Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Концентраційний табір Хінцерт (нім. SS-Sonderlager Hinzert або Konzentrationslager Hinzert) — нацистський концентраційний табір на території сучасної землі Рейнланд-Пфальц, за 30 кілометрів від кордону з Люксембургом. Протягом 1939—1945 років у Гінцерті ув'язнили 13 600 політичних в'язнів віком від 13 до 80 років. Табором керували, управляли і займалися охороною переважно службовці СС, які, за свідченнями тих, хто вижив у таборі, були відомі своєю жорстокістю.
| Гінцерт | |
|---|---|
| нім. SS-Sonderlager Hinzert | |
 Меморіал на місці концтабору у Гінцерті. Праворуч пам'ятник роботи Люсьєна Веркольє. На задньому плані — меморіально-документаційний центр | |
| Тип | концентраційний табір |
| Розташування |  Німеччина, Гінцерт-Пелерт |
| Координати | 49°41′56″ пн. ш. 6°53′34″ сх. д. / 49.69889° пн. ш. 6.89278° сх. д. |
| Оператор |  Третій Рейх |
| Період експлуатації | 1939 — 1945 |
| Входив в склад | Бухенвальд (з 1944) |
| Підтабори | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
| Кількість бранців | 13 600 |
| Кількість загиблих | не менше 1 000 |
| Керівна організація | СС |
| Коменданти табору | Герман Пістер Егон Цілль Пауль Шпорренберг |
| Ким звільнений |  США, 94-та піхотна дивізія |
| Категорії бранців | цивільне населення, політичні в'язні, військовополонені |
 Гінцерт (концентраційний табір) у Вікісховищі | |
Розташування та внутрішня будова
Розташований на плато Хохвальд з видом на гірський хребет Гунсрюк концентраційний табір Гінцерт назвали за топонімом найближчого села, яке нині має назву Гінцерт-Пелерт. На висоті 550 метрів над рівнем моря плато зазнавало впливу високої вологості, вітру, сильних опадів, туманів та льодовикових температур взимку. Табір був оточений хвойним лісом, який постачав деревину для будівництва та обслуговування табору.
Під'їзна дорога, яка спочатку межувала з кладовищем в'язнів, вела до першої зони, яку охороняли есесівці. На цій території були сім бараків, пост охорони, комендатура табору, гараж, майстерні, офіцерська їдальня та два житлові бараки для есесівців. Територія була прикрашена квітковими та садовими композиціями. В'язнів тримували на іншій території розміром приблизно 200 на 200 метрів, огородженій парканом з колючого дроту заввишки 3 метри зі сторожовими вишками. У зоні для в'язнів також були приміщення начальника табору, швейна і столярна майстерні, карантинна зона, морг, дезінфекційна зона та «гардероб», де зберігалися речі в'язнів.
В'язнів розміщували в чотирьох бараках, кожен з яких містив по два приміщення, в яких було 26 двоярусних ліжок, розрахованих на 208 в'язнів. Пізніше, щоб збільшити загальну місткість до 560 осіб, були додані солом'яні матраци. Певні приміщення були зарезервовані для певної категорії в'язнів, наприклад, для в'язнів «Ночі та туману» (антинацисти, політичні в'язні, названі на честь директиви Адольфа Гітлера від 7 грудня 1941 року).
У трьох інших будівлях табору містилися місцеві відділення гестапо, адміністративні приміщення та кухня. Різні зони були розташовані навколо однієї центральної площі для переклички, розмір якої згодом зменшився, оскільки СС створили сусідню городню ділянку. У центрі зони переклички стояла щогла з гучномовцями, через які передавалися накази. Іноді в'язням доводилося годинами стояти нерухомо обличчям до щогли як покарання. Зона переклички також використовувалася як майданчик для тренувань і вправ, де в'язні мали підстрибувати о 4:30 ранку під звуки барабана.
Історія
Концентраційний табір Гінцерт був створений у 1938 році для утримання робітників, які будували лінію Зігфріда. Однак 16 серпня 1939 року він згорів, а в жовтні 1939 року був відбудований як поліцейський табір ув'язнення та перевиховання (нім. Polizeihaft- und Erziehungslager des Reichsarbeitsdienstes (RAD)) для ув'язнених, засуджених до невеликих термінів ув'язнення (до 14 днів), а також для робітників, яких нацистський режим засудив за «антигромадську поведінку». Робітники, багато з яких були привезені бременським гестапо, працювали не лише на лінії Зігфріда, але й на інших об'єктах військової інфраструктури, таких як військово-повітряні бази в Мангfймі та Майнці.
1 липня 1940 року табір перейшов під юрисдикцію Інспекторату концентраційних таборів. Після вторгнення до Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Франції у 1940 році Гінцерт також став табором для політичних в'язнів з цих країн, які потребували «ре-германізації» або були поміщені під «захисну ізоляцію». 7 лютого 1942 року командування над табором передали Центральному управлінню економіки та адміністрації СС. Табір також став табором для гестапо Люксембургу і Тріра. До прибуття перших політичних в'язнів «Ночі і туману» табір функціонував за організаційною структурою інших таборів, а саме містив комендатуру, політичний відділ, табір «утримання і безпеки», медичну частину і охоронні підрозділи. Після прибуття політв'язнів політичний відділ і табір «утримання і безпеки» закрили.
Гінцерт залишався переважно автономним до 21 листопада 1944 року, коли його адміністративно приєднали до концентраційного табору Бухенвальд. Табір був частково зруйнований повітряним нальотом 22 лютого 1945 року, але й далі функціонував до 3 березня того ж року, коли багатьох в'язнів, що вижили, відправили на марш смерті до верхнього Гессену, а решту перевели до концентраційного табору Бухенвальд. Табір виявили 17 березня 1945 року розвідувальні підрозділи 94-ї піхотної дивізії США. На той час у таборі все ще перебувала невелика кількість в'язнів.
Коменданти
9 жовтня 1939 року штандартенфюрер СС Герман Пістер прийняв командування над табором, на цій посаді він перебував до грудня 1941 року, коли перебрав командування над концтабором Бухенвальд і був замінений гауптштурмфюрером СС Егоном Ціллем. Цілль, який раніше служив у концтаборах Дахау, Бухенвальд і Равенсбрюк, у квітні 1942 року був переведений до концтабору в Ельзасі на посаду заступника коменданта табору. Його змінив третій і останній комендант Гінцерту, гауптштурмфюрер СС Пауль Шпорренберг.
Після війни Пістера визнали винним у воєнних злочинах на процесі в Дахау й засудили до смертної кари. Він помер від серцевого нападу, не дочекавшись страти. Цілль був засуджений західнонімецьким судом у 1950-х роках до довічного ув'язнення, яке після апеляції скоротили до 15 років. Зрештою, він був звільнений з в'язниці і помер у 1974 році.
Жертви
За час існування табору через нього пройшли близько 13 600 в'язнів. Першими в'язнями були німецькі робітники, які працювали на лінії Зігфріда й демонстрували «антигромадську поведінку». Незабаром після цього табір почали використовувати для примусових робітників з окупованих країн. Починаючи з 1941 року, до Гінцерту відправляли великі групи в'язнів, переважно політичних в'язнів з Люксембургу та Франції. Інших в'язнів, переважно примусових робітників і військовополонених, відправляли з Польщі та Радянського Союзу. Починаючи з 7 грудня 1941 року, коли була підписана директива «Ніч і туман», в'язні проходили через Гінцерт транзитом на шляху до більших концентраційних таборів, таких як Нацвейлер, Дахау або Бухенвальд, де невільників зрештою мали вбити.
Багатьох в'язнів Гінцерту також використовували як рабів у підтаборах СС, розташованих у навколишніх регіонах. До Гінцерту прикріпили близько 23 командос, які виконували переважно примусові роботи з технічного обслуговування на авіабазах, а також роботи з осушення боліт та лісозаготівлі. Через засекреченість стану в'язнів, багато політв'язнів «Ночі та туману» були прикріплені до цих внутрішніх командос. Спочатку табір побудували для тримання 560 в'язнів, але середня кількість в'язнів становила 800. Часом це число сягало 1600 осіб.
Воєнні злочини
В'язнів концтабору Гінцерт тримали в дуже суворих умовах, їх регулярно били, а тортури і страти відбувалися публічно, щоб створити атмосферу постійного терору і страху.
Хоча більшість в'язнів Гінцерта перевели до інших таборів або тримали в ув'язненні до звільнення, багато з них закатували й убили саме в Гінцерті. Попри те, що це був пересильний табір, у Гінцерті вбито 321 в'язня. Жертв часто розстрілювали, топили або вбивали смертельною ін'єкцією. Згідно з протоколами судових засідань, охоронці СС також катували в'язнів, залишали їх помирати від хвороби чи голоду або згодовували їх собакам.
Масові вбивства
У 1941 році дві вантажівки привезли 70 радянських військовополонених до Гінцерту. В'язням сказали, що вони пройдуть медичний огляд, але їм ввели ціанистий калій, смертельну отруту, і незабаром після цього вони померли. Їх поховали в сусідньому лісі.
Після загального люксембурзького страйку 1942 року, спрямованого проти німецької окупації і нової директиви, яка зараховувала люксембурзьку молодь до вермахту, 20 страйкарів були заарештовані гестапо, засуджені до смертної кари і розстріляні між 2 і 5 вересня 1942 року. Їх також поховали поруч. У наступні роки гестапо заарештувало понад 350 люксембурзьких борців опору, 50 з них засудили до смертної кари. З цих 50 вироків 25 виконано. Однак з решти 25, 23 були згодом страчені у відповідь на акти опору в Люксембурзі.
Точна кількість жертв, убитих у Гінцерті, залишається невідомою. До Гінцерту відправили від 1600 до 1800 люксембуржців. Люксембурзька Національна рада опору підтвердила 321 смерть, у тому числі 82 люксембуржців, але не всі рештки вбитих жертв знайдено. У 1946 році, після звільнення табору союзниками, рештки багатьох з вищезгаданих жертв знайшли й перевезли на батьківщину з усіма державними почестями. Ті, хто не був репатрійований, поховані на місці на меморіальному кладовищі.
Тіла люксембурзьких жертв перевезли назад до Люксембургу 9—10 березня 1946 року. На всьому шляху громадяни вишикувалися вздовж доріг, дехто був одягнений у смугасту форму в'язнів таборів, щоб віддати данину пам'яті. Тіла спочатку тимчасово поклали на площі Збройних сил у центрі Люксембургу, де високопосадовці віддали їм шану, а потім поховали на кладовищі Нотр-Дам.
Французький Фонд пам'яті депортації також підрахував, що приблизно 1500 в'язнів «Ночі та туману» були відправлені до Гінцерту; 390 з них вижили й повернулися до Франції, а щонайменше 804 загинули.
Меморіал
На місці концентраційного табору встановлено бронзовий пам'ятник роботи люксембурзького скульптора Люсьєна Веркольє, що вшановує в'язнів і вбитих у таборі.
10 грудня 2005 року на місці колишнього концтабору відкрили меморіально-документаційний центр. Сталева сучасна будівля, спроєктована архітектурним бюро Wandel Hoefer Lorch & Hirsch, містить постійну виставку табірних артефактів, фотографій та пояснювальних записок.
Примітки
- Hassall, Peter D. Le camp de concentration de Hinzert (фр.). B&S Editions.
- (PDF) (фр.). Fondation pour la Me´moire de la Déportation. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2009. Процитовано 10 січня 2023.
- (PDF) (англ.). Jersey Heritage. Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2011. Процитовано 10 січня 2024.
- (фр.). Centre National de l'Audiovisuel. Архів оригіналу за 7 квітня 2007. Процитовано 10 січня 2024.
- (фр.). Centre Regional Resistance et Liberte. Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 10 січня 2024.
- Welter, Beate (2006). Blaetter Zum Land: The Memorial Site of the SS Special Camp/Concentration Camp Hinzert (PDF) (нім.). Federal State Central Authority for Political Education Rhineland-Palatinate (Die Landeszentrale für politische Bildung Rheinland-Pfalz).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koncentracijnij tabir Hincert nim SS Sonderlager Hinzert abo Konzentrationslager Hinzert nacistskij koncentracijnij tabir na teritoriyi suchasnoyi zemli Rejnland Pfalc za 30 kilometriv vid kordonu z Lyuksemburgom Protyagom 1939 1945 rokiv u Gincerti uv yaznili 13 600 politichnih v yazniv vikom vid 13 do 80 rokiv Taborom keruvali upravlyali i zajmalisya ohoronoyu perevazhno sluzhbovci SS yaki za svidchennyami tih hto vizhiv u tabori buli vidomi svoyeyu zhorstokistyu Gincertnim SS Sonderlager HinzertMemorial na misci konctaboru u Gincerti Pravoruch pam yatnik roboti Lyusyena Verkolye Na zadnomu plani memorialno dokumentacijnij centrTipkoncentracijnij tabirRoztashuvannya Nimechchina Gincert PelertKoordinati49 41 56 pn sh 6 53 34 sh d 49 69889 pn sh 6 89278 sh d 49 69889 6 89278Operator Tretij RejhPeriod ekspluataciyi1939 1945Vhodiv v skladBuhenvald z 1944 Pidtaborid d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d i dKilkist branciv13 600Kilkist zagiblihne menshe 1 000Kerivna organizaciyaSSKomendanti taboruGerman Pister Egon Cill Paul ShporrenbergKim zvilnenij SShA 94 ta pihotna diviziyaKategoriyi brancivcivilne naselennya politichni v yazni vijskovopoloneniGincert koncentracijnij tabir u VikishovishiRoztashuvannya ta vnutrishnya budovaRoztashovanij na plato Hohvald z vidom na girskij hrebet Gunsryuk koncentracijnij tabir Gincert nazvali za toponimom najblizhchogo sela yake nini maye nazvu Gincert Pelert Na visoti 550 metriv nad rivnem morya plato zaznavalo vplivu visokoyi vologosti vitru silnih opadiv tumaniv ta lodovikovih temperatur vzimku Tabir buv otochenij hvojnim lisom yakij postachav derevinu dlya budivnictva ta obslugovuvannya taboru Pid yizna doroga yaka spochatku mezhuvala z kladovishem v yazniv vela do pershoyi zoni yaku ohoronyali esesivci Na cij teritoriyi buli sim barakiv post ohoroni komendatura taboru garazh majsterni oficerska yidalnya ta dva zhitlovi baraki dlya esesivciv Teritoriya bula prikrashena kvitkovimi ta sadovimi kompoziciyami V yazniv trimuvali na inshij teritoriyi rozmirom priblizno 200 na 200 metriv ogorodzhenij parkanom z kolyuchogo drotu zavvishki 3 metri zi storozhovimi vishkami U zoni dlya v yazniv takozh buli primishennya nachalnika taboru shvejna i stolyarna majsterni karantinna zona morg dezinfekcijna zona ta garderob de zberigalisya rechi v yazniv V yazniv rozmishuvali v chotiroh barakah kozhen z yakih mistiv po dva primishennya v yakih bulo 26 dvoyarusnih lizhok rozrahovanih na 208 v yazniv Piznishe shob zbilshiti zagalnu mistkist do 560 osib buli dodani solom yani matraci Pevni primishennya buli zarezervovani dlya pevnoyi kategoriyi v yazniv napriklad dlya v yazniv Nochi ta tumanu antinacisti politichni v yazni nazvani na chest direktivi Adolfa Gitlera vid 7 grudnya 1941 roku U troh inshih budivlyah taboru mistilisya miscevi viddilennya gestapo administrativni primishennya ta kuhnya Rizni zoni buli roztashovani navkolo odniyeyi centralnoyi ploshi dlya pereklichki rozmir yakoyi zgodom zmenshivsya oskilki SS stvorili susidnyu gorodnyu dilyanku U centri zoni pereklichki stoyala shogla z guchnomovcyami cherez yaki peredavalisya nakazi Inodi v yaznyam dovodilosya godinami stoyati neruhomo oblichchyam do shogli yak pokarannya Zona pereklichki takozh vikoristovuvalasya yak majdanchik dlya trenuvan i vprav de v yazni mali pidstribuvati o 4 30 ranku pid zvuki barabana IstoriyaKoncentracijnij tabir Gincert buv stvorenij u 1938 roci dlya utrimannya robitnikiv yaki buduvali liniyu Zigfrida Odnak 16 serpnya 1939 roku vin zgoriv a v zhovtni 1939 roku buv vidbudovanij yak policejskij tabir uv yaznennya ta perevihovannya nim Polizeihaft und Erziehungslager des Reichsarbeitsdienstes RAD dlya uv yaznenih zasudzhenih do nevelikih terminiv uv yaznennya do 14 dniv a takozh dlya robitnikiv yakih nacistskij rezhim zasudiv za antigromadsku povedinku Robitniki bagato z yakih buli privezeni bremenskim gestapo pracyuvali ne lishe na liniyi Zigfrida ale j na inshih ob yektah vijskovoyi infrastrukturi takih yak vijskovo povitryani bazi v Mangfjmi ta Majnci 1 lipnya 1940 roku tabir perejshov pid yurisdikciyu Inspektoratu koncentracijnih taboriv Pislya vtorgnennya do Belgiyi Niderlandiv Lyuksemburgu ta Franciyi u 1940 roci Gincert takozh stav taborom dlya politichnih v yazniv z cih krayin yaki potrebuvali re germanizaciyi abo buli pomisheni pid zahisnu izolyaciyu 7 lyutogo 1942 roku komanduvannya nad taborom peredali Centralnomu upravlinnyu ekonomiki ta administraciyi SS Tabir takozh stav taborom dlya gestapo Lyuksemburgu i Trira Do pributtya pershih politichnih v yazniv Nochi i tumanu tabir funkcionuvav za organizacijnoyu strukturoyu inshih taboriv a same mistiv komendaturu politichnij viddil tabir utrimannya i bezpeki medichnu chastinu i ohoronni pidrozdili Pislya pributtya politv yazniv politichnij viddil i tabir utrimannya i bezpeki zakrili Gincert zalishavsya perevazhno avtonomnim do 21 listopada 1944 roku koli jogo administrativno priyednali do koncentracijnogo taboru Buhenvald Tabir buv chastkovo zrujnovanij povitryanim nalotom 22 lyutogo 1945 roku ale j dali funkcionuvav do 3 bereznya togo zh roku koli bagatoh v yazniv sho vizhili vidpravili na marsh smerti do verhnogo Gessenu a reshtu pereveli do koncentracijnogo taboru Buhenvald Tabir viyavili 17 bereznya 1945 roku rozviduvalni pidrozdili 94 yi pihotnoyi diviziyi SShA Na toj chas u tabori vse she perebuvala nevelika kilkist v yazniv Komendanti9 zhovtnya 1939 roku shtandartenfyurer SS German Pister prijnyav komanduvannya nad taborom na cij posadi vin perebuvav do grudnya 1941 roku koli perebrav komanduvannya nad konctaborom Buhenvald i buv zaminenij gauptshturmfyurerom SS Egonom Cillem Cill yakij ranishe sluzhiv u konctaborah Dahau Buhenvald i Ravensbryuk u kvitni 1942 roku buv perevedenij do konctaboru v Elzasi na posadu zastupnika komendanta taboru Jogo zminiv tretij i ostannij komendant Gincertu gauptshturmfyurer SS Paul Shporrenberg Pislya vijni Pistera viznali vinnim u voyennih zlochinah na procesi v Dahau j zasudili do smertnoyi kari Vin pomer vid sercevogo napadu ne dochekavshis strati Cill buv zasudzhenij zahidnonimeckim sudom u 1950 h rokah do dovichnogo uv yaznennya yake pislya apelyaciyi skorotili do 15 rokiv Zreshtoyu vin buv zvilnenij z v yaznici i pomer u 1974 roci ZhertviMemorialna plita z imenami zagiblih u konctabori Gincert Za chas isnuvannya taboru cherez nogo projshli blizko 13 600 v yazniv Pershimi v yaznyami buli nimecki robitniki yaki pracyuvali na liniyi Zigfrida j demonstruvali antigromadsku povedinku Nezabarom pislya cogo tabir pochali vikoristovuvati dlya primusovih robitnikiv z okupovanih krayin Pochinayuchi z 1941 roku do Gincertu vidpravlyali veliki grupi v yazniv perevazhno politichnih v yazniv z Lyuksemburgu ta Franciyi Inshih v yazniv perevazhno primusovih robitnikiv i vijskovopolonenih vidpravlyali z Polshi ta Radyanskogo Soyuzu Pochinayuchi z 7 grudnya 1941 roku koli bula pidpisana direktiva Nich i tuman v yazni prohodili cherez Gincert tranzitom na shlyahu do bilshih koncentracijnih taboriv takih yak Nacvejler Dahau abo Buhenvald de nevilnikiv zreshtoyu mali vbiti Bagatoh v yazniv Gincertu takozh vikoristovuvali yak rabiv u pidtaborah SS roztashovanih u navkolishnih regionah Do Gincertu prikripili blizko 23 komandos yaki vikonuvali perevazhno primusovi roboti z tehnichnogo obslugovuvannya na aviabazah a takozh roboti z osushennya bolit ta lisozagotivli Cherez zasekrechenist stanu v yazniv bagato politv yazniv Nochi ta tumanu buli prikripleni do cih vnutrishnih komandos Spochatku tabir pobuduvali dlya trimannya 560 v yazniv ale serednya kilkist v yazniv stanovila 800 Chasom ce chislo syagalo 1600 osib Voyenni zlochiniV yazniv konctaboru Gincert trimali v duzhe suvorih umovah yih regulyarno bili a torturi i strati vidbuvalisya publichno shob stvoriti atmosferu postijnogo teroru i strahu Hocha bilshist v yazniv Gincerta pereveli do inshih taboriv abo trimali v uv yaznenni do zvilnennya bagato z nih zakatuvali j ubili same v Gincerti Popri te sho ce buv peresilnij tabir u Gincerti vbito 321 v yaznya Zhertv chasto rozstrilyuvali topili abo vbivali smertelnoyu in yekciyeyu Zgidno z protokolami sudovih zasidan ohoronci SS takozh katuvali v yazniv zalishali yih pomirati vid hvorobi chi golodu abo zgodovuvali yih sobakam Masovi vbivstva Memorialna doshka zhertvam Nochi i tumanu U 1941 roci dvi vantazhivki privezli 70 radyanskih vijskovopolonenih do Gincertu V yaznyam skazali sho voni projdut medichnij oglyad ale yim vveli cianistij kalij smertelnu otrutu i nezabarom pislya cogo voni pomerli Yih pohovali v susidnomu lisi Pislya zagalnogo lyuksemburzkogo strajku 1942 roku spryamovanogo proti nimeckoyi okupaciyi i novoyi direktivi yaka zarahovuvala lyuksemburzku molod do vermahtu 20 strajkariv buli zaareshtovani gestapo zasudzheni do smertnoyi kari i rozstrilyani mizh 2 i 5 veresnya 1942 roku Yih takozh pohovali poruch U nastupni roki gestapo zaareshtuvalo ponad 350 lyuksemburzkih borciv oporu 50 z nih zasudili do smertnoyi kari Z cih 50 virokiv 25 vikonano Odnak z reshti 25 23 buli zgodom stracheni u vidpovid na akti oporu v Lyuksemburzi Tochna kilkist zhertv ubitih u Gincerti zalishayetsya nevidomoyu Do Gincertu vidpravili vid 1600 do 1800 lyuksemburzhciv Lyuksemburzka Nacionalna rada oporu pidtverdila 321 smert u tomu chisli 82 lyuksemburzhciv ale ne vsi reshtki vbitih zhertv znajdeno U 1946 roci pislya zvilnennya taboru soyuznikami reshtki bagatoh z vishezgadanih zhertv znajshli j perevezli na batkivshinu z usima derzhavnimi pochestyami Ti hto ne buv repatrijovanij pohovani na misci na memorialnomu kladovishi Tila lyuksemburzkih zhertv perevezli nazad do Lyuksemburgu 9 10 bereznya 1946 roku Na vsomu shlyahu gromadyani vishikuvalisya vzdovzh dorig dehto buv odyagnenij u smugastu formu v yazniv taboriv shob viddati daninu pam yati Tila spochatku timchasovo poklali na ploshi Zbrojnih sil u centri Lyuksemburgu de visokoposadovci viddali yim shanu a potim pohovali na kladovishi Notr Dam Francuzkij Fond pam yati deportaciyi takozh pidrahuvav sho priblizno 1500 v yazniv Nochi ta tumanu buli vidpravleni do Gincertu 390 z nih vizhili j povernulisya do Franciyi a shonajmenshe 804 zaginuli MemorialNa misci koncentracijnogo taboru vstanovleno bronzovij pam yatnik roboti lyuksemburzkogo skulptora Lyusyena Verkolye sho vshanovuye v yazniv i vbitih u tabori 10 grudnya 2005 roku na misci kolishnogo konctaboru vidkrili memorialno dokumentacijnij centr Staleva suchasna budivlya sproyektovana arhitekturnim byuro Wandel Hoefer Lorch amp Hirsch mistit postijnu vistavku tabirnih artefaktiv fotografij ta poyasnyuvalnih zapisok PrimitkiHassall Peter D Le camp de concentration de Hinzert fr B amp S Editions PDF fr Fondation pour la Me moire de la Deportation Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2009 Procitovano 10 sichnya 2023 PDF angl Jersey Heritage Arhiv originalu PDF za 23 lipnya 2011 Procitovano 10 sichnya 2024 fr Centre National de l Audiovisuel Arhiv originalu za 7 kvitnya 2007 Procitovano 10 sichnya 2024 fr Centre Regional Resistance et Liberte Arhiv originalu za 4 lipnya 2007 Procitovano 10 sichnya 2024 Welter Beate 2006 Blaetter Zum Land The Memorial Site of the SS Special Camp Concentration Camp Hinzert PDF nim Federal State Central Authority for Political Education Rhineland Palatinate Die Landeszentrale fur politische Bildung Rheinland Pfalz