У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Протопопов Я ків Федорович Протопо пов 1885 1944 бандурист Пр

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Протопопов.

Я́ків Федорович Протопо́пов (1885 — 1944) — бандурист.

Протопопов Яків Федорович
Основна інформація
Дата народження	1885
Дата смерті	1944
Професії	музикант

- співак-октавіст, найстарший патріарх Полтавської капели бандуристів. Улас Самчук описує його як «великого майстра і ентузіаста кобзарського мистецтва, дуже обдарованого співака-соліста та винятково цікаву людину… Був педантом своєї справи, винятково дисциплінованим, працьовитим, любив точне ідеальне виконання. Був прикладом для молодих, охоче давав поради і його охоче слухали… Любив жарти, анекдоти, був захоплений своїм онуком… Своєю хворобою намагався нікому не докучати. На сцені почувався легко, природно, завжди з усмішкою, весело підморгував бровою…» Його любили всі без винятку. Він радив обходитися без зборів, бо вони приводять до сварок, розколу, і навчав: «Не треба думати, треба знати». Окрім всього, він ще виконував у Капелі роль похідного священика і цілком відповідав статусу духовної людини. Він хворів на туберкульоз. Не дочекався кінця війни, помер 3 квітня 1945 року в госпіталі м. Ердінга (за 5 км від села Нотцінг, де базувалася Капела) і похований на кладовищі цього міста. Дружина Мотря та донька Ляля залишилися в Європі. Капеляни свято бережуть пам'ять про свого улюбленого побратима, взірцеву людину і Митця від Бога. Всі, хто знав його і співав з ним, не можуть його забути.

Учасник Полтавської капели бандуристів у 1925—1934 роках. Виїхав на Захід. Член Капели Бандуристів ім. Т. Г. Шевченка. Помер у Німеччині. Октавіст.

Література

Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986 — 10 6с.
Литвин М. — Струни золотії — «Веселка», К.:1994 (117 с.)
Самчук Улас — Живі струни — Детройт, США, 1976 (468 с.)
Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
Черемський, К. П. Шлях звичаю / — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.
Kuromiya Hiroaki, The Voices of the Dead — Yale University Press, London 2007
Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013—368с.