Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Yokosuka P1Y «Ginga» (яп. 銀河, Базовий бомбардувальник флоту «Гінга» («Чумацький шлях»)) — середній бомбардувальник-торпедоносець Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни. Також використовався в ролі нічного винищувача.
| Yokosuka P1Y | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | середній бомбардувальник |
| Перший політ: | 7 серпня 1945 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| На озброєнні у: |  Імперський флот Японії |
| Всього збудовано: | 1 102 |
| Конструктор: | d |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Крейсерська швидкість: | 370 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 547 км/год |
| Дальність польоту: | 5 370 км |
| Практична стеля: | 9 400 м |
| Довжина: | 15,00 м |
| Висота: | 4,30 м |
| Розмах крила: | 20,00 м |
| Площа крила: | 55,00 м² |
| Споряджений: | 10 500 кг |
| Двигуни: | 2 х Nakajima NK9C Homare 12 |
| Гарматне озброєння: | 1 x 20-мм гармата «Тип 99» |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | до 1000 кг |
| Кулеметне озброєння: | 1 x 13,2-мм кулемет «Тип 2» |
 Yokosuka P1Y у Вікісховищі | |
Кодова назва союзників - «Френсіс» (англ. Frances).
Історія створення
Проаналізувавши досвід використання середніх бомбардувальників, призначених для завдання точкових бомбових ударів (німецького Junkers Ju 88 та британського Bristol Blenheim), командування Імперського флоту Японії у 190 році сформувало технічні вимоги «15-Сі» на розробку власного середнього бомбардувальника. Це мав бути швидкісний, добре захищений багатоцільовий літак, здатний виконувати функції не лише бомбардувальника, але й торпедоносця та пікірувальника. Розробка літака була доручена 1-му авіаційному арсеналу флоту в Йокосуці.
Колектив конструкторів, який очолили Таданао Міцузі та Масао Ямана, спроектував аеродинамічно чистий двомоторний середньоплан з малим поперечним перерізом фюзеляжу. Літак був оснащений 18-циліндровими двигунами повітряного охолодження Nakajima Homare 11 потужністю 1 800 к.с., з яким планувалось досягнути швидкості 550 км/г. Незважаючи на невеликі розміри літака, в крилі були розміщені 8 протектованих та 6 непротектованих паливних баків загальною ємністю 5535 л, які можна було доповнити двома підвісними 220-літровими баками. Екіпаж складався з трьох чоловік. Бронезахист складався з бронезаслонок та броньованої спинки крісла пілота товщиною 20 мм. Захисне озброєння спочатку було дуже слабим - два 7,7-мм кулемети «Тип 92» (один в носовій частині фюзеляжу, другий в задній кабіні). Незабаром кулемет стрільця-радиста замінили 20-мм гарматою «Тип 99 Модель 2», але і цього було явно замало. Літак міг нести дві 500-кг бомби або одну 800-кг торпеду. Наступальне озброєння передбачене не було, що виключало використання літака як штурмовика.
P1Y1
Літак отримав заводське позначення Y-20 та флотське P1Y1. Виробництво літака планувалось розгорнути на заводі фірми Nakajima в Каізумі, де після випуску останніх літаків Mitsubishi G3M стали готувати складальні лінії для нового літака.
Перший прототип піднявся у повітря у серпні 1943 року. Літак був легким в управлінні та досягнув розрахункової швидкості. Але він мав серйозні недоліки, пов'язані з ненадійністю двигунів та гідравлічних систем. Процес усунення недоліків затягнувся до кінця 1943 року, внаслідок чого вдалось збудувати лише 45 машин. В процесі усунення недоліків в конструкцію літака було внесено ряд змін. Зокрема, випукле лобове скло було замінене куленепробивною панеллю, змінений капот двигунів з окремими вихлопними патрубками. Крім того, на літаку встановили надійніші двигуни Nakajima Homare 12, які мали потужність 1 825 к.с. Також було посилене захисне озброєння. Перші серійні літаки замість 7,7-мм кулемета в носовій частині отримали 20-мм гармату «Тип 99 Модель 1», яку, в свою чергу, через невеликий темп стрільби часом заміняли на один-два 13,2-мм кулемети «Тип 2». Ці моделі літаків отримали позначення P1Y1a, P1Y1b, P1Y1c. Останні серійні машини оснащувались пошуковим локатором.
Але через проблеми з літаком флот протягом тривалого часу не наважувався прийняти літак на озброєння, і він випускався невеликими партіями. Лише восени 1944 року літак був прийнятий на озброєння під назвою Базовий бомбардувальник флоту «Гінга» («Чумацький шлях») (або P1Y1 Модель 11). До цього часу вже було випущено 453 машини.
P1Y2
Високі швидкісні характеристики літака зацікавили розробників нічних винищувачів. Флот наказав фірмі Kawanishi розробити винищувальний варіант P1Y1. Знаючи про проблеми із надійністю двигунів, на новому літаку вирішено було використовувати 14-циліндрові двигуни повітряного охолодження Mitsubishi Kasey 25 потужністю 1 850 к.с. При цьому літак зберіг бомбовий відсік, так як планувалось використовувати його також як нічний бомбардувальник. З літака знімалась носова гармата, замість в задній частині кабіни неї встановлювались дві 20-мм гармати «Тип 99» під кутом до горизонту. Літак здійснив перший політ в червні 1944 року, після чого було вирішено запустити його в серійне виробництво під назвою «Морський нічний винищувач "Кіокоо" ("Ранкова зоря")» (або P1Y2-S). Було випущено 96 машин, але бойові якості винищувача на великих висотах виявились украй незадовільними. Багато цих машин були перероблені у звичайні бомбардувальники, яким присвоїли позначення P1Y2 Модель 16.
Спроба переробки раніше випущених бомбардувальників P1Y1 в нічний винищувач «Бякко» ("Біле світло") шляхом встановлення двох нахилених 20-мм гармат (одна попереду кабіни, інша позаду) також зазнала невдачі.
Інші модифікації
Деякі серійні машини модифікувались в експериментальних цілях, зокрема деякі елементи конструкції було замінено на дерев'янінні. Також випробовувалось встановлення радіокерованої турелі з двома 20 мм гарматами позаду кабіни.
На завершальному етапі війни проектувались варіанти P1Y3 Модель 33 (носій літака-камікадзе Yokosuka MXY7) зі збільшеним фюзеляжем та крилом; P1Y4 Модель 14 (з двигунами Homare 23 потужністю 2 000 к.с. ), P1Y5 Модель 14 (з двигунами Mitsubishi MK9A потужністю 2 200 к.с.) та P1Y6 Модель 17 (з двигунами Mitsubishi Kasey 25 потужністю 1 825 к.с.), але вони не були реалізовані.
MXY10
Наприкінці війни японці зазнавали серйозних втрат літаків внаслідок бомбардування аеродромів американською авіацією. Щоб зменшити втрати, крім маскування, виготовлялись дерев'яні макети-фальшиві цілі, щоб увести в оману американські розвідники та бомбардувальники. Макет P1Y виготовлявся в Йокосуці, і отримав назву «Наземний макет бомбардувальника Гінга» (або MXY10).
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
| P1Y1 | P1Y3 | P1Y2-S | |
|---|---|---|---|
| Екіпаж | 3 особи | 3 особи | 3 особи |
| Довжина | 15 м | 19 м | 15 м |
| Висота | 4.3 м | 4.3 м | 4.3 м |
| Розмах крил | 20 м | 22 м | 20 м |
| Площа крил | 55 м² | 58.4 м² | 55 м² |
| Маса пустого | 7 265 кг | 9 600 кг | 7 800 кг |
| Маса спорядженого | 10 500 кг | 13 500 кг | 10 500 кг |
| Максимальна злітна маса | 13 500 кг | 17 100 кг | 13 500 кг |
| Навантаження на крило | 190.9 кг/м² | 231.2 кг/м² | 190.9 кг/м² |
| Двигуни | 2 × Nakajima NK9B Homare 11 | 2 × Nakajima NK9H Homare 21 | 2 × Mitsubishi MK4T-A Kinsei 25a |
| Потужність | 2 × 1 820 к. с. | 2 × 1 990 к. с. | 2 × 1 850 к. с. |
| Питома потужність | 2.9 кг/к.с. | 3.4 кг/к.с. | 2.8 кг/к.с. |
| Максимальна швидкість | 550 км/г (на висоті 5900 м) | 550 км/г (на висоті 6100 м) | 520 км/г (на висоті 5400 м) |
| Крейсерська швидкість | 370 км/г | - | 370 км/г |
| Практична дальність | 1 920 км | - | - |
| Максимальна дальність | 5 370 км | 6 480 км | 3 980 км |
| Практична стеля | 9 400 м | - | 9 560 м |
| Час набору висоти | 3000 м за 4 хв. 15 с. | - | 5000 м за 9 хв. 23 с. |
Озброєння
Стрілецьке
| Носова турель | Верхня турель | Неправильна музика | |
|---|---|---|---|
| «15-Сі» прототип | 7.7 мм кулемет «Тип 92» | 20 мм гармата «Тип 99» | |
| P1Y1 P1Y2 | 20 мм гармата «Тип 99» | 20 мм гармата «Тип 99» | |
| P1Y1a P1Y2a | 20 мм гармата «Тип 99» | 13 мм кулемети «Тип 2» | |
| P1Y1b P1Y2b | 20 мм гармата «Тип 99» | 2 ×13 мм кулемети «Тип 2» | |
| P1Y1c P1Y2c P1Y3 | 13 мм кулемети «Тип 2» | 2 ×13 мм кулемети «Тип 2» | |
| P1Y1-S | - | 13 мм кулемети «Тип 2» | 4 × 20 мм гармата «Тип 99» |
| P1Y2-S | - | 20 мм гармата «Тип 99» | 2 × 20 мм гармата «Тип 99» |
Бомбове
- P1Y1, P1Y2:
- 800 кг торпеда або
- 1000 кг бомб
- P1Y3:
- 800 кг торпеда або
- 1600 кг бомб
Модифікації
- P1Y1 («Експериментальний морський бомбардувальник наземного базування Тип 15») - прототипи
- P1Y1 «Ginga»- перший серійний варіант
- P1Y1 «Ginga» Kai - модифікація для транспортування літака-камікадзе Yokosuka MXY7 Ohka
- P1Y1-S «Byakko» - нічний винищувач; озброєний 4 20-мм гарматами «Тип 99» та 1 13,2-мм кулеметом в задній кабіні
- P1Y2-S Kyokko - нічний винищувач з двигунами Mitsubishi MK4T-A Kasei 25; озброєний 2 20-мм гарматами «Тип 99» та 1 13,2-мм кулеметом в задній кабіні
- P1Y2 Модель 16 - конверсія у нічний винищувач
- P1Y1a/P1Y12a - подібні до P1Y1/P1Y2 з 1 гарматою «Тип 99» в носовій частині та 13,2-мм кулеметом в задній кабіні
- P1Y1b/P1Y2b - варіанти з 2 13,2-мм кулеметами та 20-мм гарматою в носовій частині
- P1Y1c/P1Y2c - подібні до P1Y1b/P1Y2b, озброєні гарматою в носовій частині та 13,2-мм кулеметом
- P1Y3-P1Y6 - проекти літака з різними двигунами
Історія використання
Незважаючи на те, що літак був прийнятий на озброєння і був розпочатий його серійний випуск, впровадження у стройові частини йшло дуже повільно. Вперше P1Y взяли участь у бойових діях під час битви у Філіппінському морі у червні 1944 року. Масово надходити у стройові частини вони почали з весни 1945 року. Але у той час основною тактикою японської авіації були атаки камікадзе, в яких брати участь також і P1Y. Так, 4 січня 1945 року внаслідок влучання літака P1Y був потоплений авіаносець USS Ommaney Bay (CVE-79).
11 березня 1945 року японська авіація завдала удару по атолу Уліті - базі американського авіаносного флоту. В операції було задіяно 24 літаки P1Y. Лише 2 літаки прорвались до цілі, і лише один влучив в авіаносець USS Randolph (CV-15), але пошкодження були незначними, і через місяць авіаносець повернувся у стрій.
Використання нічних винищувачів P1Y2-S показало їх незадовільні швидкісні характеристики на великих висотах, і незабаром вони були перетворені на нічні бомбардувальники.
Останньою битвою, де активно застосовувались P1Y, була битва за Окінаву. В ній літаки використовувались і як звичайні бомбардувальники, і як камікадзе. Але через хаос останніх днів війни важко оцінити результативність їх дій. Достовірно відомо лише, що 1 квітня 1945 року P1Y врізався в лінкор , але завдав йому незначних пошкоджень.
Характеристика проекту
Порівняно з аналогічними американськими та німецькими літаками P1Y мав менше бомбове навантаження та слабше захисне озброєння, а також гірший захист екіпажу. При цьому він мав співмірну швидкість та набагато більшу дальність польоту.
Загалом, хоча й було випущено 1102 літаки P1Y, вони з'явились занадто пізно і не змогли зробити серйозного впливу на хід війни.
Вцілілі екземпляри
На даний час залишився тільки один літак P1Y, який знаходиться в Національному музеї авіації і космонавтики США в розукомплектованому стані.
Оператори
![image]()
Японська імперія
- Авіація імперського флоту Японії
- 302-й авіазагін
- 522-й авіазагін
- 701-и авіазагін
- 706-й авіазагін
- 752-й авіазагін
- 761-й авіазагін
- 762-й авіазагін
- Авіазагін Йокосука
Джерела
- О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
- Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. - М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с.
- Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. .
- Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть первая: Айчи, Йокосука, Кавасаки. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
- Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912-1945
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN . (англ.)
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — . (рос.)
Примітки
- Francillon, 1970, с. 462-468.
- Харук, 2012, с. 365-366.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Yokosuka P1Y
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yokosuka P1Y Ginga yap 銀河 Bazovij bombarduvalnik flotu Ginga Chumackij shlyah serednij bombarduvalnik torpedonosec Imperskogo flotu Yaponiyi periodu Drugoyi svitovoyi vijni Takozh vikoristovavsya v roli nichnogo vinishuvacha Yokosuka P1YPriznachennya serednij bombarduvalnikPershij polit 7 serpnya 1945Znyatij z ozbroyennya 1945Na ozbroyenni u Imperskij flot YaponiyiVsogo zbudovano 1 102Konstruktor dEkipazh 3 osobiKrejserska shvidkist 370 km godMaksimalna shvidkist MSh 547 km godDalnist polotu 5 370 kmPraktichna stelya 9 400 mDovzhina 15 00 mVisota 4 30 mRozmah krila 20 00 mPlosha krila 55 00 m Sporyadzhenij 10 500 kgDviguni 2 h Nakajima NK9C Homare 12Garmatne ozbroyennya 1 x 20 mm garmata Tip 99 Vnutrishnye bombove navantazhennya do 1000 kgKulemetne ozbroyennya 1 x 13 2 mm kulemet Tip 2 Yokosuka P1Y u Vikishovishi Kodova nazva soyuznikiv Frensis angl Frances Istoriya stvorennyaProanalizuvavshi dosvid vikoristannya serednih bombarduvalnikiv priznachenih dlya zavdannya tochkovih bombovih udariv nimeckogo Junkers Ju 88 ta britanskogo Bristol Blenheim komanduvannya Imperskogo flotu Yaponiyi u 190 roci sformuvalo tehnichni vimogi 15 Si na rozrobku vlasnogo serednogo bombarduvalnika Ce mav buti shvidkisnij dobre zahishenij bagatocilovij litak zdatnij vikonuvati funkciyi ne lishe bombarduvalnika ale j torpedonoscya ta pikiruvalnika Rozrobka litaka bula doruchena 1 mu aviacijnomu arsenalu flotu v Jokosuci Kolektiv konstruktoriv yakij ocholili Tadanao Micuzi ta Masao Yamana sproektuvav aerodinamichno chistij dvomotornij serednoplan z malim poperechnim pererizom fyuzelyazhu Litak buv osnashenij 18 cilindrovimi dvigunami povitryanogo oholodzhennya Nakajima Homare 11 potuzhnistyu 1 800 k s z yakim planuvalos dosyagnuti shvidkosti 550 km g Nezvazhayuchi na neveliki rozmiri litaka v krili buli rozmisheni 8 protektovanih ta 6 neprotektovanih palivnih bakiv zagalnoyu yemnistyu 5535 l yaki mozhna bulo dopovniti dvoma pidvisnimi 220 litrovimi bakami Ekipazh skladavsya z troh cholovik Bronezahist skladavsya z bronezaslonok ta bronovanoyi spinki krisla pilota tovshinoyu 20 mm Zahisne ozbroyennya spochatku bulo duzhe slabim dva 7 7 mm kulemeti Tip 92 odin v nosovij chastini fyuzelyazhu drugij v zadnij kabini Nezabarom kulemet strilcya radista zaminili 20 mm garmatoyu Tip 99 Model 2 ale i cogo bulo yavno zamalo Litak mig nesti dvi 500 kg bombi abo odnu 800 kg torpedu Nastupalne ozbroyennya peredbachene ne bulo sho viklyuchalo vikoristannya litaka yak shturmovika P1Y1 Litak otrimav zavodske poznachennya Y 20 ta flotske P1Y1 Virobnictvo litaka planuvalos rozgornuti na zavodi firmi Nakajima v Kaizumi de pislya vipusku ostannih litakiv Mitsubishi G3M stali gotuvati skladalni liniyi dlya novogo litaka Pershij prototip pidnyavsya u povitrya u serpni 1943 roku Litak buv legkim v upravlinni ta dosyagnuv rozrahunkovoyi shvidkosti Ale vin mav serjozni nedoliki pov yazani z nenadijnistyu dviguniv ta gidravlichnih sistem Proces usunennya nedolikiv zatyagnuvsya do kincya 1943 roku vnaslidok chogo vdalos zbuduvati lishe 45 mashin V procesi usunennya nedolikiv v konstrukciyu litaka bulo vneseno ryad zmin Zokrema vipukle lobove sklo bulo zaminene kuleneprobivnoyu panellyu zminenij kapot dviguniv z okremimi vihlopnimi patrubkami Krim togo na litaku vstanovili nadijnishi dviguni Nakajima Homare 12 yaki mali potuzhnist 1 825 k s Takozh bulo posilene zahisne ozbroyennya Pershi serijni litaki zamist 7 7 mm kulemeta v nosovij chastini otrimali 20 mm garmatu Tip 99 Model 1 yaku v svoyu chergu cherez nevelikij temp strilbi chasom zaminyali na odin dva 13 2 mm kulemeti Tip 2 Ci modeli litakiv otrimali poznachennya P1Y1a P1Y1b P1Y1c Ostanni serijni mashini osnashuvalis poshukovim lokatorom Ale cherez problemi z litakom flot protyagom trivalogo chasu ne navazhuvavsya prijnyati litak na ozbroyennya i vin vipuskavsya nevelikimi partiyami Lishe voseni 1944 roku litak buv prijnyatij na ozbroyennya pid nazvoyu Bazovij bombarduvalnik flotu Ginga Chumackij shlyah abo P1Y1 Model 11 Do cogo chasu vzhe bulo vipusheno 453 mashini P1Y2 Visoki shvidkisni harakteristiki litaka zacikavili rozrobnikiv nichnih vinishuvachiv Flot nakazav firmi Kawanishi rozrobiti vinishuvalnij variant P1Y1 Znayuchi pro problemi iz nadijnistyu dviguniv na novomu litaku virisheno bulo vikoristovuvati 14 cilindrovi dviguni povitryanogo oholodzhennya Mitsubishi Kasey 25 potuzhnistyu 1 850 k s Pri comu litak zberig bombovij vidsik tak yak planuvalos vikoristovuvati jogo takozh yak nichnij bombarduvalnik Z litaka znimalas nosova garmata zamist v zadnij chastini kabini neyi vstanovlyuvalis dvi 20 mm garmati Tip 99 pid kutom do gorizontu Litak zdijsniv pershij polit v chervni 1944 roku pislya chogo bulo virisheno zapustiti jogo v serijne virobnictvo pid nazvoyu Morskij nichnij vinishuvach Kiokoo Rankova zorya abo P1Y2 S Bulo vipusheno 96 mashin ale bojovi yakosti vinishuvacha na velikih visotah viyavilis ukraj nezadovilnimi Bagato cih mashin buli pererobleni u zvichajni bombarduvalniki yakim prisvoyili poznachennya P1Y2 Model 16 Sproba pererobki ranishe vipushenih bombarduvalnikiv P1Y1 v nichnij vinishuvach Byakko Bile svitlo shlyahom vstanovlennya dvoh nahilenih 20 mm garmat odna poperedu kabini insha pozadu takozh zaznala nevdachi Inshi modifikaciyi Deyaki serijni mashini modifikuvalis v eksperimentalnih cilyah zokrema deyaki elementi konstrukciyi bulo zamineno na derev yaninni Takozh viprobovuvalos vstanovlennya radiokerovanoyi tureli z dvoma 20 mm garmatami pozadu kabini Na zavershalnomu etapi vijni proektuvalis varianti P1Y3 Model 33 nosij litaka kamikadze Yokosuka MXY7 zi zbilshenim fyuzelyazhem ta krilom P1Y4 Model 14 z dvigunami Homare 23 potuzhnistyu 2 000 k s P1Y5 Model 14 z dvigunami Mitsubishi MK9A potuzhnistyu 2 200 k s ta P1Y6 Model 17 z dvigunami Mitsubishi Kasey 25 potuzhnistyu 1 825 k s ale voni ne buli realizovani MXY10 Naprikinci vijni yaponci zaznavali serjoznih vtrat litakiv vnaslidok bombarduvannya aerodromiv amerikanskoyu aviaciyeyu Shob zmenshiti vtrati krim maskuvannya vigotovlyalis derev yani maketi falshivi cili shob uvesti v omanu amerikanski rozvidniki ta bombarduvalniki Maket P1Y vigotovlyavsya v Jokosuci i otrimav nazvu Nazemnij maket bombarduvalnika Ginga abo MXY10 Taktiko tehnichni harakteristikiTehnichni harakteristiki P1Y1 P1Y3 P1Y2 S Ekipazh 3 osobi 3 osobi 3 osobi Dovzhina 15 m 19 m 15 m Visota 4 3 m 4 3 m 4 3 m Rozmah kril 20 m 22 m 20 m Plosha kril 55 m 58 4 m 55 m Masa pustogo 7 265 kg 9 600 kg 7 800 kg Masa sporyadzhenogo 10 500 kg 13 500 kg 10 500 kg Maksimalna zlitna masa 13 500 kg 17 100 kg 13 500 kg Navantazhennya na krilo 190 9 kg m 231 2 kg m 190 9 kg m Dviguni 2 Nakajima NK9B Homare 11 2 Nakajima NK9H Homare 21 2 Mitsubishi MK4T A Kinsei 25a Potuzhnist 2 1 820 k s 2 1 990 k s 2 1 850 k s Pitoma potuzhnist 2 9 kg k s 3 4 kg k s 2 8 kg k s Maksimalna shvidkist 550 km g na visoti 5900 m 550 km g na visoti 6100 m 520 km g na visoti 5400 m Krejserska shvidkist 370 km g 370 km g Praktichna dalnist 1 920 km Maksimalna dalnist 5 370 km 6 480 km 3 980 km Praktichna stelya 9 400 m 9 560 m Chas naboru visoti 3000 m za 4 hv 15 s 5000 m za 9 hv 23 s Ozbroyennya Strilecke Nosova turel Verhnya turel Nepravilna muzika 15 Si prototip 7 7 mm kulemet Tip 92 20 mm garmata Tip 99 P1Y1 P1Y2 20 mm garmata Tip 99 20 mm garmata Tip 99 P1Y1a P1Y2a 20 mm garmata Tip 99 13 mm kulemeti Tip 2 P1Y1b P1Y2b 20 mm garmata Tip 99 2 13 mm kulemeti Tip 2 P1Y1c P1Y2c P1Y3 13 mm kulemeti Tip 2 2 13 mm kulemeti Tip 2 P1Y1 S 13 mm kulemeti Tip 2 4 20 mm garmata Tip 99 P1Y2 S 20 mm garmata Tip 99 2 20 mm garmata Tip 99 Bombove P1Y1 P1Y2 800 kg torpeda abo 1000 kg bomb P1Y3 800 kg torpeda abo 1600 kg bombModifikaciyiP1Y z vstanovlenim radarom P1Y1 Eksperimentalnij morskij bombarduvalnik nazemnogo bazuvannya Tip 15 prototipi P1Y1 Ginga pershij serijnij variant P1Y1 Ginga Kai modifikaciya dlya transportuvannya litaka kamikadze Yokosuka MXY7 Ohka P1Y1 S Byakko nichnij vinishuvach ozbroyenij 4 20 mm garmatami Tip 99 ta 1 13 2 mm kulemetom v zadnij kabini P1Y2 S Kyokko nichnij vinishuvach z dvigunami Mitsubishi MK4T A Kasei 25 ozbroyenij 2 20 mm garmatami Tip 99 ta 1 13 2 mm kulemetom v zadnij kabini P1Y2 Model 16 konversiya u nichnij vinishuvach P1Y1a P1Y12a podibni do P1Y1 P1Y2 z 1 garmatoyu Tip 99 v nosovij chastini ta 13 2 mm kulemetom v zadnij kabini P1Y1b P1Y2b varianti z 2 13 2 mm kulemetami ta 20 mm garmatoyu v nosovij chastini P1Y1c P1Y2c podibni do P1Y1b P1Y2b ozbroyeni garmatoyu v nosovij chastini ta 13 2 mm kulemetom P1Y3 P1Y6 proekti litaka z riznimi dvigunamiIstoriya vikoristannyaPidbitij P1Y padaye poblizu USS Ommaney Bay CVE 79 15 grudnya 1944 Nezvazhayuchi na te sho litak buv prijnyatij na ozbroyennya i buv rozpochatij jogo serijnij vipusk vprovadzhennya u strojovi chastini jshlo duzhe povilno Vpershe P1Y vzyali uchast u bojovih diyah pid chas bitvi u Filippinskomu mori u chervni 1944 roku Masovo nadhoditi u strojovi chastini voni pochali z vesni 1945 roku Ale u toj chas osnovnoyu taktikoyu yaponskoyi aviaciyi buli ataki kamikadze v yakih brati uchast takozh i P1Y Tak 4 sichnya 1945 roku vnaslidok vluchannya litaka P1Y buv potoplenij avianosec USS Ommaney Bay CVE 79 11 bereznya 1945 roku yaponska aviaciya zavdala udaru po atolu Uliti bazi amerikanskogo avianosnogo flotu V operaciyi bulo zadiyano 24 litaki P1Y Lishe 2 litaki prorvalis do cili i lishe odin vluchiv v avianosec USS Randolph CV 15 ale poshkodzhennya buli neznachnimi i cherez misyac avianosec povernuvsya u strij Vikoristannya nichnih vinishuvachiv P1Y2 S pokazalo yih nezadovilni shvidkisni harakteristiki na velikih visotah i nezabarom voni buli peretvoreni na nichni bombarduvalniki Ostannoyu bitvoyu de aktivno zastosovuvalis P1Y bula bitva za Okinavu V nij litaki vikoristovuvalis i yak zvichajni bombarduvalniki i yak kamikadze Ale cherez haos ostannih dniv vijni vazhko ociniti rezultativnist yih dij Dostovirno vidomo lishe sho 1 kvitnya 1945 roku P1Y vrizavsya v linkor ale zavdav jomu neznachnih poshkodzhen Harakteristika proektuPorivnyano z analogichnimi amerikanskimi ta nimeckimi litakami P1Y mav menshe bombove navantazhennya ta slabshe zahisne ozbroyennya a takozh girshij zahist ekipazhu Pri comu vin mav spivmirnu shvidkist ta nabagato bilshu dalnist polotu Zagalom hocha j bulo vipusheno 1102 litaki P1Y voni z yavilis zanadto pizno i ne zmogli zrobiti serjoznogo vplivu na hid vijni Vcilili ekzemplyariNa danij chas zalishivsya tilki odin litak P1Y yakij znahoditsya v Nacionalnomu muzeyi aviaciyi i kosmonavtiki SShA v rozukomplektovanomu stani OperatoriYaponska imperiya Aviaciya imperskogo flotu Yaponiyi 302 j aviazagin 522 j aviazagin 701 i aviazagin 706 j aviazagin 752 j aviazagin 761 j aviazagin 762 j aviazagin Aviazagin JokosukaDzherelaO Doroshkevich Samolety Yaponii vtoroj mirovoj vojny Minsk Harvest 2004 Kozyrev M Kozyrev V Aviaciya stran Osi vo Vtoroj mirovoj vojne M ZAO Centrpoligraf 2010 431 s ISBN 978 5 9524 4896 4 Obuhovich V A Kulbaka S P Sidorenko S I Samolyoty vtoroj mirovoj vojny Mn OOO Popurri 2003 736 s il ISBN 985 438 823 9 Seriya Istoriya aviacionnoj tehniki Aviaciya Yaponii vo Vtoroj mirovoj vojne Chast pervaya Ajchi Jokosuka Kavasaki Izdatelskij otdel CAGI 1996 Tadeusz Januszewski Krzysztof Zalewski Japonskie samoloty marynarki 1912 1945 ISBN 83 86776 50 1 Francillon Rene 1970 Japanese Aircraft of the Pacific War TBS The Book Service Ltd s 583pp ISBN 978 0370000336 angl Haruk A I Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Moskva Yauza EKSMO 2012 400 s ISBN 978 5699595877 ros PrimitkiFrancillon 1970 s 462 468 Haruk 2012 s 365 366 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yokosuka P1Y