Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Соверцене (італ. Centrale idroelettrica di Soverzene) — гідроелектростанція на півночі Італії. Розміщена між та ГЕС Фадальто, входить до складу каскаду на річці П'яве, яка розділяє Доломітові Альпи та і впадає в Венеційську затоку Адріатичного моря одразу на схід від Венеційської лагуни.
| ГЕС Соверцене | |
|---|---|
 | |
| 46°12′03″ пн. ш. 12°18′09″ сх. д. / 46.200900000027772307° пн. ш. 12.302500000027777105° сх. д.Координати: 46°12′03″ пн. ш. 12°18′09″ сх. д. / 46.200900000027772307° пн. ш. 12.302500000027777105° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | П'яве |
| Каскад | каскад на П'яве |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1951 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 220 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 284 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 De Pretto Escher Wiss + 2 Riva |
| Витрата через турбіни | 88 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4х60 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 4х55 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | арково-гравітаційна |
| Висота греблі | 55 м |
| Довжина греблі | 410 м |
| Власник | ENEL |
| Оператор | d |
  ГЕС Соверцене | |
| Мапа | |
В межах проекту річку перекрили арково-гравітаційною бетонною греблею П'єве-ді-Кадоре висотою 55 метрів та довжиною 410 метрів, яка потребувала 377 тис. м3 матеріалу. Вона утримує сховище корисним об'ємом 48 млн м3, від якого через лівобережний гірський масив (згадані вище Вічентіне Альпи) прокладено дериваційний тунель із двох секцій: довжиною 15,8 км та діаметром 4,5 метра та довжиною 8,3 км та діаметром 4,7 метра. Тунель починається на відмітці 684 метри НРМ та завершується у водосховищі Валь-Галліна з рівнем поверхні 677 метрів НРМ та об'ємом 5 млн м3, від якого вниз до машинного залу прокладено напірний водогін.
Підземний машинний зал ГЕС обладнаний чотирма турбінами типу Френсіс потужністю по 55 МВт, які працюють при напорі у 284 метри. У середині 2010-х розпочали модернізацію обладнання, яка повинна підняти потужність турбін до 58 МВт. Відпрацьована вода по тунелю, а потім каналу, відводиться в створене на лівобережжі П'яве озеро Санта-Кроче, з якого живиться ГЕС Фадальто.
Видача електроенергії відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.
Водозбірна система
Окрім ресурсу з П'єве-ді-Кадоре до головного дериваційного тунелю подається вода із трьох значних приток П'яве: правих Бойте та Mae і лівої Вайонт. При цьому бічні тунелі від розташованих в межах Доломітових Альп водосховищ Валле-ді-Кадоре (річка Бойте, рівень поверхні 707 метрів НРМ) та Понтесеї (річка Mae, рівень поверхні 800 метрів НРМ) на завершальному етапі перетинають долину П'яве по сифону.
Водосховище Вайонт (722 метри НРМ) знаходиться з того ж боку долини, що й головний дериваційний тунель. Його планували як важливий резервуар, де в періоди з високою водністю накопичуватиметься ресурс для роботи всього каскаду. При цьому, враховуючи співвідношення висот перелічених вище водойм, до сховища Вайонт за принципом сполучених посудин повинна була надходити вода із розташованих на протилежному березі водойм Валле-ді-Джадоре та Понтесеї, використовуючи сифони під П'яве та ділянку головного дериваційного тунелю.
Катастрофа на водосховищі Вайонт
Реалізації зазначених вище планів завадили особливості місцевості та інженерні прорахунки. Спершу у 1959 році відбувся зсув об'ємом 3 млн м3 до сховища Понтесеї. Водойма якраз перебувала на режимі спрацювання запасів, тому максимальна висота переливу через греблю становила лише 1 метр, при цьому загинув один робітник. Наступного року зсув об'ємом 0,8 млн м3 відбувся вже на озері Вайонт.
А в жовтні 1963 року тут сталась масштабна катастрофа, коли в чашу водосховища за декілька хвилин звалився цілий схил з об'ємом до 260 млн м3. Створений цим водяний вал піднявся вище греблі (яка, до речі, встояла без особливих пошкоджень) на декілька десятків метрів, після чого прийшов вниз по долині, призвівши до загибелі декількох тисяч осіб.
Після описаних вище подій сховище Вайонт (можливий об'єм якого суттєво скоротився внаслідок заповнення породами обвалу) так і не було заповнене, а з кінця 1960-х рівень води у Pontesei підтримується на мінімальному рівні з міркувань безпеки.
Примітки
- LA DIGA DI PIEVE DI CADORE. digilander.libero.it. Процитовано 25 вересня 2017.
- LA DIGA DI PIEVE DI CADORE. digilander.libero.it. Процитовано 25 вересня 2017.
- . ProgettoDighe (італ.). Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 25 вересня 2017.
- . www.webalice.it. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- . ProgettoDighe (італ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Sovercene ital Centrale idroelettrica di Soverzene gidroelektrostanciya na pivnochi Italiyi Rozmishena mizh ta GES Fadalto vhodit do skladu kaskadu na richci P yave yaka rozdilyaye Dolomitovi Alpi ta i vpadaye v Venecijsku zatoku Adriatichnogo morya odrazu na shid vid Venecijskoyi laguni GES Sovercene46 12 03 pn sh 12 18 09 sh d 46 200900000027772307 pn sh 12 302500000027777105 sh d 46 200900000027772307 12 302500000027777105 Koordinati 46 12 03 pn sh 12 18 09 sh d 46 200900000027772307 pn sh 12 302500000027777105 sh d 46 200900000027772307 12 302500000027777105Krayina ItaliyaStan diyuchaRichka P yaveKaskad kaskad na P yaveRoki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1951Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 220 MVtTip GES derivacijnaRozrahovanij napir 284 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin FrensisKilkist ta marka turbin 2 De Pretto Escher Wiss 2 RivaVitrata cherez turbini 88 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 4h60 MVAPotuzhnist gidroagregativ 4h55 MVtOsnovni sporudiTip grebli arkovo gravitacijnaVisota grebli 55 mDovzhina grebli 410 mVlasnik ENELOperator dGES SoverceneMapa V mezhah proektu richku perekrili arkovo gravitacijnoyu betonnoyu grebleyu P yeve di Kadore visotoyu 55 metriv ta dovzhinoyu 410 metriv yaka potrebuvala 377 tis m3 materialu Vona utrimuye shovishe korisnim ob yemom 48 mln m3 vid yakogo cherez livoberezhnij girskij masiv zgadani vishe Vichentine Alpi prokladeno derivacijnij tunel iz dvoh sekcij dovzhinoyu 15 8 km ta diametrom 4 5 metra ta dovzhinoyu 8 3 km ta diametrom 4 7 metra Tunel pochinayetsya na vidmitci 684 metri NRM ta zavershuyetsya u vodoshovishi Val Gallina z rivnem poverhni 677 metriv NRM ta ob yemom 5 mln m3 vid yakogo vniz do mashinnogo zalu prokladeno napirnij vodogin Pidzemnij mashinnij zal GES obladnanij chotirma turbinami tipu Frensis potuzhnistyu po 55 MVt yaki pracyuyut pri napori u 284 metri U seredini 2010 h rozpochali modernizaciyu obladnannya yaka povinna pidnyati potuzhnist turbin do 58 MVt Vidpracovana voda po tunelyu a potim kanalu vidvoditsya v stvorene na livoberezhzhi P yave ozero Santa Kroche z yakogo zhivitsya GES Fadalto Vidacha elektroenergiyi vidbuvayetsya po LEP sho pracyuye pid naprugoyu 220 kV Vodozbirna sistemaOkrim resursu z P yeve di Kadore do golovnogo derivacijnogo tunelyu podayetsya voda iz troh znachnih pritok P yave pravih Bojte ta Mae i livoyi Vajont Pri comu bichni tuneli vid roztashovanih v mezhah Dolomitovih Alp vodoshovish Valle di Kadore richka Bojte riven poverhni 707 metriv NRM ta Ponteseyi richka Mae riven poverhni 800 metriv NRM na zavershalnomu etapi peretinayut dolinu P yave po sifonu Vodoshovishe Vajont 722 metri NRM znahoditsya z togo zh boku dolini sho j golovnij derivacijnij tunel Jogo planuvali yak vazhlivij rezervuar de v periodi z visokoyu vodnistyu nakopichuvatimetsya resurs dlya roboti vsogo kaskadu Pri comu vrahovuyuchi spivvidnoshennya visot perelichenih vishe vodojm do shovisha Vajont za principom spoluchenih posudin povinna bula nadhoditi voda iz roztashovanih na protilezhnomu berezi vodojm Valle di Dzhadore ta Ponteseyi vikoristovuyuchi sifoni pid P yave ta dilyanku golovnogo derivacijnogo tunelyu Katastrofa na vodoshovishi VajontRealizaciyi zaznachenih vishe planiv zavadili osoblivosti miscevosti ta inzhenerni prorahunki Spershu u 1959 roci vidbuvsya zsuv ob yemom 3 mln m3 do shovisha Ponteseyi Vodojma yakraz perebuvala na rezhimi spracyuvannya zapasiv tomu maksimalna visota perelivu cherez greblyu stanovila lishe 1 metr pri comu zaginuv odin robitnik Nastupnogo roku zsuv ob yemom 0 8 mln m3 vidbuvsya vzhe na ozeri Vajont A v zhovtni 1963 roku tut stalas masshtabna katastrofa koli v chashu vodoshovisha za dekilka hvilin zvalivsya cilij shil z ob yemom do 260 mln m3 Stvorenij cim vodyanij val pidnyavsya vishe grebli yaka do rechi vstoyala bez osoblivih poshkodzhen na dekilka desyatkiv metriv pislya chogo prijshov vniz po dolini prizvivshi do zagibeli dekilkoh tisyach osib Pislya opisanih vishe podij shovishe Vajont mozhlivij ob yem yakogo suttyevo skorotivsya vnaslidok zapovnennya porodami obvalu tak i ne bulo zapovnene a z kincya 1960 h riven vodi u Pontesei pidtrimuyetsya na minimalnomu rivni z mirkuvan bezpeki PrimitkiLA DIGA DI PIEVE DI CADORE digilander libero it Procitovano 25 veresnya 2017 LA DIGA DI PIEVE DI CADORE digilander libero it Procitovano 25 veresnya 2017 ProgettoDighe ital Arhiv originalu za 27 lipnya 2016 Procitovano 25 veresnya 2017 www webalice it Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017 ProgettoDighe ital Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 veresnya 2017 Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017