Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Августа Доротея Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Auguste Dorothea von Braunschweig-Wolfenbüttel, 16 грудня 1666 — 11 липня 1751) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з роду Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Антона Ульріха та принцеси Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзької Єлизавети Юліани, дружина єдиного князя Шварцбург-Зондерсгаузен-Арнштадту Антона Гюнтера II.
| Августа Доротея Брауншвейг-Вольфенбюттельська | |
|---|---|
| нім. Auguste Dorothea von Braunschweig-Wolfenbüttel | |
 Портрет Августи Доротеї пензля невідомого майстра, XVIII сторіччя | |
| 1-а княгиня-консорт Шварцбург-Зондерсгаузен-Арнштадту | |
| Початок правління: | 1697 |
| Кінець правління: | 20 грудня 1716 |
| Попередник: | не було |
| Наступник: | не було |
| Дата народження: | 16 грудня 1666 |
| Місце народження: | Вольфенбюттель |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 11 липня 1751 (84 роки) |
| Місце смерті: | замок Аугустенбург, Шварцбург-Зондерсгаузен, Священна Римська імперія |
| Поховання | d |
| Чоловік: | Антон Гюнтер II |
| Діти: | не було |
| Династія: | Вельфи, Шварцбурги |
| Батько: | Антон Ульріх Брауншвейг-Вольфенбюттельський |
| Мати: | Єлизавета Юліана Норбурзька |
Августа Доротея Брауншвейг-Вольфенбюттельська у Вікісховищі | |
Після смерті чоловіка у 1716 році, мешкала у замку Аугустенбург поблизу Арнштадту. Відома колекціонерка, переважно ляльок. Її лялькова колекція «Mon plaisir» від 1931 року експонується в музеї Арнштадтського замку.
Біографія
Народилась 16 грудня 1666 року у Вольфенбюттелі. Була дев'ятою дитиною та третьою донькою в родині принца Брауншвейг-Вольфенбюттельського Антона Ульріха та його дружини Єлизавети Юліани Норбурзької. Мала старших братів Августа Фрідріха та Августа Вільгельма і сестер Єлизавету Елеонору й Анну Софію. Інші діти пішли з життя до її народження. Згодом в сім'ї з'явилося ще четверо дітей, з яких вижили донька Генрієтта Крістіна та син Людвіг Рудольф.
Князівством на той час правив їхній дядько Рудольф Август. У 1685 році він призначив Антона Ульріха своїм співправителем. Августа Доротея до того часу вже вийшла заміж.
У 17 років взяла шлюб із 30-річним графом Шварцбург-Зондерсгаузен-Арнштадту Антоном Гюнтером II. Весілля відбулося 6 серпня 1684 у Вольфенбюттелі. Дітей у них не було.
Резиденцією подружжя став замок в Арнштадті. Антон Гюнтер доклав значних зусиль до його реконструкції, так що у 1701 році будівля була вперше згадана із новою назвою замок Найдек. Граф вважався великим покровителем музики і був затятим колекціонером антикваріату, монет і витворів мистецтва. У 1697 році він отримав титул імперського князя. За його правління Арнштадт перетворився на важливий культурний центр. Між іншим, у 1703—1707 роках органістом місцевої Нової церкви працював Йоганн Себастьян Бах.
Августа Доротея поділяла пристрасть чоловіка до колекціонування. Щороку пара відвідувала лейпцизькі ярмарки, де витрачали значні суми, що спричинило численні борги країни. Княгиня, крім китайської порцеляни, фаянсу та картин, полюбляла також ляльок. Перший її рахунок за «лялькові речі» зареєстрований 1697 року. У 1707 році Августі Доротеї позичав гроші навіть монастир урсулинок у Ерфурті. Сума позики становила 600 рейхсталерів. Антону Гюнтеру неодноразово доводилося брати на себе борги дружини. У 1712 році фінансове становище подружжя призвело до того, що князь був змушений продати свою колекцію монет герцогу Саксен-Гота-Альтенбурзькому Фрідріху II за величезну суму у 100 000 риксдалерів.
У 1699 році князь подарував дружині ділянку землі поблизу Арнштадту, де у 1700—1710 роках був збудований палац задоволень, названий на честь неї Августенбург. У 1715 році Августа Доротея володіла фаянсовою фабрикою, розташованою в будинку поблизу церкви у селищі Оберндорф. У тому ж році вона заснувала нову фабрику Доротеєнталь, що випускала порцеляну та ляльок, і розпустила попереднє підприємство. Виробництво перестало приносити їй прибуток, тому у 1724 році вона здала його в оренду, а пізніше воно було продано.
31 грудня 1715 року княгиня навернулася з лютеранства у католицтво. Невдовзі Антон Гюнтер дозволив дружині та її слугам-католикам проводити католицькі служби в Аугустенбурзі.
Відносини пари були теплими, хоча й не безконфліктними. Вони ласково зверталися одне до одного в листах, але борги Августи Доротеї та її зміна конфесії ускладнили стосунки. Втім, останній час Антона Гюнтера, коли його здоров'я гіршало, дружина завжди була поруч із ним. Князя не стало наприкінці грудня 1716 року. Арнштадтські землі повернулися до Шварцбург-Зондерсгаузену.
Августа Доротея після смерті чоловіка тривалий час сперечалася з його братом Крістіаном Вільгельмом щодо свого спадку. Отримуваних нею грошей не вистачало для покриття боргів. Аугустенбург став її удовиною резиденцією, де княгиня провела решту життя. Оточивши себе священиками та черницями, вона влаштувала у своєму палаці невеликий приватний монастир. Разом з тим, продовжила віддаватись пристрасті до колекціонування. Основна частина її колекції ляльок, що отримала власну назву «Mon plaisir», була зібрана у період 1720-х—1730-х років, з регулярними доповненнями до кінця життя Августи Доротеї у 1751 році.
Ляльки не призначалися для гри, а були створені як репрезентація суспільства у стилі барокового кабінета курйозів. Дотепер збереглася 391 фігурка та близько 2670 окремих предметів інвентарю, розділені на 82 сцени, що дають уявлення як про придворне життя, так і про буденність простих городян, ремісників і селян, про ринкову діяльність, рух екіпажів перед імператорською поштою, монастирське життя тощо.
Померла Августа Доротея 11 липня 1751 року в Августенбурзі, залишивши по собі великі борги. Згідно бажання, була похована в церкві монастиря урсулинок в Ерфурті.
У 1765 році Аугустенбург продали під знесення. Колекція ляльок «Mon plaisir» опинилася в Арнштадтському притулку та спочатку демонструвалася зацікавленим відвідувачам за невелику вхідну плату у складі невеликого кабінету раритетів поряд з іншими предметами мистецтва та цікавинками.
Генеалогія
| Генріх Брауншвейг-Данненберзький | Урсула Саксен-Лауенбурзька | Рудольф Ангальт-Цербстський | Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Ганс II Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзький | Єлизавета Брауншвейг-Грубенгагенська | Рудольф Ангальт-Цербстський | Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Август Молодший | Доротея Ангальт-Цербстська | Фрідріх Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзький | Елеонора Ангальт-Цербстська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Антон Ульріх | Єлизавета Юліана Гольштейн-Норбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Августа Доротея | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Лялькове містечко «Mon plaisir» [1] [ 2022-11-15 у Wayback Machine.] (нім.)
- Історія Анрштадтського музею [2] (нім.)
- Королівське весілля у замку Найдек 450 років тому [3] (нім.)
- Замок Найдек в Арнштадті [4] (нім.)
- Крістіан Бюргер «Лялькова принцеса» [5] (англ.)
- H.E.Müllerott: Bonifatius und die Wiege der Grafen von Käfernburg-Schwarzburg im Mittleren Thüringer Wald... Thüringer Chronik-Verlag, Arnstadt, 1994, , стор. 68
- Брауншвейги [6] (англ.)
Література
- Friedrich Apfelstedt, Börner u. Donhof: Heimathskunde für die Bewohner des Fürstenthums Schwarzburg-Sondershausen. 3. Teil: Geschichte des Fürstlich-Schwarzburgischen Hauses. Eupel, Sondershausen 1856. (Gebundene Ausgabe – Mai 1998)
- Friedrich Apfelstedt: Das Haus Kevernburg-Schwarzburg von seinem Ursprunge bis auf unsere Zeit. .
- Wolfgang Leber: Die Puppenstadt Mon Plaisir. (10. Auflage) Museum der Stadt Arnstadt, Arnstadt 1986, OCLC 75011919.
- Matthias Klein, Carola Müller Die Puppenstadt im Schlossmuseum zu Arnstadt. (mit English summary u. Bildlegenden in Englisch). 3. Auflage Königstein i. Ts. 1999 (= Die Blauen Bücher). .
- Martin Fimpel: Auguste Dorotea, Fürstin von Schwarzburg-Arnstadt, geb. Herzogin zu Braunschweig und Lüneburg (Wolfenbüttel). In: Horst-Rüdiger Jarck, Dieter Lent u. a. (Hrsg.): Braunschweigisches Biographisches Lexikon – 8. bis 18. Jahrhundert. Appelhans Verlag, Braunschweig 2006, , стор. 59–60.
- Cremer, Annette Caroline: Mon Plaisir. Die Puppenstadt der Auguste Dorothea von Schwarzburg (1666–1751). Köln/Weimar/Wien 2015. .
Посилання
- Брауншвейг-Вольфенбюттель (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Августи Доротеї Брауншвейг-Вольфенбюттельської (англ.)
- Генеалогія Антона Гюнтера II (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Avgusta Doroteya Braunshvejg Volfenbyuttelska Avgusta Doroteya Braunshvejg Volfenbyuttelska nim Auguste Dorothea von Braunschweig Wolfenbuttel 16 grudnya 1666 11 lipnya 1751 princesa Braunshvejg Volfenbyuttelska z rodu Velfiv donka gercoga Braunshvejg Lyuneburgu knyazya Braunshvejg Volfenbyuttelyu Antona Ulriha ta princesi Shlezvig Golshtejn Zonderburg Norburzkoyi Yelizaveti Yuliani druzhina yedinogo knyazya Shvarcburg Zondersgauzen Arnshtadtu Antona Gyuntera II Avgusta Doroteya Braunshvejg Volfenbyuttelskanim Auguste Dorothea von Braunschweig WolfenbuttelAvgusta Doroteya Braunshvejg VolfenbyuttelskaPortret Avgusti Doroteyi penzlya nevidomogo majstra XVIII storichchya1 a knyaginya konsort Shvarcburg Zondersgauzen ArnshtadtuPochatok pravlinnya 1697Kinec pravlinnya 20 grudnya 1716Poperednik ne buloNastupnik ne buloData narodzhennya 16 grudnya 1666 1666 12 16 Misce narodzhennya VolfenbyuttelKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 11 lipnya 1751 1751 07 11 84 roki Misce smerti zamok Augustenburg Shvarcburg Zondersgauzen Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyadCholovik Anton Gyunter IIDiti ne buloDinastiya Velfi ShvarcburgiBatko Anton Ulrih Braunshvejg VolfenbyuttelskijMati Yelizaveta Yuliana NorburzkaAvgusta Doroteya Braunshvejg Volfenbyuttelska u Vikishovishi Pislya smerti cholovika u 1716 roci meshkala u zamku Augustenburg poblizu Arnshtadtu Vidoma kolekcionerka perevazhno lyalok Yiyi lyalkova kolekciya Mon plaisir vid 1931 roku eksponuyetsya v muzeyi Arnshtadtskogo zamku BiografiyaNarodilas 16 grudnya 1666 roku u Volfenbyutteli Bula dev yatoyu ditinoyu ta tretoyu donkoyu v rodini princa Braunshvejg Volfenbyuttelskogo Antona Ulriha ta jogo druzhini Yelizaveti Yuliani Norburzkoyi Mala starshih brativ Avgusta Fridriha ta Avgusta Vilgelma i sester Yelizavetu Eleonoru j Annu Sofiyu Inshi diti pishli z zhittya do yiyi narodzhennya Zgodom v sim yi z yavilosya she chetvero ditej z yakih vizhili donka Genriyetta Kristina ta sin Lyudvig Rudolf Anton Gyunter II na gravyuri mizh 1701 ta 1713 rokami Knyazivstvom na toj chas praviv yihnij dyadko Rudolf Avgust U 1685 roci vin priznachiv Antona Ulriha svoyim spivpravitelem Avgusta Doroteya do togo chasu vzhe vijshla zamizh U 17 rokiv vzyala shlyub iz 30 richnim grafom Shvarcburg Zondersgauzen Arnshtadtu Antonom Gyunterom II Vesillya vidbulosya 6 serpnya 1684 u Volfenbyutteli Ditej u nih ne bulo Rezidenciyeyu podruzhzhya stav zamok v Arnshtadti Anton Gyunter doklav znachnih zusil do jogo rekonstrukciyi tak sho u 1701 roci budivlya bula vpershe zgadana iz novoyu nazvoyu zamok Najdek Graf vvazhavsya velikim pokrovitelem muziki i buv zatyatim kolekcionerom antikvariatu monet i vitvoriv mistectva U 1697 roci vin otrimav titul imperskogo knyazya Za jogo pravlinnya Arnshtadt peretvorivsya na vazhlivij kulturnij centr Mizh inshim u 1703 1707 rokah organistom miscevoyi Novoyi cerkvi pracyuvav Jogann Sebastyan Bah Avgusta Doroteya podilyala pristrast cholovika do kolekcionuvannya Shoroku para vidviduvala lejpcizki yarmarki de vitrachali znachni sumi sho sprichinilo chislenni borgi krayini Knyaginya krim kitajskoyi porcelyani fayansu ta kartin polyublyala takozh lyalok Pershij yiyi rahunok za lyalkovi rechi zareyestrovanij 1697 roku U 1707 roci Avgusti Doroteyi pozichav groshi navit monastir ursulinok u Erfurti Suma poziki stanovila 600 rejhstaleriv Antonu Gyunteru neodnorazovo dovodilosya brati na sebe borgi druzhini U 1712 roci finansove stanovishe podruzhzhya prizvelo do togo sho knyaz buv zmushenij prodati svoyu kolekciyu monet gercogu Saksen Gota Altenburzkomu Fridrihu II za velicheznu sumu u 100 000 riksdaleriv Odna z lyalkovih kimnat kolekciyi Mon plaisir U 1699 roci knyaz podaruvav druzhini dilyanku zemli poblizu Arnshtadtu de u 1700 1710 rokah buv zbudovanij palac zadovolen nazvanij na chest neyi Avgustenburg U 1715 roci Avgusta Doroteya volodila fayansovoyu fabrikoyu roztashovanoyu v budinku poblizu cerkvi u selishi Oberndorf U tomu zh roci vona zasnuvala novu fabriku Doroteyental sho vipuskala porcelyanu ta lyalok i rozpustila poperednye pidpriyemstvo Virobnictvo perestalo prinositi yij pributok tomu u 1724 roci vona zdala jogo v orendu a piznishe vono bulo prodano 31 grudnya 1715 roku knyaginya navernulasya z lyuteranstva u katolictvo Nevdovzi Anton Gyunter dozvoliv druzhini ta yiyi slugam katolikam provoditi katolicki sluzhbi v Augustenburzi Vidnosini pari buli teplimi hocha j ne bezkonfliktnimi Voni laskovo zvertalisya odne do odnogo v listah ale borgi Avgusti Doroteyi ta yiyi zmina konfesiyi uskladnili stosunki Vtim ostannij chas Antona Gyuntera koli jogo zdorov ya girshalo druzhina zavzhdi bula poruch iz nim Knyazya ne stalo naprikinci grudnya 1716 roku Arnshtadtski zemli povernulisya do Shvarcburg Zondersgauzenu Avgusta Doroteya pislya smerti cholovika trivalij chas sperechalasya z jogo bratom Kristianom Vilgelmom shodo svogo spadku Otrimuvanih neyu groshej ne vistachalo dlya pokrittya borgiv Augustenburg stav yiyi udovinoyu rezidenciyeyu de knyaginya provela reshtu zhittya Otochivshi sebe svyashenikami ta chernicyami vona vlashtuvala u svoyemu palaci nevelikij privatnij monastir Razom z tim prodovzhila viddavatis pristrasti do kolekcionuvannya Osnovna chastina yiyi kolekciyi lyalok sho otrimala vlasnu nazvu Mon plaisir bula zibrana u period 1720 h 1730 h rokiv z regulyarnimi dopovnennyami do kincya zhittya Avgusti Doroteyi u 1751 roci Monastir ursulinok v Erfurti Lyalki ne priznachalisya dlya gri a buli stvoreni yak reprezentaciya suspilstva u stili barokovogo kabineta kurjoziv Doteper zbereglasya 391 figurka ta blizko 2670 okremih predmetiv inventaryu rozdileni na 82 sceni sho dayut uyavlennya yak pro pridvorne zhittya tak i pro budennist prostih gorodyan remisnikiv i selyan pro rinkovu diyalnist ruh ekipazhiv pered imperatorskoyu poshtoyu monastirske zhittya tosho Pomerla Avgusta Doroteya 11 lipnya 1751 roku v Avgustenburzi zalishivshi po sobi veliki borgi Zgidno bazhannya bula pohovana v cerkvi monastirya ursulinok v Erfurti U 1765 roci Augustenburg prodali pid znesennya Kolekciya lyalok Mon plaisir opinilasya v Arnshtadtskomu pritulku ta spochatku demonstruvalasya zacikavlenim vidviduvacham za neveliku vhidnu platu u skladi nevelikogo kabinetu raritetiv poryad z inshimi predmetami mistectva ta cikavinkami GenealogiyaGenrih Braunshvejg Dannenberzkij Ursula Saksen Lauenburzka Rudolf Angalt Cerbstskij Doroteya Yadviga Braunshvejg Volfenbyuttelska Gans II Shlezvig Golshtejn Zonderburzkij Yelizaveta Braunshvejg Grubengagenska Rudolf Angalt Cerbstskij Doroteya Yadviga Braunshvejg Volfenbyuttelska Avgust Molodshij Doroteya Angalt Cerbstska Fridrih Shlezvig Golshtejn Zonderburg Norburzkij Eleonora Angalt Cerbstska Anton Ulrih Yelizaveta Yuliana Golshtejn Norburzka Avgusta Doroteya PrimitkiLyalkove mistechko Mon plaisir 1 2022 11 15 u Wayback Machine nim Istoriya Anrshtadtskogo muzeyu 2 nim Korolivske vesillya u zamku Najdek 450 rokiv tomu 3 nim Zamok Najdek v Arnshtadti 4 nim Kristian Byurger Lyalkova princesa 5 angl H E Mullerott Bonifatius und die Wiege der Grafen von Kafernburg Schwarzburg im Mittleren Thuringer Wald Thuringer Chronik Verlag Arnstadt 1994 ISBN 3 910132 21 9 stor 68 Braunshvejgi 6 angl LiteraturaFriedrich Apfelstedt Borner u Donhof Heimathskunde fur die Bewohner des Furstenthums Schwarzburg Sondershausen 3 Teil Geschichte des Furstlich Schwarzburgischen Hauses Eupel Sondershausen 1856 Gebundene Ausgabe Mai 1998 Friedrich Apfelstedt Das Haus Kevernburg Schwarzburg von seinem Ursprunge bis auf unsere Zeit ISBN 3 910132 29 4 Wolfgang Leber Die Puppenstadt Mon Plaisir 10 Auflage Museum der Stadt Arnstadt Arnstadt 1986 OCLC 75011919 Matthias Klein Carola Muller Die Puppenstadt im Schlossmuseum zu Arnstadt mit English summary u Bildlegenden in Englisch 3 Auflage Konigstein i Ts 1999 Die Blauen Bucher ISBN 3 7845 1172 4 Martin Fimpel Auguste Dorotea Furstin von Schwarzburg Arnstadt geb Herzogin zu Braunschweig und Luneburg Wolfenbuttel In Horst Rudiger Jarck Dieter Lent u a Hrsg Braunschweigisches Biographisches Lexikon 8 bis 18 Jahrhundert Appelhans Verlag Braunschweig 2006 ISBN 3 937664 46 7 stor 59 60 Cremer Annette Caroline Mon Plaisir Die Puppenstadt der Auguste Dorothea von Schwarzburg 1666 1751 Koln Weimar Wien 2015 ISBN 978 3 412 22399 1 PosilannyaBraunshvejg Volfenbyuttel angl Profil na Geni com angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Avgusti Doroteyi Braunshvejg Volfenbyuttelskoyi angl Genealogiya Antona Gyuntera II angl