Коваль Василь Петрович (біл. Васіль Пятровіч Каваль, 17 серпня 1907 с.Сава, Могильовська губернія — 30 жовтня 1937, Мінськ, БССР) — білоруський письменник.
Коваль Василь Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Васіль Пятровіч Каваль | ||||
Народився | 17 серпня 1907 с.Сава Могильовської губернії | |||
Помер | 29 жовтня 1937 (30 років) Мінськ , БССР | |||
Країна | Російська імперія Білоруська РСР СРСР | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | d | |||
Мова творів | білоруська | |||
Роки активності | 1925-1937 | |||
Членство | Союз письменників Білорусі і Маладняк (літературне об'єднання, Білорусь) | |||
| ||||
Василь Коваль у Вікісховищі | ||||
Був розстріляний 1937 року, у віці 30 років. Реабілітований у 1957 році.
Біографія
Народився у селянській родині. Навчався у місцевій сільській школі, а після — у Шишевському II ступені та у Горецькій.[]
З весни до осені 1925 року навчався на загальноосвітніх курсах при Білоруській сільськогосподарській академії у Гірках.
У Гірках у 1926 році Коваль познайомився з письменником та вченим Максимом Горецьким, який у книзі «Маладняк за п'ять років» присвятив його творчості кілька сторінок. М. Горецький свідчив, що «... ходив Василь Коваль, ще у селянській свитці на збори білоруського літературного гуртка в академії та на збори тутешніх молодняківців». Живучи з грудня 1925 року у рідному селі, В. Коваль займався сільськогосподарською працею, якийсь час працював у сільському виконкомі.
У цей час він вступив до комсомолу і Совський осередок комсомолу обрав його секретарем. У липні 1926 року Василь вирішує продовжити освіту на літературно-лінгвістичному відділенні педфаку БДУ. У перший період навчання у БДУ В. Коваль активно займався літературною роботою. У 1927 році його твори можна було зустріти в журналах «Плам'я», «Маладняк», газетах «Звязда», «Радянська Білорусь», «Червона зміна» та «Червоний сейбiт». Вийшла й перша книга письменника «Як вясну гукалi».
Навесні та влітку 1927 року він працював секретарем редакції «Маладняк». Восени 1928 року В. Коваль знову почав займатися в університеті, але залишив його у 1929 році «за власним бажанням». У 1928 році обраний членом Центрального Бюро об'єднання "Маладняк" та введений до редакційної групи журналу «Маладняк», де залишився після утворення БелАПП.
1931 року В. Коваль потрапив на службу до Червоної армії. Спочатку він служив командиром взводу 4-го стрілецького полку у м. Полоцьку. Активно співпрацював із газетою «Червоноармійська правда». Редактор газети А. Г. Самохвалов домігся переведення В.Коваля на постійну роботу до редакції газети, яка перебувала у Смоленську. Проте служба в армії закінчилася невдало. Письменник «... був виключений з лав комсомолу і демобілізований як класово-чужий елемент за зв'язок із батьком, який у цей час був виключений із колгоспу «за участь у розвалі колгоспу». На початку весни 1933 року В. Коваль знову жив у Мінську та займався літературною працею.
У ніч проти 2 листопада 1936 року, Василь Коваль був заарештований.
Був страчений у «Ніч розстріляних поетів» 29 жовтня 1937.
Творчість
- Як вясну гукалі: Апавяданні. — Мн.: 1927.
- На загонах: Апавяданні. — Мн.: 1928.
- Крыніца: Апавяданні. — Мн.: 1929.
- Выбр. тв. — Мн.: 1932.
- Санька-сігналіст: Апoвесць. — Мн.: 1936.
- Выбранае: Аповесці і апавяданні. — Мн.: 1959.Следапыты:
Родина
Рідна сестра письменника, Марія Петрівна (1913 р. н.) згадувала: «Наша мати – Уляна Пименівна родом із села Холми Горецького району. Народила вона трьох дітей. Брат Фаддей (1911 р. н.) працював учителем у селі Шарипи та Мосалики Горецького району. Під час німецько-радянської війни 1941-1945 пішов у партизани. Потім був призваний до Червоної Армії. 25 квітня 1945 року помер від ран і похований неподалік міста Пілау»
Батько — Петро Климентович родом із села Сова. 1931 року був заарештований вперше і засуджений на 5 років позбавлення волі за «шкідництво», «розвал колгоспного ладу», а в листопаді 1937 року був розстріляний в Орші та реабілітований у 1989 році.
Див. також
Література
- Каваль Васіль Пятровіч // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі: У 5 т. Т. 2. — Мн., 1985. — С. 604.
- Беларускія пісьменнікі: 1917—1990 / Уклад. А. Гардзіцкі. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994.
- Каваль Васіль Пятровіч // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 7. — Мн., 1998. — С. 396—397.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koval Vasil Petrovich bil Vasil Pyatrovich Kaval 17 serpnya 1907 19070817 s Sava Mogilovska guberniya 30 zhovtnya 1937 Minsk BSSR biloruskij pismennik Koval Vasil PetrovichVasil Pyatrovich KavalNarodivsya17 serpnya 1907 1907 08 17 s Sava Mogilovskoyi guberniyiPomer29 zhovtnya 1937 1937 10 29 30 rokiv Minsk BSSRKrayina Rosijska imperiya Biloruska RSR SRSRDiyalnistpoetAlma materdMova tvorivbiloruskaRoki aktivnosti1925 1937ChlenstvoSoyuz pismennikiv Bilorusi i Maladnyak literaturne ob yednannya Bilorus Vasil Koval u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Koval Vasil Buv rozstrilyanij 1937 roku u vici 30 rokiv Reabilitovanij u 1957 roci BiografiyaNarodivsya u selyanskij rodini Navchavsya u miscevij silskij shkoli a pislya u Shishevskomu II stupeni ta u Goreckij proyasniti Z vesni do oseni 1925 roku navchavsya na zagalnoosvitnih kursah pri Biloruskij silskogospodarskij akademiyi u Girkah U Girkah u 1926 roci Koval poznajomivsya z pismennikom ta vchenim Maksimom Goreckim yakij u knizi Maladnyak za p yat rokiv prisvyativ jogo tvorchosti kilka storinok M Goreckij svidchiv sho hodiv Vasil Koval she u selyanskij svitci na zbori biloruskogo literaturnogo gurtka v akademiyi ta na zbori tuteshnih molodnyakivciv Zhivuchi z grudnya 1925 roku u ridnomu seli V Koval zajmavsya silskogospodarskoyu praceyu yakijs chas pracyuvav u silskomu vikonkomi U cej chas vin vstupiv do komsomolu i Sovskij oseredok komsomolu obrav jogo sekretarem U lipni 1926 roku Vasil virishuye prodovzhiti osvitu na literaturno lingvistichnomu viddilenni pedfaku BDU U pershij period navchannya u BDU V Koval aktivno zajmavsya literaturnoyu robotoyu U 1927 roci jogo tvori mozhna bulo zustriti v zhurnalah Plam ya Maladnyak gazetah Zvyazda Radyanska Bilorus Chervona zmina ta Chervonij sejbit Vijshla j persha kniga pismennika Yak vyasnu gukali Navesni ta vlitku 1927 roku vin pracyuvav sekretarem redakciyi Maladnyak Voseni 1928 roku V Koval znovu pochav zajmatisya v universiteti ale zalishiv jogo u 1929 roci za vlasnim bazhannyam U 1928 roci obranij chlenom Centralnogo Byuro ob yednannya Maladnyak ta vvedenij do redakcijnoyi grupi zhurnalu Maladnyak de zalishivsya pislya utvorennya BelAPP 1931 roku V Koval potrapiv na sluzhbu do Chervonoyi armiyi Spochatku vin sluzhiv komandirom vzvodu 4 go strileckogo polku u m Polocku Aktivno spivpracyuvav iz gazetoyu Chervonoarmijska pravda Redaktor gazeti A G Samohvalov domigsya perevedennya V Kovalya na postijnu robotu do redakciyi gazeti yaka perebuvala u Smolensku Prote sluzhba v armiyi zakinchilasya nevdalo Pismennik buv viklyuchenij z lav komsomolu i demobilizovanij yak klasovo chuzhij element za zv yazok iz batkom yakij u cej chas buv viklyuchenij iz kolgospu za uchast u rozvali kolgospu Na pochatku vesni 1933 roku V Koval znovu zhiv u Minsku ta zajmavsya literaturnoyu praceyu U nich proti 2 listopada 1936 roku Vasil Koval buv zaareshtovanij Buv strachenij u Nich rozstrilyanih poetiv 29 zhovtnya 1937 TvorchistYak vyasnu gukali Apavyadanni Mn 1927 Na zagonah Apavyadanni Mn 1928 Krynica Apavyadanni Mn 1929 Vybr tv Mn 1932 Sanka signalist Apovesc Mn 1936 Vybranae Apovesci i apavyadanni Mn 1959 Sledapyty RodinaRidna sestra pismennika Mariya Petrivna 1913 r n zgaduvala Nasha mati Ulyana Pimenivna rodom iz sela Holmi Goreckogo rajonu Narodila vona troh ditej Brat Faddej 1911 r n pracyuvav uchitelem u seli Sharipi ta Mosaliki Goreckogo rajonu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 pishov u partizani Potim buv prizvanij do Chervonoyi Armiyi 25 kvitnya 1945 roku pomer vid ran i pohovanij nepodalik mista Pilau Batko Petro Klimentovich rodom iz sela Sova 1931 roku buv zaareshtovanij vpershe i zasudzhenij na 5 rokiv pozbavlennya voli za shkidnictvo rozval kolgospnogo ladu a v listopadi 1937 roku buv rozstrilyanij v Orshi ta reabilitovanij u 1989 roci Div takozhRusifikaciya Bilorusi Kupala film LiteraturaKaval Vasil Pyatrovich Encyklapedyya litaratury i mastactva Belarusi U 5 t T 2 Mn 1985 S 604 Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Uklad A Gardzicki Mn Mastackaya litaratura 1994 Kaval Vasil Pyatrovich Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 7 Mn 1998 S 396 397