Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Черепаха Штейнеґера | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Черепаха Штейнеґера | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Trachemys stejnegeri Schmidt, 1928 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Redamia olivacea Pseudemys stejnegeri | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Черепаха Штейнеґера (Trachemys stejnegeri) — вид черепах з роду Червоновухі черепахи родини Прісноводні черепахи. Має 3 підвиди. Отримала назву на честь норвезько-американського зоолога Леонарда Штейнеґера. Інша назва «пуерториканська червоновуха черепаха».
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 24—27,3 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова невелика. Карапакс широкий, плаский, з невеликим кілем посередині. Пластрон доволі плаский.
На сіро—оливкових голові, шиї і лапах є білі поздовжні смуги. Карапакс чорно—коричневого кольору з вузькою жовтою облямівкою по краю. Пластрон повністю жовтий, або з темним малюнком. На крайових щитках можуть бути блідо—оливкові окружності.
Підвиди розрізняють за карапаксом та забарвленням. У trachemys stejnegeri stejnegeri- карапакс подовжений, помірно куполоподібний. Шкіра коричнева або коричнево—оливкова, частково плямиста. Візерунок на пластроні займає більшу частину поверхні щитків. У trachemys stejnegeri vicina шкіра сірувато—оливкова. Візерунок на пластроні розташовується тільки уздовж швів. Іноді є «оченята» на щитках. У trachemys stejnegeri malonei карапакс овальний, еліпсоподібний, високий й куполоподібний. Шкіра сіра або маслинова. Пластрон чисто—жовтий або з темним візерунком уздовж швів, іноді присутні темні плями на горлових щитках.
Спосіб життя
Полюбляє прісні і солонуваті водойми, іноді перебуває у тимчасових дощових калюжах. Живиться рибою, молюсками, ракоподібними, комахами.
Розмноження
Під час залицянь самець пливе перед самицею і лоскоче її підборіддя довгими кігтями. Успіх парування залежить від кількості опадів у даному році. Спаровуються в період з квітня по липень. Гніздо — замаскована округла ямка глибиною в центрі 63—77 мм і близько 10 см у діаметрі. Самиця відкладає 10—14 білих подовжених яєць з м'якою шкаралупою розміром 38—48x22—31 мм. Інкубаційний період триває 57—79 днів. Черепашенята з'являються у серпні і відразу ж рухаються до води. Вони мають довжину 31—35 мм і яскравіше забарвлені, ніж дорослі особини. За сезон буває до 3 кладок.
Розповсюдження
Мешкає о. Великий Інагуа (Багамські острови), о. Нью-Провіденс, о. Гаїті, Пуерто-Рико.
Підвиди
- Trachemys stejnegeri stejnegeri
- Trachemys stejnegeri malonei
- Trachemys stejnegeri vicina
Джерела
- Powell, R. & Henderson, R.W. 2003. A second set of addenda to the checklist of West Indian Amphibians ad Reptiles. Herpetological Review 34 (4): 341–345
- Wermuth, H., and R. Mertens. 1961. Schildkröten, Krokodile, Brückenechsen. Gustav Fischer Verlag, Jena. 422 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherepaha Shtejnegera Cherepaha Shtejnegera Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahovi Testudines Pidryad Prihovanoshijni cherepahi Cryptodira Rodina Prisnovodni cherepahi Rid Chervonovuhi cherepahi Vid Cherepaha Shtejnegera Binomialna nazva Trachemys stejnegeri Schmidt 1928 Sinonimi Redamia olivacea Pseudemys stejnegeri Posilannya Vikishovishe Trachemys stejnegeri Vikividi Trachemys stejnegeri EOL 790438 ITIS 551769 MSOP 22026 NCBI 365626 Fossilworks 121576 Cherepaha Shtejnegera Trachemys stejnegeri vid cherepah z rodu Chervonovuhi cherepahi rodini Prisnovodni cherepahi Maye 3 pidvidi Otrimala nazvu na chest norvezko amerikanskogo zoologa Leonarda Shtejnegera Insha nazva puertorikanska chervonovuha cherepaha OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 24 27 3 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilshi za samciv Golova nevelika Karapaks shirokij plaskij z nevelikim kilem poseredini Plastron dovoli plaskij Na siro olivkovih golovi shiyi i lapah ye bili pozdovzhni smugi Karapaks chorno korichnevogo koloru z vuzkoyu zhovtoyu oblyamivkoyu po krayu Plastron povnistyu zhovtij abo z temnim malyunkom Na krajovih shitkah mozhut buti blido olivkovi okruzhnosti Pidvidi rozriznyayut za karapaksom ta zabarvlennyam U trachemys stejnegeri stejnegeri karapaks podovzhenij pomirno kupolopodibnij Shkira korichneva abo korichnevo olivkova chastkovo plyamista Vizerunok na plastroni zajmaye bilshu chastinu poverhni shitkiv U trachemys stejnegeri vicina shkira siruvato olivkova Vizerunok na plastroni roztashovuyetsya tilki uzdovzh shviv Inodi ye ochenyata na shitkah U trachemys stejnegeri malonei karapaks ovalnij elipsopodibnij visokij j kupolopodibnij Shkira sira abo maslinova Plastron chisto zhovtij abo z temnim vizerunkom uzdovzh shviv inodi prisutni temni plyami na gorlovih shitkah Sposib zhittyaPolyublyaye prisni i solonuvati vodojmi inodi perebuvaye u timchasovih doshovih kalyuzhah Zhivitsya riboyu molyuskami rakopodibnimi komahami RozmnozhennyaPid chas zalicyan samec plive pered samiceyu i loskoche yiyi pidboriddya dovgimi kigtyami Uspih paruvannya zalezhit vid kilkosti opadiv u danomu roci Sparovuyutsya v period z kvitnya po lipen Gnizdo zamaskovana okrugla yamka glibinoyu v centri 63 77 mm i blizko 10 sm u diametri Samicya vidkladaye 10 14 bilih podovzhenih yayec z m yakoyu shkaralupoyu rozmirom 38 48x22 31 mm Inkubacijnij period trivaye 57 79 dniv Cherepashenyata z yavlyayutsya u serpni i vidrazu zh ruhayutsya do vodi Voni mayut dovzhinu 31 35 mm i yaskravishe zabarvleni nizh dorosli osobini Za sezon buvaye do 3 kladok RozpovsyudzhennyaMeshkaye o Velikij Inagua Bagamski ostrovi o Nyu Providens o Gayiti Puerto Riko PidvidiTrachemys stejnegeri stejnegeri Trachemys stejnegeri malonei Trachemys stejnegeri vicinaDzherelaPowell R amp Henderson R W 2003 A second set of addenda to the checklist of West Indian Amphibians ad Reptiles Herpetological Review 34 4 341 345 Wermuth H and R Mertens 1961 Schildkroten Krokodile Bruckenechsen Gustav Fischer Verlag Jena 422 pp