13 Егерія — великий астероїд головного поясу. Його відкрив Аннібале де Гаспаріс 2 листопада 1850 року. Назву астероїду запропонував Урбен Левер’є, чиї обчислення привели до відкриття Нептуна, на честь міфологічної німфи Егерії, дружини другого царя Риму Нуми Помпілія.
Зображення Егерії, отримане за допомогою VLT | |
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Аннібале де Гаспаріс |
Місце відкриття | Обсерваторія Каподімонте |
Дата відкриття | 2 листопада 1850 |
Позначення | |
Позначення | 13 Egeria |
Названа на честь | Егерія[1] |
Тимчасові позначення | відсутні |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики | |
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
Велика піввісь | 2,576788309139 а. о. |
Перигелій | 2,360751850968 а. о. |
Афелій | 2,792824767310 а. о. |
Ексцентриситет | 0,083839428099 |
Орбітальний період | 1510,833267104 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,238279105867 °/д |
Середня аномалія | 119,1522080407° |
Нахил орбіти | 16,53882685506° |
Довгота висхідного вузла | 43,25688310057° |
Аргумент перицентру | 80,06739852621° |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 207,64 км |
Маса | 1,63× 1019 кг |
Середня густина | 3,46±0,79 г/см³ |
Прискорення вільного падіння на поверхні | ~0,0580 м/с² |
Друга космічна швидкість | ~0,1098 км/с |
Період обертання | 7,045 год |
Альбедо | 0,0825 |
Температура | ~174 K |
Спектральний тип | G (Толен) Ch (SMASS) |
Видима зоряна величина | 9,71 до 12,46 |
Стандартна зоряна величина | 6,74 |
13 Егерія у Вікісховищі |
8 січня 1992 року постерігалося покриття зорі Егерією, що допомогло визначити її форму. Диск астероїда виявився досить круглим (217×196 км). 22 січня 2008 року астероїд покрив ще одну зорю, і це покриття було зафіксовано декількома спостерігачами в Нью-Мексико та Аризоні в межах IOTA Asteroid Occultation Program. Результат показав, що Егерія має приблизно круглий профіль 214,8×192 км, що цілком узгоджується з покриттям 1992 року. Астероїд також досліджувався за допомогою радара.
У 1988 році за допомогою телескопа UH88 в обсерваторії Мауна-Кеа було проведено пошук супутників або пилу, що обертаються навколо Егерії, але нічого не було виявлено.
Астероїд належить до типу G. Спектральний аналіз Егерії показує, що вона має надзвичайно високий вміст води, 10,5–11,5% води за масою. Це робить Егерію кандидатом для майбутнього використання для видобутку води.
Примітки
- Dictionary of Minor Planet Names — 6 — . — P. 14. —
- Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 28 листопада 2008.
- База даних малих космічних тіл JPL: 13 Егерія (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2014.04.10.
- apmag 9.71 (2061-Nov-06) до 12.46 (1990-Mar-12) JPL Horizons [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.] daily output for 1950 до 2099
- Schmadel, Lutz D. (2003). Dictionary of minor planet names. Т. 1 (вид. 5th). Berlin Heidelberg New York: Springer-Verlag. с. 16. ISBN .
- Timerson, Brad. . Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 19 січня 2010.
- Radar-Detected Asteroids and Comets. NASA/JPL Asteroid Radar Research. Процитовано 30 жовтня 2011.
- Rivkin, A. S.; J. K. Davies; S. L. Ellison; L. A. Lebofsky. High-resolution 2.5–3.5 μM Observations of C-, B- and G-class asteroids (PDF). Процитовано 20 квітня 2008.
- Rivkin, A. S.; Davies, J. K. (2002). Calculated water concentrations on C-class asteroids (PDF). Lunar and Planetary Science (XXXIII).
Див. також
Посилання
- 13 Егерія — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
13 Egeriya velikij asteroyid golovnogo poyasu Jogo vidkriv Annibale de Gasparis 2 listopada 1850 roku Nazvu asteroyidu zaproponuvav Urben Lever ye chiyi obchislennya priveli do vidkrittya Neptuna na chest mifologichnoyi nimfi Egeriyi druzhini drugogo carya Rimu Numi Pompiliya 13 Egeriya Zobrazhennya Egeriyi otrimane za dopomogoyu VLTVidkrittyaVidkrivachAnnibale de GasparisMisce vidkrittyaObservatoriya KapodimonteData vidkrittya2 listopada 1850PoznachennyaPoznachennya13 EgeriaNazvana na chestEgeriya 1 Timchasovi poznachennyavidsutniKategoriya maloyi planetiAsteroyid golovnogo poyasuOrbitalni harakteristikiEpoha 23 travnya 2014 2 456 800 5 JD Velika pivvis2 576788309139 a o Perigelij2 360751850968 a o Afelij2 792824767310 a o Ekscentrisitet0 083839428099Orbitalnij period1510 833267104 dSerednya orbitalna shvidkist0 238279105867 dSerednya anomaliya119 1522080407 Nahil orbiti16 53882685506 Dovgota vishidnogo vuzla43 25688310057 Argument pericentru80 06739852621 Fizichni harakteristikiRozmiri207 64 kmMasa1 63 1019 kgSerednya gustina3 46 0 79 g sm Priskorennya vilnogo padinnya na poverhni 0 0580 m s Druga kosmichna shvidkist 0 1098 km sPeriod obertannya7 045 godAlbedo0 0825Temperatura 174 KSpektralnij tipG Tolen Ch SMASS Vidima zoryana velichina9 71 do 12 46Standartna zoryana velichina6 74 13 Egeriya u Vikishovishi 8 sichnya 1992 roku posterigalosya pokrittya zori Egeriyeyu sho dopomoglo viznachiti yiyi formu Disk asteroyida viyavivsya dosit kruglim 217 196 km 22 sichnya 2008 roku asteroyid pokriv she odnu zoryu i ce pokrittya bulo zafiksovano dekilkoma sposterigachami v Nyu Meksiko ta Arizoni v mezhah IOTA Asteroid Occultation Program Rezultat pokazav sho Egeriya maye priblizno kruglij profil 214 8 192 km sho cilkom uzgodzhuyetsya z pokrittyam 1992 roku Asteroyid takozh doslidzhuvavsya za dopomogoyu radara U 1988 roci za dopomogoyu teleskopa UH88 v observatoriyi Mauna Kea bulo provedeno poshuk suputnikiv abo pilu sho obertayutsya navkolo Egeriyi ale nichogo ne bulo viyavleno Asteroyid nalezhit do tipu G Spektralnij analiz Egeriyi pokazuye sho vona maye nadzvichajno visokij vmist vodi 10 5 11 5 vodi za masoyu Ce robit Egeriyu kandidatom dlya majbutnogo vikoristannya dlya vidobutku vodi Forma tini Egeriyi otrimana pid chas pokrittya zori 2008 roku Forma Egeriyi rekonstrujovana za yiyi krivoyu bliskuPrimitkiDictionary of Minor Planet Names 6 Springer Science Business Media P 14 ISBN 978 3 642 29717 5 d Track Q21856429d Track Q176916 Jim Baer 2008 Recent Asteroid Mass Determinations Personal Website Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 28 listopada 2008 Baza danih malih kosmichnih til JPL 13 Egeriya angl Procitovano 2014 05 07 Ostannye sposterezhennya 2014 04 10 apmag 9 71 2061 Nov 06 do 12 46 1990 Mar 12 JPL Horizons 1 travnya 2021 u Wayback Machine daily output for 1950 do 2099 Schmadel Lutz D 2003 Dictionary of minor planet names T 1 vid 5th Berlin Heidelberg New York Springer Verlag s 16 ISBN 3 540 00238 3 Timerson Brad Arhiv originalu za 16 kvitnya 2014 Procitovano 19 sichnya 2010 Radar Detected Asteroids and Comets NASA JPL Asteroid Radar Research Procitovano 30 zhovtnya 2011 Rivkin A S J K Davies S L Ellison L A Lebofsky High resolution 2 5 3 5 mM Observations of C B and G class asteroids PDF Procitovano 20 kvitnya 2008 Rivkin A S Davies J K 2002 Calculated water concentrations on C class asteroids PDF Lunar and Planetary Science XXXIII Div takozhSpisok asteroyidiv 1 100 PosilannyaPortal Astronomiya 13 Egeriya Ob yemne interaktivne vidobrazhennya orbitalnogo ruhu angl