Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Козі́вка — село Великогаївської сільської громади Тернопільського району Тернопільської області, України. До 2015 року центр Козівківської сільської ради. Від вересня 2015 року, ввійшло у склад Великогаївської сільської громади. До Козівки приєднано хутір Боднарка. На хуторі Боднарка є джерело сірчаної води.
село Козівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Великогаївська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1458 |
Населення | 686 |
Територія | 1.240 км² |
Густота населення | 637.1 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47745 |
Телефонний код | +380 352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°23′49″ пн. ш. 25°47′56″ сх. д. / 49.39694° пн. ш. 25.79889° сх. д.Координати: 49°23′49″ пн. ш. 25°47′56″ сх. д. / 49.39694° пн. ш. 25.79889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 317 м |
Водойми | Сороцька |
Відстань до обласного центру | 25 км |
Відстань до районного центру | 25 км |
Найближча залізнична станція | Прошова |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47 |
Карта | |
Козівка | |
Козівка | |
Мапа | |
Козівка у Вікісховищі |
Розташоване на річці Сороцька.
Населення — 686 осіб (2015).
Географія
Козівка знаходиться в центральній частині Тернопільського району. Відстань до обласного і районного центру Тернополя - 25 км. До найближчої залізничної станції Прошова — 8 км. Найближче сільське поселення — Сороцьке. Також Козівка межує з такими селами як Магдалівка, Грабовець і Скоморохи.
Село розташоване на Подільській височині. Територія є переважно рівниною. Тільки в поодиноких місцях спостерігаються такі форми рельєфу як горби та долини. Через Козівку протікає річка Сорока, яка ділить село практично на дві рівні частини.
Клімат Козівки є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 3 °C у січні до +21 °C у липні. Середньорічна кількість опадів становить 470—550 мм.
Ґрунти
У Козівці поширені ясно-сірі і сірі лісові ґрунти. Вони сформувалися на лесах і лесоподібних суглинках під лісовою рослинністю. Гумусовий горизонт у них незначний і майже безструктурний, уміст гумусу невеликий (1,3-1,8 %). Ці ґрунти мають кислу реакцію, і тому для підвищення їхньої родючості необхідне вапнування, внесення органічних і мінеральних добрив.
Розораність території села становить приблизно 70 %. Цей показник є одним із найвищих по всій Україні. В середньому кожне домашнє господарство має у своєму користуванні до 1,5-2 га землі. Проте більше як половина родючих ґрунтів села перебуває у тимчасовій власності середніх підприємців. Село виробляє велику кількість березового соку.
Історія
Первісне поселення вперше згадується у письмових джерелах за 1458 р. під назвою Лозівка.
За переказами давнє поселення знаходилось у Яру, який називали Бендери, на південь від теперішньої Козівки. Під час татарських нападів поселення було зруйноване, а люди, що врятувалися, переселились поблизу р. Сороки, береги якої вкривали розкішні густі лози. Саме з цим пов'язують первісну назву села — Лозівка. Згодом у цих місцях почали розводити кіз і, напевно, через це село змінило свою назву на теперішню.
23 листопада 1918 р. польський відділ під командою полковника Ч. Рибінського, сформований в Одесі, перейшов кордон під Сатановим і направився до Тернополя. Він складався з 22 офіцерів і 700 жовнірів. Полковник ЗУНР Дмитро Вітовський вислав назустріч січовиків, які 27 листопада під с. Козівка оточили польський загін і взяли у полон. Решта групи, яка залишилася в Микулинцях склала зброю. Полонених відвезли до Тернополя.
В селі було створено військову організацію «Стшелєц», члени якої жорстоко били тих українців, які носили вишиті сорочки. Було організовано й інші польські товариства («Школа Людова», «Кулко Рольніче»).
Осередок ОУН в селі було створено в 1939 р. Його очолювали Поляк Михайло, Гурин Йосип та Петрик Іван.
Виробничі функції села
Колгосп в Козівці було створено в 1945 р.
У селі діє фермерське господарство «Дідик 2012», яке спеціалізується на:
- вирощуванні зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур
- вирощуванні овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів
- змішане сільське господарство: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості
- оптовій торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Населення
На даний час у селі проживає 686 осіб. У національному складі населення села українцям належить 99,6 %, 0,4 % становлять грузини. Як і в більшості сіл в Україні у Козівці є від'ємним природний приріст та висока смертність . Також відбувається переселення молоді села у міста, через що відбувається як зменшення жителів у селі так і старіння нації. Тому за останнє десятиліття у селі кількість жителів зменшилась на 100 осіб. У статево-віковій структурі населення в селі понад 57 % становлять жінки, а чоловіки — 43 %.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 786 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,75 % |
польська | 0,13 % |
російська | 0,13 % |
Релігія
Є церква святого Миколая Чудотворця (1888, кам'яна) Священиком є декан Великобірківський отець Василь Брегін, капличка (1991).
Пам'ятки
Збереглася козацька могила, встановлений пам'ятний хрест на честь скасування панщини, споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), Степанові Бандері (1992, скульптор Б. Григоренко, перший на Тернопільщині).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Першу школу в селі відкрили у 1850 р. Навчання велося українською мовою і навчав дітей лише один вчитель. В 1894 р. було добудовано ще одну класну кімнату та закріплено ще одного вчителя. Управителями школи були поляки (Лібасовський, Роговський, Чесніковський, Рутка), а вчителями українці (Пастушенко, Паливода, Горошко, Федишин, Завадович, Петровський, Гриценівна (Грицина). Хоч школа офіційно була з українською мовою навчання, проте уже в 1 класі діти вчилися за польським букварем.
Ще з часів панської Польщі залишилося 2 фільварки: один з них належав Мохнацькому, а другий — Созанському.
Перед ІІ світовою війною в селі було майже 500 господарств та проживало 2500 мешканців, у тому числі 85 поляків і 46 євреїв.
Відомі люди
Уродженці
- Володимир Снітинський (*1948) — ректор Львівського національного аграрного університету, Заслужений діяч науки і техніки України(1997), доктор біологічних наук (1989), академік НААНУ
- Білинський Йосип — український громадський діяч, меценат
- громадський діяч, меценат І. Дацик
- педагог і громадський діяч Євген Рій ,
- співак Й. Сагаль.
Персоналії
- 1-й землевпорядник — В. Литвин (1995—1998 рр.)
Топоніміка унікальних урочищ та населених пунктів Козівки
Жителі села ділять Козівку умовно на 5 районів: західна частина села носить назву «Баба», центральна частина — «Центр», північно-східна частина села називається «Радчий кут», а східна частина села має назву «хутір Боднарка». Південна частина села називається «Заріка», через те, що річка Сорока яка протікає через село ділить його практично на дві рівні частини — північну та південну. Тому південну частину Козівки, яка знаходиться по лівий берег Сороки жителі села назвали Заріка.
Примітки
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- В. Уніят. Козівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — . — С. 127.
- Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — .-С.44
- http://pshenica.4sg.com.ua/?f=255547 [ 9 Травня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт села [ 18 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2016 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni kviten 2016 Kozi vka selo Velikogayivskoyi silskoyi gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayini Do 2015 roku centr Kozivkivskoyi silskoyi radi Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Velikogayivskoyi silskoyi gromadi Do Kozivki priyednano hutir Bodnarka Na hutori Bodnarka ye dzherelo sirchanoyi vodi selo Kozivka Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Velikogayivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1458 Naselennya 686 Teritoriya 1 240 km Gustota naselennya 637 1 osib km Poshtovij indeks 47745 Telefonnij kod 380 352 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 23 49 pn sh 25 47 56 sh d 49 39694 pn sh 25 79889 sh d 49 39694 25 79889 Koordinati 49 23 49 pn sh 25 47 56 sh d 49 39694 pn sh 25 79889 sh d 49 39694 25 79889 Serednya visota nad rivnem morya 317 m Vodojmi Sorocka Vidstan do oblasnogo centru 25 km Vidstan do rajonnogo centru 25 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Proshova Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi 47722 Ternopilska obl Ternopilskij r n s Veliki Gayi vul Galicka 47 Karta Kozivka Kozivka Mapa Kozivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Kozivka Dorozhnij znak pri v yizdi v selo Cerkva Svyatogo Mikolaya Statuya Bozhoyi Materi Statuya Svyatogo Mikolaya Kaplichka Pam yatnij hrest Roztashovane na richci Sorocka Naselennya 686 osib 2015 GeografiyaKozivka znahoditsya v centralnij chastini Ternopilskogo rajonu Vidstan do oblasnogo i rajonnogo centru Ternopolya 25 km Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Proshova 8 km Najblizhche silske poselennya Sorocke Takozh Kozivka mezhuye z takimi selami yak Magdalivka Grabovec i Skomorohi Selo roztashovane na Podilskij visochini Teritoriya ye perevazhno rivninoyu Tilki v poodinokih miscyah sposterigayutsya taki formi relyefu yak gorbi ta dolini Cherez Kozivku protikaye richka Soroka yaka dilit selo praktichno na dvi rivni chastini Klimat Kozivki ye pomirno kontinentalnij z teplim vologim litom i m yakoyu zimoyu Serednya temperatura povitrya kolivayetsya vid 3 C u sichni do 21 C u lipni Serednorichna kilkist opadiv stanovit 470 550 mm Grunti U Kozivci poshireni yasno siri i siri lisovi grunti Voni sformuvalisya na lesah i lesopodibnih suglinkah pid lisovoyu roslinnistyu Gumusovij gorizont u nih neznachnij i majzhe bezstrukturnij umist gumusu nevelikij 1 3 1 8 Ci grunti mayut kislu reakciyu i tomu dlya pidvishennya yihnoyi rodyuchosti neobhidne vapnuvannya vnesennya organichnih i mineralnih dobriv Rozoranist teritoriyi sela stanovit priblizno 70 Cej pokaznik ye odnim iz najvishih po vsij Ukrayini V serednomu kozhne domashnye gospodarstvo maye u svoyemu koristuvanni do 1 5 2 ga zemli Prote bilshe yak polovina rodyuchih gruntiv sela perebuvaye u timchasovij vlasnosti serednih pidpriyemciv Selo viroblyaye veliku kilkist berezovogo soku IstoriyaPervisne poselennya vpershe zgaduyetsya u pismovih dzherelah za 1458 r pid nazvoyu Lozivka Za perekazami davnye poselennya znahodilos u Yaru yakij nazivali Benderi na pivden vid teperishnoyi Kozivki Pid chas tatarskih napadiv poselennya bulo zrujnovane a lyudi sho vryatuvalisya pereselilis poblizu r Soroki beregi yakoyi vkrivali rozkishni gusti lozi Same z cim pov yazuyut pervisnu nazvu sela Lozivka Zgodom u cih miscyah pochali rozvoditi kiz i napevno cherez ce selo zminilo svoyu nazvu na teperishnyu 23 listopada 1918 r polskij viddil pid komandoyu polkovnika Ch Ribinskogo sformovanij v Odesi perejshov kordon pid Satanovim i napravivsya do Ternopolya Vin skladavsya z 22 oficeriv i 700 zhovniriv Polkovnik ZUNR Dmitro Vitovskij vislav nazustrich sichovikiv yaki 27 listopada pid s Kozivka otochili polskij zagin i vzyali u polon Reshta grupi yaka zalishilasya v Mikulincyah sklala zbroyu Polonenih vidvezli do Ternopolya V seli bulo stvoreno vijskovu organizaciyu Stshelyec chleni yakoyi zhorstoko bili tih ukrayinciv yaki nosili vishiti sorochki Bulo organizovano j inshi polski tovaristva Shkola Lyudova Kulko Rolniche Oseredok OUN v seli bulo stvoreno v 1939 r Jogo ocholyuvali Polyak Mihajlo Gurin Josip ta Petrik Ivan Virobnichi funkciyi selaKolgosp v Kozivci bulo stvoreno v 1945 r U seli diye fermerske gospodarstvo Didik 2012 yake specializuyetsya na viroshuvanni zernovih kultur krim risu bobovih kultur i nasinnya olijnih kultur viroshuvanni ovochiv i bashtannih kultur koreneplodiv i bulboplodiv zmishane silske gospodarstvo virobnictvo produktiv boroshnomelno krup yanoyi promislovosti optovij torgivli zernom neobroblenim tyutyunom nasinnyam i kormami dlya tvarin NaselennyaNa danij chas u seli prozhivaye 686 osib U nacionalnomu skladi naselennya sela ukrayincyam nalezhit 99 6 0 4 stanovlyat gruzini Yak i v bilshosti sil v Ukrayini u Kozivci ye vid yemnim prirodnij pririst ta visoka smertnist Takozh vidbuvayetsya pereselennya molodi sela u mista cherez sho vidbuvayetsya yak zmenshennya zhiteliv u seli tak i starinnya naciyi Tomu za ostannye desyatilittya u seli kilkist zhiteliv zmenshilas na 100 osib U statevo vikovij strukturi naselennya v seli ponad 57 stanovlyat zhinki a choloviki 43 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 786 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 75 polska 0 13 rosijska 0 13 ReligiyaCerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Ye cerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya 1888 kam yana Svyashenikom ye dekan Velikobirkivskij otec Vasil Bregin kaplichka 1991 Pam yatkiPam yatnik S Banderi 1992 Zbereglasya kozacka mogila vstanovlenij pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini sporudzheno pam yatniki voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1968 Stepanovi Banderi 1992 skulptor B Grigorenko pershij na Ternopilshini Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Budinok kulturi biblioteka FAP viddilennya zv yazku Pershu shkolu v seli vidkrili u 1850 r Navchannya velosya ukrayinskoyu movoyu i navchav ditej lishe odin vchitel V 1894 r bulo dobudovano she odnu klasnu kimnatu ta zakripleno she odnogo vchitelya Upravitelyami shkoli buli polyaki Libasovskij Rogovskij Chesnikovskij Rutka a vchitelyami ukrayinci Pastushenko Palivoda Goroshko Fedishin Zavadovich Petrovskij Gricenivna Gricina Hoch shkola oficijno bula z ukrayinskoyu movoyu navchannya prote uzhe v 1 klasi diti vchilisya za polskim bukvarem She z chasiv panskoyi Polshi zalishilosya 2 filvarki odin z nih nalezhav Mohnackomu a drugij Sozanskomu Pered II svitovoyu vijnoyu v seli bulo majzhe 500 gospodarstv ta prozhivalo 2500 meshkanciv u tomu chisli 85 polyakiv i 46 yevreyiv Vidomi lyudiUrodzhenci Volodimir Snitinskij 1948 rektor Lvivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1997 doktor biologichnih nauk 1989 akademik NAANU Bilinskij Josip ukrayinskij gromadskij diyach mecenat gromadskij diyach mecenat I Dacik pedagog i gromadskij diyach Yevgen Rij spivak J Sagal Personaliyi 1 j zemlevporyadnik V Litvin 1995 1998 rr Toponimika unikalnih urochish ta naselenih punktiv KozivkiZhiteli sela dilyat Kozivku umovno na 5 rajoniv zahidna chastina sela nosit nazvu Baba centralna chastina Centr pivnichno shidna chastina sela nazivayetsya Radchij kut a shidna chastina sela maye nazvu hutir Bodnarka Pivdenna chastina sela nazivayetsya Zarika cherez te sho richka Soroka yaka protikaye cherez selo dilit jogo praktichno na dvi rivni chastini pivnichnu ta pivdennu Tomu pivdennu chastinu Kozivki yaka znahoditsya po livij bereg Soroki zhiteli sela nazvali Zarika PrimitkiKilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini LiteraturaPortal Ternopilshina V Uniyat Kozivka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O 706 s ISBN 966 528 199 2 S 127 Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori gol red Vasil Markus Naukove Tovaristvo im Shevchenka Nacionalna akademiya nauk Ukrayini K INTEL 1995 T 4 Avstraliya Aziya Afrika ISBN 978 5 7702 1069 9 S 44 http pshenica 4sg com ua f 255547 9 Travnya 2016 u Wayback Machine Sajt sela 18 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine