Пінон міндорський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ducula mindorensis (, 1896) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Пі́нон міндорський (Ducula mindorensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін.
Опис
Довжина птаха становить 42-50 см, довжина крил становить 24 см, довжина хвоста 15-17 см. Лоб, обличчя і горло рожевувато-сірі, решта голови, горло і нижня частина тіла сизі, живіт і гузка темно-сизі. Задня частина шиї і спина бронзово-червоні, нижня частина спини, надхвістя і крила зелені. Внутрішня частина крил бронзово-червона, махові пера і хвіст чорнувато-зелені, на хвості сіра смуга. Райдужки жовті, дзьоб чорний, лапи рожевувато-червоні.
Поширення і екологія
Міндорські пінони є ендеміками острова Міндоро Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 700 до 1830 м над рівнем моря. Живляться плодами.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників. популяція міндорських пінонів становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання.
Примітки
- BirdLife International (2016). Ducula mindorensis.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 травня 2022.
- MacGregor, Richard Crittenden. (1909). A manual of Philippine birds. Bureau of Printing. с. 49. OCLC 716081366.
- Gibbs, David, 1958- (2001). Pigeons and doves : a guide to the pigeons and doves of the world. Cox, John, 1967-, Barnes, Eustace. New Haven: Yale University Press. с. 529–530. ISBN . OCLC 45809450.
- Kennedy, Robert S. (2000). A guide to the birds of the Philippines. Oxford University Press. с. 143. ISBN . OCLC 43936896.
- MRIKA, Hiroyuki; SISON, Rogelio V. (1987). Birds of the Highlands of Mt. Halcon, Mindoro, Philippines. Japanese Journal of Ornithology. 35 (4): 109—124. doi:10.3838/jjo.35.109. ISSN 0913-400X.
- Dutson, Guy C. L.; Evans, Tom D.; Brooks, Thomas M.; Asane, Desiderio C.; Timmins, Robert J.; Toledo, Angela (1992). Conservation status of birds on Mindoro, Philippines. Bird Conservation International. 2 (4): 303—325. doi:10.1017/s0959270900002513. ISSN 0959-2709.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pinon mindorskij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Pinon Ducula Vid Pinon mindorskij Binomialna nazva Ducula mindorensis 1896 Posilannya Vikishovishe Ducula mindorensis Vikividi Ducula mindorensis ITIS 177378 MSOP 22691622 NCBI 2953386 Pi non mindorskij Ducula mindorensis vid golubopodibnih ptahiv rodini golubovih Columbidae Endemik Filippin OpisMindorski pinoni Dovzhina ptaha stanovit 42 50 sm dovzhina kril stanovit 24 sm dovzhina hvosta 15 17 sm Lob oblichchya i gorlo rozhevuvato siri reshta golovi gorlo i nizhnya chastina tila sizi zhivit i guzka temno sizi Zadnya chastina shiyi i spina bronzovo chervoni nizhnya chastina spini nadhvistya i krila zeleni Vnutrishnya chastina kril bronzovo chervona mahovi pera i hvist chornuvato zeleni na hvosti sira smuga Rajduzhki zhovti dzob chornij lapi rozhevuvato chervoni Poshirennya i ekologiyaMindorski pinoni ye endemikami ostrova Mindoro Voni zhivut u vologih girskih i rivninnih tropichnih lisah Zustrichayutsya poodinci abo parami na visoti vid 700 do 1830 m nad rivnem morya Zhivlyatsya plodami ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya mindorskih pinoniv stanovit vid 1000 do 2500 ptahiv Yim zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha i polyuvannya PrimitkiBirdLife International 2016 Ducula mindorensis Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Pigeons IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 09 travnya 2022 MacGregor Richard Crittenden 1909 A manual of Philippine birds Bureau of Printing s 49 OCLC 716081366 Gibbs David 1958 2001 Pigeons and doves a guide to the pigeons and doves of the world Cox John 1967 Barnes Eustace New Haven Yale University Press s 529 530 ISBN 0300078862 OCLC 45809450 Kennedy Robert S 2000 A guide to the birds of the Philippines Oxford University Press s 143 ISBN 0198546696 OCLC 43936896 MRIKA Hiroyuki SISON Rogelio V 1987 Birds of the Highlands of Mt Halcon Mindoro Philippines Japanese Journal of Ornithology 35 4 109 124 doi 10 3838 jjo 35 109 ISSN 0913 400X Dutson Guy C L Evans Tom D Brooks Thomas M Asane Desiderio C Timmins Robert J Toledo Angela 1992 Conservation status of birds on Mindoro Philippines Bird Conservation International 2 4 303 325 doi 10 1017 s0959270900002513 ISSN 0959 2709 DzherelaGerhard Rosler Die Wildtauben der Erde Freileben Haltung und Zucht Verlag M amp H Schaper Alfeld Hannover 1996 David Gibbs Eustace Barnes John Cox Pigeons and Doves A Guide to the Pigeons and Doves of the World Pica Press Sussex 2001 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi