Свердловський краєзнавчий музей — районний краєзнавчий музей у місті Довжанську; зібрання пам'яток історії та культури Довжанського шахтарського краю, науково-культурний осередок міста.
Свердловський краєзнавчий музей | |
---|---|
48°04′24″ пн. ш. 39°39′12″ сх. д. / 48.07340000002777458° пн. ш. 39.65350000002777620° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Україна: Довжанськ (Луганська область) |
Адреса | вул. Пирогова, 2 |
Засновано | 1972 рік |
Фонд | понад 25 000 од. зберігання |
Відвідувачі | понад 20 000 осіб (щороку) |
Директор | завідувачка Т. Кузнецова |
Свердловський краєзнавчий музей (Україна) | |
Музейний заклад у Довжанську є відділенням обласного краєзнавчого музею (місто Луганськ).
Загальні дані та будинок музею
Свердловський краєзнавчий музей розташований у центрі міста в спеціально зведеній сучасній функціональній будівлі за адресою:
- вул. Пирогова, буд. 2, м. Довжанськ—9480 (Луганська область, Україна).
Автор архітектурного проекту сучасної будівлі музею — довжанський архітектор Г. І. Сало. Художнє оформлення музею виконали луганські художники під керівництвом Н. О. Монастирської. Всі будівельні роботи здійснили вугільні підприємства виробничого об'єднання «Свердловантрацит». Музейний комплекс має приємний естетичний вигляд. Під час його будівництва використані модерні й екологічно вивірені матеріали — мармур, туф, ракушняк, черепиця, метал. Творці цієї споруди в 1993 році стали переможцями конкурсу на найкращі будинки і комплекси житлово-цивільного призначення України, відзначені дипломами І ступеня та преміями.
Завідувачка музею — Т. Кузнецова.
Історія музею
Краєзнавчий музей у Свердловську (нині Довжанськ) був заснований у 1972 році на громадських засадах. А вже наступного (1973) року закладові було присвоєно почесне звання «народного». Колекція музею формуватись са́ме в цей час на основі зборів на території міста та району, експонатів громадських музеїв, випадкових знахідок і продовжує поповнюватись новими експонатами дотепер.
Від 1975 року Свердловський музей — відділ Луганського обласного краєзнавчого музею.
У серпні 1991 року відкрито експозицію в новому (теперішньому) приміщенні по вулиці Пирогова.
Створення музею, його становлення як культурно-просвітницького закладу, пов'язане з ім'ям відомого на Луганщині краєзнавця, заслуженого працівника культури України Леонарда Веніаміновича Бєдіна, що присвятив музейній справі понад 20 років свого життя, був першим директором Свердловського краєзнавчого музею.
У наш час (2000-ні) в музеї щорічно експонуються 3-4 постійно діючих та 4-5 тимчасових пересувних виставок, які відвідують понад 20 000 гостей та жителів міста. Колектив музею підтримує тісні наукові контакти з музейними працівниками, краєзнавцями Луганщини, України, Росії. У 1998 та 2002 роках на базі Свердловського музею проведені наукові конференції з питань природи та екології, етнографії, а в 2003 році — міжнародну конференцію археологів та краєзнавців. При музеї діє творче об'єднання майстрів народної творчості «Тонус», працює єдина на Луганщині студія писанкарства, яку веде член національної Спілки майстрів народного мистецтва Тетяна Коновал.
Фонди та експозиція
Музейне зібрання музею налічує понад 25 тисяч одиниць зберігання, й має такі колекції-відділи.
- природнича колекція — відображає особливості степової зони краю, в тому числі й заповідника «Провальский степ». Вона складається з понад 350 геологічних, палеонтологічних і таксидермічних зразків: корисних копалин; відбитків і окаменілостей древніх рослин і тварин; опудал тварин і птахів; гербарних екземплярів рослин;
- гордість музею — археологічна колекція — нараховує 1 850 одиниць зберігання, основу її складають матеріали розкопок, проведених на території району та області археологами Києва, Луганська та місцевими краєзнавцями в 1970—90-і роки. Вагомий внесок в комплектування колекції належить науковцям Сіверсько-Донецької археологічної експедиції Інституту археології НАН України. Серед археологічних експонатів багато рідкісних та унікальних, а саме: знаряддя праці з кременю; посуд ямної культури; кіммерійський скарб бронзових виробів; артефакти салтово-маяцької культури; 15 кам'яних скульптур IV—XIII століть;
- етнографічна колекція — нараховує близько 500 експонатів і відображає міграційні процеси, пов’язані з заселенням краю, будівництвом шахт, у якому брали участь представники багатьох національностей з різних областей України, Росії, що внесли особливості культури своїх регіонів у розвиток культури нашого краю. Це чоловічий та жіночий одяг, костюм донського козака, колекція домотканих українських рушників, жіночі прикраси — дукачі, намиста з бурштину та коралів, предмети побуту та знаряддя праці другої половини XIX — початку XX століть;
- найціннішим з нумізматичної колекції є скарб монет 1620—47 років, знайдений краєзнавцем О. Смоляком на території України в 1973 році.
- повноцінними є колекції нагород, зброї, фотографій, плакатів тощо.
Зокрема, велика підбірка писемних пам'яток представлена рідкісними документами перших вугільних копалень княгині З. М. Юсупової, В. О. Отто, М. С. Вальяно, Англійського акціонерного товариства — пенсійні книжки, свідоцтва про роботу, розрахункові та забірні книжки, прибуткові ордери, контрамарки.
Лише одна десята музейного зібрання експонується в 9 залах на площі 590 м². Огляд експозиції починається в холі музею біля рідкісної археологічної знахідки — кам'яної енеолітичної стели із зображенням змій, що датується III тисячоліттям до нашої ери. Продовжується огляд на другому поверсі в залі природи, де висвітлені особливості геологічної будови району, клімату, ґрунту, корисних копалин та екологічні проблеми, що є вельми актуальними для регіону. Зокрема, в цій частині експозиції сильне враження справляє діорама «Провальский степ». Зала археології представлена численними археологічними експонатами, в її центрі — імпровізований курган з кам’яними скульптурами скіфів, печенігів та половців, які мешкали в місцевих степах. В залі дожовтневого періоду відвідувачі дізнаються про заселення краю українськими та донськими козаками, заняття скотарством та землеробством — тут увагу глядачів привертає діорама «Саночник», що відображає важку працю шахтарів Довжанського гірничого району 2-ї половини XIX століття.
Огляд експозиції продовжується на 1-му поверсі, де розміщені зали, що висвітлюють події краю 1917—60-х років XX століття. У цій частині огляду музею зосереджено увагу на подіях ІІ Світової війни, адже Довжанський край — батьківщина 10 Героїв Радянського Союзу, один з них, — Микола Горюшкін є двічі Героєм; є в місті і свій Герой України — Володимир Мурзенко.
Одна з експозицій музею них присвячена Порфирію Іванову — творцеві доволі оригінального вчення про здорове життя, адже неподалік від Свердловська, на хуторі Верхній Кундрючий розташований «Дім Здоров'я», побудований, за словами самого Вчителя, «для людей всього світу».
Є в музеї і твори образотворчого мистецтва, зокрема 25 робіт унікальної мисткині Катерини Литовченко, заслуженого художника України (1996), інваліда І групи, яка понад 35 років прикута до ліжка після тяжкої травми хребта і малює олівцем, тримаючи його в зубах.
Джерело-посилання
- Кузнецова Т. (зав. Свердловським краєзнавчим музеєм) Свердловський краєзнавчий музей – перлина історії Луганщини. на
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sverdlovskij krayeznavchij muzej rajonnij krayeznavchij muzej u misti Dovzhansku zibrannya pam yatok istoriyi ta kulturi Dovzhanskogo shahtarskogo krayu naukovo kulturnij oseredok mista Sverdlovskij krayeznavchij muzej48 04 24 pn sh 39 39 12 sh d 48 07340000002777458 pn sh 39 65350000002777620 sh d 48 07340000002777458 39 65350000002777620TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Dovzhansk Luganska oblast Adresavul Pirogova 2Zasnovano1972 rikFondponad 25 000 od zberigannyaVidviduvachiponad 20 000 osib shoroku Direktorzaviduvachka T KuznecovaSverdlovskij krayeznavchij muzej Ukrayina Muzejnij zaklad u Dovzhansku ye viddilennyam oblasnogo krayeznavchogo muzeyu misto Lugansk Zagalni dani ta budinok muzeyuSverdlovskij krayeznavchij muzej roztashovanij u centri mista v specialno zvedenij suchasnij funkcionalnij budivli za adresoyu vul Pirogova bud 2 m Dovzhansk 9480 Luganska oblast Ukrayina Avtor arhitekturnogo proektu suchasnoyi budivli muzeyu dovzhanskij arhitektor G I Salo Hudozhnye oformlennya muzeyu vikonali luganski hudozhniki pid kerivnictvom N O Monastirskoyi Vsi budivelni roboti zdijsnili vugilni pidpriyemstva virobnichogo ob yednannya Sverdlovantracit Muzejnij kompleks maye priyemnij estetichnij viglyad Pid chas jogo budivnictva vikoristani moderni j ekologichno vivireni materiali marmur tuf rakushnyak cherepicya metal Tvorci ciyeyi sporudi v 1993 roci stali peremozhcyami konkursu na najkrashi budinki i kompleksi zhitlovo civilnogo priznachennya Ukrayini vidznacheni diplomami I stupenya ta premiyami Zaviduvachka muzeyu T Kuznecova Istoriya muzeyuKrayeznavchij muzej u Sverdlovsku nini Dovzhansk buv zasnovanij u 1972 roci na gromadskih zasadah A vzhe nastupnogo 1973 roku zakladovi bulo prisvoyeno pochesne zvannya narodnogo Kolekciya muzeyu formuvatis sa me v cej chas na osnovi zboriv na teritoriyi mista ta rajonu eksponativ gromadskih muzeyiv vipadkovih znahidok i prodovzhuye popovnyuvatis novimi eksponatami doteper Vid 1975 roku Sverdlovskij muzej viddil Luganskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu U serpni 1991 roku vidkrito ekspoziciyu v novomu teperishnomu primishenni po vulici Pirogova Stvorennya muzeyu jogo stanovlennya yak kulturno prosvitnickogo zakladu pov yazane z im yam vidomogo na Luganshini krayeznavcya zasluzhenogo pracivnika kulturi Ukrayini Leonarda Veniaminovicha Byedina sho prisvyativ muzejnij spravi ponad 20 rokiv svogo zhittya buv pershim direktorom Sverdlovskogo krayeznavchogo muzeyu U nash chas 2000 ni v muzeyi shorichno eksponuyutsya 3 4 postijno diyuchih ta 4 5 timchasovih peresuvnih vistavok yaki vidviduyut ponad 20 000 gostej ta zhiteliv mista Kolektiv muzeyu pidtrimuye tisni naukovi kontakti z muzejnimi pracivnikami krayeznavcyami Luganshini Ukrayini Rosiyi U 1998 ta 2002 rokah na bazi Sverdlovskogo muzeyu provedeni naukovi konferenciyi z pitan prirodi ta ekologiyi etnografiyi a v 2003 roci mizhnarodnu konferenciyu arheologiv ta krayeznavciv Pri muzeyi diye tvorche ob yednannya majstriv narodnoyi tvorchosti Tonus pracyuye yedina na Luganshini studiya pisankarstva yaku vede chlen nacionalnoyi Spilki majstriv narodnogo mistectva Tetyana Konoval Fondi ta ekspoziciyaMuzejne zibrannya muzeyu nalichuye ponad 25 tisyach odinic zberigannya j maye taki kolekciyi viddili prirodnicha kolekciya vidobrazhaye osoblivosti stepovoyi zoni krayu v tomu chisli j zapovidnika Provalskij step Vona skladayetsya z ponad 350 geologichnih paleontologichnih i taksidermichnih zrazkiv korisnih kopalin vidbitkiv i okamenilostej drevnih roslin i tvarin opudal tvarin i ptahiv gerbarnih ekzemplyariv roslin gordist muzeyu arheologichna kolekciya narahovuye 1 850 odinic zberigannya osnovu yiyi skladayut materiali rozkopok provedenih na teritoriyi rajonu ta oblasti arheologami Kiyeva Luganska ta miscevimi krayeznavcyami v 1970 90 i roki Vagomij vnesok v komplektuvannya kolekciyi nalezhit naukovcyam Siversko Doneckoyi arheologichnoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Sered arheologichnih eksponativ bagato ridkisnih ta unikalnih a same znaryaddya praci z kremenyu posud yamnoyi kulturi kimmerijskij skarb bronzovih virobiv artefakti saltovo mayackoyi kulturi 15 kam yanih skulptur IV XIII stolit etnografichna kolekciya narahovuye blizko 500 eksponativ i vidobrazhaye migracijni procesi pov yazani z zaselennyam krayu budivnictvom shaht u yakomu brali uchast predstavniki bagatoh nacionalnostej z riznih oblastej Ukrayini Rosiyi sho vnesli osoblivosti kulturi svoyih regioniv u rozvitok kulturi nashogo krayu Ce cholovichij ta zhinochij odyag kostyum donskogo kozaka kolekciya domotkanih ukrayinskih rushnikiv zhinochi prikrasi dukachi namista z burshtinu ta koraliv predmeti pobutu ta znaryaddya praci drugoyi polovini XIX pochatku XX stolit najcinnishim z numizmatichnoyi kolekciyi ye skarb monet 1620 47 rokiv znajdenij krayeznavcem O Smolyakom na teritoriyi Ukrayini v 1973 roci povnocinnimi ye kolekciyi nagorod zbroyi fotografij plakativ tosho Zokrema velika pidbirka pisemnih pam yatok predstavlena ridkisnimi dokumentami pershih vugilnih kopalen knyagini Z M Yusupovoyi V O Otto M S Valyano Anglijskogo akcionernogo tovaristva pensijni knizhki svidoctva pro robotu rozrahunkovi ta zabirni knizhki pributkovi orderi kontramarki Lishe odna desyata muzejnogo zibrannya eksponuyetsya v 9 zalah na ploshi 590 m Oglyad ekspoziciyi pochinayetsya v holi muzeyu bilya ridkisnoyi arheologichnoyi znahidki kam yanoyi eneolitichnoyi steli iz zobrazhennyam zmij sho datuyetsya III tisyacholittyam do nashoyi eri Prodovzhuyetsya oglyad na drugomu poversi v zali prirodi de visvitleni osoblivosti geologichnoyi budovi rajonu klimatu gruntu korisnih kopalin ta ekologichni problemi sho ye velmi aktualnimi dlya regionu Zokrema v cij chastini ekspoziciyi silne vrazhennya spravlyaye diorama Provalskij step Zala arheologiyi predstavlena chislennimi arheologichnimi eksponatami v yiyi centri improvizovanij kurgan z kam yanimi skulpturami skifiv pechenigiv ta polovciv yaki meshkali v miscevih stepah V zali dozhovtnevogo periodu vidviduvachi diznayutsya pro zaselennya krayu ukrayinskimi ta donskimi kozakami zanyattya skotarstvom ta zemlerobstvom tut uvagu glyadachiv privertaye diorama Sanochnik sho vidobrazhaye vazhku pracyu shahtariv Dovzhanskogo girnichogo rajonu 2 yi polovini XIX stolittya Oglyad ekspoziciyi prodovzhuyetsya na 1 mu poversi de rozmisheni zali sho visvitlyuyut podiyi krayu 1917 60 h rokiv XX stolittya U cij chastini oglyadu muzeyu zoseredzheno uvagu na podiyah II Svitovoyi vijni adzhe Dovzhanskij kraj batkivshina 10 Geroyiv Radyanskogo Soyuzu odin z nih Mikola Goryushkin ye dvichi Geroyem ye v misti i svij Geroj Ukrayini Volodimir Murzenko Odna z ekspozicij muzeyu nih prisvyachena Porfiriyu Ivanovu tvorcevi dovoli originalnogo vchennya pro zdorove zhittya adzhe nepodalik vid Sverdlovska na hutori Verhnij Kundryuchij roztashovanij Dim Zdorov ya pobudovanij za slovami samogo Vchitelya dlya lyudej vsogo svitu Ye v muzeyi i tvori obrazotvorchogo mistectva zokrema 25 robit unikalnoyi mistkini Katerini Litovchenko zasluzhenogo hudozhnika Ukrayini 1996 invalida I grupi yaka ponad 35 rokiv prikuta do lizhka pislya tyazhkoyi travmi hrebta i malyuye olivcem trimayuchi jogo v zubah Dzherelo posilannyaPortal Muzeyi Kuznecova T zav Sverdlovskim krayeznavchim muzeyem Sverdlovskij krayeznavchij muzej perlina istoriyi Luganshini na