Генерал-комісаріати (нім. Generalkommissariate), генеральні округи (нім. Generalbezirke), іноді також генеральні комісаріати — адміністративні одиниці, на які було поділено райхскомісаріати, утворені гітлерівцями на окупованих у роки Другої світової війни територіях СРСР.
У складі райхскомісаріату «Україна» усього було 6 генерал-комісаріатів:
- «Волинь–Поділля» — з центром у Луцьку, до якого входили Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська (нині Хмельницька) області, а також південні райони Брестської та Пінської області Білорусі (5106 тис. осіб);
- «Житомир» — із центром у Житомирі, до якого включено Житомирську область, північні райони Вінницької, а також південні райони Поліської області Білорусі (3027 тис. осіб);
- «Київ» — із центром у Києві, до складу якого входили Київська та Полтавська область (3224 тис. осіб);
- «Миколаїв» — із центром у Миколаєві — у складі Миколаївської (без західних районів) та Кіровоградської областей (3164 тис. осіб);
- «Дніпропетровськ» — із центром у Дніпрі, що охоплював Дніпропетровську і частину районів Запорізької областей (1384 тис. осіб);
- «Таврія» — з центром у Мелітополі, до якого включено лівобережні райони Миколаївської (нині Херсонської) та Запорізької областей (бл. 1 млн осіб).
Райхскомісаріат Остланд поділявся на такі генеральні округи:
- Білорутенія (нім. Weißruthenien) з центром у Мінську (генеральний комісар Вільгельм Кубе, а після його вбивства — Курт фон Готберг)
- Литва (нім. Litauen) з центром у Каунасі (генеральний комісар Теодор Адріан фон Рентельн)
- Латвія (нім. Lettland) з центром у Ризі (генеральний комісар Отто Генріх Дрекслер)
- Естонія (нім. Estland) з центром у Ревелі (генеральний комісар Карл-Зігмунд Ліцман)
Влада у генерал-комісаріатах спиралася на т. зв. цивільну окупаційну адміністрацію, до якої входили комісари районів (гебітскомісари), міст (штадткомісари), різного роду уповноважені («зондерфюрери»), їхній апарат, спеціалісти-господарники. Головним інструментом окупаційної політики були органи нацистського терору — підрозділи СС (див. Війська СС), поліцейські батальйони, війська охорони тилу, таємна польова поліція, поліція безпеки СД, а також українська допоміжна поліція, білоруська допоміжна поліція, російська допоміжна поліція тощо.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2015. Процитовано 17 січня 2017.
Джерела та література
- Коваль М. В. Генерал-комісаріати [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 73. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
General komisariati nim Generalkommissariate generalni okrugi nim Generalbezirke inodi takozh generalni komisariati administrativni odinici na yaki bulo podileno rajhskomisariati utvoreni gitlerivcyami na okupovanih u roki Drugoyi svitovoyi vijni teritoriyah SRSR U skladi rajhskomisariatu Ukrayina usogo bulo 6 general komisariativ Volin Podillya z centrom u Lucku do yakogo vhodili Rivnenska Volinska Kam yanec Podilska nini Hmelnicka oblasti a takozh pivdenni rajoni Brestskoyi ta Pinskoyi oblasti Bilorusi 5106 tis osib Zhitomir iz centrom u Zhitomiri do yakogo vklyucheno Zhitomirsku oblast pivnichni rajoni Vinnickoyi a takozh pivdenni rajoni Poliskoyi oblasti Bilorusi 3027 tis osib Kiyiv iz centrom u Kiyevi do skladu yakogo vhodili Kiyivska ta Poltavska oblast 3224 tis osib Mikolayiv iz centrom u Mikolayevi u skladi Mikolayivskoyi bez zahidnih rajoniv ta Kirovogradskoyi oblastej 3164 tis osib Dnipropetrovsk iz centrom u Dnipri sho ohoplyuvav Dnipropetrovsku i chastinu rajoniv Zaporizkoyi oblastej 1384 tis osib Tavriya z centrom u Melitopoli do yakogo vklyucheno livoberezhni rajoni Mikolayivskoyi nini Hersonskoyi ta Zaporizkoyi oblastej bl 1 mln osib Rajhskomisariat Ostland podilyavsya na taki generalni okrugi Biloruteniya nim Weissruthenien z centrom u Minsku generalnij komisar Vilgelm Kube a pislya jogo vbivstva Kurt fon Gotberg Litva nim Litauen z centrom u Kaunasi generalnij komisar Teodor Adrian fon Renteln Latviya nim Lettland z centrom u Rizi generalnij komisar Otto Genrih Dreksler Estoniya nim Estland z centrom u Reveli generalnij komisar Karl Zigmund Licman Vlada u general komisariatah spiralasya na t zv civilnu okupacijnu administraciyu do yakoyi vhodili komisari rajoniv gebitskomisari mist shtadtkomisari riznogo rodu upovnovazheni zonderfyureri yihnij aparat specialisti gospodarniki Golovnim instrumentom okupacijnoyi politiki buli organi nacistskogo teroru pidrozdili SS div Vijska SS policejski bataljoni vijska ohoroni tilu tayemna polova policiya policiya bezpeki SD a takozh ukrayinska dopomizhna policiya biloruska dopomizhna policiya rosijska dopomizhna policiya tosho Div takozhGeneralnij komisariat Bilorus Generalnij komisar derzhbezpekiPrimitki Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 17 sichnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 16 chervnya 2015 Procitovano 17 sichnya 2017 Dzherela ta literaturaKoval M V General komisariati 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 73 ISBN 966 00 0405 2