20-та зенітна дивізія (Третій Рейх) (нім. 20. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.
20-та зенітна дивізія (Третій Рейх) 20. FlaK-Division | |
---|---|
Німецька обслуга 88-мм зенітної гармати (FlaK 18/36/37/41) на вогневій позиції веде вогонь про противнику. Північна Африка. Квітень 1943 | |
На службі | 13 листопада 1942 — 8 травня 1945 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Вермахт |
Вид | Люфтваффе |
Роль | Війська протиповітряної оборони |
Чисельність | зенітна дивізія |
У складі | Див. Командування |
Гарнізон/Штаб | Лейпциг |
Війни/битви | Друга світова війна |
Командування | |
Визначні командувачі | Георг Нойффер Отто Зідов |
Історія з'єднання
Штаб 20-ї зенітної дивізії був сформований у Лейпцигу в листопаді 1942 року під командуванням генерал-майора Георга Нойффера і після завершення формування був перекинутий до Північної Африки, де узяв на себе командування німецькими силами протиповітряної оборони, дислокованими в зоні відповідальності 5-ї танкової армії в Тунісі, як друге дивізійне командування (поряд з 19-ю зенітною дивізією). Після виведення військ вермахту та італійських частин, і ході протистояння, яке наближалося до свого апогею з утворенням Туніського плацдарму, 20-та зенітна дивізія отримала завдання захищати північну частину плацдарму, у той час як 19-та зенітна дивізія відповідала за оборону південної частини Туніського плацдарму. Як і у випадку з рештою зенітних дивізій Люфтваффе, організація 20-ї зенітної дивізії зазнавала постійних змін. Станом на 4 березня 1943 року вона мала наступну структуру:
- 78-й зенітний полк «Сус»
- 372-й важкий зенітний полк «Туніс»
- 503-й зенітний дивізіон «Бізерта»
На останньому етапі напередодні капітуляції групи армій «Африка» батареї 20-ї зенітної дивізії зуміли підбити 37 ворожих танків у наземному бою 10 березня 1943 року. Після капітуляції у травні 1943 року командний склад дивізії разом з командиром Нойффером і силами, що залишилися в його розпорядженні, потрапили в полон до союзників.
Лише через чотири місяці, 1 жовтня 1943 року, був сформований новий штаб 20-ї зенітної дивізії зі штабу бригади управління зенітної артилерії Командування Люфтваффе «Південний Схід». Командиром дивізії був призначений полковник Отто Зідов, який командував дивізією до 14 листопада 1944 року. Дивізія перебрала на себе командування протиповітряними силами в Югославії та Албанії. Станом на 1 лютого 1944 року дивізія мала наступну структуру:
- 38-й зенітний полк (Східна Югославія)
- 40-й зенітний полк (Західна Югославія і Албанія)
- 37-й зенітний полк (повітряний простір від Бору до Скоп'є з вересня 1944 року).
В результаті важких німецьких оборонних боїв з Червоною армією, чиї формування восени 1944 року дійшли і до югославського театру воєнних дій, 37-й зенітний полк був розгромлений, а 38-й зенітний полк був майже повністю знищений у районі Белграда. Однак його залишкам вдалося втекти до Угорщини. 15 листопада 1944 року новим командиром 20-ї зенітної дивізії став оберст Йоганн-Вільгельм Дерінг-Мантойффель.
Станом на 18 лютого 1945 року 20-та зенітна дивізія мала у своєму розпорядженні лише незначну бойову силу у складі семи зенітних дивізіонів з 15 важкими і 15 середніми та легкими зенітними батареями. Згодом дивізія під командуванням нового командира оберста Ернста Шлюхтмана була змушена відступити під ударами радянських військ аж до Штирії. Командним пунктом дивізії спочатку був Санкт-Рупрехт до 26 квітня 1945 року, а потім — Брюк, де залишався до кінця війни. В результаті швидкого посилення за рахунок інших частин ППО, за кілька днів до кінця війни 20-та зенітна дивізія вже мала 52 важкі і 13 середніх і легких зенітних батарей. Подальші подробиці щодо їхньої капітуляції невідомі.
Райони бойових дій
- Північна Африка (листопад 1942 — травень 1943);
- Югославія, Албанія (жовтень 1943 — листопад 1944);
- Угорщина/Австрія (листопад 1944 — травень 1945).
Командування
Командири
- 1-ше формування
- 2-ге формування
- генерал-майор Отто Зідов (1 жовтня 1943 — жовтень 1944)
- оберст, доктор Герман Гудгарт (нім. Hermann Rudhart) (жовтень 1944)
- оберст Йоганн-Вільгельм Дерінг-Мантойффель (15 листопада 1944 — 19 січня 1945)
- генерал-майор Теодор Герберт (19 січня — 22 березня 1945)
- оберст Ернст Шлюхтман (нім. Ernst Schluchtmann) (22 березня — 8 травня 1945)
Підпорядкованість
Час | Корпус | Командування/Флот | Штаб | |
---|---|---|---|---|
1942 | ||||
листопад | — | 2-й повітряний флот | Північна Африка | |
1943 | ||||
1 січня | — | 2-й повітряний флот | Північна Африка | |
1 жовтня | — | Югославія | ||
1944 | ||||
1 січня | — | Югославія | ||
1 лютого | XXX польове авіаційне командування | Югославія | ||
1 липня | Командувач сил Люфтваффе в Греції | Югославія | ||
1 вересня | Генерал зенітних військ Командування Люфтваффе «Південний Схід» | Югославія | ||
1 жовтня | V корпус ППО | 4-й повітряний флот | Югославія/Штирія | |
1945 | ||||
1 січня | V корпус ППО | 4-й повітряний флот | Штирія |
Склад
1 березня 1943 | 1 січня 1944 |
---|---|
78-й зенітний полк «Сус» | 37-й зенітний моторизований полк |
372-й важкий зенітний полк «Туніс» | 38-й зенітний моторизований полк |
503-й зенітний дивізіон «Бізерта» | 40-й зенітний моторизований полк |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- 20. Flak-Division.
Посилання
- 20. Flak-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
- 20. Flak-Division. на ww2.dk. (англ.)
- German 20th Flak Division January 1943
Література
- Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, , S. 57, 58.(нім.)
- Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
20 ta zenitna diviziya Tretij Rejh nim 20 FlaK Division zenitna diviziya Vermahtu sho diyala protyagom Drugoyi svitovoyi vijni u skladi Povitryanih sil Tretogo Rejhu 20 ta zenitna diviziya Tretij Rejh 20 FlaK DivisionNimecka obsluga 88 mm zenitnoyi garmati FlaK 18 36 37 41 na vognevij poziciyi vede vogon pro protivniku Pivnichna Afrika Kviten 1943Na sluzhbi13 listopada 1942 8 travnya 1945Krayina Tretij RejhNalezhnist VermahtVid LyuftvaffeRolVijska protipovitryanoyi oboroniChiselnistzenitna diviziyaU skladiDiv KomanduvannyaGarnizon ShtabLejpcigVijni bitviDruga svitova vijna Afrikanskij TVD Pivnichnoafrikanska kampaniya Tuniska kampaniya Yugoslavskij front Belgradska operaciyaKomanduvannyaViznachni komanduvachiGeorg Nojffer Otto ZidovIstoriya z yednannyaShtab 20 yi zenitnoyi diviziyi buv sformovanij u Lejpcigu v listopadi 1942 roku pid komanduvannyam general majora Georga Nojffera i pislya zavershennya formuvannya buv perekinutij do Pivnichnoyi Afriki de uzyav na sebe komanduvannya nimeckimi silami protipovitryanoyi oboroni dislokovanimi v zoni vidpovidalnosti 5 yi tankovoyi armiyi v Tunisi yak druge divizijne komanduvannya poryad z 19 yu zenitnoyu diviziyeyu Pislya vivedennya vijsk vermahtu ta italijskih chastin i hodi protistoyannya yake nablizhalosya do svogo apogeyu z utvorennyam Tuniskogo placdarmu 20 ta zenitna diviziya otrimala zavdannya zahishati pivnichnu chastinu placdarmu u toj chas yak 19 ta zenitna diviziya vidpovidala za oboronu pivdennoyi chastini Tuniskogo placdarmu Yak i u vipadku z reshtoyu zenitnih divizij Lyuftvaffe organizaciya 20 yi zenitnoyi diviziyi zaznavala postijnih zmin Stanom na 4 bereznya 1943 roku vona mala nastupnu strukturu 78 j zenitnij polk Sus 372 j vazhkij zenitnij polk Tunis 503 j zenitnij divizion Bizerta Na ostannomu etapi naperedodni kapitulyaciyi grupi armij Afrika batareyi 20 yi zenitnoyi diviziyi zumili pidbiti 37 vorozhih tankiv u nazemnomu boyu 10 bereznya 1943 roku Pislya kapitulyaciyi u travni 1943 roku komandnij sklad diviziyi razom z komandirom Nojfferom i silami sho zalishilisya v jogo rozporyadzhenni potrapili v polon do soyuznikiv Lishe cherez chotiri misyaci 1 zhovtnya 1943 roku buv sformovanij novij shtab 20 yi zenitnoyi diviziyi zi shtabu brigadi upravlinnya zenitnoyi artileriyi Komanduvannya Lyuftvaffe Pivdennij Shid Komandirom diviziyi buv priznachenij polkovnik Otto Zidov yakij komanduvav diviziyeyu do 14 listopada 1944 roku Diviziya perebrala na sebe komanduvannya protipovitryanimi silami v Yugoslaviyi ta Albaniyi Stanom na 1 lyutogo 1944 roku diviziya mala nastupnu strukturu 38 j zenitnij polk Shidna Yugoslaviya 40 j zenitnij polk Zahidna Yugoslaviya i Albaniya 37 j zenitnij polk povitryanij prostir vid Boru do Skop ye z veresnya 1944 roku V rezultati vazhkih nimeckih oboronnih boyiv z Chervonoyu armiyeyu chiyi formuvannya voseni 1944 roku dijshli i do yugoslavskogo teatru voyennih dij 37 j zenitnij polk buv rozgromlenij a 38 j zenitnij polk buv majzhe povnistyu znishenij u rajoni Belgrada Odnak jogo zalishkam vdalosya vtekti do Ugorshini 15 listopada 1944 roku novim komandirom 20 yi zenitnoyi diviziyi stav oberst Jogann Vilgelm Dering Mantojffel Stanom na 18 lyutogo 1945 roku 20 ta zenitna diviziya mala u svoyemu rozporyadzhenni lishe neznachnu bojovu silu u skladi semi zenitnih divizioniv z 15 vazhkimi i 15 serednimi ta legkimi zenitnimi batareyami Zgodom diviziya pid komanduvannyam novogo komandira obersta Ernsta Shlyuhtmana bula zmushena vidstupiti pid udarami radyanskih vijsk azh do Shtiriyi Komandnim punktom diviziyi spochatku buv Sankt Rupreht do 26 kvitnya 1945 roku a potim Bryuk de zalishavsya do kincya vijni V rezultati shvidkogo posilennya za rahunok inshih chastin PPO za kilka dniv do kincya vijni 20 ta zenitna diviziya vzhe mala 52 vazhki i 13 serednih i legkih zenitnih batarej Podalshi podrobici shodo yihnoyi kapitulyaciyi nevidomi Rajoni bojovih dijPivnichna Afrika listopad 1942 traven 1943 Yugoslaviya Albaniya zhovten 1943 listopad 1944 Ugorshina Avstriya listopad 1944 traven 1945 KomanduvannyaKomandiri 1 she formuvannya general major Georg Nojffer 13 listopada 1942 10 travnya 1943 2 ge formuvannya general major Otto Zidov 1 zhovtnya 1943 zhovten 1944 oberst doktor German Gudgart nim Hermann Rudhart zhovten 1944 oberst Jogann Vilgelm Dering Mantojffel 15 listopada 1944 19 sichnya 1945 general major Teodor Gerbert 19 sichnya 22 bereznya 1945 oberst Ernst Shlyuhtman nim Ernst Schluchtmann 22 bereznya 8 travnya 1945 Pidporyadkovanist Chas Korpus Komanduvannya Flot Shtab 1942 listopad 2 j povitryanij flot Pivnichna Afrika 1943 1 sichnya 2 j povitryanij flot Pivnichna Afrika 1 zhovtnya Yugoslaviya 1944 1 sichnya Yugoslaviya 1 lyutogo XXX polove aviacijne komanduvannya Yugoslaviya 1 lipnya Komanduvach sil Lyuftvaffe v Greciyi Yugoslaviya 1 veresnya General zenitnih vijsk Komanduvannya Lyuftvaffe Pivdennij Shid Yugoslaviya 1 zhovtnya V korpus PPO 4 j povitryanij flot Yugoslaviya Shtiriya 1945 1 sichnya V korpus PPO 4 j povitryanij flot Shtiriya Sklad 1 bereznya 1943 1 sichnya 1944 78 j zenitnij polk Sus 37 j zenitnij motorizovanij polk 372 j vazhkij zenitnij polk Tunis 38 j zenitnij motorizovanij polk 503 j zenitnij divizion Bizerta 40 j zenitnij motorizovanij polkDiv takozhBitva za El Agejlu Zenitna brigada Zagorodzhuvalnij aerostat Radiotehnichni vijska 93 tya diviziya protipovitryanoyi oboroni RF PrimitkiVinoski Dzherela 20 Flak Division Posilannya20 Flak Division na lexikon der wehrmacht de nim 20 Flak Division na ww2 dk angl German 20th Flak Division January 1943LiteraturaKarl Heinz Hummel Die deutsche Flakartillerie 1935 1945 Ihre Grossverbande und Regimenter VDM Zweibrucken 2010 ISBN 978 3 86619 048 1 S 57 58 nim Horst Adalbert Koch Heinz Schindler Georg Tessin FLAK Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer Podzun Verlag 2 Auflage Bad Nauheim 1965 S 449