Розенфельд Семен Мойсейович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Розенфельд.

Розенфельд Семен Мойсейович (10 жовтня 1922, Тернівка — 3 червня 2019, Ізраїль) — червоноармієць, в'язень табору смерті Собібор, учасник повстання 14 жовтня 1943 року — єдиного вдалого повстання в концентраційному таборі у часи Другої світової війни.

Розенфельд Семен Мойсейович
Семен Мойсейович Розенфельд (2015)
Народився	10 жовтня 1922(1922-10-10) Тернівка, Тернівська волость, Гайсинський повіт, Подільська губернія, Українська СРР або Тернівка, Богуславська волость (Павлоградський повіт), Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР
Помер	3 червня 2019(2019-06-03) (96 років) Ізраїль
Поховання	^d
Громадянство	СРСР  Ізраїль
Діяльність	військовик
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	сержант
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в 1922 році, у містечку Тернівка Вінницької області. Після закінчення школи в жовтні 1940 року був призваний до армії. Служив у 150-му важкому артилерійському полку. У червні 1941 року полк стояв між Мінськом і Барановичами. У кінці липня 1941 року Розенфельд потрапив в оточення, був поранений, а потім узятий в полон.

Перебував спочатку в Мінську, в концтаборі СС на вулиці Широкій, а у вересні 1943 року разом з Олександром Печерським, Аркадієм Вайспапіром та іншими євреями-військовополоненими був відправлений до табору Собібор.

14 жовтня 1943 року взяв активну участь у повстанні. У результаті постання частині в'язнів під керівництвом Печерського вдалося вбити 12 есесівців з персоналу табору і вирватися на свободу.

До моменту звільнення Холму радянськими військами навесні 1944 року, Розенфельд з невеликою групою в'язнів ховався в лісах. У звільненому Холмі Розенфельд з'явився до радянської комендатури, пройшов перевірку СМЕРШу і був направлений в 39-ту гвардійську мотострілецьку дивізію. У Познані був поранений, в одному з вуличних боїв. У лютому 1945 року повернувся у стрій і брав участь у взятті Берліна. Залишив на стіні рейхстагу напис «Барановичі—Собібор—Берлін»

Був демобілізований в жовтні 1945 року.

Перша зустріч відбулася в будинку Семена у місті Гайворон. Печерський вперше зустрів Розенфельда від 1943 року.

У 1973 році в Гайвороні зустрілися Печерський, Вайспапір і Розенфельд. Тут вони вирішили зустрічатися кожні п'ять років.

У 1990 році емігрував до Ізраїлю, жив в Тель-Авіві. 16 жовтня 2012 року в Тель-Авіві був відкритий пам'ятник Олександру Печерському і посаджено іменне дерево. Пам'ятник встановлений на території комплексу соціального житла, де проживав Семен Розенфельд. Міністр інформації та діаспори Ізраїлю Юлій Едельштейн вручив Розенфельду нагороду зі словами, що «подвиг Печерського і його соратників не має аналогів в історії і є видатним прикладом героїзму єврейського народу». Ця подія висвітлювалася ізраїльської та російською пресою.

16 травня 2018 року посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко вручив Розенфельду український Орден «За заслуги» III ступеня.

Помер 3 червня 2019 року в Ізраїлі.

Документальні фільми

• 2010 — Арифметика свободи (реж. Олександр Марутян)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
2. T. Blatt, 1998.
3. «Александр Печерский: прорыв в бессмертие», 2013.
4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
5. . Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.

Посилання

• Thomas Toivi Blatt. Sobibor, the Forgotten Revolt: A Survivor's Report. — 5, illustrated. — H.E.P, 1998. — P. 78, 107, 110. — , 9780964944206.
• «Александр Печерский: прорыв в бессмертие» / Сост. И. Васильев. — М.: Время, 2013. — С. 9, 80, 98 …. — .
• Семен Розенфельд: «Я не хотів принести задоволення антисеміту видати мене…» [ 11 листопада 2018 у Wayback Machine.], linagor.wordpress.com, 14.10.2014 р.
• Олександр Печерський: повернення подвигу [ 7 серпня 2017 у Wayback Machine.], 9tv.co.il, 19.01.2016
• В'язень Собібору розповів, як есесівці вбивали людей двигуном від танка [ 29 липня 2017 у Wayback Machine.], vesti.ru, 31 січня 2016