Маріу Вілсон

Маріу Вілсон (порт. Mário Wilson; 17 жовтня 1929, Лоренсу Маркіш — 3 жовтня 2016) — португальський футболіст, що грав на позиції нападника, пізніше захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Маріу Вілсон
Маріу Вілсон
Маріу Вілсон у 2013 році
Особисті дані
Народження	17 жовтня 1929(1929-10-17)
	Лоренсу Маркіш, Португальська Східна Африка
Смерть	3 жовтня 2016(2016-10-03) (86 років)
	Лісабон, Португалія
Громадянство	Мозамбік  Португалія
Позиція	нападник, захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1948–1949 «Дешпортіву» ? (?) 1949–1951 «Спортінг» 40 (36) 1951–1963 «Академіка» 244 (13)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1964–1968 «Академіка» 1968–1970 «Белененсеш» 1970–1971 «Тірсенсе» 1971–1975 «Віторія» (Гімарайнш) 1975–1976 «Бенфіка» 1976–1977 «Боавішта» 1977–1979 «Віторія» (Гімарайнш) 1978–1980 Португалія 1979–1980 «Бенфіка» 1980–1983 «Академіка» 1983–1984 «Ешторіл Прая» 1984–1985 «Боавішта» 1985–1986 «Ешторіл Прая» 1986–1988 «Кова да П'єдаді» 1988–1989 «Торреенсе» 1989–1990 «Ольяненсі» 1990–1991 «Агуеда» 1991–1993 ФАР (Рабат) 1995–1997 «Бенфіка» 1997–1998 «Бенфіка» 1998–1999
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вілсон.

Ігрова кар'єра

Маріу Вілсон народився в африканській португальській колонії в місті Лоренсу Маркіш, нині Мапуту, столиця Мозамбіку, у родині американця і мозамбічки.

Спочатку грав за команду «Крешер Нетворкс» разом з двома своїми братами. У цей час він також займався в інших видах спорту, таких як легка атлетика, волейбол і баскетбол. Після цього захищав кольори «Дешпортіву» з рідного міста Лоренсу Маркіш, де грав на позиції форварда.

У 19 років Вілсон прибув до метрополії, перейшовши в столичний «Спортінг», де мав замінити бомбардира Фернанду Пейротеу, який саме закінчив свою кар'єру. У «Спортінгу» Маріу виграв національний чемпіонат у 1951 році і протягом своїх двох сезонах у клубі провів 40 ігор і забив 38 голів.

1951 року перейшов до клубу «Академіка», за який відіграв 12 сезонів, проте був переведений на позицію захисника. У цей же час отримав диплом з геології на факультеті природничих наук у університеті Коїмбри. Після 14 сезонів у першому дивізіоні Португалії він вийшов у відставку в 1963 році. Загалом у Прімейрі він провів 286 матчів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1964 року, очоливши тренерський штаб клубу «Академіка», яку він привів до кращого результату в історії клубу — другої позиції в чемпіонаті сезону 1966/67. У тому ж сезоні він досяг фіналу Кубка Португалії, де його команда була бита «Віторією» (Сетубал) (3:2).

У подальшому очолював «Белененсеш», «Тірсенсе» та «Віторію» (Гімарайнш).

У сезоні 1975/76 Вілсон працював з «Бенфікою», вигравши національний чемпіонат. По завершенні сезону Вілсон був замінений англійцем Джоном Мортімором і в подальшому тренував «Боавішту» та «Віторію» (Гімарайнш).

У період з вересня 1978 по березень 1980 року очолював збірну Португалії з якою намагався вийти на чемпіонат Європи 1980 року, але ця мета не була досягнута після поразки 1:2 у себе вдома від Австрії. Після цього Вілсон покинув тренерську лаву головної команди країни.

У 1979 році Вілсон паралельно повернувся до «Бенфіки», замінивши того самого Мортімора. Під час другого приходу Вілсона на загальних зборах клубу було утверджено використання іноземних гравців, першим з яких став бразилець ^[en]. Тим не менше «Бенфіка» провела невдалий сезон, зайнявшши 3-тє місце, хоча і виграла Кубок Португалії.

Згодом Маріу очолював низку португальських клубів, а також мароканський ФАР (Рабат), після чого 1995 року втретє очолив «Бенфіку», домігшись з нею другої у своїй кар'єри перемоги в Кубку Португалії, перемігши цього разу «Спортінг» (3:1).

Останнім місцем тренерської роботи був клуб , яку він у сезоні 1998/99 врятував від вильоту з Прімейри.

У наступні роки він працював з Союзом португальських професійних футболістів, організовуючи акції для безробітних гравців, а також відкрив свою власну футбольну школу, Mr. Вілсон.

Помер 3 жовтня 2016 року на 87-му році життя.

Титули і досягнення

Як гравця

• Чемпіон Португалії (1):

«Спортінг»:

Як тренера

• Чемпіон Португалії (1):

«Бенфіка»:

• Володар Кубка Португалії (1):

«Бенфіка»: 1979–80, 1995–96

Особисте життя

Його дочка, Ана, була 1982 року. Його онук, ^[en], який народився в 1996 році, також став футболістом і був вихованцем «Спортінга».

У травні 2012 року Маріу Вілсон представив свою біографію Mário Wilson o velho capitão.

13 липня 1990 року Маріу став кавалером ордена за заслуги Португалії.

Примітки

1. In A Bola: Capitão Mário Wilson já tem 80 anos (In A Bola: Captain Mário Wilson is already 80) [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]; Pardalinhos do Choupal, 19 October 2009 (in Portuguese)
2. . Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
3. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2016.

Посилання

• Маріу Вілсон на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Маріу Вілсон на сайті ForaDeJogo (англ.) (порт.)
• Профіль тренера на сайті ForaDeJogo (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)