Гюлляч

Гюлляч (тур. Güllaç) — турецький десерт, який готують із молока, граната та особливого виду тіста. Традиційно його готують під час Рамадану.

Гюлляч

Походження	Туреччина
Необхідні компоненти	кукурудзяний крохмаль
Медіафайли у Вікісховищі

Загальний опис

Гюлляч розглядають як походження баклави. Два десерти досить схожі між собою: наприклад, використанням тонких шарів тіста і горіхами між ними. Тісто для гюлляча готують із кукурудзяного крохмалю та пшеничного борошна, хоча в минулому його робили тільки з пшеничного крохмалю. Гюлляч містить волоські горіхи між шарами, які кладуть у молоко.

Поширення та походження

Перша його відома згадка — у книзі «Іньшань Чженяо» (飮膳正要) 14 століття, посібнику з продуктів харчування та здоров'я, написаному Ху Сихуеєм (忽思慧), лікарем монгольського двору династії Юань. Книга документує насамперед монгольські та тюркські страви, на які мало вплинула китайська кухня.

Гюлляч використовували для приготування гюлляч локми та гюлляч баклави, старовинних турецьких десертів, які готували за Османської імперії. Слово тур. Güllaç походить від поєднання слів Güllü і aş, що означає «їжа з трояндами». Хоча сам десерт може містити листя троянди та трояндовий сироп, назва пов’язана із формою шарів, які схожі на листя троянди.

Примітки

1. Engin Akin (6 жовтня 2015). . ABRAMS. с. 333. ISBN . Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2020.
2. Sumbul Ali-Karamali (2013). . Random House Children's Books. с. 56. ISBN . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 12 травня 2020.
3. Husihui; Paul D. Buell; Eugene N. Anderson; Charles Perry (2010). A soup for the Qan: Chinese dietary medicine of the Mongol era as seen in Hu Szu-Hui's Yin-shan cheng-yao (вид. 2nd rev. and expanded). Leiden: Brill. ISBN .