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (директор — Харук Любов Василівна), Серафинецький дитячий навчальний заклад «Журавлик», будинок культури, Серафинецька музична школа, Серафинецька амбулаторія, Відділення поштового зв'язку
Транспорт
Серафинці лежать вздовж автомобільної дороги місцевого значення, є автобусна зупинка. Через село курсують автобуси Тернопіль — Коломия, Кам'янець-Подільський — Калуш, Івано-Франківськ — Серафинці. За 6 км від села знаходиться залізнична станція Ясенів-Пільний.
Пам'ятки
В селі є пам'ятник Т. Г. Шевченку, біля якого проводяться свята, приурочені пам'яті Кобзарю. В центрі встановлено гранітну плиту із фото Лева Бачинського.
Пам'ятник на честь загиблих на Великій Вітчизняній війні. Споруджений в вигляді зрізаної піраміди, встановленої на багатоступінчастому постаменті. Пам'ятник вінчає п'ятикутна зірка. У верхній його частині розташований орден Великої Вітчизняної війни. По обидві сторони пам'ятника знаходяться меморіальні дошки з прізвищами полеглих. Виготовлено пам'ятник з червоного каменю і з/б. Висота піраміди — 2,2 м.
Релігійне життя
Церква Перенесення мощей св. Миколая (кам'яна, 1882 р.)
Церква Євангельських християн баптистів
Спорт
- Футбольна команда — «Каменяр». Бере участь на першість області.
- Туристична команда — «Ірбіс» (Тренер — Симків Богдан Володимирович). Неодноразовий призер і чемпіон обласних змагань.
Відомі люди
Народились
- Шухевич Степан Євгенович — громадський і військовий діяч, отаман УСС (1914—1915), отаман УГА (1918—1919), визначний адвокат.
- Левицький Микола — шеф штабу Воєнної Округи УПА «Заграва», інспектор штабу УПА-Північ.
- Бачинський Лев — український галицький державний діяч, політик. У 1992 році на місці будинку, в якому він народився, встановлений пам'ятний знак (автор — І. Яшан).
- Литвинович Ярослав — економіст, кооперативний діяч в Галичині, державний секретар торгівлі ЗУНР.
- Новак Аполінарій Васильович (1885—1955) — український письменник, учений, журналіст.
- Васкул Орест Петрович — український політичний, громадський діяч, член ОУН (б)
- Ощипко Ігор — український футболіст, захисник львівських «Карпат», гравець національної збірної України
- Бабій Василь — український письменник, краєзнавець
- Топольницький Василь — громадський діяч і «піонер» української кооперації в Канаді.
- Шинкарук Василь Дмитрович (* 1961) — український мовознавець.
- Якимович Богдан Зіновійович (1952 - 2022) - український вчений-історик, доктор історичних наук, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Сфера наукових інтересів: франкознавство, військова і воєнна історія, вексилологія, лексикографія. Заслужений працівник культури України.
Село є родинним гніздом для родини Велигорських. Тут народився Велигорський Мирослав-Іван де-Семигород (*4 січня 1920 року) — український діаспорянин — громадянин Канади — дослідник історії української культури, освіти, діяч спортового руху на Західній Україні, згодом Канади, організатор громадського життя українців Канади та екологічний діяч на теренах канадійських.
Перебували
- Василь Стефаник — класик української літератури, часто бував
- Іван Франко — у 1910 році ночував у вчителя Василя Бачинського (батька Левка Бачинського) після того, як мав виступ у Городенці.
Поширені прізвища
Яшан, Калинка, Чайковські, Велигорські, Крижановські, Топольницькі, Бачинські, Онуцькі, Островські, Рогожинські, Войцеховські, Кнігиницькі, Романовські, Скавронські, Бережанські, Березовські, Городецькі, Козаченки (численні), Петриченки, Курганевичі, Жугаєвичі, Шлемкевичі, Бурнадзи, Боюки, Подольські, Хошинські, Ілієвичі, Левицькі, Панічевські, Бучовські, Лучицькі, Якимовичі, Яримовичі, Загаровські, Лазаровичі, Лукавецькі, Атаманюки, Яківчики, Матійчики, Кабани, Петрини, Фалати, Русковолошини, Унгуряни, Бабії, Дейпуки, Козорізи, Потягайли, Білоголовки, Ощипки, Діки, Гнатчуки, Гривули й Унгуряни.
Галерея
- Будинок культури
- Церква Перенесення мощей св. Миколая
- пам'ятник Т.Г. Шевченку
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23. — с. 11.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 21 вересня 2014.
- На Городенківщині вшанували пам'ять одного з керівників ЗУНРу Лева Бачинського
- Еще не кончилась их война…Орест Васкул: «Те, кто называют нас предателями, — враги украинского народа…» [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дані за сайтом Історія села Серафинці Городенківського району [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Історія села Серафинці Городенківського району [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.]
- На сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serafinci selo v Ukrayini u Gorodenkivskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Do 2020 roku pidporyadkovane Serafineckij silskij radi Naselennya 2302 osobi selo Serafinci Gerb Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Gromada Gorodenkivska miska gromada Kod KATOTTG UA26080030280011985 Oblikova kartka Serafinci Osnovni dani Zasnovane 1500 Naselennya 2302 Plosha 26 131 km Gustota naselennya 88 09 osib km Poshtovij indeks 78142 Telefonnij kod 380 03430 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 39 03 pn sh 25 33 02 sh d 48 65083 pn sh 25 55056 sh d 48 65083 25 55056 Vodojmi richka Gurkalo Najblizhcha zaliznichna stanciya Yaseniv Pilnij Misceva vlada Adresa radi 78103 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Gorodenka vul Shevchenka Tarasa bud 77 Karta Serafinci Serafinci Mapa Serafinci u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi GeografiyaU seli richka Gurkalo zlivayetsya z richkoyu Chervona i utvorivsya potik Lemic pravij dopliv Dnistra IstoriyaStela na v yizdi Vpershe selo zgaduyetsya v 1500 roci 1621 roku Serafinci spalili tatari Radyanski chasi Z prihodom Chervonoyi armiyi pochalas nasilna mobilizaciya selyan yaki natomist dobrovilno jshli v UPA U 1946 roci ponovleno diyalnist kolgospu v yakomu todi nalichuvalosya 50 rodin Zemlyu obroblyali primitivnim sposobom osnovnoyu tyaglovoyu siloyu buli koni ta she mashinno traktorna stanciya MTS nadavala dopomogu odnim traktorom Universal Urozhayi buli nevisoki na trudoden kolgospnikam vidavali 500 gramiv zerna i po kilka kopijok U 1948 roci vidbulasya sucilna kolektivizaciya U Serafincyah stvorili dva kolgospi na Mikolinskomu kuti 17 veresnya na choli z golovoyu Mikoloyu Dejpukom a na Voznesenskomu kuti imeni XVI partz yizdu golova Mikola Bezmutko Brigadirami buli v kolgospi 17 veresnya Teodor Bachinskij Ivan Bilogolovka Ivan Ponichevskij Mikola Yakivchik v imeni XVI partz yizdu Mikola Boyuk Mihajlo Berezovskij Vasil Gnatchuk Vasil Kozachenko Togo zh roku golovoyu kolgospu 17 veresnya obrali Oleksandra Kovaliva yakij zumiv nalagoditi trudovu disciplinu j pidnyati ekonomiku a 1949 roku dva kolgospi ob yednali v odin 17 veresnya de stvorili chotiri polovi brigadi yaki ocholili Teodor Bachinskij Vasil Moskalik Mikola Yakivchik Mihajlo Berezovskij Kormovu brigadu ocholiv Vasil Bojchuk a gorodnyu Ivan Berezhanskij Kolgosp obslugovuvali p yat traktoriv z MTS Vrozhajnist zernovih stanovila 15 centneriv z gektara U tvarinnictvi bulo 80 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 30 goliv molodnyaka 400 svinej 200 ovec i 300 kurej Za 1949 rik kolgospniki oderzhali na trudoden po kilogramovi zerna ta 50 kopijok grishmi Naprikinci 1953 roku golovoyu kolgospu stav Ivan Sichkar jogo zastupnikom Vasil Gnatchuk agronomom Oleksandra Sichkar Za golovuvannya Ivana Sichkarya 1953 1965 kolgosp stav stabilnim Vrozhayi zernovih zrosli do 35 40 cukrovih buryakiv zbirali po 360 tyutyunu 15 c ga Na trudoden stali vidavati po dva kilogrami zerna i dva karbovanci Pributki dozvolili podumati i pro socialnij rozvitok sela V toj chas bulo zdijsneno taki zahodi dobudovano ditsadok za tipovim proektom sporudzheno stadion restavrovano dva mlini zbudovano dvi kramnici na oboh kutah elektrifikovano selo Budivnictvo v kolgospi j u seli velosya pid kerivnictvom majstra Mikoli Bachinskogo ta jogo pomichnikiv Ambroziya Galushaka Ivana Bachinskogo Romana Zhugayevicha Mikoli Galushaka Vasilya Onuckogo U 1966 roci Ivana Sichkarya pereveli na robotu v rajonne upravlinnya silskogo gospodarstva rajvikonkomu a kolgosp ocholiv Luka Stefanik Za jogo golovuvannya zrosli vrozhayi perejshli na groshovu oplatu praci zbuduvali nove primishennya shkoli zernovi skladi yidalnyu dlya mehanizatoriv Nastupnogo roku Luku Stefanika pereveli na robotu v kolgosp Mayak a golovoyu kolgospu 17 veresnya stav Vasil Gnatchuk Urozhajnist zernovih teper stanovila 42 45 a cukrovih buryakiv 400 c ga U 1967 roci vidkrito novozbudovanij budinok kulturi cegelnij zavod uporyadkovano silski dorogi U 1970 mu kolgosp 17 veresnya ob yednali z kolgospom Mayak Gorodenka Golovoyu ob yednanogo gospodarstva stav Luka Stefanik U Serafincyah buv stvorenij viddilok 1 a novij kolgosp nazvali Leninskim shlyahom Kerivnikom serafinskogo viddilku stav Vasil Milenkij 1970 1974 a pislya nogo viddilkom keruvali Vasil Gnatchuk 1971 1985 i Dmitro Yaremovich 1985 1990 EkonomikaDiyuchi pidpriyemstva agrarna sfera TOV Yamgoriv Agro ta fermerski gospodarstva diyalnist kamenedobuvannya TOV Pecheri sfera torgivli TOV Apteka Svitlana budivnictvo PP Serafima poslugi z remontnih robit MP Veselka Ye viddilennya Oshadbanku Socialna sferaSerafinecka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv direktor Haruk Lyubov Vasilivna Serafineckij dityachij navchalnij zaklad Zhuravlik budinok kulturi Serafinecka muzichna shkola Serafinecka ambulatoriya Viddilennya poshtovogo zv yazkuTransportSerafinci lezhat vzdovzh avtomobilnoyi dorogi miscevogo znachennya ye avtobusna zupinka Cherez selo kursuyut avtobusi Ternopil Kolomiya Kam yanec Podilskij Kalush Ivano Frankivsk Serafinci Za 6 km vid sela znahoditsya zaliznichna stanciya Yaseniv Pilnij Pam yatkiV seli ye pam yatnik T G Shevchenku bilya yakogo provodyatsya svyata priurocheni pam yati Kobzaryu V centri vstanovleno granitnu plitu iz foto Leva Bachinskogo Pam yatnik na chest zagiblih na Velikij Vitchiznyanij vijni Sporudzhenij v viglyadi zrizanoyi piramidi vstanovlenoyi na bagatostupinchastomu postamenti Pam yatnik vinchaye p yatikutna zirka U verhnij jogo chastini roztashovanij orden Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Po obidvi storoni pam yatnika znahodyatsya memorialni doshki z prizvishami poleglih Vigotovleno pam yatnik z chervonogo kamenyu i z b Visota piramidi 2 2 m Religijne zhittyaCerkva Perenesennya moshej sv Mikolaya kam yana 1882 r Cerkva Yevangelskih hristiyan baptistivSportFutbolna komanda Kamenyar Bere uchast na pershist oblasti Turistichna komanda Irbis Trener Simkiv Bogdan Volodimirovich Neodnorazovij prizer i chempion oblasnih zmagan Vidomi lyudiNarodilis Shuhevich Stepan Yevgenovich gromadskij i vijskovij diyach otaman USS 1914 1915 otaman UGA 1918 1919 viznachnij advokat Levickij Mikola shef shtabu Voyennoyi Okrugi UPA Zagrava inspektor shtabu UPA Pivnich Bachinskij Lev ukrayinskij galickij derzhavnij diyach politik U 1992 roci na misci budinku v yakomu vin narodivsya vstanovlenij pam yatnij znak avtor I Yashan Litvinovich Yaroslav ekonomist kooperativnij diyach v Galichini derzhavnij sekretar torgivli ZUNR Novak Apolinarij Vasilovich 1885 1955 ukrayinskij pismennik uchenij zhurnalist Vaskul Orest Petrovich ukrayinskij politichnij gromadskij diyach chlen OUN b Oshipko Igor ukrayinskij futbolist zahisnik lvivskih Karpat gravec nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini Babij Vasil ukrayinskij pismennik krayeznavec Topolnickij Vasil gromadskij diyach i pioner ukrayinskoyi kooperaciyi v Kanadi Shinkaruk Vasil Dmitrovich 1961 ukrayinskij movoznavec Yakimovich Bogdan Zinovijovich 1952 2022 ukrayinskij vchenij istorik doktor istorichnih nauk profesor kafedri istorichnogo krayeznavstva Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Sfera naukovih interesiv frankoznavstvo vijskova i voyenna istoriya veksilologiya leksikografiya Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Selo ye rodinnim gnizdom dlya rodini Veligorskih Tut narodivsya Veligorskij Miroslav Ivan de Semigorod 4 sichnya 1920 roku ukrayinskij diasporyanin gromadyanin Kanadi doslidnik istoriyi ukrayinskoyi kulturi osviti diyach sportovogo ruhu na Zahidnij Ukrayini zgodom Kanadi organizator gromadskogo zhittya ukrayinciv Kanadi ta ekologichnij diyach na terenah kanadijskih Perebuvali Vasil Stefanik klasik ukrayinskoyi literaturi chasto buvav Ivan Franko u 1910 roci nochuvav u vchitelya Vasilya Bachinskogo batka Levka Bachinskogo pislya togo yak mav vistup u Gorodenci Poshireni prizvishaYashan Kalinka Chajkovski Veligorski Krizhanovski Topolnicki Bachinski Onucki Ostrovski Rogozhinski Vojcehovski Kniginicki Romanovski Skavronski Berezhanski Berezovski Gorodecki Kozachenki chislenni Petrichenki Kurganevichi Zhugayevichi Shlemkevichi Burnadzi Boyuki Podolski Hoshinski Iliyevichi Levicki Panichevski Buchovski Luchicki Yakimovichi Yarimovichi Zagarovski Lazarovichi Lukavecki Atamanyuki Yakivchiki Matijchiki Kabani Petrini Falati Ruskovoloshini Unguryani Babiyi Dejpuki Kozorizi Potyagajli Bilogolovki Oshipki Diki Gnatchuki Grivuli j Unguryani GalereyaBudinok kulturi Cerkva Perenesennya moshej sv Mikolaya pam yatnik T G ShevchenkuPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2018 B Gavriliv M Kosilo Pam yatniki Tarasovi Shevchenkovi na Prikarpatti Krayeznavec Prikarpattya 23 s 11 Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 21 veresnya 2014 Na Gorodenkivshini vshanuvali pam yat odnogo z kerivnikiv ZUNRu Leva Bachinskogo Eshe ne konchilas ih vojna Orest Vaskul Te kto nazyvayut nas predatelyami vragi ukrainskogo naroda 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Dani za sajtom Istoriya sela Serafinci Gorodenkivskogo rajonu 22 travnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaIstoriya sela Serafinci Gorodenkivskogo rajonu 22 travnya 2016 u Wayback Machine Na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019