Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аромата грец Αρώματα або Пряний Порт торговельний та морський порт на Сомалійському півострові нині входить до складу Со

Аромата

Аромата

Аромата (грец. Αρώματα), або Пряний Порт — торговельний та морський порт на Сомалійському півострові, нині входить до складу Сомалі. Розташований біля мису Гвардафуй, через що його називають «мисом ароматів» (грец. Αρώματον ἄκρον; ароматон акрон). Відомий виробництвом смол та різноманітних трав.

Згідно з Періплом Еритрейського моря, датованим I століттям, з «порту ароматів» (грец. Ἀρωμάτων ἐμπόριον; ароматон емпоріон) був здійснений рейд на землі берберів, де була також облаштована стоянка. Аромата була одним із «дальніх» портів; вона була розташована в північній частині Сомалійського узбережжя в районі Баб-ель-Мандебської протоки. В липні сюди прибували торговці з Єгипту. Аромата була шостим портом після Зейли, Бербери, Гейса, Бандар-Касима та Бандар-Алули. Ідентифікується з Дамо — пунктом, захищеним на півдні, однак відкритим на півночі. Час від часу Аромата була небезпечною для суден. Британський археолог Невіл Чіттік знайшов давньоримську кераміку біля Дамо, підтвердивши ідентифікацію. Перед цим інший британський дослідник, Джордж Гантінгфорд ідентифікував Аромату з Олоком, розташованим у трьох кілометрах на захід від неї.

Згідно з працею Птолемея Географія, написаною у ІІ столітті, торговець на ім'я Діоген, повертаючись з Індії, взяв напрямок на південь та дістався Аромати. Він плив майже місяць у західному напрямку. Згідно з Маріном Тірським, Птолемей також додав, що торговець на ім'я Теофіл плив з Рапти до Аромати протягом двадцяти днів. Птолемей акцентує, що це були поодинокі плавання і що він не знає середньої кількості днів, потрібної для подолання відстані між Ароматою та Раптою. Птолемей визначає розташування Аромати в районі 6° північної широти, тоді як Марін Тірський — в районі 4.25° північної широти. Птолемей оцінив відстань між Ароматою та найпівденнішою точкою грецьких володінь у Африці — мисом Прасон — у 20.67° (у широтному напрямі). Птолемей також стверджував, що чув від торговців, що напрямок з Родючої (південної) Аравії до Аромати не йде на південь. Він визначив, що Аромата лежить у районі Аденської затоки, а не Індійського океану.

Як і інші порти Аденської затоки, Аромата була незалежною та мала власне керівництво. Головними статтями експорту були ладан та кориця. Також Аромата була крупним перевалочним портом для товарів, що прямували з Індії та Південно-Східної Азії; згодом стала головним джерелом кориці. Також Аромата експортувала зерно, рис, кунжутну олію та бавовняну тканину. Згідно з Периплом, судно, попереджене в Ароматі про наближення шторму в Індійському океані, відправляється на перечікування до Табаї, розташованого на іншому боці мису у двох днях плавання від Аромати.

Monumentum Adulitanum, написаний у IV столітті правителем Аксуму Езаною, описує його численні військові перемоги. Оригінальний текст втрачений, однак зберігся переписаний у VI столітті Козьмою Індикопловом у його Християнській топографії. Він описує підкорення Езаною «землі Ароматів», що стала найсхіднішою територією його володінь, яка також фігурує під назвами «Земля Фіміаму» та «країна ладану».

Пол Гензе характеризував Аромату як «сухий прибережний регіон, головне джерело фіміаму» та визначив її у проміжку між низинами сучасної Еритреї, Сомалі та півднем Аравійського півострова. Дослідник Юзо Шитомі припускає, що Ароматою міг бути Хадрамаут, розташований на півдні Аравійського півострова. Британський дослідник Лоуренс Кірван розрізняє дві «землі фіміаму» — на півдні Аравійського півострова (за Monumentum Adulitanum) та на півночі Сомалійського узбережжя (за Періплом Еритрейського моря).

Примітки

  1. (ed.), The Periplus Maris Erythraei: Text with Introduction, Translation, and Commentary (Princeton University Press, 1989), p. 115.
  2. Casson 1989, pp. 129–30.
  3. (ed.), The Periplus of the Erythraean Sea (Hakluyt Society, 1980), p. 25.
  4. Glasgow, University of (1955). Transactions. с. 26. South of the Aromatic Coast, the present Somali country in which frankincense was gathered, he mentions Zengisa Acra, Cape Zenj or Zengg
  5. J. W. McCrindle (ed.), The Christian Topography of Cosmas, an Egyptian Monk: Translated from the Greek, and Edited with Notes and Introduction (Cambridge University Press, 2010 [1897]), pp. 34 n3, 38 n5. Cosmas and the Periplus place it at the end of Barbaria, while Ptolemy makes it the start of Barbaria, which he extends to Rhapta.
  6. Huntingford 1980, p. 58.
  7. Casson 1989, p. 57.
  8. Casson 1989, pp. 59, 115.
  9. Huntingford 1980, p. 83.
  10. Neville Chittick (1979), "Early Ports in the Horn of Africa", International Journal of Nautical Archaeology 8(4), 273–277. DOI:10.1111/j.1095-9270.1979.tb01131.x
  11. Casson 1989, p. 277.
  12. Neville Chittick (1976), "An Archaeological Reconnaissance in the Horn: The British-Somali Expedition, 1975", Azania: Archaeological Research in Africa 11(1), 117–133. DOI:10.1080/00672707609511233
  13. J. Lennart Berggren and Alexander Jones (eds.), Ptolemy's Geography: An Annotated Translation of the Theoretical Chapters (Princeton University Press, 2000), p. 68.
  14. Berggren and Jones 2000, p. 76.
  15. Huntingford 1980, pp. 173–74.
  16. Huntingford 1980, p. 124.
  17. Sunil Gupta, "Aromata Emporion", in , Kai Brodersen, Craige B. Champion, Andrew Erskine and Sabine R. Huebner, The Encyclopedia of Ancient History (Wiley, 2012), p. 754.
  18. Stuart Munro-Hay, Aksum: An African Civilization of Late Antiquity (Edinburgh University Press, 1991), p. 187.
  19. Stuart Munro-Hay, Ethiopia, the Unknown Land: A Cultural and Historical Guide (I. B. Tauris, 2003), p. 235.
  20. Y. Shitomi (1997), "A New Interpretation of the Monumentum Adulitanum", Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 55, 81–102.
  21. McCrindle 2010, p. 63.
  22. Paul B. Henze, Layers of Time: A History of Ethiopia (Palgrave, 2000), pp. 29–30.
  23. L. P. Kirwan (1972), "The Christian Topography and the Kingdom of Axum", The Geographical Journal 138(2), 166–177. DOI:10.2307/1795960

Координати: 11°50′ пн. ш. 51°14′ сх. д. / 11.83° пн. ш. 51.24° сх. д. / 11.83; 51.24

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aromata grec Arwmata abo Pryanij Port torgovelnij ta morskij port na Somalijskomu pivostrovi nini vhodit do skladu Somali Roztashovanij bilya misu Gvardafuj cherez sho jogo nazivayut misom aromativ grec Arwmaton ἄkron aromaton akron Vidomij virobnictvom smol ta riznomanitnih trav Zgidno z Periplom Eritrejskogo morya datovanim I stolittyam z portu aromativ grec Ἀrwmatwn ἐmporion aromaton emporion buv zdijsnenij rejd na zemli berberiv de bula takozh oblashtovana stoyanka Aromata bula odnim iz dalnih portiv vona bula roztashovana v pivnichnij chastini Somalijskogo uzberezhzhya v rajoni Bab el Mandebskoyi protoki V lipni syudi pribuvali torgovci z Yegiptu Aromata bula shostim portom pislya Zejli Berberi Gejsa Bandar Kasima ta Bandar Aluli Identifikuyetsya z Damo punktom zahishenim na pivdni odnak vidkritim na pivnochi Chas vid chasu Aromata bula nebezpechnoyu dlya suden Britanskij arheolog Nevil Chittik znajshov davnorimsku keramiku bilya Damo pidtverdivshi identifikaciyu Pered cim inshij britanskij doslidnik Dzhordzh Gantingford identifikuvav Aromatu z Olokom roztashovanim u troh kilometrah na zahid vid neyi Zgidno z praceyu Ptolemeya Geografiya napisanoyu u II stolitti torgovec na im ya Diogen povertayuchis z Indiyi vzyav napryamok na pivden ta distavsya Aromati Vin pliv majzhe misyac u zahidnomu napryamku Zgidno z Marinom Tirskim Ptolemej takozh dodav sho torgovec na im ya Teofil pliv z Rapti do Aromati protyagom dvadcyati dniv Ptolemej akcentuye sho ce buli poodinoki plavannya i sho vin ne znaye serednoyi kilkosti dniv potribnoyi dlya podolannya vidstani mizh Aromatoyu ta Raptoyu Ptolemej viznachaye roztashuvannya Aromati v rajoni 6 pivnichnoyi shiroti todi yak Marin Tirskij v rajoni 4 25 pivnichnoyi shiroti Ptolemej ociniv vidstan mizh Aromatoyu ta najpivdennishoyu tochkoyu greckih volodin u Africi misom Prason u 20 67 u shirotnomu napryami Ptolemej takozh stverdzhuvav sho chuv vid torgovciv sho napryamok z Rodyuchoyi pivdennoyi Araviyi do Aromati ne jde na pivden Vin viznachiv sho Aromata lezhit u rajoni Adenskoyi zatoki a ne Indijskogo okeanu Yak i inshi porti Adenskoyi zatoki Aromata bula nezalezhnoyu ta mala vlasne kerivnictvo Golovnimi stattyami eksportu buli ladan ta koricya Takozh Aromata bula krupnim perevalochnim portom dlya tovariv sho pryamuvali z Indiyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi zgodom stala golovnim dzherelom korici Takozh Aromata eksportuvala zerno ris kunzhutnu oliyu ta bavovnyanu tkaninu Zgidno z Periplom sudno poperedzhene v Aromati pro nablizhennya shtormu v Indijskomu okeani vidpravlyayetsya na perechikuvannya do Tabayi roztashovanogo na inshomu boci misu u dvoh dnyah plavannya vid Aromati Monumentum Adulitanum napisanij u IV stolitti pravitelem Aksumu Ezanoyu opisuye jogo chislenni vijskovi peremogi Originalnij tekst vtrachenij odnak zberigsya perepisanij u VI stolitti Kozmoyu Indikoplovom u jogo Hristiyanskij topografiyi Vin opisuye pidkorennya Ezanoyu zemli Aromativ sho stala najshidnishoyu teritoriyeyu jogo volodin yaka takozh figuruye pid nazvami Zemlya Fimiamu ta krayina ladanu Pol Genze harakterizuvav Aromatu yak suhij priberezhnij region golovne dzherelo fimiamu ta viznachiv yiyi u promizhku mizh nizinami suchasnoyi Eritreyi Somali ta pivdnem Aravijskogo pivostrova Doslidnik Yuzo Shitomi pripuskaye sho Aromatoyu mig buti Hadramaut roztashovanij na pivdni Aravijskogo pivostrova Britanskij doslidnik Lourens Kirvan rozriznyaye dvi zemli fimiamu na pivdni Aravijskogo pivostrova za Monumentum Adulitanum ta na pivnochi Somalijskogo uzberezhzhya za Periplom Eritrejskogo morya Primitki ed The Periplus Maris Erythraei Text with Introduction Translation and Commentary Princeton University Press 1989 p 115 Casson 1989 pp 129 30 ed The Periplus of the Erythraean Sea Hakluyt Society 1980 p 25 Glasgow University of 1955 Transactions s 26 South of the Aromatic Coast the present Somali country in which frankincense was gathered he mentions Zengisa Acra Cape Zenj or Zengg J W McCrindle ed The Christian Topography of Cosmas an Egyptian Monk Translated from the Greek and Edited with Notes and Introduction Cambridge University Press 2010 1897 pp 34 n3 38 n5 Cosmas and the Periplus place it at the end of Barbaria while Ptolemy makes it the start of Barbaria which he extends to Rhapta Huntingford 1980 p 58 Casson 1989 p 57 Casson 1989 pp 59 115 Huntingford 1980 p 83 Neville Chittick 1979 Early Ports in the Horn of Africa International Journal of Nautical Archaeology 8 4 273 277 DOI 10 1111 j 1095 9270 1979 tb01131 x Casson 1989 p 277 Neville Chittick 1976 An Archaeological Reconnaissance in the Horn The British Somali Expedition 1975 Azania Archaeological Research in Africa 11 1 117 133 DOI 10 1080 00672707609511233 J Lennart Berggren and Alexander Jones eds Ptolemy s Geography An Annotated Translation of the Theoretical Chapters Princeton University Press 2000 p 68 Berggren and Jones 2000 p 76 Huntingford 1980 pp 173 74 Huntingford 1980 p 124 Sunil Gupta Aromata Emporion in Kai Brodersen Craige B Champion Andrew Erskine and Sabine R Huebner The Encyclopedia of Ancient History Wiley 2012 p 754 Stuart Munro Hay Aksum An African Civilization of Late Antiquity Edinburgh University Press 1991 p 187 Stuart Munro Hay Ethiopia the Unknown Land A Cultural and Historical Guide I B Tauris 2003 p 235 Y Shitomi 1997 A New Interpretation of the Monumentum Adulitanum Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 55 81 102 McCrindle 2010 p 63 Paul B Henze Layers of Time A History of Ethiopia Palgrave 2000 pp 29 30 L P Kirwan 1972 The Christian Topography and the Kingdom of Axum The Geographical Journal 138 2 166 177 DOI 10 2307 1795960 Koordinati 11 50 pn sh 51 14 sh d 11 83 pn sh 51 24 sh d 11 83 51 24

Дата публікації:
Топ