Японська мушмула звичайна

Японська мушмула звичайна, або локва — невелике південне дерево або кущ, який належить до родини розоцвітих, до підродини яблуневих.

Японська мушмула звичайна
Листя і плоди локви
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Рід:	Японська мушмула (Eriobotrya)
Вид:	Японська мушмула звичайна (E. japonica)
Біноміальна назва
Eriobotrya japonica (Thunb.) Lindl., 1822

Назва

Кит. (кантон.) lo kwat, де -lo- означає «різновид дерева», а -kwêt- «апельсин».

Будова

Дерево заввишки 3—6 м з ланцетним листям, великими білими квітками і невеликими жовтими яблуко- або грушоподібними плодами. Вони мають соковитий кисло-солодкий м'якуш.

Поширення та середовище існування

Батьківщиною мушмули вважають Китай. З давніх часів культивується в Японії, звідки й походить її назва. Трапляється також в Індії, Пакистані, Туреччині, Італії та в інших країнах.

В Україні можна побачити два(?) різновиди цієї рослини: мушмула субтропічна (японська, або локват) — вічнозелене субтропічне дерево, яке росте і плодоносить в Україні лише на південному березі Криму.

Застосування

Мушмула широко застосовується в народній медицині. У Китаї традиційно використовують сироп із фруктів як засіб від кашлю та ангіни, а настоянка з листя як заспокійливе. Вважають, що плоди мушмули багаті на клітковину, калій та вітамін А. Смак плодів нагадує суміш персика, манго та цитрусових. Щодо споживання плодів мушмули, то найкраще використовувати їх після перших приморозків.

Галерея

Примітки

1. Eriobotrya japonica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .