Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сизоненко Примітки Сизоненко Олександр ОлександровичНародився20 вересн

Олександр Сизоненко

Олександр Сизоненко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сизоненко.

Сизоненко Олександр Олександрович
Народився20 вересня 1923(1923-09-20)
с. Новоолександрівка, Баштанського району Миколаївської області
Помер12 вересня 2018(2018-09-12) (94 роки)
Громадянствоimage Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпрозаїк, публіцист, есеїст, кіносценарист
Alma materМиколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Мова творівукраїнська
Жанрроман
Magnum opusроман-трилогія «Степ», «Була осінь», «Мета»
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Преміїimage
Премія Юрія Яновського,
Премія імені І. С. Нечуя-Левицького,
Премія «Золотий колос»

Олекса́ндр Олекса́ндрович Сизо́ненко (20 вересня 1923, с. Новоолександрівка, Баштанського району Миколаївської області — 12 вересня 2018) — український радянський письменник, прозаїк, публіцист, есеїст, кіносценарист. Член Комуністичної партії України, наближений до її тодішнього керівника Петра Симоненка.

Життєпис

Олександр Сизоненко народився 20 вересня 1923 року в селі Новоолександрівці на Миколаївщині, в трудовій хліборобській родині. Згодом його рідне село, прибравши літературну назву Баштанка, не просто пройде через багато оповідань, повістей, романів, а й виступатиме в них як своєрідний герой.

Пристрасть до читання розвивається в Сизоненка вже в шкільні роки, і відтоді стане для нього постійною. Літературна творчість приваблювала Олександра ще з дитинства, його перші оповідання друкує місцева районна газета.

Учасник німецько-радянської війни.

Повоєнний трудовий шлях демобілізований воїн починав на підприємствах хлібопекарської промисловості Миколаєва.

У 1955 — Закінчив Миколаївський педагогічний інститут. Після війни працював на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві судноскладальником, інженером-планувальником, контролером ВТК, у відділі пропаганди й агітації обкому партії, в редакції «Блокнота агітатора». Без відриву від виробництва здобув вищу освіту, закінчивши в 1955 році літературний факультет Миколаївського педагогічного інституту.

image
Могила Олександра Сизоненка, Байкове кладовище

Друкуватися почав з 1949 року — журнал «Вітчизна» надрукував оповідання «Весна», а в 1951 році вийшла перша збірка оповідань «Рідні вогні». 1962 року переїхав до Києва. Працював у сценарному відділі Київської кіностудії імені Олександра Довженка, пізніше був на творчій роботі.

Жив на дачі в елітному письменницькому кварталі під Києвом. Помер за тиждень до 95-го дня народження 12 вересня 2018 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 50.417472° пн. ш. 30.5008750° сх. д. / 50.417472; 30.5008750).

Літературна діяльність

Твором, що приніс громадсько — літературне визнання в УРСР, став роман , у якому показано життя великого суднобудівного заводу.

Із 1970 року Олександр Олександрович зосередився виключно на літературній діяльності. Зберігаючи вірність темі війни, він створив повісті «Зорі падають в серпні», , «Доки й живу», котрі стали улюбленими творами в молодіжному середовищі.

Вершиною творчості Олександра Сизоненка стала трилогія «Степ», «Була осінь», «Мета», за яку він у 1984 році удостоєний Національної премії імені Т. Г. Шевченка. Більше ніж через два десятиліття світ побачив розширений та допрацьований варіант цього монументального видання. На перетині 80–90-х років письменник створює гостроконфліктний роман «Далекий Бейкуш», в основу якого лягла реальна історія про боротьбу прогресивної громадськості проти спроб прокласти канал Дніпро — Дунай.

Загалом створив понад 30 романів, повістей, збірників оповідань та публіцистичних статей. Вони виходили російською, білоруською, англійською, німецькою, польською, та іншими мовами. Їх спільний тираж обчислюється мільйонами примірників.

Багаторічна робота на Чорноморському суднобудівному заводі збагатила письменника великим життєвим досвідом. Зокрема, це допомогло письменнику створити багатоплановий роман «Корабели», героями якого стали творці морських лайнерів. У 1960 році твір приніс автору громадське визнання.

У цей час Сизоненко почав працювати на Київській кіностудії імені О. П. Довженка. Він став автором сценаріїв фільмів «Білі хмари», «Кайдашева сім'я» (1993), редактором фільмів «Тіні забутих предків» (1964), , «Загибель ескадри» (1965), «Та, що входить у море», «Криниця для спраглих» (1987) та ін.

Погляди

Після здобуття Україною незалежності Олександр Сизоненко тісно співпрацював з Комуністичною партією України. Є автором десятків статей у партійній газеті «Комуніст». У 2013 році фракція КПУ у Верховній Раді пролобіювала прийняття Постанови про святкування на державному рівні 90-річчя Олександра Сизоненка.

Журналіст та письменник Олександр Горобець у 2016 році так писав про погляди Сизоненка:

image Ніхто ж, гадаю, не заперечить проти того, що голова Комітету [з присудження Шевченківської премії] Борис Олійник та парадний аксакал, вірний ленінець Олександр Сизоненко залишаються червоними патріотами СРСР, носіями зрадницької ідеї відновлення московітської імперії. image

Визнання

Павло Загребельний 20 вересня 1973 року, коли О. Сизоненку виповнилося 50 років, по українському радіо заявив: «Проза Сизоненка має особливу тональність, Сизоненко не любить багато вигадувати, любить писати з натури. Усі його герої — це майже не вигадані люди. Залюбленість у рідні місця, рідних людей створює особливий стиль, сповідницький характер його розповідей. Сизоненко стоїть на шляху до великого таємничого процесу, коли художній твір зливається з дійсністю».

За епічну трилогію «Степ», «Була осінь», «Мета» Сизоненко у 1984 року удостоєний Державної премії Української РСР ім. Т. Шевченка. За цикл новел «А земля перебува вовіки…» став лауреатом премії ім. Ю. І. Яновського. Член Національної Спілки письменників України (1952).

Творчий доробок

Оповідання
  • «Рідні вогні» (1951)
  • «Рідні краї» (1955),
  • «Далекі гудки» (1957),
  • «В батьківському краю» (1959)
Повісті
  • «На Веселому Роздолі» (1956)
  • «Зорі падають у серпні» (1957)
  • «Для чого живеш на світі» (1961)
  • «Жду тебя на островах»(1963)
  • «Петер, Пауль, Йоганн…» (1967)
  • «Підняті обрії»(1971),
  • «Хліб з рідного поля» (1978),
  • «Сьомий пагорб» (1981)
Романи
  • «Корабели» (1960)
  • «Білі хмари» (1965)
  • «Хто твій друг» (1971)
  • «Степ» (1976),
  • «Була осінь» (1980),
  • «Мета» (1983)
  • «Далекий Бейкуш» (1990)
  • «Не поле перейти…» (2004)
  • «Валькірії не прилетять (Берлінські хроніки)» (2011)

Фільмографія

Сценарист:

  • 1968 — Білі хмари
  • 1993 — Кайдашева сім'я

Редактор фільмів:

  • 1964 — Тіні забутих предків, Новели Красного Дону
  • 1966 — Загибель ескадри, Та, що входить у море, Криниця для спраглих та ін.

Премії та нагороди

Примітки

  1. «Кучма, конєшно, помагав і матеріалами, і людьми». Спогади письменника Олександра Сизоненка
  2. http://www.komunist.com.ua/index.htm?searchterm=%F1%E8%E7%EE%ED%E5%ED%EA%EE
  3. Присвячується письменнику-комуністу Олександру Сизоненку // Комуніст, 2 червня 2013
  4. Хто ж прибере комуністичні пні з літературного проспекту України?

Література

Посилання

  • Сизоненко Олександр Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 735.
  • Сторінка О. О. Сизоненко на сайті «Николаев литературный»
  • Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка: Сизоненко Олександр Олександрович
  • kinokolo.ua
  • Елеонора Блажко, Володимир Югов. Степ і білі хмари Олександра Сизоненка. До ювілею письменника і публіциста / Дзеркало тижня, 9 вересня 2003
  • «Кучма, конєшно, помагав і матеріалами, і людьми». Спогади письменника Олександра Сизоненка gazeta.ua
  • Александр Сизоненко: "Узнав о нападении немцев, я сказал: «Какой Гитлер дурак. Мы же его одним ударом прикончим!» // Факты и комментарии, 17.06.2011 (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sizonenko Primitki Sizonenko Oleksandr OleksandrovichNarodivsya20 veresnya 1923 1923 09 20 s Novooleksandrivka Bashtanskogo rajonu Mikolayivskoyi oblastiPomer12 veresnya 2018 2018 09 12 94 roki Gromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistprozayik publicist eseyist kinoscenaristAlma materMikolayivskij nacionalnij universitet imeni V O SuhomlinskogoMova tvorivukrayinskaZhanrromanMagnum opusroman trilogiya Step Bula osin Meta PartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaPremiyiPremiya Yuriya Yanovskogo Premiya imeni I S Nechuya Levickogo Premiya Zolotij kolos Oleksa ndr Oleksa ndrovich Sizo nenko 20 veresnya 1923 s Novooleksandrivka Bashtanskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti 12 veresnya 2018 ukrayinskij radyanskij pismennik prozayik publicist eseyist kinoscenarist Chlen Komunistichnoyi partiyi Ukrayini nablizhenij do yiyi todishnogo kerivnika Petra Simonenka ZhittyepisOleksandr Sizonenko narodivsya 20 veresnya 1923 roku v seli Novooleksandrivci na Mikolayivshini v trudovij hliborobskij rodini Zgodom jogo ridne selo pribravshi literaturnu nazvu Bashtanka ne prosto projde cherez bagato opovidan povistej romaniv a j vistupatime v nih yak svoyeridnij geroj Pristrast do chitannya rozvivayetsya v Sizonenka vzhe v shkilni roki i vidtodi stane dlya nogo postijnoyu Literaturna tvorchist privablyuvala Oleksandra she z ditinstva jogo pershi opovidannya drukuye misceva rajonna gazeta Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Povoyennij trudovij shlyah demobilizovanij voyin pochinav na pidpriyemstvah hlibopekarskoyi promislovosti Mikolayeva U 1955 Zakinchiv Mikolayivskij pedagogichnij institut Pislya vijni pracyuvav na Chornomorskomu sudnobudivnomu zavodi v Mikolayevi sudnoskladalnikom inzhenerom planuvalnikom kontrolerom VTK u viddili propagandi j agitaciyi obkomu partiyi v redakciyi Bloknota agitatora Bez vidrivu vid virobnictva zdobuv vishu osvitu zakinchivshi v 1955 roci literaturnij fakultet Mikolayivskogo pedagogichnogo institutu Mogila Oleksandra Sizonenka Bajkove kladovishe Drukuvatisya pochav z 1949 roku zhurnal Vitchizna nadrukuvav opovidannya Vesna a v 1951 roci vijshla persha zbirka opovidan Ridni vogni 1962 roku pereyihav do Kiyeva Pracyuvav u scenarnomu viddili Kiyivskoyi kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka piznishe buv na tvorchij roboti Zhiv na dachi v elitnomu pismennickomu kvartali pid Kiyevom Pomer za tizhden do 95 go dnya narodzhennya 12 veresnya 2018 roku Pohovanij razom z druzhinoyu na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49b 50 25 02 pn sh 30 30 03 sh d 50 417472 pn sh 30 5008750 sh d 50 417472 30 5008750 Literaturna diyalnistTvorom sho prinis gromadsko literaturne viznannya v URSR stav roman u yakomu pokazano zhittya velikogo sudnobudivnogo zavodu Iz 1970 roku Oleksandr Oleksandrovich zoseredivsya viklyuchno na literaturnij diyalnosti Zberigayuchi virnist temi vijni vin stvoriv povisti Zori padayut v serpni Doki j zhivu kotri stali ulyublenimi tvorami v molodizhnomu seredovishi Vershinoyu tvorchosti Oleksandra Sizonenka stala trilogiya Step Bula osin Meta za yaku vin u 1984 roci udostoyenij Nacionalnoyi premiyi imeni T G Shevchenka Bilshe nizh cherez dva desyatilittya svit pobachiv rozshirenij ta dopracovanij variant cogo monumentalnogo vidannya Na peretini 80 90 h rokiv pismennik stvoryuye gostrokonfliktnij roman Dalekij Bejkush v osnovu yakogo lyagla realna istoriya pro borotbu progresivnoyi gromadskosti proti sprob proklasti kanal Dnipro Dunaj Zagalom stvoriv ponad 30 romaniv povistej zbirnikiv opovidan ta publicistichnih statej Voni vihodili rosijskoyu biloruskoyu anglijskoyu nimeckoyu polskoyu ta inshimi movami Yih spilnij tirazh obchislyuyetsya miljonami primirnikiv Bagatorichna robota na Chornomorskomu sudnobudivnomu zavodi zbagatila pismennika velikim zhittyevim dosvidom Zokrema ce dopomoglo pismenniku stvoriti bagatoplanovij roman Korabeli geroyami yakogo stali tvorci morskih lajneriv U 1960 roci tvir prinis avtoru gromadske viznannya U cej chas Sizonenko pochav pracyuvati na Kiyivskij kinostudiyi imeni O P Dovzhenka Vin stav avtorom scenariyiv filmiv Bili hmari Kajdasheva sim ya 1993 redaktorom filmiv Tini zabutih predkiv 1964 Zagibel eskadri 1965 Ta sho vhodit u more Krinicya dlya spraglih 1987 ta in PoglyadiPislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti Oleksandr Sizonenko tisno spivpracyuvav z Komunistichnoyu partiyeyu Ukrayini Ye avtorom desyatkiv statej u partijnij gazeti Komunist U 2013 roci frakciya KPU u Verhovnij Radi prolobiyuvala prijnyattya Postanovi pro svyatkuvannya na derzhavnomu rivni 90 richchya Oleksandra Sizonenka Zhurnalist ta pismennik Oleksandr Gorobec u 2016 roci tak pisav pro poglyadi Sizonenka Nihto zh gadayu ne zaperechit proti togo sho golova Komitetu z prisudzhennya Shevchenkivskoyi premiyi Boris Olijnik ta paradnij aksakal virnij leninec Oleksandr Sizonenko zalishayutsya chervonimi patriotami SRSR nosiyami zradnickoyi ideyi vidnovlennya moskovitskoyi imperiyi ViznannyaPavlo Zagrebelnij 20 veresnya 1973 roku koli O Sizonenku vipovnilosya 50 rokiv po ukrayinskomu radio zayaviv Proza Sizonenka maye osoblivu tonalnist Sizonenko ne lyubit bagato vigaduvati lyubit pisati z naturi Usi jogo geroyi ce majzhe ne vigadani lyudi Zalyublenist u ridni miscya ridnih lyudej stvoryuye osoblivij stil spovidnickij harakter jogo rozpovidej Sizonenko stoyit na shlyahu do velikogo tayemnichogo procesu koli hudozhnij tvir zlivayetsya z dijsnistyu Za epichnu trilogiyu Step Bula osin Meta Sizonenko u 1984 roku udostoyenij Derzhavnoyi premiyi Ukrayinskoyi RSR im T Shevchenka Za cikl novel A zemlya perebuva voviki stav laureatom premiyi im Yu I Yanovskogo Chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini 1952 Tvorchij dorobokOpovidannya Ridni vogni 1951 Ridni krayi 1955 Daleki gudki 1957 V batkivskomu krayu 1959 Povisti Na Veselomu Rozdoli 1956 Zori padayut u serpni 1957 Dlya chogo zhivesh na sviti 1961 Zhdu tebya na ostrovah 1963 Peter Paul Jogann 1967 Pidnyati obriyi 1971 Hlib z ridnogo polya 1978 Somij pagorb 1981 Romani Korabeli 1960 Bili hmari 1965 Hto tvij drug 1971 Step 1976 Bula osin 1980 Meta 1983 Dalekij Bejkush 1990 Ne pole perejti 2004 Valkiriyi ne priletyat Berlinski hroniki 2011 Filmografiya Scenarist 1968 Bili hmari 1993 Kajdasheva sim ya Redaktor filmiv 1964 Tini zabutih predkiv Noveli Krasnogo Donu 1966 Zagibel eskadri Ta sho vhodit u more Krinicya dlya spraglih ta in Premiyi ta nagorodiorden Vitchiznyanoyi vijni pershogo stupenya orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Druzhbi Rosijska Federaciya medal Za vidvagu medal Za vzyattya Berlina zvannya Pochesnij gromadyanin Mikolayeva 2003 zvannya Pochesnij gromadyanin Bashtanskogo rajonu 2010 Shevchenkivska premiya 1984 za roman trilogiyu Step Bula osin Meta Literaturna premiya imeni Yuriya Yanovskogo Prohorovskoe pole Rosijska Federaciya Primitki Kuchma konyeshno pomagav i materialami i lyudmi Spogadi pismennika Oleksandra Sizonenka http www komunist com ua index htm searchterm F1 E8 E7 EE ED E5 ED EA EE Prisvyachuyetsya pismenniku komunistu Oleksandru Sizonenku Komunist 2 chervnya 2013 Hto zh pribere komunistichni pni z literaturnogo prospektu Ukrayini LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Sizonenko O Step roman O Sizonenko K Radyanskij pismennik 1979 559 s Sizonenko O Zori padayut v serpni povisti opovidannya O Sizonenko K Dnipro 1973 479 s PosilannyaSizonenko Oleksandr Oleksandrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 735 Storinka O O Sizonenko na sajti Nikolaev literaturnyj Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Sizonenko Oleksandr Oleksandrovich kinokolo ua Eleonora Blazhko Volodimir Yugov Step i bili hmari Oleksandra Sizonenka Do yuvileyu pismennika i publicista Dzerkalo tizhnya 9 veresnya 2003 Kuchma konyeshno pomagav i materialami i lyudmi Spogadi pismennika Oleksandra Sizonenka gazeta ua Aleksandr Sizonenko Uznav o napadenii nemcev ya skazal Kakoj Gitler durak My zhe ego odnim udarom prikonchim Fakty i kommentarii 17 06 2011 ros

Дата публікації:
Топ