Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Драгойла Ярневич хорв Dragojla Jarnević уроджена Кароліна Ярневич 4 січня 1812 12 березня 1875 хорватська поетеса письме

Драгойла Ярневич

Драгойла Ярневич

Драгойла Ярневич (хорв. Dragojla Jarnević), уроджена Кароліна Ярневич; 4 січня 1812 — 12 березня 1875) — хорватська поетеса, письменниця, педагогиня та альпіністка. Членкиня іллірийського руху. Прародителька хорватського фемінізму.

Драгойла Ярневич
Dragojla Jarnević
image
Погруддя Драгойли Ярневич у Цриквениці
Ім'я при народженніКароліна Ярневич
Прізвисько«Хорватська Вірджинія Вульф»
Народилася4 січня 1812(1812-01-04)
Карловац, Іллірійські провінції, Франція
Померла12 березня 1875(1875-03-12) (63 роки)
Карловац, Австро-Угорщина
ПідданствоАвстро-Угорщина
Діяльністьпоетеса, педагог, альпіністка
Галузьлітература[2] і шкільництво[2]
Відома завдякиЧлен іллірийського руху
Знання мовхорватська[2][3]
НапрямокІлліризм
Конфесіякатолицтво
БатькоЯнко Ярневич
МатиАна Млинач
У шлюбі зне було
Дітине було

Біографія

Драгойла Ярневич народилась 4 січня 1812 року в купецькій сім'ї Карловацу, який входив до складу утворених трьома роками раніше Іллірійських провінцій Франції. Невдовзі її батьківщина знову повернулася під ярмо Габсбургів у складі Австрійської імперії.

Новонароджена була охрещена в католицькій церкві під іменем Кароліна. У сім'ї її кликали Ліна. Вона була третьою донькою в родині, згодом у неї з'явилися два молодші брати й сестра. Батько дівчинки, Янко Ярневич, займався продажем виробів із заліза. Він помер, коли доньці було сім років. Мати залишилася сама із шістьма дітьми. Не маючи навичок вправлятися з фінансами, сім'я швидко збідніла.

Початкову освіту Кароліна здобула в Карловаці німецькою мовою. Після 13 років займалася самостійно.

Її змальовували як красиву дівчину з русявим волоссям, яка викликала інтерес у чоловіків. Однак, через нічне нетримання сечі, яким вона страждала до сорока років, Кароліна відмовилася від ідеї про шлюб. У віці 21 року вона закохалася в друкаря Франца Редінгера, моравського німця з Брюну. Дізнавшись, що в нього є наречена, вона припинила роман із ним, однак надалі романтизувала його образ у своїх записах.

Виїхавши з батьківщини у 1839 році, викладала крій та шиття у Граці, працювала гувернанткою в кількох шляхетських сім'ях Трієсту та Венеції. Під впливом Івана Трнського почала писати патріотичні вірші.

Після повернення у 1840 році продовжила займатись шиттям, писала для журналів. Під впливом іллірійців «хорватизувала» своє ім'я і надалі використовувала його хорватську версію Драгойла.

У серпні 1843 вона бачилася з Янко Драшковичем. У 1852 та 1869 роках була свідком візитів до Карловаца імператора Франца Йосифа I.

Драгойла часто говорила про необхідність освіти хорватського народу, оскільки бачила в ній важливу передумову для досягнення політичних цілей. Від початку 1850-х вона намагалася дистанціюватися від політики і присвятити себе виключно педагогічній діяльності.

У 1849—1853 роках викладала в створеній приватній школі для дівчаток. Згодом навчала сільських дітей у містечках Прибич та Крашич. Час від часу бувала в Загребі. У 1866 знову повернулась до Карловацу, де спілкувалась із лідерами хорватського педагогічного руху Даворіном Трстеньяком, Скендером Фабріковичем, Томичем з питань освіти. Писала наукові статті, лекції, брала участь у роботі хорватського Педагогічно-літературного товариства. 1872-го стала його дійсним членом.

Увійшовши до іллірийського руху, Ярневич писала патріотичні пісні та тексти хорватською мовою, публікуючи їх у журналах, зокрема в Даниці. Її роман «Два Бенкету» на тему революційного 1848 року, був написаний в традиціях романтизму та опублікований у 1864-му.

Полюбляла театр. Її перу належали драми «Вероніка Десінічева», «Марія, королева Угорщини», «Дувна». Наразі є втраченими.

Її твори, на відміну від багатьох сучасників, чиї розповіді перепліталися з турецькою минувшиною, змальовували актуальні проблеми проблеми того часу в пізнаванному місці та часі. Протягом 1850-х—1860-х років Ярневич опублікувала понад десяток сентиментально-пригодницьких історій у періодичних виданнях. Також написала кілька оповідань для дітей.

Велику цікавість становить «Щоденник» письменниці, який вона вела від 1832 до 1874 року. Окрім автобіографічних записів, він містить спостереження авторки про видатних сучасників та політичні події. Написаний з позиції жінки, що свідомо обрала незалежність і самотність, яка живе працею своїх рук, наголошує на важливості грошей і підкреслює патріархальне й матеріальне пригнічення жінок у свій час. Спочатку Драгойла вела його німецькою мовою, а після кількох років записів, перейшла на хорватську. Специфіка полягала в тому, що Ярневич планувала зробити його згодом надбанням публіки, заповідаючи надрукувати його через десять років після її смерті. Було кілька спроб опрацювати рукопис, найвідомішою з яких стала редакція Станка Дворжака, внаслідок якої з'явилась книга «Житті однієї жінки. Обрані сторінки щоденника», видана 1958 року. Повністю опублікований щоденник був лише у 2000 році, опрацьований Іриною Лукшич.

Письменниця пристрасно любила природу, з великим задоволенням відвідувала гори. Була піонеркою альпіністського руху в Хорватії і її вважають першою альпіністкою цієї країни. 19 квітня 1836 року вона піднялася на вершину Мартіншак поблизу Карловаца. А 13 вересня 1843 вона стала першою жінкою, що піднялася на гору Окіч з крутої південної сторони. Того часу це було великим досягненням, оскільки не існувало ніякого альпіністського спорядження, Драгойла підіймалася по скелям босоніж. Її шлях нині носить назву Драгойліна стежка. Кожен рік організовується піший похід, який повторює шлях письменниці.

Останні чотирнадцять років провела в бідності, але невпинно працювала. Померла Драгойла Ярневич 12 березня 1875 року. Її поховали 14 березня на католицькому цвинтарі Дубовац у Карловаці.

Твори

Цікаві факти

  • На літографії «Чоловіки іллірійської епохи» Драгойла Ярневич та графиня Сідонія Рубідо є єдиними зображеними жінками.

Вшанування пам'яті

  • Ім'я Драгойли Ярневич носить початкова школа в Карловаці, яка знаходиться за адресою вул. Стєпана Радича, 31.

Примітки

  1. Стаття Ани Ґалант «Драгойла Ярневич — з примусової приватності у сферу громадськості» від 4 січня 2016 [1] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  4. Francisca de Haan, Krassimira Daskalova, Anna Loutfi «A Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms Central, Eastern, and South Eastern Europe, 19th and 20th Centuries». Central European University Press, Budapest-New-York, 2006. —698 стор. , стор.185—188 [2] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Радянська історична енциклопедія. Іллірійські провінції [3] [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Портал Карловацу. Драгойла Ярневич [4] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  7. Середньої школи для дівчат в той час не існувало [5] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  8. Хорватський біографічний словник. Драгайла Ярневич [6] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  9. Янко Драшкович «Відображення ідей відродження у «Щоденнику» Драгайли Ярневич після 1848 року» [7] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  10. З альпіністської минувшини. Ілірійка Драгойла Ярневич серед перших альпіністів світу [8] [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] (хор.)
  11. Журнал «Хорватський альпініст» за травень 2013 року [9] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  12. Драгойла Ярневич у горах [10] [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  13. Стаття Зеліки Ігрец «Драгойла Ярневич» з фотокартками [11] [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  14. Офіційний сайт школи [12] [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] (хор.)

Література

  • Bock, Gisela: Frauen in der europäischen Geschichte. Vom Mittelalter bis zur Gegenwart, München, 2000.
  • Detoni Dujmić, Dunja: «Predgovor» u Dunja Detoni Dujmić (ur.), Dragojla Jarnević. Izabrana djela, Zagreb, 2003., стор. 9–26.
  • Šicel, Miroslav: Hrvatska književnost 19. i 20. stoljeća, Zagreb, 1997.
  • Zečević, Divna: Dragojla Jarnević, Zagreb, 1985.
  • Živančević, Milorad: Povijest hrvatske književnosti, Ilirizam, knj. 4, Zagreb, 1975.

Посилання

  • Таємне життя першої леді ілліризму (хор.)
  • Жінки в літературній громадськості Відродження [ 11 червня 2017 у Wayback Machine.] (болг.)
  • Двісті років від народження Драгойли Ярневич [ 2 вересня 2014 у Wayback Machine.] (хор.)
  • Янко Драшкович «Відображення ідей відродження у «Щоденнику» Драгойли Ярневич після 1848 року» [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (хор.)
  • Хрвойка Божич «Двісті років після Драгойли Ярневич» у рубриці «Ювілей»[недоступне посилання з липня 2019] (хор.)
  • Хорватська енциклопедія. Драгойла Ярневич [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)
  • Івана Живанчевич-Секерус «Європейський романтизм і Драгойла Ярневич» (англ.)
  • Портрет Драгойли Ярневич

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dragojla Yarnevich horv Dragojla Jarnevic urodzhena Karolina Yarnevich 4 sichnya 1812 12 bereznya 1875 horvatska poetesa pismennicya pedagoginya ta alpinistka Chlenkinya illirijskogo ruhu Praroditelka horvatskogo feminizmu Dragojla YarnevichDragojla JarnevicPogruddya Dragojli Yarnevich u CrikveniciIm ya pri narodzhenniKarolina YarnevichPrizvisko Horvatska Virdzhiniya Vulf Narodilasya4 sichnya 1812 1812 01 04 Karlovac Illirijski provinciyi FranciyaPomerla12 bereznya 1875 1875 03 12 63 roki Karlovac Avstro UgorshinaPiddanstvoAvstro UgorshinaDiyalnistpoetesa pedagog alpinistkaGaluzliteratura 2 i shkilnictvo 2 Vidoma zavdyakiChlen illirijskogo ruhuZnannya movhorvatska 2 3 NapryamokIllirizmKonfesiyakatolictvoBatkoYanko YarnevichMatiAna MlinachU shlyubi zne buloDitine bulo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDragojla Yarnevich narodilas 4 sichnya 1812 roku v kupeckij sim yi Karlovacu yakij vhodiv do skladu utvorenih troma rokami ranishe Illirijskih provincij Franciyi Nevdovzi yiyi batkivshina znovu povernulasya pid yarmo Gabsburgiv u skladi Avstrijskoyi imperiyi Novonarodzhena bula ohreshena v katolickij cerkvi pid imenem Karolina U sim yi yiyi klikali Lina Vona bula tretoyu donkoyu v rodini zgodom u neyi z yavilisya dva molodshi brati j sestra Batko divchinki Yanko Yarnevich zajmavsya prodazhem virobiv iz zaliza Vin pomer koli donci bulo sim rokiv Mati zalishilasya sama iz shistma ditmi Ne mayuchi navichok vpravlyatisya z finansami sim ya shvidko zbidnila Pochatkovu osvitu Karolina zdobula v Karlovaci nimeckoyu movoyu Pislya 13 rokiv zajmalasya samostijno Yiyi zmalovuvali yak krasivu divchinu z rusyavim volossyam yaka viklikala interes u cholovikiv Odnak cherez nichne netrimannya sechi yakim vona strazhdala do soroka rokiv Karolina vidmovilasya vid ideyi pro shlyub U vici 21 roku vona zakohalasya v drukarya Franca Redingera moravskogo nimcya z Bryunu Diznavshis sho v nogo ye narechena vona pripinila roman iz nim odnak nadali romantizuvala jogo obraz u svoyih zapisah Viyihavshi z batkivshini u 1839 roci vikladala krij ta shittya u Graci pracyuvala guvernantkoyu v kilkoh shlyahetskih sim yah Triyestu ta Veneciyi Pid vplivom Ivana Trnskogo pochala pisati patriotichni virshi Pislya povernennya u 1840 roci prodovzhila zajmatis shittyam pisala dlya zhurnaliv Pid vplivom illirijciv horvatizuvala svoye im ya i nadali vikoristovuvala jogo horvatsku versiyu Dragojla U serpni 1843 vona bachilasya z Yanko Drashkovichem U 1852 ta 1869 rokah bula svidkom vizitiv do Karlovaca imperatora Franca Josifa I Dragojla chasto govorila pro neobhidnist osviti horvatskogo narodu oskilki bachila v nij vazhlivu peredumovu dlya dosyagnennya politichnih cilej Vid pochatku 1850 h vona namagalasya distanciyuvatisya vid politiki i prisvyatiti sebe viklyuchno pedagogichnij diyalnosti U 1849 1853 rokah vikladala v stvorenij privatnij shkoli dlya divchatok Zgodom navchala silskih ditej u mistechkah Pribich ta Krashich Chas vid chasu buvala v Zagrebi U 1866 znovu povernulas do Karlovacu de spilkuvalas iz liderami horvatskogo pedagogichnogo ruhu Davorinom Trstenyakom Skenderom Fabrikovichem Tomichem z pitan osviti Pisala naukovi statti lekciyi brala uchast u roboti horvatskogo Pedagogichno literaturnogo tovaristva 1872 go stala jogo dijsnim chlenom Uvijshovshi do illirijskogo ruhu Yarnevich pisala patriotichni pisni ta teksti horvatskoyu movoyu publikuyuchi yih u zhurnalah zokrema v Danici Yiyi roman Dva Benketu na temu revolyucijnogo 1848 roku buv napisanij v tradiciyah romantizmu ta opublikovanij u 1864 mu Polyublyala teatr Yiyi peru nalezhali drami Veronika Desinicheva Mariya koroleva Ugorshini Duvna Narazi ye vtrachenimi Yiyi tvori na vidminu vid bagatoh suchasnikiv chiyi rozpovidi pereplitalisya z tureckoyu minuvshinoyu zmalovuvali aktualni problemi problemi togo chasu v piznavannomu misci ta chasi Protyagom 1850 h 1860 h rokiv Yarnevich opublikuvala ponad desyatok sentimentalno prigodnickih istorij u periodichnih vidannyah Takozh napisala kilka opovidan dlya ditej Veliku cikavist stanovit Shodennik pismennici yakij vona vela vid 1832 do 1874 roku Okrim avtobiografichnih zapisiv vin mistit sposterezhennya avtorki pro vidatnih suchasnikiv ta politichni podiyi Napisanij z poziciyi zhinki sho svidomo obrala nezalezhnist i samotnist yaka zhive praceyu svoyih ruk nagoloshuye na vazhlivosti groshej i pidkreslyuye patriarhalne j materialne prignichennya zhinok u svij chas Spochatku Dragojla vela jogo nimeckoyu movoyu a pislya kilkoh rokiv zapisiv perejshla na horvatsku Specifika polyagala v tomu sho Yarnevich planuvala zrobiti jogo zgodom nadbannyam publiki zapovidayuchi nadrukuvati jogo cherez desyat rokiv pislya yiyi smerti Bulo kilka sprob opracyuvati rukopis najvidomishoyu z yakih stala redakciya Stanka Dvorzhaka vnaslidok yakoyi z yavilas kniga Zhitti odniyeyi zhinki Obrani storinki shodennika vidana 1958 roku Povnistyu opublikovanij shodennik buv lishe u 2000 roci opracovanij Irinoyu Lukshich Pismennicya pristrasno lyubila prirodu z velikim zadovolennyam vidviduvala gori Bula pionerkoyu alpinistskogo ruhu v Horvatiyi i yiyi vvazhayut pershoyu alpinistkoyu ciyeyi krayini 19 kvitnya 1836 roku vona pidnyalasya na vershinu Martinshak poblizu Karlovaca A 13 veresnya 1843 vona stala pershoyu zhinkoyu sho pidnyalasya na goru Okich z krutoyi pivdennoyi storoni Togo chasu ce bulo velikim dosyagnennyam oskilki ne isnuvalo niyakogo alpinistskogo sporyadzhennya Dragojla pidijmalasya po skelyam bosonizh Yiyi shlyah nini nosit nazvu Dragojlina stezhka Kozhen rik organizovuyetsya pishij pohid yakij povtoryuye shlyah pismennici Ostanni chotirnadcyat rokiv provela v bidnosti ale nevpinno pracyuvala Pomerla Dragojla Yarnevich 12 bereznya 1875 roku Yiyi pohovali 14 bereznya na katolickomu cvintari Dubovac u Karlovaci Tvori Domorodne poviesti zbirka opovidan Karlovac 1843 Dva benketi roman 1864 Zhitti odniyeyi zhinki Obrani storinki shodennika Zagreb 1958 Shodennik Karlovac 2000 Cikavi faktiNa litografiyi Choloviki illirijskoyi epohi Dragojla Yarnevich ta grafinya Sidoniya Rubido ye yedinimi zobrazhenimi zhinkami Vshanuvannya pam yatiIm ya Dragojli Yarnevich nosit pochatkova shkola v Karlovaci yaka znahoditsya za adresoyu vul Styepana Radicha 31 PrimitkiStattya Ani Galant Dragojla Yarnevich z primusovoyi privatnosti u sferu gromadskosti vid 4 sichnya 2016 1 29 bereznya 2017 u Wayback Machine hor Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Francisca de Haan Krassimira Daskalova Anna Loutfi A Biographical Dictionary of Women s Movements and Feminisms Central Eastern and South Eastern Europe 19th and 20th Centuries Central European University Press Budapest New York 2006 698 stor ISBN 978 963 7326 39 4 stor 185 188 2 29 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Radyanska istorichna enciklopediya Illirijski provinciyi 3 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros Portal Karlovacu Dragojla Yarnevich 4 29 bereznya 2017 u Wayback Machine hor Serednoyi shkoli dlya divchat v toj chas ne isnuvalo 5 29 bereznya 2017 u Wayback Machine hor Horvatskij biografichnij slovnik Dragajla Yarnevich 6 29 bereznya 2017 u Wayback Machine hor Yanko Drashkovich Vidobrazhennya idej vidrodzhennya u Shodenniku Dragajli Yarnevich pislya 1848 roku 7 29 bereznya 2017 u Wayback Machine hor Z alpinistskoyi minuvshini Ilirijka Dragojla Yarnevich sered pershih alpinistiv svitu 8 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine hor Zhurnal Horvatskij alpinist za traven 2013 roku 9 29 bereznya 2017 u Wayback Machine hor Dragojla Yarnevich u gorah 10 30 chervnya 2017 u Wayback Machine hor Stattya Zeliki Igrec Dragojla Yarnevich z fotokartkami 11 29 bereznya 2017 u Wayback Machine hor Oficijnij sajt shkoli 12 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine hor LiteraturaBock Gisela Frauen in der europaischen Geschichte Vom Mittelalter bis zur Gegenwart Munchen 2000 Detoni Dujmic Dunja Predgovor u Dunja Detoni Dujmic ur Dragojla Jarnevic Izabrana djela Zagreb 2003 stor 9 26 Sicel Miroslav Hrvatska knjizevnost 19 i 20 stoljeca Zagreb 1997 Zecevic Divna Dragojla Jarnevic Zagreb 1985 Zivancevic Milorad Povijest hrvatske knjizevnosti Ilirizam knj 4 Zagreb 1975 PosilannyaTayemne zhittya pershoyi ledi illirizmu hor Zhinki v literaturnij gromadskosti Vidrodzhennya 11 chervnya 2017 u Wayback Machine bolg Dvisti rokiv vid narodzhennya Dragojli Yarnevich 2 veresnya 2014 u Wayback Machine hor Yanko Drashkovich Vidobrazhennya idej vidrodzhennya u Shodenniku Dragojli Yarnevich pislya 1848 roku 29 bereznya 2017 u Wayback Machine hor Hrvojka Bozhich Dvisti rokiv pislya Dragojli Yarnevich u rubrici Yuvilej nedostupne posilannya z lipnya 2019 hor Horvatska enciklopediya Dragojla Yarnevich 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine hor Ivana Zhivanchevich Sekerus Yevropejskij romantizm i Dragojla Yarnevich angl Portret Dragojli Yarnevich

Дата публікації:
Топ