Ліркейський договір (3 травня 1814) — договір про перемир'я, укладений між роялістськими та патріотичними силами під час війни за незалежність Чилі.
Ліркайський договір | |
---|---|
Тип | мирна угода |
Підписано | 3 травня 1814 |
Місце | Берег річки , неподалік Тальки |
Чинність | не набув чинності, оскільки віцекороль Перу в односторонньому порядку денонсував договір, відновивши бойові дії |
Умови | припинення бойових дій між чилійськими патріотами та |
Сторони | Чилі Іспанія |
Передумови
Через виснаження обох армій у конфлікті після тривалої кампанії 1813 року та битв при та прибуття англійського капітана HMS Phoebe з інструкціями від віцекороля Перу вести переговори з повстанцями вважалося доцільним.
Угода
Договір був підписаний на березі річки Ліркай, приблизно в 7 кілометрах від міста Тальки командувачем Королівськими арміями в провінції Консепсьйон, бригадир та представниками чилійського верховного директора Франсіско де ла Ластра — бригадирами Бернардо О'Гіґґінсом і .
Саме під час цих переговорів О'Гіґґінс познайомився з , який був секретарем коменданта роялістів, який пізніше став міністром фінансів О'Гіґґінса і однією з головних причин його непопулярності та остаточного падіння.
Договір складався з преамбули і 16 статей. У преамбулі договір покладав усю провину за знищення Королівства на родину (не називаючи їх прямо). У власне документі патріоти підтвердили свою вірність королю Фердинанду VII, визначили Чилі невід'ємною частиною Іспанської монархії, пообіцяли фінансово допомогти іспанській скарбниці в межах економічних можливостей країни, надіслати депутатів до кортесів Кадісу, відмовитися від використання власного прапора і знову прийняти королівський штандарт і відкликати всі патріотичні війська на північ від річки .
Роялісти, з іншого боку, погодилися з існуванням чилійського тимчасового уряду та зобов'язалися звільнити місто Талька, вивести більшу частину своїх сил на південь від річки Мауле та залишити провінцію Консепсьйон. Договір також передбачав інші загальні положення, такі як припинення всіх бойових дій між обома арміями, обмін військовополоненими, реституція всього майна, конфіскованого чилійцями, прихильникам роялістів і виплата боргів Королівської армії в чилійській кампанії.
Результати
Усе вказувало на те, що договір був не чим іншим, як способом, за допомогою якого обидві сторони могли досягти перемир'я. Гаїнса не залишив своїх позицій до погодженої дати, повстанці також не виконали домовленості. Єдиним практичним результатом договору було те, що він спричинив припинення вогню та створив фактичний кордон на річці Мауле.
Після підписання договору патріоти не рушили на північ від річки Лонтуе і залишилися в гарнізоні в Тальці. З іншого боку, бригадний генерал Гаїнса відступив до Чильяна, але не покинув район до домовленого часу, вирішивши замість цього залишитися в місті в очікуванні підкріплення. Коли його офіцери докоряли йому за колишні проступки, він заспокоїв їх, сказавши, що не має наміру виконувати ці частини угоди. Крім того, договір передбачав звільнення військовополонених, але цей захід не стосувався братів Каррера, які були захоплені 4 березня одним із загонів його ополчення, яким командував Клементе Лантаньо. Патріоти вставили таємний пункт, який встановлював, що ці люди будуть передані уряду та пізніше депортовані через політичну нестабільність, яку передбачала їхня свобода. Тим не менш, Гаїнса звільнив Хосе Мігеля Карреру та .
Після прибуття до Сантьяго Хосе Мігель Каррера відмовився визнати Ліркайську угоду та розпочав свою другу диктатуру, скинувши верховного правителя де ла Ластру шляхом державного перевороту 23 липня. Тим часом віцекороль Абаскаль був розлючений, коли прочитав текст договору, і усунув Гаїнсу від командування, замінивши його бригадним генералом Маріано Осоріо та відправивши останнього до Чилі на чолі нової експедиції з 5000 солдатів. Не задовольнившись цим, він віддав Гаїнсу під військовий суд у Лімі, звинувативши його у перевищенні повноважень.
Захоплення Каррерою влади не було прийнято О'Гіґґінсом, який разом зі своїми військами рушив до Сантьяго, проте зазнав поразки в битві при Лас-Трес-Асекіяс (26 серпня) від солдатів під командуванням Луїса Каррери. Одразу після битви з'явилася звістка про прибуття експедиції Осоріо, і це змусило прихильників О'Гіґґініса та Каррери припинити міжусобиці, щоб об'єднатися на захист революції. Проте патріотичні сили поступилися перед роялістами в результаті битви при Ранкагуа (1-2 жовтня 1814 року), що змусило більшість патріотів емігрувати до Мендоси.
Джерела
- У Вікіджерелах є Ліркайський договір
- Barros Arana, Diego (1855). Historia Jeneral de la Independencia de Chile (ісп.). Т. I—IV. Santiago: Imprenta del Ferrocarril.
- Barros Arana, Diego (1884–1902). Historia Jeneral de Chile (ісп.). Т. I—XVI. Santiago: Rafael Jover. ISBN .
- Castedo, Leopoldo (1954). Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina (ісп.). Т. 2. Santiago: Empresa Editora Zig-Zag.
- Encina, Francisco Antonio (1940–1952). Historia de Chile: desde la prehistoria hasta 1891 (ісп.). Т. I—XX. Santiago: Editorial Nascimento.
- Gay, Claudio (1856). Historia de la Independencia Chilena (ісп.). Т. I & II. Paris: Imprenta de E. Thunot y Cia.
- Harvey, Robert. «Liberators: Latin America's Struggle For Independence, 1810—1830». John Murray: London (2000).
- Herring, Hubert (1968). A History of Latin America. New York: Alfred A Knopf.
- Prago, Albert (1970). The Revolutions in Spanish America. New York: The Macmillan Company.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1849). El sitio de Chillán (ісп.). Santiago: Periodico La Tribuna.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1868). La guerra a muerte: memoria sobre las últimas campañas de la Independencia de Chile (1819–1824) (ісп.). Santiago: Imprenta Nacional. с. 562.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lirkejskij dogovir 3 travnya 1814 dogovir pro peremir ya ukladenij mizh royalistskimi ta patriotichnimi silami pid chas vijni za nezalezhnist Chili Lirkajskij dogovirTipmirna ugodaPidpisano3 travnya 1814MisceBereg richki nepodalik TalkiChinnistne nabuv chinnosti oskilki vicekorol Peru v odnostoronnomu poryadku denonsuvav dogovir vidnovivshi bojovi diyiUmovipripinennya bojovih dij mizh chilijskimi patriotami taStoroniChili IspaniyaPeredumoviCherez visnazhennya oboh armij u konflikti pislya trivaloyi kampaniyi 1813 roku ta bitv pri ta pributtya anglijskogo kapitana HMS Phoebe z instrukciyami vid vicekorolya Peru vesti peregovori z povstancyami vvazhalosya docilnim UgodaDogovir buv pidpisanij na berezi richki Lirkaj priblizno v 7 kilometrah vid mista Talki komanduvachem Korolivskimi armiyami v provinciyi Konsepsjon brigadir ta predstavnikami chilijskogo verhovnogo direktora Fransisko de la Lastra brigadirami Bernardo O Gigginsom i Same pid chas cih peregovoriv O Giggins poznajomivsya z yakij buv sekretarem komendanta royalistiv yakij piznishe stav ministrom finansiv O Gigginsa i odniyeyu z golovnih prichin jogo nepopulyarnosti ta ostatochnogo padinnya Dogovir skladavsya z preambuli i 16 statej U preambuli dogovir pokladav usyu provinu za znishennya Korolivstva na rodinu ne nazivayuchi yih pryamo U vlasne dokumenti patrioti pidtverdili svoyu virnist korolyu Ferdinandu VII viznachili Chili nevid yemnoyu chastinoyu Ispanskoyi monarhiyi poobicyali finansovo dopomogti ispanskij skarbnici v mezhah ekonomichnih mozhlivostej krayini nadislati deputativ do kortesiv Kadisu vidmovitisya vid vikoristannya vlasnogo prapora i znovu prijnyati korolivskij shtandart i vidklikati vsi patriotichni vijska na pivnich vid richki Royalisti z inshogo boku pogodilisya z isnuvannyam chilijskogo timchasovogo uryadu ta zobov yazalisya zvilniti misto Talka vivesti bilshu chastinu svoyih sil na pivden vid richki Maule ta zalishiti provinciyu Konsepsjon Dogovir takozh peredbachav inshi zagalni polozhennya taki yak pripinennya vsih bojovih dij mizh oboma armiyami obmin vijskovopolonenimi restituciya vsogo majna konfiskovanogo chilijcyami prihilnikam royalistiv i viplata borgiv Korolivskoyi armiyi v chilijskij kampaniyi RezultatiUse vkazuvalo na te sho dogovir buv ne chim inshim yak sposobom za dopomogoyu yakogo obidvi storoni mogli dosyagti peremir ya Gayinsa ne zalishiv svoyih pozicij do pogodzhenoyi dati povstanci takozh ne vikonali domovlenosti Yedinim praktichnim rezultatom dogovoru bulo te sho vin sprichiniv pripinennya vognyu ta stvoriv faktichnij kordon na richci Maule Pislya pidpisannya dogovoru patrioti ne rushili na pivnich vid richki Lontue i zalishilisya v garnizoni v Talci Z inshogo boku brigadnij general Gayinsa vidstupiv do Chilyana ale ne pokinuv rajon do domovlenogo chasu virishivshi zamist cogo zalishitisya v misti v ochikuvanni pidkriplennya Koli jogo oficeri dokoryali jomu za kolishni prostupki vin zaspokoyiv yih skazavshi sho ne maye namiru vikonuvati ci chastini ugodi Krim togo dogovir peredbachav zvilnennya vijskovopolonenih ale cej zahid ne stosuvavsya brativ Karrera yaki buli zahopleni 4 bereznya odnim iz zagoniv jogo opolchennya yakim komanduvav Klemente Lantano Patrioti vstavili tayemnij punkt yakij vstanovlyuvav sho ci lyudi budut peredani uryadu ta piznishe deportovani cherez politichnu nestabilnist yaku peredbachala yihnya svoboda Tim ne mensh Gayinsa zvilniv Hose Migelya Karreru ta Pislya pributtya do Santyago Hose Migel Karrera vidmovivsya viznati Lirkajsku ugodu ta rozpochav svoyu drugu diktaturu skinuvshi verhovnogo pravitelya de la Lastru shlyahom derzhavnogo perevorotu 23 lipnya Tim chasom vicekorol Abaskal buv rozlyuchenij koli prochitav tekst dogovoru i usunuv Gayinsu vid komanduvannya zaminivshi jogo brigadnim generalom Mariano Osorio ta vidpravivshi ostannogo do Chili na choli novoyi ekspediciyi z 5000 soldativ Ne zadovolnivshis cim vin viddav Gayinsu pid vijskovij sud u Limi zvinuvativshi jogo u perevishenni povnovazhen Zahoplennya Karreroyu vladi ne bulo prijnyato O Gigginsom yakij razom zi svoyimi vijskami rushiv do Santyago prote zaznav porazki v bitvi pri Las Tres Asekiyas 26 serpnya vid soldativ pid komanduvannyam Luyisa Karreri Odrazu pislya bitvi z yavilasya zvistka pro pributtya ekspediciyi Osorio i ce zmusilo prihilnikiv O Gigginisa ta Karreri pripiniti mizhusobici shob ob yednatisya na zahist revolyuciyi Prote patriotichni sili postupilisya pered royalistami v rezultati bitvi pri Rankagua 1 2 zhovtnya 1814 roku sho zmusilo bilshist patriotiv emigruvati do Mendosi DzherelaU Vikidzherelah ye Lirkajskij dogovir Barros Arana Diego 1855 Historia Jeneral de la Independencia de Chile isp T I IV Santiago Imprenta del Ferrocarril Barros Arana Diego 1884 1902 Historia Jeneral de Chile isp T I XVI Santiago Rafael Jover ISBN 978 0598482358 Castedo Leopoldo 1954 Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina isp T 2 Santiago Empresa Editora Zig Zag Encina Francisco Antonio 1940 1952 Historia de Chile desde la prehistoria hasta 1891 isp T I XX Santiago Editorial Nascimento Gay Claudio 1856 Historia de la Independencia Chilena isp T I amp II Paris Imprenta de E Thunot y Cia Harvey Robert Liberators Latin America s Struggle For Independence 1810 1830 John Murray London 2000 ISBN 0 7195 5566 3 Herring Hubert 1968 A History of Latin America New York Alfred A Knopf Prago Albert 1970 The Revolutions in Spanish America New York The Macmillan Company Vicuna Mackenna Benjamin 1849 El sitio de Chillan isp Santiago Periodico La Tribuna Vicuna Mackenna Benjamin 1868 La guerra a muerte memoria sobre las ultimas campanas de la Independencia de Chile 1819 1824 isp Santiago Imprenta Nacional s 562