Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оскар Раймундо Бенавідес Ларреа (ісп. Óscar Raymundo Benavides Larrea; 5 березня 1876 — 2 липня 1945) — перуанський військовий і політичний діяч. Великий маршал Перу (1939). Двічі обіймав посаду президента Перу (в 1914—1915 та 1933—1939 роках).
| Оскар Бенавідес | |
|---|---|
 | |
| Президент Перу | |
| 1914 — 1915 | |
| Президент Перу | |
| 1933 — 1939 | |
| Народився | 15 березня 1876[1] Ліма, Перу[1] |
| Помер | 2 липня 1945[2][1] (69 років) Ліма, Перу |
| Похований | d |
| Відомий як | політик, офіцер, дипломат |
| Країна | Перу |
| Політична партія | d |
| Нагороди |   |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Перше президентство
У 1913 році президентом Перу був Гільєрмо Біллінгхерст, який був обраний в 1912 році за підтримки робітників, які влаштували масовий страйк. Біллінгхерст зіткнувся з жорсткою опозицією Конгресу, в якому більшість місць належала Громадянській партії, тому Біллінгхерст готувався розпустити Конгрес, що перейшов у опозицію. Припускаючи це, багато конгресменів вирішили усунути президента силовим методом. Заручившись підтримкою армії, вони звернулися до полковника Бенавідеса, який погодився підтримати їх та забезпечити конституційний порядок. 4 лютого 1914 року війська під командуванням Бенавідеса змусили Біллінгхерста піти на переговори. В результаті президента було повалено і заслано до Чилі, де й помер наступного року.
Як начальник штабу Бенавідес був призначений змовниками контролювати урядову раду. 15 травня 1915 року Конгрес призначив його тимчасовим президентом, протягом наступних 18 місяців правління Бенавідеса ним було відновлено діяльність органів влади країни та стабільність. Незабаром Бенавідес організував нові вибори, на яких переміг Хосе Пардо та Барреда, який обійняв посаду з 18 серпня 1915 року.
Місія в Європі
Новий президент надісав Бенавідеса до Парижа в 1916 році для спостереження за ходом Першої світової війни, під час своєї місії Бенавідес був свідком Верденської битви . Згодом президентом Пардо він був призначений надзвичайним та повноважним послом в Італії (1917). 4 липня 1919 року Аугусто Легія обійняв посаду президента Перу внаслідок перевороту, організованого проти президента Хосе Пардо. У грудні 1920 року Бенавідес залишив посаду посла в Італії і повернувся до Ліми.
Аугусто Легія справедливо побоювався, що Бенавідес, який мав велику популярність серед виборців, і, що найважливіше, серед військових, організував повстання. Виходячи з цього побоювання, він наказав заарештувати Бенавідеса, а також 25 інших неугодних йому політиків, і наказав відправити їх як ув'язнених на судні Паїта, що прямував в Австралію до Сіднею. Бенавідес підняв на судні заколот і разом з іншими ув'язненими захопив корабель, заарештувавши капітана та офіцерів корабля. «Паїта» замість Сіднея вирушила до Коста-Рики, звідти Бенавідес вирушив до Панами, а потім у Гуаякіль в Еквадорі. Там він налагодив контакти із силами, які протидіяли президентові Легії. У листопаді 1927 року він вирушив до Франції.
Друге президентство
22 серпня 1930 року підполковник Луїс Мігель Санчес Серро підняв повстання в Арекіпі, і Легія був змушений піти у відставку. Санчеса Серро було призначено тимчасовим президентом країни. 3 жовтня того ж року Бенавідес був призначений послом в Іспанії, а в лютому 1932 року — в Англії. 27 березня 1932 року Бенавідес був призначений головнокомандувачем Національної ради оборони через початок бойових дій з Колумбією, 31 березня він отримав звання дивізійного генерала.
30 квітня 1933 року був убитий Санчес Серро. Щоб запобігти можливим заворушенням та політичній нестабільності, Установчі збори оголосили Бенавідеса конституційним президентом. Бенавідес ухвалив нову конституцію Перу, яка діяла до 1979 року.
Основним завданням уряду Бенавідеса було вирішення конфлікту з Колумбією та встановлення політичної стабільності всередині країни. В результаті мир з Колумбією було укладено у 1934 році. Друга проблема була вирішена радикальним способом, було заборонено дві впливові організації того часу: Американський народно-революційний альянс та Комуністична партія Перу, виправданням служило те, що обидві партії іноземні, а це заборонено законодавством країни.
У 1936 році Бенавідес організував нові президентські вибори, на яких переміг Луїс Антоніо Ігуігурен, але результати виборів були анульовані, оскільки вважалося, що Ігуігурен має зв'язки з Американським народно-революційним альянсом.
В результаті повноваження Оскара Бенавідеса були продовжені ще на три роки, протягом яких він керував країною під девізом «Порядок, мир і робота» (ісп. Orden, paz y trabajo).
За правління Бенавідеса було посилено та переозброєно армію. Було істотно розширено порт Кальяо, там було побудовано військово-морський та вантажний корабельні доки. Було завершено будівництво Панамериканського шосе на перуанській ділянці від Еквадору до Чилі, а також збудовано шосе від Ліми до міста Тінго-Марія . Було скасовано всі дорожні та мостові збори з метою забезпечення свободи пересування. Велика робота була проведена в соціальній сфері серед робітників, для яких будувалося житло за рахунок держави, також було прийнято програму соціального забезпечення робітників, і прийнято новий Цивільний кодекс. За Бенавідеса почався розвиток туризму, всіляко заохочувалося будівництво нових готелів у центрі Ліми. Було підготовлено загальний перепис населення, який було проведено вже новим урядом 1940 року.
8 грудня 1939 року Бенавідес передав президентський мандат Мануелю Прадо і Угартече, переможцю загальних виборів. 19 грудня новий президент надав Оскару Бенавідесу звання фельдмаршала.
Наступна кар'єра
В 1940 році Бенавідес був призначений послом в Іспанії, потім в Бразилії (1941–1944). До Перу він повернувся 17 липня 1944 року і був одним із засновників Національного Демократичного Фронту .
Помер Оскар Бенавідес у Лімі 2 липня 1945 року на сімдесятому році життя.
Примітки
- https://revistafenix.bnp.gob.pe/index.php/fenix/article/view/205/1059
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- El Mariscal, vol. I, p. 114–115
- El Mariscal, Vol I, p. 186
- Basadre 1963, p. 3602
- El Mariscal, vol II, p. 47
Джерела
- El Mariscal Benavides, su vida y su obra. 1976, 1981. Lima, Editorial Atlántida, 2 volumes.
- Basadre, Jorge. 1963. Historia de la República del Perú, Fifth Edition, Volume VIII. Lima, Ediciones Historia.
- Orrego, Juan Luis. 2000. La República oligárquica (1850—1950). In Historia del Perú, Lima, Lexus.
- Tauro (del Pino), Alberto. 1988. Enciclopedia ilustrada del Perú. Lima, Peisa.
Посилання
- Біографія (ісп.)
- Газетні вирізки про Оскара Бенавідеса в XX столітті. Архів преси Німецької національної економічної бібліотеки (ZBW)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Benavides prizvishe Oskar Rajmundo Benavides Larrea isp oscar Raymundo Benavides Larrea 5 bereznya 1876 2 lipnya 1945 peruanskij vijskovij i politichnij diyach Velikij marshal Peru 1939 Dvichi obijmav posadu prezidenta Peru v 1914 1915 ta 1933 1939 rokah Oskar BenavidesPrezident Peru1914 1915Prezident Peru1933 1939Narodivsya15 bereznya 1876 1876 03 15 1 Lima Peru 1 Pomer2 lipnya 1945 1945 07 02 2 1 69 rokiv Lima PeruPohovanijdVidomij yakpolitik oficer diplomatKrayinaPeruPolitichna partiyadNagorodi Mediafajli u VikishovishiPershe prezidentstvoU 1913 roci prezidentom Peru buv Gilyermo Billingherst yakij buv obranij v 1912 roci za pidtrimki robitnikiv yaki vlashtuvali masovij strajk Billingherst zitknuvsya z zhorstkoyu opoziciyeyu Kongresu v yakomu bilshist misc nalezhala Gromadyanskij partiyi tomu Billingherst gotuvavsya rozpustiti Kongres sho perejshov u opoziciyu Pripuskayuchi ce bagato kongresmeniv virishili usunuti prezidenta silovim metodom Zaruchivshis pidtrimkoyu armiyi voni zvernulisya do polkovnika Benavidesa yakij pogodivsya pidtrimati yih ta zabezpechiti konstitucijnij poryadok 4 lyutogo 1914 roku vijska pid komanduvannyam Benavidesa zmusili Billinghersta piti na peregovori V rezultati prezidenta bulo povaleno i zaslano do Chili de j pomer nastupnogo roku Yak nachalnik shtabu Benavides buv priznachenij zmovnikami kontrolyuvati uryadovu radu 15 travnya 1915 roku Kongres priznachiv jogo timchasovim prezidentom protyagom nastupnih 18 misyaciv pravlinnya Benavidesa nim bulo vidnovleno diyalnist organiv vladi krayini ta stabilnist Nezabarom Benavides organizuvav novi vibori na yakih peremig Hose Pardo ta Barreda yakij obijnyav posadu z 18 serpnya 1915 roku Misiya v YevropiNovij prezident nadisav Benavidesa do Parizha v 1916 roci dlya sposterezhennya za hodom Pershoyi svitovoyi vijni pid chas svoyeyi misiyi Benavides buv svidkom Verdenskoyi bitvi Zgodom prezidentom Pardo vin buv priznachenij nadzvichajnim ta povnovazhnim poslom v Italiyi 1917 4 lipnya 1919 roku Augusto Legiya obijnyav posadu prezidenta Peru vnaslidok perevorotu organizovanogo proti prezidenta Hose Pardo U grudni 1920 roku Benavides zalishiv posadu posla v Italiyi i povernuvsya do Limi Augusto Legiya spravedlivo poboyuvavsya sho Benavides yakij mav veliku populyarnist sered viborciv i sho najvazhlivishe sered vijskovih organizuvav povstannya Vihodyachi z cogo poboyuvannya vin nakazav zaareshtuvati Benavidesa a takozh 25 inshih neugodnih jomu politikiv i nakazav vidpraviti yih yak uv yaznenih na sudni Payita sho pryamuvav v Avstraliyu do Sidneyu Benavides pidnyav na sudni zakolot i razom z inshimi uv yaznenimi zahopiv korabel zaareshtuvavshi kapitana ta oficeriv korablya Payita zamist Sidneya virushila do Kosta Riki zvidti Benavides virushiv do Panami a potim u Guayakil v Ekvadori Tam vin nalagodiv kontakti iz silami yaki protidiyali prezidentovi Legiyi U listopadi 1927 roku vin virushiv do Franciyi Druge prezidentstvo22 serpnya 1930 roku pidpolkovnik Luyis Migel Sanches Serro pidnyav povstannya v Arekipi i Legiya buv zmushenij piti u vidstavku Sanchesa Serro bulo priznacheno timchasovim prezidentom krayini 3 zhovtnya togo zh roku Benavides buv priznachenij poslom v Ispaniyi a v lyutomu 1932 roku v Angliyi 27 bereznya 1932 roku Benavides buv priznachenij golovnokomanduvachem Nacionalnoyi radi oboroni cherez pochatok bojovih dij z Kolumbiyeyu 31 bereznya vin otrimav zvannya divizijnogo generala 30 kvitnya 1933 roku buv ubitij Sanches Serro Shob zapobigti mozhlivim zavorushennyam ta politichnij nestabilnosti Ustanovchi zbori ogolosili Benavidesa konstitucijnim prezidentom Benavides uhvaliv novu konstituciyu Peru yaka diyala do 1979 roku Osnovnim zavdannyam uryadu Benavidesa bulo virishennya konfliktu z Kolumbiyeyu ta vstanovlennya politichnoyi stabilnosti vseredini krayini V rezultati mir z Kolumbiyeyu bulo ukladeno u 1934 roci Druga problema bula virishena radikalnim sposobom bulo zaboroneno dvi vplivovi organizaciyi togo chasu Amerikanskij narodno revolyucijnij alyans ta Komunistichna partiya Peru vipravdannyam sluzhilo te sho obidvi partiyi inozemni a ce zaboroneno zakonodavstvom krayini U 1936 roci Benavides organizuvav novi prezidentski vibori na yakih peremig Luyis Antonio Iguiguren ale rezultati viboriv buli anulovani oskilki vvazhalosya sho Iguiguren maye zv yazki z Amerikanskim narodno revolyucijnim alyansom V rezultati povnovazhennya Oskara Benavidesa buli prodovzheni she na tri roki protyagom yakih vin keruvav krayinoyu pid devizom Poryadok mir i robota isp Orden paz y trabajo Za pravlinnya Benavidesa bulo posileno ta pereozbroyeno armiyu Bulo istotno rozshireno port Kalyao tam bulo pobudovano vijskovo morskij ta vantazhnij korabelni doki Bulo zaversheno budivnictvo Panamerikanskogo shose na peruanskij dilyanci vid Ekvadoru do Chili a takozh zbudovano shose vid Limi do mista Tingo Mariya Bulo skasovano vsi dorozhni ta mostovi zbori z metoyu zabezpechennya svobodi peresuvannya Velika robota bula provedena v socialnij sferi sered robitnikiv dlya yakih buduvalosya zhitlo za rahunok derzhavi takozh bulo prijnyato programu socialnogo zabezpechennya robitnikiv i prijnyato novij Civilnij kodeks Za Benavidesa pochavsya rozvitok turizmu vsilyako zaohochuvalosya budivnictvo novih goteliv u centri Limi Bulo pidgotovleno zagalnij perepis naselennya yakij bulo provedeno vzhe novim uryadom 1940 roku 8 grudnya 1939 roku Benavides peredav prezidentskij mandat Manuelyu Prado i Ugarteche peremozhcyu zagalnih viboriv 19 grudnya novij prezident nadav Oskaru Benavidesu zvannya feldmarshala Nastupna kar yeraV 1940 roci Benavides buv priznachenij poslom v Ispaniyi potim v Braziliyi 1941 1944 Do Peru vin povernuvsya 17 lipnya 1944 roku i buv odnim iz zasnovnikiv Nacionalnogo Demokratichnogo Frontu Pomer Oskar Benavides u Limi 2 lipnya 1945 roku na simdesyatomu roci zhittya Primitkihttps revistafenix bnp gob pe index php fenix article view 205 1059 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 El Mariscal vol I p 114 115 El Mariscal Vol I p 186 Basadre 1963 p 3602 El Mariscal vol II p 47DzherelaEl Mariscal Benavides su vida y su obra 1976 1981 Lima Editorial Atlantida 2 volumes Basadre Jorge 1963 Historia de la Republica del Peru Fifth Edition Volume VIII Lima Ediciones Historia Orrego Juan Luis 2000 La Republica oligarquica 1850 1950 In Historia del Peru Lima Lexus Tauro del Pino Alberto 1988 Enciclopedia ilustrada del Peru Lima Peisa PosilannyaBiografiya isp Gazetni virizki pro Oskara Benavidesa v XX stolitti Arhiv presi Nimeckoyi nacionalnoyi ekonomichnoyi biblioteki ZBW