Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

І гор Іва нович Щерби на позивний Сват 3 липня 1966 с Іваньки Маньківський район Черкаська область 16 лютого 2015 м Деба

Щербина Ігор Іванович

Щербина Ігор Іванович

І́гор Іва́нович Щерби́на (позивний «Сват»; 3 липня 1966, с. Іваньки, Маньківський район, Черкаська область — 16 лютого 2015, м. Дебальцеве, Донецька область) — український військовик, полковник, заступник командира батальйону, 40-й окремий мотопіхотний батальйон «Кривбас» (17-а окрема танкова бригада), нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Щербина Ігор Іванович
image Полковник
image
Загальна інформація
Народження3 липня 1966(1966-07-03)
Іваньки
Смерть16 лютого 2015(2015-02-16) (48 років)
Дебальцеве
Псевдо«Сват»
Військова служба
Приналежністьimage Україна
Вид ЗСimage Збройні сили
Рід військimage Механізовані війська
Формування
image
 «Кривбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербина.

Життєпис

Ігор Іванович Щербина народився 3 липня 1966 року в селі Іваньки на Черкащині. З дитинства Ігор мріяв стати військовим та захищати рідну Батьківщину. У 1983 році закінчив середню школу, у цьому ж році вступив до Орджонікідзевського вищого загальновійськового командного училища імені Єрьоменка до роти глибинної розвідки.

Після закінчення училища був направлений до міста Термез (Узбекистан) у полк резерву офіцерського складу. У 1987 році служить у Київському військовому окрузі, був командиром навчального мотострілецького взводу 354 гвардійського мотострілецького полку. Після розпаду Радянського Союзу Ігор Іванович вирішив, що військову службу він буде продовжувати в незалежній Україні.

З 1991—1994 роки був командиром роти навчально-бойових озброєнь та техніки м. Києва.

У 1994 році брав участь у миротворчих силах ООН (в Югославії). Ігор Іванович не дуже полюбляв розповідати про несення військової служби в Югославії, але іноді наголошував на тому, що українські військовослужбовці 240 окремого батальйону у складі миротворців ООН гідно несли військову службу, контролювали транспортні шляхи, допомагали відновлювати лікарні, школи, дороги, в м. Сараєво в Боснії та Герцеговині.

У 1996 році закінчив Національну Академію Збройних Сил України за спеціальністю: «Бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ».

З 1999—2005 роки був заступником командира механізованого полку військової частини частині А—1622. У 1999 році за сумлінне виконання службових обов'язків Указом Президента України Ігоря Івановича було нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У 2004 році — відзнакою Міністра Оборони Збройних сил України «Доблесть і Честь». З 2005 по 2007 рік його було призначено командиром цього ж полку.

2007 року звільнився у запас. Працював на ДП «Судномех» Київського суднобудівного заводу, потім — начальником відділу з питань цивільного захисту населення Якимівської райдержадміністрації.

У 2014 році переїжджає до смт. Якимівка на Батьківщину своєї дружини Олени Леонідівни. В цьому ж році успішно пройшов конкурс в Якимівську районну державну адміністрацію на посаду начальника відділу з питань цивільного захисту населення райдержадміністрації Якимівського району Запорізької області.

Ігор Іванович вів активну громадську діяльність, був одним з ініціаторів створення громадського формування з охорони громадського порядку та кордону Якимівського району «Патріот». Патрулюючи вулиці Якимівки, він дуже часто розповідав молодим хлопцям про військову службу, військову техніку, та важливість фізичної підготовки майбутнього військовослужбовця ЗСУ.

В серпні 2014 року був мобілізований до ЗСУ на посаду командира 3-го батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40-й БТО «Кривбас»).

З грудня 2014 року перебував в районі м. Дебальцеве.

Обставини загибелі

Ігор Іванович після виходу з Дебальцевого більшості своїх військовослужбовців останнім проривався з колоною поранених і вбитих бійців разом зі спецпризначенцями 16 лютого 2015 рокуріли його не змогли евакуювати. Коли військові повернулися на поле бою, полковника там не було. Його вважали зниклим безвісти.

У червні 2015 року за експертизою ДНК ідентифікований серед загиблих. 1 липня 2015 року урочисто похований у смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область.

Увічнення пам'яті

У Якимівському історико-краєзнавчому музеї було відкрито пам'ятний стенд, а в місцевій сільраді — куточок пам'яті, присвяче­ний загиблому в зоні АТО полковнику ЗСУ земляку І. І. Щербині. Для увіковічення пам'яті І. І. Щербини встановлена меморіальна таблиця на будинку в смт Якимівка, де він мешкав із родиною. На його честь перейменована вулиця Жовтнева в смт Якимівці. Також на його честь перейменована головна вулиця у рідному селі Іваньки на Черкащині.

Нагороди

  • Орден Червоної Зірки, медалі й відзнаки.
  • За військову службу та миротворчу діяльність нагороджено медаллю ООН у боротьбі за мир, та грамотою.
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (Указ Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року), за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
  • орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня, посмертно (розпорядження голови Запорізької обласної ради від 11.10.2017 № 402-н)

Примітки

  1. . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  2. . НЕБЕСНА ГВАРДІЯ. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  3. (ru-RU) . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  4. . akim.gov.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  5. . Новости Запорожья – Индустриалка (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017. (рос.)
  6. . www.mv.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017. (рос.)
  7. Відкриття пам'ятного знаку І. Щербині у музеї // Слово тру­дівника. — 2016.№ 4. — 20 січ. — С. 2.
  8. Жовтнева вулиця. Вікіпедія (укр.). 20 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  9. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 31 січня 2022.
  10. . zor.gov.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 31 січня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

I gor Iva novich Sherbi na pozivnij Svat 3 lipnya 1966 s Ivanki Mankivskij rajon Cherkaska oblast 16 lyutogo 2015 m Debalceve Donecka oblast ukrayinskij vijskovik polkovnik zastupnik komandira bataljonu 40 j okremij motopihotnij bataljon Krivbas 17 a okrema tankova brigada nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya Sherbina Igor Ivanovich PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya3 lipnya 1966 1966 07 03 IvankiSmert16 lyutogo 2015 2015 02 16 48 rokiv DebalcevePsevdo Svat Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya Krivbas Vijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveNagorodi ta vidznaki U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sherbina ZhittyepisIgor Ivanovich Sherbina narodivsya 3 lipnya 1966 roku v seli Ivanki na Cherkashini Z ditinstva Igor mriyav stati vijskovim ta zahishati ridnu Batkivshinu U 1983 roci zakinchiv serednyu shkolu u comu zh roci vstupiv do Ordzhonikidzevskogo vishogo zagalnovijskovogo komandnogo uchilisha imeni Yeromenka do roti glibinnoyi rozvidki Pislya zakinchennya uchilisha buv napravlenij do mista Termez Uzbekistan u polk rezervu oficerskogo skladu U 1987 roci sluzhit u Kiyivskomu vijskovomu okruzi buv komandirom navchalnogo motostrileckogo vzvodu 354 gvardijskogo motostrileckogo polku Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu Igor Ivanovich virishiv sho vijskovu sluzhbu vin bude prodovzhuvati v nezalezhnij Ukrayini Z 1991 1994 roki buv komandirom roti navchalno bojovih ozbroyen ta tehniki m Kiyeva U 1994 roci brav uchast u mirotvorchih silah OON v Yugoslaviyi Igor Ivanovich ne duzhe polyublyav rozpovidati pro nesennya vijskovoyi sluzhbi v Yugoslaviyi ale inodi nagoloshuvav na tomu sho ukrayinski vijskovosluzhbovci 240 okremogo bataljonu u skladi mirotvorciv OON gidno nesli vijskovu sluzhbu kontrolyuvali transportni shlyahi dopomagali vidnovlyuvati likarni shkoli dorogi v m Sarayevo v Bosniyi ta Gercegovini U 1996 roci zakinchiv Nacionalnu Akademiyu Zbrojnih Sil Ukrayini za specialnistyu Bojove zastosuvannya ta upravlinnya diyami pidrozdiliv chastin z yednan Suhoputnih vijsk Z 1999 2005 roki buv zastupnikom komandira mehanizovanogo polku vijskovoyi chastini chastini A 1622 U 1999 roci za sumlinne vikonannya sluzhbovih obov yazkiv Ukazom Prezidenta Ukrayini Igorya Ivanovicha bulo nagorodzheno ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya U 2004 roci vidznakoyu Ministra Oboroni Zbrojnih sil Ukrayini Doblest i Chest Z 2005 po 2007 rik jogo bulo priznacheno komandirom cogo zh polku 2007 roku zvilnivsya u zapas Pracyuvav na DP Sudnomeh Kiyivskogo sudnobudivnogo zavodu potim nachalnikom viddilu z pitan civilnogo zahistu naselennya Yakimivskoyi rajderzhadministraciyi U 2014 roci pereyizhdzhaye do smt Yakimivka na Batkivshinu svoyeyi druzhini Oleni Leonidivni V comu zh roci uspishno projshov konkurs v Yakimivsku rajonnu derzhavnu administraciyu na posadu nachalnika viddilu z pitan civilnogo zahistu naselennya rajderzhadministraciyi Yakimivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Igor Ivanovich viv aktivnu gromadsku diyalnist buv odnim z iniciatoriv stvorennya gromadskogo formuvannya z ohoroni gromadskogo poryadku ta kordonu Yakimivskogo rajonu Patriot Patrulyuyuchi vulici Yakimivki vin duzhe chasto rozpovidav molodim hlopcyam pro vijskovu sluzhbu vijskovu tehniku ta vazhlivist fizichnoyi pidgotovki majbutnogo vijskovosluzhbovcya ZSU V serpni 2014 roku buv mobilizovanij do ZSU na posadu komandira 3 go bataljonu 17 yi okremoyi tankovoyi brigadi Krivij Rig ranishe 40 j BTO Krivbas Z grudnya 2014 roku perebuvav v rajoni m Debalceve Obstavini zagibeli Igor Ivanovich pislya vihodu z Debalcevogo bilshosti svoyih vijskovosluzhbovciv ostannim prorivavsya z kolonoyu poranenih i vbitih bijciv razom zi specpriznachencyami 16 lyutogo 2015 rokurili jogo ne zmogli evakuyuvati Koli vijskovi povernulisya na pole boyu polkovnika tam ne bulo Jogo vvazhali zniklim bezvisti U chervni 2015 roku za ekspertizoyu DNK identifikovanij sered zagiblih 1 lipnya 2015 roku urochisto pohovanij u smt Yakimivka Yakimivskij rajon Zaporizka oblast Uvichnennya pam yati U Yakimivskomu istoriko krayeznavchomu muzeyi bulo vidkrito pam yatnij stend a v miscevij silradi kutochok pam yati prisvyache nij zagiblomu v zoni ATO polkovniku ZSU zemlyaku I I Sherbini Dlya uvikovichennya pam yati I I Sherbini vstanovlena memorialna tablicya na budinku v smt Yakimivka de vin meshkav iz rodinoyu Na jogo chest perejmenovana vulicya Zhovtneva v smt Yakimivci Takozh na jogo chest perejmenovana golovna vulicya u ridnomu seli Ivanki na Cherkashini NagorodiOrden Chervonoyi Zirki medali j vidznaki Za vijskovu sluzhbu ta mirotvorchu diyalnist nagorodzheno medallyu OON u borotbi za mir ta gramotoyu orden Bogdana Hmelnickogo III stupenya Ukaz Prezidenta Ukrayini 144 2015 vid 14 bereznya 2015 roku za osobistu muzhnist i visokij profesionalizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini orden Za zaslugi pered Zaporizkim krayem III stupenya posmertno rozporyadzhennya golovi Zaporizkoyi oblasnoyi radi vid 11 10 2017 402 n Primitki memorybook org ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 NEBESNA GVARDIYa Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 ru RU Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 akim gov ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 Novosti Zaporozhya Industrialka ros Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 ros www mv org ua ros Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 28 sichnya 2017 ros Vidkrittya pam yatnogo znaku I Sherbini u muzeyi Slovo tru divnika 2016 4 20 sich S 2 Zhovtneva vulicya Vikipediya ukr 20 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 12 lipnya 2018 Procitovano 31 sichnya 2022 zor gov ua Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 31 sichnya 2022

Дата публікації:
Топ