Культурпарк (тур. Kültürpark) — міський парк в Ізмірі (Туреччина). Розташований у районі Конак, приблизно обмежений проспектом доктора Мустафи Енвера Бея на півночі, 1395-й вулицею, 1396-й вулицею та проспектом Бозкурта на сході, бульваром Мюрсель Паша на півдні, а також бульварами доктора Рефіка Сайдама та Шайра Ешрефа. на заході.
Kültürpark | |
---|---|
38°25′40″ пн. ш. 27°08′41″ сх. д. / 38.42778° пн. ш. 27.14472° сх. д.Координати: 38°25′40″ пн. ш. 27°08′41″ сх. д. / 38.42778° пн. ш. 27.14472° сх. д. | |
Тип | Міський парк |
Статус | Відкритий весь рік |
Відкрито | 1 вересня 1936 |
Площа | 420 000 квадратний метр[1] і 360 000 квадратний метр[2] |
Керівна установа | Муніципалітет Ізміра |
Країна | Туреччина[3] |
Розташування | Ізмір, Туреччина |
kulturparkizmir.org | |
Kültürpark Kültürpark (Туреччина) | |
Культурпарк у Вікісховищі |
Культурпарк був заснований в 1936 році на площі 360, 000 м2, який був зруйнований великим вогнем Смірни. З тих пір там проводиться Міжнародний ярмарок в Ізмірі. У 1939 році парк розширився до 420,000 м2.
Історія
Третій захід ярмарку було проведено в 1933 році на території поруч із площею Кумхурієт, де сьогодні існує Swissôtel Büyük Efes. Заступник міського голови Суат Юркору поділився своїми думками з міським головою Бехчет Уз про те, що в найближчі роки ярмарку буде недостатньо місця, і місту потрібно таке місце, як парк Горького в Москві. Звіт, підготовлений Юрткору на прохання Уза, був прийнятий до муніципальної ради 14 травня 1934 р. та затверджено будівництво Культурпарку. Уз поїхав до Москви в 1935 році і мав двох архітекторів за замовленням мера Миколи Булганіна, які склали проект.
Площу, яку зруйнувала велика пожежа Смірни, почали очищати у другій половині 1934 р., а фундамент Культурпарка було закладено 1 січня 1936 р. До пожежі в цій місцевості був вірменський квартал. Парк Культурпарк був відкритий для відвідувачів 1 вересня 1936 року 6-м Міжнародним ярмарком в Ізмірі, відкритим прем'єр-міністром Ісметом Іньоню. У 1937 році в парку була побудована Ізмірська парашутна вежа. У 1938 році були відкриті Ізмірський зоопарк та павільйон Вакіфлар та Годинникова вежа. У 1939 році парк розширили на 60,000 м2 на південь і досяг 420,000 м2 за розміром. У 1951 р. Ізмірський археологічний музей переїхав у парк, де він діяв до 1984 р. У вересні 1952 року в парку було відкрито Музей мистецтв і скульптури Ізміра, який переїхав до його нової будівлі, збудованої за межами парку в 1973 році У 2004 році в парку було створено Музей історії та мистецтва Ізміра. З відкриттям Ізмірського парку дикої природи в 2008 році зоопарк у парку був закритий, а тварини перевезені на нову територію. У серпні 2009 року була введена в експлуатацію підземна автостоянка місткістю 594 машини. У червні 2015 року в парку було надано безкоштовний Wi-Fi. Всі ярмарки в місті були організовані в Культурпарку до того, як Fuar İzmir був побудований у 2015 році в Газіемірі . Сьогодні в парку проводяться лише Міжнародний ярмарок Ізміра та Книжковий ярмарок Ізміра. У 2017 році вперше відбувся тенісний турнір [en].
Парк Культурпарк, який оточений стінами, має п’ять вхідних воріт: Ворота Лозан, Ворота Монтре, Ворота Ейлюль 9, Ворота Кумхурієт та Ворота Аустос 26. (Перші стосуються двох міжнародних договорів, а саме Конвенції Монтре та Лозаннського договору, третій стосується звільнення Ізміра, четвертий означає Республіку, а останній стосується перемоги Туреччини в кінці війни за незалежність Туреччини) Деякі з об'єктів у парку - чотирнадцять критих виставкових залів, чотири конференц-зали, театр під відкритим небом Ататюрка, Художній центр Ісмет Іньоню, Ізмірський Санат, будинок для одружень, Спортивний зал Селал Атік, парк розваг, парашутна вежа, Молодіжний театр, музей, бігова доріжка довжиною 1850 метрів, басейн, тенісні корти та футбольне поле. По всьому парку є 7 709 дерев. Всі рослини були позначені тегами, а дерева застраховані.
Примітки
- http://www.hurriyet.com.tr/kulturparkta-sagliklastirma-calismasi-40459650
- http://acikerisim.deu.edu.tr/xmlui/bitstream/handle/12345/8315/276603.pdf
- GEOnet Names Server — 2018.
- . (тур.). 20 серпня 2000. Архів оригіналу за 11 September 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- Kaya, Burcu. (PDF) (тур.). Anatolia Turizm Akademisi. с. 405. Архів оригіналу (PDF) за 10 September 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- Kayıkçı, Meltem. (PDF) (тур.). Anatolia Turizm Akademisi. с. 641. Архів оригіналу (PDF) за 10 September 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- (тур.). İzmir Metropolitan Municipality. 9 липня 2017. Архів оригіналу за 15 February 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
- Polat, Esra (2008). (PDF) (тур.). . Архів оригіналу (PDF) за 11 September 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- Karpat, Gökhan (November 2009). (PDF) (тур.). Dokuz Eylül University. Архів оригіналу (PDF) за 20 September 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- . (тур.). 17 листопада 2012. Архів оригіналу за 31 December 2014. Процитовано 14 лютого 2018.
- . Hürriyet (тур.). 16 травня 2017. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
- (тур.). . Архів оригіналу за 20 September 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- (тур.). . 11 березня 2004. Архів оригіналу за 19 September 2016. Процитовано 20 вересня 2018.
- . Hürriyet (тур.). 29 червня 2009. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- (тур.). İzmir Metropolitan Municipality. 28 серпня 2009. Архів оригіналу за 7 September 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- (тур.). İzmir Metropolitan Municipality. 31 травня 2015. Архів оригіналу за 26 August 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- (тур.). İzmir Metropolitan Municipality. 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 20 September 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- . Hürriyet (тур.). 14 червня 2017. Архів оригіналу за 26 May 2019. Процитовано 26 травня 2019.
- (тур.). İzmir Metropolitan Municipality. 13 травня 2016. Архів оригіналу за 15 February 2018. Процитовано 14 лютого 2018.
- . Hürriyet (тур.). 8 жовтня 2017. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
- . Hürriyet (тур.). 21 вересня 2000. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
Посилання
- Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulturpark tur Kulturpark miskij park v Izmiri Turechchina Roztashovanij u rajoni Konak priblizno obmezhenij prospektom doktora Mustafi Envera Beya na pivnochi 1395 j vuliceyu 1396 j vuliceyu ta prospektom Bozkurta na shodi bulvarom Myursel Pasha na pivdni a takozh bulvarami doktora Refika Sajdama ta Shajra Eshrefa na zahodi Kulturpark38 25 40 pn sh 27 08 41 sh d 38 42778 pn sh 27 14472 sh d 38 42778 27 14472 Koordinati 38 25 40 pn sh 27 08 41 sh d 38 42778 pn sh 27 14472 sh d 38 42778 27 14472TipMiskij parkStatusVidkritij ves rikVidkrito1 veresnya 1936Plosha420 000 kvadratnij metr 1 i 360 000 kvadratnij metr 2 Kerivna ustanovaMunicipalitet IzmiraKrayina Turechchina 3 RoztashuvannyaIzmir Turechchinakulturparkizmir orgKulturparkKulturpark Turechchina Kulturpark u Vikishovishi Kulturpark buv zasnovanij v 1936 roci na ploshi 360 000 m2 yakij buv zrujnovanij velikim vognem Smirni Z tih pir tam provoditsya Mizhnarodnij yarmarok v Izmiri U 1939 roci park rozshirivsya do 420 000 m2 IstoriyaKulturpark v Izmiri Kulturpark v Izmiri Tretij zahid yarmarku bulo provedeno v 1933 roci na teritoriyi poruch iz plosheyu Kumhuriyet de sogodni isnuye Swissotel Buyuk Efes Zastupnik miskogo golovi Suat Yurkoru podilivsya svoyimi dumkami z miskim golovoyu Behchet Uz pro te sho v najblizhchi roki yarmarku bude nedostatno miscya i mistu potribno take misce yak park Gorkogo v Moskvi Zvit pidgotovlenij Yurtkoru na prohannya Uza buv prijnyatij do municipalnoyi radi 14 travnya 1934 r ta zatverdzheno budivnictvo Kulturparku Uz poyihav do Moskvi v 1935 roci i mav dvoh arhitektoriv za zamovlennyam mera Mikoli Bulganina yaki sklali proekt Ploshu yaku zrujnuvala velika pozhezha Smirni pochali ochishati u drugij polovini 1934 r a fundament Kulturparka bulo zakladeno 1 sichnya 1936 r Do pozhezhi v cij miscevosti buv virmenskij kvartal Park Kulturpark buv vidkritij dlya vidviduvachiv 1 veresnya 1936 roku 6 m Mizhnarodnim yarmarkom v Izmiri vidkritim prem yer ministrom Ismetom Inonyu U 1937 roci v parku bula pobudovana Izmirska parashutna vezha U 1938 roci buli vidkriti Izmirskij zoopark ta paviljon Vakiflar ta Godinnikova vezha U 1939 roci park rozshirili na 60 000 m2 na pivden i dosyag 420 000 m2 za rozmirom U 1951 r Izmirskij arheologichnij muzej pereyihav u park de vin diyav do 1984 r U veresni 1952 roku v parku bulo vidkrito Muzej mistectv i skulpturi Izmira yakij pereyihav do jogo novoyi budivli zbudovanoyi za mezhami parku v 1973 roci U 2004 roci v parku bulo stvoreno Muzej istoriyi ta mistectva Izmira Z vidkrittyam Izmirskogo parku dikoyi prirodi v 2008 roci zoopark u parku buv zakritij a tvarini perevezeni na novu teritoriyu U serpni 2009 roku bula vvedena v ekspluataciyu pidzemna avtostoyanka mistkistyu 594 mashini U chervni 2015 roku v parku bulo nadano bezkoshtovnij Wi Fi Vsi yarmarki v misti buli organizovani v Kulturparku do togo yak Fuar Izmir buv pobudovanij u 2015 roci v Gaziemiri Sogodni v parku provodyatsya lishe Mizhnarodnij yarmarok Izmira ta Knizhkovij yarmarok Izmira U 2017 roci vpershe vidbuvsya tenisnij turnir en Z visoti ptashinogo polotu Kulturpark Izmir Park Kulturpark yakij otochenij stinami maye p yat vhidnih vorit Vorota Lozan Vorota Montre Vorota Ejlyul 9 Vorota Kumhuriyet ta Vorota Austos 26 Pershi stosuyutsya dvoh mizhnarodnih dogovoriv a same Konvenciyi Montre ta Lozannskogo dogovoru tretij stosuyetsya zvilnennya Izmira chetvertij oznachaye Respubliku a ostannij stosuyetsya peremogi Turechchini v kinci vijni za nezalezhnist Turechchini Deyaki z ob yektiv u parku chotirnadcyat kritih vistavkovih zaliv chotiri konferenc zali teatr pid vidkritim nebom Atatyurka Hudozhnij centr Ismet Inonyu Izmirskij Sanat budinok dlya odruzhen Sportivnij zal Selal Atik park rozvag parashutna vezha Molodizhnij teatr muzej bigova dorizhka dovzhinoyu 1850 metriv basejn tenisni korti ta futbolne pole Po vsomu parku ye 7 709 derev Vsi roslini buli poznacheni tegami a dereva zastrahovani Primitkihttp www hurriyet com tr kulturparkta sagliklastirma calismasi 40459650 http acikerisim deu edu tr xmlui bitstream handle 12345 8315 276603 pdf GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 tur 20 serpnya 2000 Arhiv originalu za 11 September 2018 Procitovano 11 veresnya 2018 Kaya Burcu PDF tur Anatolia Turizm Akademisi s 405 Arhiv originalu PDF za 10 September 2018 Procitovano 11 veresnya 2018 Kayikci Meltem PDF tur Anatolia Turizm Akademisi s 641 Arhiv originalu PDF za 10 September 2018 Procitovano 11 veresnya 2018 tur Izmir Metropolitan Municipality 9 lipnya 2017 Arhiv originalu za 15 February 2018 Procitovano 14 lyutogo 2018 Polat Esra 2008 PDF tur Arhiv originalu PDF za 11 September 2018 Procitovano 11 veresnya 2018 Karpat Gokhan November 2009 PDF tur Dokuz Eylul University Arhiv originalu PDF za 20 September 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 tur 17 listopada 2012 Arhiv originalu za 31 December 2014 Procitovano 14 lyutogo 2018 Hurriyet tur 16 travnya 2017 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 14 lyutogo 2018 tur Arhiv originalu za 20 September 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 tur 11 bereznya 2004 Arhiv originalu za 19 September 2016 Procitovano 20 veresnya 2018 Hurriyet tur 29 chervnya 2009 Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 tur Izmir Metropolitan Municipality 28 serpnya 2009 Arhiv originalu za 7 September 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 tur Izmir Metropolitan Municipality 31 travnya 2015 Arhiv originalu za 26 August 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 tur Izmir Metropolitan Municipality 21 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 20 September 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 Hurriyet tur 14 chervnya 2017 Arhiv originalu za 26 May 2019 Procitovano 26 travnya 2019 tur Izmir Metropolitan Municipality 13 travnya 2016 Arhiv originalu za 15 February 2018 Procitovano 14 lyutogo 2018 Hurriyet tur 8 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 Hurriyet tur 21 veresnya 2000 Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 PosilannyaOficijnij sajt