XMMS (X Multimedia System) — вільний аудіоплеєр для POSIX-сумісних операційних систем (Linux, FreeBSD, Solaris, Mac OS X). XMMS підтримує практично всі широко розповсюджені аудіоформати, має простий та зручний інтерфейс користувача. Плеєр заснований на віконній системі X і розповсюджується за вільною ліцензією GNU GPL. XMMS створений за зразком популярного плеєра Winamp, має аналогічні віджети, підтримує скіни та плагіни Winamp'а. Багато користувачів вважають XMMS аналогом Winamp для UNIX-подібних операційних систем.
XMMS | |
Тип | Аудіоплеєр |
---|---|
Розробник | XMMS Team |
Перший випуск | Листопад 1997 |
Стабільний випуск | 1.2.11 (16 листопада 2007) |
Операційна система | POSIX-сумісні |
GNU фреймворк | GTK |
Мова програмування | C |
Стан розробки | зупинений |
Ліцензія | GNU General Public License |
Репозиторій | github.com/xmms2 |
Вебсайт | http://www.xmms.org |
|
Історія
Перша версія плеєра була написана у листопаді 1997 року Пітером і Майклом Альм (Peter and Mikael Alm) під назвою X11Amp. Це була одна з перших програм для зручного прослуховування музики на платформі UNIX. Розробники орієнтувалися на плеєр Winamp, який з'явився у травні того ж року. Уже з першого випуску XMMS мав підтримку скінів та плагінів Winamp. Спочатку XMMS поширювався під закритою , але тепер він перейшов на GNU General Public License. 10 липня 1999 року компанія вирішила спонсорувати проєкт і він отримує нову назву XMMS — X Multimedia System. Офіційно, буква «X» в назві означає «кросплатформовий», хоч більшість користувачів вважають, що це значить «X11», «X Window System» тощо. З поширенням бібліотеки GTK2 та збільшенням потужності комп'ютерів розробники дистрибутивів та рядові користувачі все більше надають перевагу іншим плеєрам (Amarok, MPlayer) або форкам, таким як Audacious.
Форки
XMMS дав початок багатьом форкам. Основною причиною написання форків була напрямленість оригінального плеєра на графічну бібліотеку GTK1, в той час як стала поширеною сучасніша бібліотека GTK2. В більшості сучасних дистрибутивів Linux GTK1 уже не включають. Становище погіршував той факт, що значна частина плагінів також працювала на старій бібліотеці.
- (X-platform Music Multiplexing System 2) з'явився в кінці 2002 — на початку 2003 року, був заснований на GTK2 і мав клієнт-серверну модель.
- Beep Media Player (BMP) з'явився у 2003 році, був написаний з використанням GTK2. У 2005 році проєкт припинив існування, давши початок ще двом форкам:
- Audacious;
- .
Можливості
- Підтримка багатьох форматів аудіофайлів, що підключається та може бути розширеною за допомогою плагінів.
- Вивід звуку на ALSA, OSS та інші пристрої за допомогою відповідних плагінів.
- Простий, зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, знайомий з Winamp.
- Еквалайзер, плейлист.
- Повна підтримка скінів Winamp версії 2.
- Підтримка плагінів Winamp для візуалізації, звукових ефектів тощо.
- Велика кількість власних плагінів, створених за довгу історію плеєра (для Debian існує понад 70 пакетів).
Переваги та недоліки
XMMS простий, швидкий та надійний в роботі. За понад десятирічний термін свого існування XMMS здобув симпатії цілого покоління прихильників ОС Unix/Linux. Протягом цього часу спільнотою розробників було створено велику кількість плагінів для додавання практично будь-якої часто використовуваної функції, що відсутня у ядрі програми. До недоліків плеєра можна віднести його напрямленість на платформу GTK1 (не було актуальним до появи GTK2 у 2002 році), бідний набір функцій.
Посилання
- 4Front Technologies Press Release (англ.) [ 9 жовтня 1999 у Wayback Machine.]
- XMMS Readme (англ.) [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Screenshots (англ.) [ 18 червня 2008 у Wayback Machine.]
- XMMS 1.2.10 у форматі AppImage для Ubuntu 12.04
Примітки
- Can You Run an AppImage on An Old Linux OS. namakutux.blogspot.com (англ.). Процитовано 6 липня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
XMMS X Multimedia System vilnij audiopleyer dlya POSIX sumisnih operacijnih sistem Linux FreeBSD Solaris Mac OS X XMMS pidtrimuye praktichno vsi shiroko rozpovsyudzheni audioformati maye prostij ta zruchnij interfejs koristuvacha Pleyer zasnovanij na vikonnij sistemi X i rozpovsyudzhuyetsya za vilnoyu licenziyeyu GNU GPL XMMS stvorenij za zrazkom populyarnogo pleyera Winamp maye analogichni vidzheti pidtrimuye skini ta plagini Winamp a Bagato koristuvachiv vvazhayut XMMS analogom Winamp dlya UNIX podibnih operacijnih sistem XMMSXMMSTipAudiopleyerRozrobnikXMMS TeamPershij vipuskListopad 1997Stabilnij vipusk1 2 11 16 listopada 2007 Operacijna sistemaPOSIX sumisniGNU frejmvorkGTKMova programuvannyaCStan rozrobkizupinenijLicenziyaGNU General Public LicenseRepozitorijgithub com xmms2Vebsajthttp www xmms org Mediafajli u VikishovishiIstoriyaPersha versiya pleyera bula napisana u listopadi 1997 roku Piterom i Majklom Alm Peter and Mikael Alm pid nazvoyu X11Amp Ce bula odna z pershih program dlya zruchnogo prosluhovuvannya muziki na platformi UNIX Rozrobniki oriyentuvalisya na pleyer Winamp yakij z yavivsya u travni togo zh roku Uzhe z pershogo vipusku XMMS mav pidtrimku skiniv ta plaginiv Winamp Spochatku XMMS poshiryuvavsya pid zakritoyu ale teper vin perejshov na GNU General Public License 10 lipnya 1999 roku kompaniya virishila sponsoruvati proyekt i vin otrimuye novu nazvu XMMS X Multimedia System Oficijno bukva X v nazvi oznachaye krosplatformovij hoch bilshist koristuvachiv vvazhayut sho ce znachit X11 X Window System tosho Z poshirennyam biblioteki GTK2 ta zbilshennyam potuzhnosti komp yuteriv rozrobniki distributiviv ta ryadovi koristuvachi vse bilshe nadayut perevagu inshim pleyeram Amarok MPlayer abo forkam takim yak Audacious ForkiXMMS dav pochatok bagatom forkam Osnovnoyu prichinoyu napisannya forkiv bula napryamlenist originalnogo pleyera na grafichnu biblioteku GTK1 v toj chas yak stala poshirenoyu suchasnisha biblioteka GTK2 V bilshosti suchasnih distributiviv Linux GTK1 uzhe ne vklyuchayut Stanovishe pogirshuvav toj fakt sho znachna chastina plaginiv takozh pracyuvala na starij biblioteci X platform Music Multiplexing System 2 z yavivsya v kinci 2002 na pochatku 2003 roku buv zasnovanij na GTK2 i mav kliyent servernu model Beep Media Player BMP z yavivsya u 2003 roci buv napisanij z vikoristannyam GTK2 U 2005 roci proyekt pripiniv isnuvannya davshi pochatok she dvom forkam Audacious MozhlivostiPidtrimka bagatoh formativ audiofajliv sho pidklyuchayetsya ta mozhe buti rozshirenoyu za dopomogoyu plaginiv Vivid zvuku na ALSA OSS ta inshi pristroyi za dopomogoyu vidpovidnih plaginiv Prostij zruchnij ta intuyitivno zrozumilij interfejs znajomij z Winamp Ekvalajzer plejlist Povna pidtrimka skiniv Winamp versiyi 2 Pidtrimka plaginiv Winamp dlya vizualizaciyi zvukovih efektiv tosho Velika kilkist vlasnih plaginiv stvorenih za dovgu istoriyu pleyera dlya Debian isnuye ponad 70 paketiv Perevagi ta nedolikiXMMS prostij shvidkij ta nadijnij v roboti Za ponad desyatirichnij termin svogo isnuvannya XMMS zdobuv simpatiyi cilogo pokolinnya prihilnikiv OS Unix Linux Protyagom cogo chasu spilnotoyu rozrobnikiv bulo stvoreno veliku kilkist plaginiv dlya dodavannya praktichno bud yakoyi chasto vikoristovuvanoyi funkciyi sho vidsutnya u yadri programi Do nedolikiv pleyera mozhna vidnesti jogo napryamlenist na platformu GTK1 ne bulo aktualnim do poyavi GTK2 u 2002 roci bidnij nabir funkcij Posilannya4Front Technologies Press Release angl 9 zhovtnya 1999 u Wayback Machine XMMS Readme angl 12 chervnya 2008 u Wayback Machine Screenshots angl 18 chervnya 2008 u Wayback Machine XMMS 1 2 10 u formati AppImage dlya Ubuntu 12 04PrimitkiCan You Run an AppImage on An Old Linux OS namakutux blogspot com angl Procitovano 6 lipnya 2023