Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Аро́нович Пече́рський (* 22 лютого 1909, Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія — 19 січня 1990, Ростов-на-Дону, Російська РФСР) — офіцер Червоної армії, керівник повстання у концтаборі «Собібор» — єдиного вдалого повстання в концентраційному таборі в часи Другої світової війни.
| Печерський Олександр Аронович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 лютого 1909 Кременчук |
| Помер | 19 січня 1990 (80 років) Ростов-на-Дону |
| Поховання | Північне кладовище |
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР |
| Національність | єврей |
| Діяльність | офіцер |
| Галузь | військова служба[1], музика[1] і література[1] |
| Alma mater | d |
| Знання мов | російська[1] |
| Учасник | Друга світова війна і німецько-радянська війна |
| Військове звання | капітан |
| Нагороди |     |
| |
Довоєнний час
Походить з єврейської родини адвоката. 1915 року з батьками переїздить до Ростова-на-Дону.
Працював електриком на паровозобудівному заводі. Закінчив навчання в Ростовському державному університеті, одночасно керує художньою самодіяльністю.
Друга світова та полон
22 червня 1941 року призваний до лав Радянської армії як молодший лейтенант. В вересні 1941 атестований на техніка-інтенданта, отримує звання лейтенанта.
Жовтнем 1941 року потрапляє в оточення під Вязьмою, поранений, полонений; перехворів в полоні на тиф, вижив.
У травні 1942 року намагався вирватися з полону з ще чотирма червоноармійцями, втікачів піймали і відправили в штрафний табір у Борисові, звідтіля в Мінськ. Перебував в так званому «Лісовому лагері за містом». Потім під час медогляду з'ясувалося його єврейське походження, сидів з іншими бранцями в «єврейському льосі».
В середині серпня 1942 року відправлений в мінський «робочий табір» СС на вулиці Широкій — до 500 євреїв з Мінського гетто та євреї-військовополонені.
Повстання
У вересні 1943 — в складі групи полонених-євреїв, котрих відправили в табір знищення Собібор, прибули туди 23 вересня.
З шістьма полоняниками по прибутті до Собібора починає розробляти план повстання. 14 жовтня 1943 в'язні табору піднімають повстання. Згідно задуму Печерського, бранці мали таємно, поодинці перебити охорону, потім заволодіти зброєю та ліквідувати охорону. План було здійснено частково — вбито 12 есесівців з обслуги табору та 38 охоронців, але заволодіти збройницею не змогли. Охорона відкрила вогонь по повсталих і примусила їх прориватися з табору через мінні поля, вони зім'яли охорону і відійшли до лісу.
З приблизно 550 ув'язнених робочого табору до 130 не брали участі в повстанні — залишилися в таборі, вирвалося до чотирьохсот, половина з них загинули на мінних полях, до 80 загинули при втечі, 170 пізніше спіймані нацистами в ході широкомасштабного прочісування. Всі бранці, котрі залишилися в таборі чи були спіймані при прочісуванні, були вбиті; до кінця війни в живих було 53 учасники повстання.
Білоруські партизани та недовіра
Печерський привів до партизанського загону біля Бреста 22 жовтня 1943 року тільки 8 з учасників повстання. Воював в партизанському загоні більше року, був підривником, доки радянські війська не зайняли ту частину Білорусі, де діяв загін.
Після влиття партизанського загону в лави Радянської армії Печерського — як підозрюваного в зраді Батьківщини, СМЕРШ відправляє в штурмовий стрілецький батальйон — той же штрафбат. Командир батальйону майор Андреєв був приголомшений оповіддю Печерського про Собібор до такої міри, що, незважаючи на заборону полишати територію штрафбату дозволив йому поїхати до Москви в «Комісію по розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх посібників».
В Москві його оповідь записали письменники Павло Антокольський та Веніамін Каверін, на основі цього було надруковано нарис «Повстання в Собіборі». Після війни нарис увійшов в збірник «Чорна книга», був заборонений цензурою 1947; не випущений і в сучасній Росії.
Повертається з Москви, продовжує бойові дії в рядах штрафбату; дослужився до капітана, був поранений в ногу у серпні 1944, комісований по інвалідності. Лікувався в підмосковному госпіталі, там й познайомився з майбутньою жінкою, Ольгою Котовою.
Життя після війни
Після війни родина оселилася в Ростові-на-Дону; працював адміністратором Театру музичної комедії. 1948 року в часі гонінь на «безродних космополітів» втратив роботу; 5 років був на утриманні у жінки — не міг влаштуватися на роботу.
По смерті Сталіна йому вдається влаштуватися на роботу на машинобудівельному заводі Ростсільмаш.
Згідно інших даних, проживав до 1955 року в Москві — працював директором кінотеатру, а лише потім переїхав до Ростова-на-Дону.
1963 року виступав свідком звинувачення на процесі одинадцяти охоронців табору Собібор.
Помер в Ростові-на-Дону, похований на Північному кладовищі міста.
Історія знищення табора Собібор стала частиною звинувачень на Нюрнберзькому процесі. Міжнародний трибунал мав бажання вислухати покази Печерського як свідка, однак радянська влада не випустила його в Німеччину.
Про табір Собібор та повстання в ньому написано чимало книг, зокрема
- «Довгі тіні», Міша Лев, російською, переклад з їдиш;
- «Собібор», роман, Міша Лев, 2002 — в книзі «Собібор. Коли б не друзі мої», на їдиш, Тель-Авів,
- «З попелу Собібора», Томас Блат — англійською,
- «Втеча з Собібора», Річард Рашке, англійською, перекладена на 8 мов,
- «Белзець, Собібор, Треблінка», Іцхак Арад, іврит,
- «Повернення небажане», В. Томін, О. Синельников, 1964,
- «Повстання в Собіборі» — спогади Печерського, в московському журналі «Советіш геймланд», на їдиш, 1973.
Екранізація
1987 року режисер Джек Голд в Голлівуді зняв блокбастер «Втеча з Собібору» по книзі Річарда Рашке. Роль головного героя — Олександра Печерського — зіграв Рутгер Гауер; за роль солдата Сашка він отримав премію «Золотий глобус». Самого прообраза головного героя на показі не було; пізніше його вдова казала, що влада просто не хотіла оформляти їм документи на виїзд до США.
Увіковічнення пам'яти
- 2007 року на будинку де жив Печерський, встановлена пропам'ятна дошка.
- В ізраїльському місті Цфат його іменем названа вулиця,
- у Бостоні встановлена скляна стела з іменем Печерського,
- в Тель-Авіві відкритий 16 жовтня 2012 року Олександру Печерському пам'ятник.
Див. також
Джерела
- Біографія [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія. Частина 2
- Забутий герой (рос.)
Примітки
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Aro novich Peche rskij 22 lyutogo 1909 Kremenchuk Poltavska guberniya Rosijska imperiya 19 sichnya 1990 Rostov na Donu Rosijska RFSR oficer Chervonoyi armiyi kerivnik povstannya u konctabori Sobibor yedinogo vdalogo povstannya v koncentracijnomu tabori v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Pecherskij Oleksandr AronovichNarodivsya22 lyutogo 1909 1909 02 22 KremenchukPomer19 sichnya 1990 1990 01 19 80 rokiv Rostov na DonuPohovannyaPivnichne kladovisheGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistyevrejDiyalnistoficerGaluzvijskova sluzhba 1 muzika 1 i literatura 1 Alma materdZnannya movrosijska 1 UchasnikDruga svitova vijna i nimecko radyanska vijnaVijskove zvannyakapitanNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pecherskij Dovoyennij chasPohodit z yevrejskoyi rodini advokata 1915 roku z batkami pereyizdit do Rostova na Donu Pracyuvav elektrikom na parovozobudivnomu zavodi Zakinchiv navchannya v Rostovskomu derzhavnomu universiteti odnochasno keruye hudozhnoyu samodiyalnistyu Druga svitova ta polon22 chervnya 1941 roku prizvanij do lav Radyanskoyi armiyi yak molodshij lejtenant V veresni 1941 atestovanij na tehnika intendanta otrimuye zvannya lejtenanta Zhovtnem 1941 roku potraplyaye v otochennya pid Vyazmoyu poranenij polonenij perehvoriv v poloni na tif vizhiv U travni 1942 roku namagavsya virvatisya z polonu z she chotirma chervonoarmijcyami vtikachiv pijmali i vidpravili v shtrafnij tabir u Borisovi zvidtilya v Minsk Perebuvav v tak zvanomu Lisovomu lageri za mistom Potim pid chas medoglyadu z yasuvalosya jogo yevrejske pohodzhennya sidiv z inshimi brancyami v yevrejskomu losi V seredini serpnya 1942 roku vidpravlenij v minskij robochij tabir SS na vulici Shirokij do 500 yevreyiv z Minskogo getto ta yevreyi vijskovopoloneni PovstannyaU veresni 1943 v skladi grupi polonenih yevreyiv kotrih vidpravili v tabir znishennya Sobibor pribuli tudi 23 veresnya Z shistma polonyanikami po pributti do Sobibora pochinaye rozroblyati plan povstannya 14 zhovtnya 1943 v yazni taboru pidnimayut povstannya Zgidno zadumu Pecherskogo branci mali tayemno poodinci perebiti ohoronu potim zavoloditi zbroyeyu ta likviduvati ohoronu Plan bulo zdijsneno chastkovo vbito 12 esesivciv z obslugi taboru ta 38 ohoronciv ale zavoloditi zbrojniceyu ne zmogli Ohorona vidkrila vogon po povstalih i primusila yih prorivatisya z taboru cherez minni polya voni zim yali ohoronu i vidijshli do lisu Z priblizno 550 uv yaznenih robochogo taboru do 130 ne brali uchasti v povstanni zalishilisya v tabori virvalosya do chotirohsot polovina z nih zaginuli na minnih polyah do 80 zaginuli pri vtechi 170 piznishe spijmani nacistami v hodi shirokomasshtabnogo prochisuvannya Vsi branci kotri zalishilisya v tabori chi buli spijmani pri prochisuvanni buli vbiti do kincya vijni v zhivih bulo 53 uchasniki povstannya Biloruski partizani ta nedoviraPecherskij priviv do partizanskogo zagonu bilya Bresta 22 zhovtnya 1943 roku tilki 8 z uchasnikiv povstannya Voyuvav v partizanskomu zagoni bilshe roku buv pidrivnikom doki radyanski vijska ne zajnyali tu chastinu Bilorusi de diyav zagin Pislya vlittya partizanskogo zagonu v lavi Radyanskoyi armiyi Pecherskogo yak pidozryuvanogo v zradi Batkivshini SMERSh vidpravlyaye v shturmovij strileckij bataljon toj zhe shtrafbat Komandir bataljonu major Andreyev buv prigolomshenij opoviddyu Pecherskogo pro Sobibor do takoyi miri sho nezvazhayuchi na zaboronu polishati teritoriyu shtrafbatu dozvoliv jomu poyihati do Moskvi v Komisiyu po rozsliduvannyu zlodiyan nimecko fashistskih zagarbnikiv ta yih posibnikiv V Moskvi jogo opovid zapisali pismenniki Pavlo Antokolskij ta Veniamin Kaverin na osnovi cogo bulo nadrukovano naris Povstannya v Sobibori Pislya vijni naris uvijshov v zbirnik Chorna kniga buv zaboronenij cenzuroyu 1947 ne vipushenij i v suchasnij Rosiyi Povertayetsya z Moskvi prodovzhuye bojovi diyi v ryadah shtrafbatu dosluzhivsya do kapitana buv poranenij v nogu u serpni 1944 komisovanij po invalidnosti Likuvavsya v pidmoskovnomu gospitali tam j poznajomivsya z majbutnoyu zhinkoyu Olgoyu Kotovoyu Zhittya pislya vijniPislya vijni rodina oselilasya v Rostovi na Donu pracyuvav administratorom Teatru muzichnoyi komediyi 1948 roku v chasi gonin na bezrodnih kosmopolitiv vtrativ robotu 5 rokiv buv na utrimanni u zhinki ne mig vlashtuvatisya na robotu Po smerti Stalina jomu vdayetsya vlashtuvatisya na robotu na mashinobudivelnomu zavodi Rostsilmash Zgidno inshih danih prozhivav do 1955 roku v Moskvi pracyuvav direktorom kinoteatru a lishe potim pereyihav do Rostova na Donu 1963 roku vistupav svidkom zvinuvachennya na procesi odinadcyati ohoronciv taboru Sobibor Pomer v Rostovi na Donu pohovanij na Pivnichnomu kladovishi mista Istoriya znishennya tabora Sobibor stala chastinoyu zvinuvachen na Nyurnberzkomu procesi Mizhnarodnij tribunal mav bazhannya visluhati pokazi Pecherskogo yak svidka odnak radyanska vlada ne vipustila jogo v Nimechchinu Pro tabir Sobibor ta povstannya v nomu napisano chimalo knig zokrema Dovgi tini Misha Lev rosijskoyu pereklad z yidish Sobibor roman Misha Lev 2002 v knizi Sobibor Koli b ne druzi moyi na yidish Tel Aviv Z popelu Sobibora Tomas Blat anglijskoyu Vtecha z Sobibora Richard Rashke anglijskoyu perekladena na 8 mov Belzec Sobibor Treblinka Ichak Arad ivrit Povernennya nebazhane V Tomin O Sinelnikov 1964 Povstannya v Sobibori spogadi Pecherskogo v moskovskomu zhurnali Sovetish gejmland na yidish 1973 Ekranizaciya1987 roku rezhiser Dzhek Gold v Gollivudi znyav blokbaster Vtecha z Sobiboru po knizi Richarda Rashke Rol golovnogo geroya Oleksandra Pecherskogo zigrav Rutger Gauer za rol soldata Sashka vin otrimav premiyu Zolotij globus Samogo proobraza golovnogo geroya na pokazi ne bulo piznishe jogo vdova kazala sho vlada prosto ne hotila oformlyati yim dokumenti na viyizd do SShA Uvikovichnennya pam yati2007 roku na budinku de zhiv Pecherskij vstanovlena propam yatna doshka V izrayilskomu misti Cfat jogo imenem nazvana vulicya u Bostoni vstanovlena sklyana stela z imenem Pecherskogo v Tel Avivi vidkritij 16 zhovtnya 2012 roku Oleksandru Pecherskomu pam yatnik Div takozhVajspapir Arkadij MojsejovichDzherelaBiografiya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Biografiya Chastina 2 Zabutij geroj ros PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863