Гирола | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tangara gyrola (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Fringilla gyrola Linnaeus, 1758 Tanagra gyrola Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Гирола (Tangara gyrola) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 13,5-14 см, вага 19-23 г. Голова червона, спина зелена нижня частина тіла бірюзова. У самців на шиї тонкий золотисто-жовтий "комір", плечі жовті. Стегна рудувато-коричневі. У самиць голова руда, забарвлення загалом менш яскраве. Дзьоб чорнуватий, біля основи світліший, лапи сірі. Представники різних підвидів різняться за забарвленням: так, у представників підвиду T. g. viridissima нижня частина тіла і спина зелені.
Таксономія
Гирола була описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у 1766 році, в дванадцятому виданні його праці «Systema Naturae» під назвою Fringilla gyrola. Лінней опирався на більш ранній опис, зроблений англійським натуралістом Джорджем Едвардсом у 1734 році в праці «A Natural History of Uncommon Birds». Типовою місцевістю виду був визначений Суринам. Пізніше гиролу було переведено до роду Танагра (Tangara), описаного французьким натуралістом Матюреном Жаком Бріссоном у 1760 році.
Підвиди
Виділяють дев'ять підвидів:
- T. g. bangsi (Hellmayr, 1911) — від Нікарагуа до західної Панами;
- T. g. deleticia (Bangs, 1908) — східна Панама (Дар'єн), західна і центральна Колумбія;
- T. g. nupera Bangs, 1917 — крайній південний захід Колумбії (Нариньйо), західний Еквадор і північний захід Перу (Тумбес);
- T. g. toddi Bangs & Penard, TE, 1921 — Анди на північному сході Колумбії та у Венесуелі (Кордильєра-де-Мерида, Прибережний хребет), гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта і гори Сьєрра-де-Періха);
- T. g. viridissima (Lafresnaye, 1847) — північно-східна Венесуела (зокрема на півострові [en]), острів Тринідад;
- T. g. catharinae (Hellmayr, 1911) — східні схили Анд в Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії;
- T. g. parva Zimmer, JT, 1943 — від південно-східної Колумбії до північнної Венесуели, північно-східного Перу і північно-західної Бразильської Амазонії;
- T. g. gyrola (Linnaeus, 1758) — південно-східна Венесуела, Гвіана і північ Бразильської Амазонії;
- T. g. albertinae (Pelzeln, 1877) — центральна Бразилія (на південь від Амазонки, від річки Пурус до Пари і північного Мату-Гросу).
Поширення і екологія
Гироли мешкають в Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в кронах вологих рівнинних, гірських і заболочених тропічних лісів, на узліссях і галявинах, в рідколіссях і на плантаціях. Зустрічаються парами або зграйками, на висоті до 1800 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Частина гірських популяцій взимку мігрують в долини. Гироли живляться плодами Coussapoa і Cecropia, ягодами меластомових і Lycianthes, а також комахами. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві, на висоті від 2 до 8 м над землею. В кладці 2 білих, поцяткованих коричневими плямками яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 15-16 днів після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Tangara gyrola: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 21 липня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 181.
- Edwards, George (1743). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 1. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 23, Plate 23.
- Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 374.
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (French та Latin) . Paris: Jean-Baptiste Bauche. Vol. 1 p. 36 and Vol. 3 p. 3.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 липня 2022.
Посилання
- Skutch, Alexander F. (1954). Blue-rumped green tanager (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 235—240.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girola Girola Manisales Kaldas Kolumbiya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sayakovi Thraupidae Rid Tanagra Tangara Vid Girola Binomialna nazva Tangara gyrola Linnaeus 1758 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Fringilla gyrola Linnaeus 1758 Tanagra gyrola Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Tangara gyrola Vikividi Tangara gyrola EOL 45510430 ITIS 563297 MSOP 22722878 NCBI 62087 Girola Tangara gyrola vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sayakovih Thraupidae Meshkaye v Centralnij i Pivdennij Americi OpisGirola San Ramon Alahuela Kosta Rika Dovzhina ptaha stanovit 13 5 14 sm vaga 19 23 g Golova chervona spina zelena nizhnya chastina tila biryuzova U samciv na shiyi tonkij zolotisto zhovtij komir plechi zhovti Stegna ruduvato korichnevi U samic golova ruda zabarvlennya zagalom mensh yaskrave Dzob chornuvatij bilya osnovi svitlishij lapi siri Predstavniki riznih pidvidiv riznyatsya za zabarvlennyam tak u predstavnikiv pidvidu T g viridissima nizhnya chastina tila i spina zeleni TaksonomiyaGirola bula opisanij shvedskim naturalistom Karlom Linneyem u 1766 roci v dvanadcyatomu vidanni jogo praci Systema Naturae pid nazvoyu Fringilla gyrola Linnej opiravsya na bilsh rannij opis zroblenij anglijskim naturalistom Dzhordzhem Edvardsom u 1734 roci v praci A Natural History of Uncommon Birds Tipovoyu miscevistyu vidu buv viznachenij Surinam Piznishe girolu bulo perevedeno do rodu Tanagra Tangara opisanogo francuzkim naturalistom Matyurenom Zhakom Brissonom u 1760 roci PidvidiVidilyayut dev yat pidvidiv T g bangsi Hellmayr 1911 vid Nikaragua do zahidnoyi Panami T g deleticia Bangs 1908 shidna Panama Dar yen zahidna i centralna Kolumbiya T g nupera Bangs 1917 krajnij pivdennij zahid Kolumbiyi Narinjo zahidnij Ekvador i pivnichnij zahid Peru Tumbes T g toddi Bangs amp Penard TE 1921 Andi na pivnichnomu shodi Kolumbiyi ta u Venesueli Kordilyera de Merida Priberezhnij hrebet girskij masiv Syerra Nevada de Santa Marta i gori Syerra de Periha T g viridissima Lafresnaye 1847 pivnichno shidna Venesuela zokrema na pivostrovi en ostriv Trinidad T g catharinae Hellmayr 1911 shidni shili And v Kolumbiyi Ekvadori Peru i Boliviyi T g parva Zimmer JT 1943 vid pivdenno shidnoyi Kolumbiyi do pivnichnnoyi Venesueli pivnichno shidnogo Peru i pivnichno zahidnoyi Brazilskoyi Amazoniyi T g gyrola Linnaeus 1758 pivdenno shidna Venesuela Gviana i pivnich Brazilskoyi Amazoniyi T g albertinae Pelzeln 1877 centralna Braziliya na pivden vid Amazonki vid richki Purus do Pari i pivnichnogo Matu Grosu Poshirennya i ekologiyaGiroli meshkayut v Nikaragua Kosta Rici Panami Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Venesueli Gayani Surinami Francuzkij Gviani ta na Trinidadi i Tobago Voni zhivut v kronah vologih rivninnih girskih i zabolochenih tropichnih lisiv na uzlissyah i galyavinah v ridkolissyah i na plantaciyah Zustrichayutsya parami abo zgrajkami na visoti do 1800 m nad rivnem morya Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Chastina girskih populyacij vzimku migruyut v dolini Giroli zhivlyatsya plodami Coussapoa i Cecropia yagodami melastomovih i Lycianthes a takozh komahami Gnizdo chashopodibne rozmishuyetsya na derevi na visoti vid 2 do 8 m nad zemleyu V kladci 2 bilih pocyatkovanih korichnevimi plyamkami yajcya Inkubacijnij period trivaye 13 14 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 15 16 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Tangara gyrola informaciya na sajti MSOP versiya 2021 3 angl 21 lipnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Linnaeus Carl 1758 Systema Naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 vid 10th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 181 Edwards George 1743 A Natural History of Uncommon Birds T Part 1 London Printed for the author at the College of Physicians s 23 Plate 23 Paynter Raymond A Jr red 1970 Check List of Birds of the World T 13 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 374 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres Sections Genres Especes amp leurs Varietes French ta Latin Paris Jean Baptiste Bauche Vol 1 p 36 and Vol 3 p 3 Gill Frank Donsker David red 2022 Tanagers and allies World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 21 lipnya 2022 PosilannyaSkutch Alexander F 1954 Blue rumped green tanager PDF Life Histories of Central American Birds Pacific Coast Avifauna Number 31 Berkeley California Cooper Ornithological Society s 235 240 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi