Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ернст Теодор Карл Штайнманн (нім. Ernst Theodor Karl Steinmann; 4 вересня 1866 року, Єрденсторф — 23 листопада 1934 року, Базель, Швейцарія) — німецький мистецтвознавець, який спеціалізувався на італійському Відродженні та особливо на Мікеланджело. Директор-засновник у Римі.
| Ернст Штайнманн | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | нім. Ernst Theodor Karl Steinmann[1] |
| Народився | 4 вересня 1866[2][1] Єрденсторф, Росток, Мекленбург-Передня Померанія, НДР[2][1] |
| Помер | 23 листопада 1934[1] (68 років) Базель, Швейцарія[1] ·інсульт |
| Країна |  Мекленбург-Стреліц[2][1] Німецький Райх[1] |
| Діяльність | мистецтвознавець, викладач університету, art writer |
| Галузь | італійське Відродження[1] і Мікеланджело Буонарроті[1] |
| Alma mater | Тюбінгенський університет[2][1], Ростоцький університет[2][1] і Лейпцизький університет[1] |
| Науковий ступінь | професор[d][1] (1905) |
| Вчителі | d[1], Антон Шпрінгер[1] і d[1] |
| Знання мов | німецька[3][1][4] |
| Заклад | Лейпцизький університет[1], d[1] і d[1] |
| Членство | Товариство кайзера Вільгельма[1], d[1] і Академія Святого Луки[1] |
| Посада | d[1] |
| Батько | d[1] |
| Родичі | d |
| У шлюбі з | d[1] |
| Нагороди |    |
| |
Біографія
Ернст Штайнман народився як молодший син і один із шести дітей пастора Адольфа (нім. Adolf; 1819—1899) та його дружини Бетті, до шлюбу — Ріцеров (нім. Betty Ritzerow). Фольклорист був йому племінником.
З 1887 року він вивчав теологію та мистецтвознавство в Тюбінгенському, Ростоцькому та Лейпцизькому універоситетах. Професорами, які його підтримували, були, перш за все, і Антон Шпрінгер. У 1891 році, ще до того, як він отримав докторський ступінь із середньовічних титулів (1892), він став науковим співробітником Археологічного інституту в Лейпцизі. Після військової служби він проводив дослідження в Римі з 1893 року, підтримані різними стипендіями та приватним фінансуванням. Там він підготував монументальну роботу про Сікстинську капелу, яка викликала сенсацію не в останню чергу через чудове видання з фотографіями, зробленими спеціально для цієї публікації. Подальші тривалі дослідження привели його до Флоренції.
1 червня 1901 року Штайнманн одружився з Ольґою фон Ґерстфельд (нім. Olga von Gerstfeld; 28 січня 1866, Ловичі — 29 квітня 1910, Рим).
З 1903 по 1911 рік Штайнман обіймав посаду директора в Шверіні. У 1913 році він став першим директором новоствореної бібліотеки Герціана, приватної ініціативи на пожертвування , яка була його близькою подругою. Зміни в будівлі інституту, , спроєктованого Федеріко Цуккарі наприкінці XVI стоіття, координував Штайнманн, який також переїхав у службове приміщення там. Незважаючи на те, що під час його діяльності на посаді директора відбувалися політично вибухові фази, такі як придбання інституту під час Першої світової війни, пізніше загроза привласнення під час Беніто Муссоліні та початок тиску на ліберальну дослідницьку спільноту після того як націонал-соціалісти прийшли до влади, Ернст Штайнманн продовжив свою інтенсивну дослідницьку діяльність і опублікував численні есе та книги, які зараз вважаються стандартними роботами, особливо про Мікеланджело. У той же час, однак, його твори часто критикувалися з боку деяких його сучасників, оскільки їхній хвалебний тон іноді різко контрастував із тверезою, науковою мовою його колег-спеціалістів, тож іноді розкішно оздоблені та надруковані у великому форматі томи з вишуканими ілюстраціями відкидалися як ранні .
У 1934 році Штайнманн, уже важко хворий, пішов у відставку, а став його наступником у Герціані. Штайнманн помер після двох інсультів у Швейцарії, куди поїхав для відновлення та догляду. Велика спадщина Штайнманна, включаючи щоденники, які він вів протягом багатьох років, зараз зберігається в архіві Товариства Макса Планка. Менша частина його великої бібліотеки щодо Мікеланджело отримала Ватиканська бібліотека.
Вибрані публікації
(Повну бібліографію праць Ернста Штайнмана можна знайти в Tesche 2002, стор. 275—280)
- Die Tituli und die kirchliche Wandmalerei im Abendlande vom V. bis zum XI. Jahrhundert. Seemann, Leipzig 1892.
- Botticelli. Velhagen & Klasing, Bielefeld u. a. 1897.
- Pinturicchio. Velhagen & Klasing, Bielefeld u. a. 1898.
- Die Sixtinische Kapelle. Bruckmann, München 1901—1905.
- Rom in der Renaissance von Nicolaus V. bis auf Leo X. 2., umgearb. u. verm. Auflage Seemann, Leipzig 1902.
- Das Geheimnis der Medicigraeber Michel Angelos. Hiersemann, Leipzig 1907.
- Das Grabmal Pauls III. in St. Peter in Rom. Poeschel & Trepte, Leipzig 1912.
- Die Portraitdarstellungen des Michelangelo. Klinkhardt & Biermann, Leipzig 1913.
- Pilgerfahrten in Italien. 3. Auflage Klinkhardt & Biermann, Leipzig 1914 (gem. mit Olga von Gerstfeldt).
- Michelangelo Bibliographie: 1510—1926. Klinkhardt & Biermann, Leipzig 1927 (gem. mit Rudolf Wittkower).
- Michelangelo im Spiegel seiner Zeit. Poeschel & Trepte, Leipzig 1930.
Виноски
- verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — Vol. 25, 2013. — S. 217–218. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
- http://purl.uni-rostock.de/matrikel/200009617
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Eintrag im
- Tesche 2002, S. 243f; Ebert-Schifferer 2013, S. 37.
- Ebert-Schifferer 2013, S. 39f.
- Tesche 2002, S. 233.
- AMPG: III. Abteilung, Reposiur 63[недоступне посилання]. In: Archiv der Max-Planck-Gesellschaft, Datenbank des Archivs. Abgerufen am 4. März 2022.
Література
- : Steinmann, Ernst. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 25, Duncker & Humblot, Berlin 2013, , S. 217 (Digitalisat).
- Sybille Ebert-Schifferer: Ernst Steinmann (1866—1934). Der Gründungsdirektor des Instituts. In: Marieke von Bernstorff (Hrsg.): 100 Jahre Bibliotheca Hertziana. 2 Bde. Hirmer, München 2013, Bd. 1, S. 36–61.
- Doreen Tesche: Ernst Steinmann und die Gründungsgeschichte der Bibliotheca Hertziana in Rom. Hirmer, München 2002.
- Otto Lehmann-Brockhaus: Ernst Steinmann: Seine Persönlichkeit und die Entstehung der Bibliotheca Hertziana in Rom. In: Festschrift für Hermann Fillitz zum 70. Geburtstag. Dumont Schauberg, Köln 1994, S. 451—464.
- Christine Maria Grafinger: Die Auseinandersetzung um die ‚Michelangelo-Bibliothek’ Ernst Steinmanns in den Jahren 1935—1938. In: Quellen und Forschung aus italienischen Archiven und Bibliotheken, 72, 1992, S. 438—467.
- Leo Bruhns, Federico Hermanin und Bartolommeo Nogara: Reden gehalten bei der Trauerfeier für Ernst Steinmann im Goethersaal des Kaiser Wilhelm-Institutes für Kunst- und Kulturwissenschaft Bibliotheca Hertziana am 10. Januar 1935. Poeschel & Trepte, Leipzig 1935.
Посилання
- Literatur über Ernst Steinmann in der
- Eintrag im
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst Teodor Karl Shtajnmann nim Ernst Theodor Karl Steinmann 4 veresnya 1866 roku Yerdenstorf 23 listopada 1934 roku Bazel Shvejcariya nimeckij mistectvoznavec yakij specializuvavsya na italijskomu Vidrodzhenni ta osoblivo na Mikelandzhelo Direktor zasnovnik u Rimi Ernst ShtajnmannIm ya pri narodzhenninim Ernst Theodor Karl Steinmann 1 Narodivsya4 veresnya 1866 1866 09 04 2 1 Yerdenstorf Rostok Meklenburg Perednya Pomeraniya NDR 2 1 Pomer23 listopada 1934 1934 11 23 1 68 rokiv Bazel Shvejcariya 1 insultKrayina Meklenburg Strelic 2 1 Nimeckij Rajh 1 Diyalnistmistectvoznavec vikladach universitetu art writerGaluzitalijske Vidrodzhennya 1 i Mikelandzhelo Buonarroti 1 Alma materTyubingenskij universitet 2 1 Rostockij universitet 2 1 i Lejpcizkij universitet 1 Naukovij stupinprofesor d 1 1905 Vchitelid 1 Anton Shpringer 1 i d 1 Znannya movnimecka 3 1 4 ZakladLejpcizkij universitet 1 d 1 i d 1 ChlenstvoTovaristvo kajzera Vilgelma 1 d 1 i Akademiya Svyatogo Luki 1 Posadad 1 Batkod 1 RodichidU shlyubi zd 1 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Budinok i misce roboti Ernsta Shtajnmana protyagom bagatoh rokiv Palacco Cukkari v RimiBiografiyaErnst Shtajnman narodivsya yak molodshij sin i odin iz shesti ditej pastora Adolfa nim Adolf 1819 1899 ta jogo druzhini Betti do shlyubu Ricerov nim Betty Ritzerow Folklorist buv jomu pleminnikom Z 1887 roku vin vivchav teologiyu ta mistectvoznavstvo v Tyubingenskomu Rostockomu ta Lejpcizkomu univerositetah Profesorami yaki jogo pidtrimuvali buli persh za vse i Anton Shpringer U 1891 roci she do togo yak vin otrimav doktorskij stupin iz serednovichnih tituliv 1892 vin stav naukovim spivrobitnikom Arheologichnogo institutu v Lejpcizi Pislya vijskovoyi sluzhbi vin provodiv doslidzhennya v Rimi z 1893 roku pidtrimani riznimi stipendiyami ta privatnim finansuvannyam Tam vin pidgotuvav monumentalnu robotu pro Sikstinsku kapelu yaka viklikala sensaciyu ne v ostannyu chergu cherez chudove vidannya z fotografiyami zroblenimi specialno dlya ciyeyi publikaciyi Podalshi trivali doslidzhennya priveli jogo do Florenciyi 1 chervnya 1901 roku Shtajnmann odruzhivsya z Olgoyu fon Gerstfeld nim Olga von Gerstfeld 28 sichnya 1866 Lovichi 29 kvitnya 1910 Rim Z 1903 po 1911 rik Shtajnman obijmav posadu direktora v Shverini U 1913 roci vin stav pershim direktorom novostvorenoyi biblioteki Gerciana privatnoyi iniciativi na pozhertvuvannya yaka bula jogo blizkoyu podrugoyu Zmini v budivli institutu sproyektovanogo Federiko Cukkari naprikinci XVI stoittya koordinuvav Shtajnmann yakij takozh pereyihav u sluzhbove primishennya tam Nezvazhayuchi na te sho pid chas jogo diyalnosti na posadi direktora vidbuvalisya politichno vibuhovi fazi taki yak pridbannya institutu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni piznishe zagroza privlasnennya pid chas Benito Mussolini ta pochatok tisku na liberalnu doslidnicku spilnotu pislya togo yak nacional socialisti prijshli do vladi Ernst Shtajnmann prodovzhiv svoyu intensivnu doslidnicku diyalnist i opublikuvav chislenni ese ta knigi yaki zaraz vvazhayutsya standartnimi robotami osoblivo pro Mikelandzhelo U toj zhe chas odnak jogo tvori chasto kritikuvalisya z boku deyakih jogo suchasnikiv oskilki yihnij hvalebnij ton inodi rizko kontrastuvav iz tverezoyu naukovoyu movoyu jogo koleg specialistiv tozh inodi rozkishno ozdobleni ta nadrukovani u velikomu formati tomi z vishukanimi ilyustraciyami vidkidalisya yak ranni U 1934 roci Shtajnmann uzhe vazhko hvorij pishov u vidstavku a stav jogo nastupnikom u Gerciani Shtajnmann pomer pislya dvoh insultiv u Shvejcariyi kudi poyihav dlya vidnovlennya ta doglyadu Velika spadshina Shtajnmanna vklyuchayuchi shodenniki yaki vin viv protyagom bagatoh rokiv zaraz zberigayetsya v arhivi Tovaristva Maksa Planka Mensha chastina jogo velikoyi biblioteki shodo Mikelandzhelo otrimala Vatikanska biblioteka Vibrani publikaciyi Povnu bibliografiyu prac Ernsta Shtajnmana mozhna znajti v Tesche 2002 stor 275 280 Die Tituli und die kirchliche Wandmalerei im Abendlande vom V bis zum XI Jahrhundert Seemann Leipzig 1892 Botticelli Velhagen amp Klasing Bielefeld u a 1897 Pinturicchio Velhagen amp Klasing Bielefeld u a 1898 Die Sixtinische Kapelle Bruckmann Munchen 1901 1905 Rom in der Renaissance von Nicolaus V bis auf Leo X 2 umgearb u verm Auflage Seemann Leipzig 1902 Das Geheimnis der Medicigraeber Michel Angelos Hiersemann Leipzig 1907 Das Grabmal Pauls III in St Peter in Rom Poeschel amp Trepte Leipzig 1912 Die Portraitdarstellungen des Michelangelo Klinkhardt amp Biermann Leipzig 1913 Pilgerfahrten in Italien 3 Auflage Klinkhardt amp Biermann Leipzig 1914 gem mit Olga von Gerstfeldt Michelangelo Bibliographie 1510 1926 Klinkhardt amp Biermann Leipzig 1927 gem mit Rudolf Wittkower Michelangelo im Spiegel seiner Zeit Poeschel amp Trepte Leipzig 1930 Vinoskiverschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 1953 Vol 25 2013 S 217 218 doi 10 1163 9789004337862 LGBO COM 140215 d Track Q222784d Track Q1419226d Track Q2818964 http purl uni rostock de matrikel 200009617 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Eintrag im Tesche 2002 S 243f Ebert Schifferer 2013 S 37 Ebert Schifferer 2013 S 39f Tesche 2002 S 233 AMPG III Abteilung Reposiur 63 nedostupne posilannya In Archiv der Max Planck Gesellschaft Datenbank des Archivs Abgerufen am 4 Marz 2022 Literatura Steinmann Ernst In Neue Deutsche Biographie NDB Band 25 Duncker amp Humblot Berlin 2013 ISBN 978 3 428 11206 7 S 217 Digitalisat Sybille Ebert Schifferer Ernst Steinmann 1866 1934 Der Grundungsdirektor des Instituts In Marieke von Bernstorff Hrsg 100 Jahre Bibliotheca Hertziana 2 Bde Hirmer Munchen 2013 Bd 1 S 36 61 Doreen Tesche Ernst Steinmann und die Grundungsgeschichte der Bibliotheca Hertziana in Rom Hirmer Munchen 2002 Otto Lehmann Brockhaus Ernst Steinmann Seine Personlichkeit und die Entstehung der Bibliotheca Hertziana in Rom In Festschrift fur Hermann Fillitz zum 70 Geburtstag Dumont Schauberg Koln 1994 S 451 464 Christine Maria Grafinger Die Auseinandersetzung um die Michelangelo Bibliothek Ernst Steinmanns in den Jahren 1935 1938 In Quellen und Forschung aus italienischen Archiven und Bibliotheken 72 1992 S 438 467 Leo Bruhns Federico Hermanin und Bartolommeo Nogara Reden gehalten bei der Trauerfeier fur Ernst Steinmann im Goethersaal des Kaiser Wilhelm Institutes fur Kunst und Kulturwissenschaft Bibliotheca Hertziana am 10 Januar 1935 Poeschel amp Trepte Leipzig 1935 PosilannyaLiteratur uber Ernst Steinmann in der Eintrag im