Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раду Ґрігоровіч (рум. Radu Grigorovici; нар. 20 листопада 1911, Чернівці — пом. 2 серпня 2008, Бухарест) — румунський фізик.
| Раду Ґрігоровіч | |
|---|---|
 | |
| Народився | 20 листопада 1911 Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
| Помер | 2 серпня 2008 (96 років) або 1 серпня 2008[2] (96 років) Бухарест, Румунія[1] |
| Країна |  Румунія |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Заклад | Бухарестський університет |
| Членство | Академія наук Молдови Румунська академія |
| Батько | Ґеорґе Ґрігоровіч |
 Раду Ґрігоровіч у Вікісховищі | |
Біографія
Раду Григорович народився 20 листопада 1911 року в Чернівцях, будучи єдиним сином буковинських Ґеорґе та Тетяни Ґрігоровічів. Після закінчення середньої школи імені Арона Пумнула (1928) навчався в Чернівецькому університеті, де в 1931 році здобув ступінь з хімічних наук, а в 1934 році — з фізичних наук. У тому ж університеті він працював асистентом в лабораторії експериментальної фізики професора Еуджена Бедареу.
У 1936 році перевівся на природничий факультет Бухарестського університету, куди Бедареу був покликаний на посаду завідувача лабораторії молекулярної, акустичної та оптичної фізики. У 1938 році він отримав ступінь , захистивши дисертацію про руйнівний потенціал парів ртуті. Він піднявся по університетській ієрархії, ставши доцентом у 1949 році. У 1947—1957 роках паралельно працював у галузі виробництва джерел світла (завод «Люмен», потім «Електрофар»), інженером-консультантом. З політичних причин був змушений відмовитися від університетської кар'єри. Відійшов від наукових досліджень, ставши завідувачем відділу (1960) і заступником наукового директора (1963) Бухарестського інституту фізики Академії РПР; у 1970 році інститут буде підпорядкований Державному комітету з атомної енергії. У 1973 році подав заяву про вихід на пенсію, продовжуючи працювати провідним науковим співробітником за сумісництвом; у 1977 році, після реорганізації, був переведений до Інституту фізики і технології матеріалів, а через рік його трудовий контракт було розірвано.
Раду Ґрігоровіч зробив оригінальний внесок у фізику електричних газових розрядів, спектральний аналіз полум'я, джерела світла, фізіологічну та інструментальну оптику, розмірні системи та фізико-фізіологічні одиниці. У Бухарестському фізичному інституті він організував і очолив групу дослідників, які вивчали явища транспорту в невпорядкованих тонких металевих шарах, що пояснюються зонною структурою відповідних металів (1959—1966). Але найважливіші результати були отримані при вивченні аморфних напівпровідників (1964—1977).
Ґрігоровіч та його співробітники вивчали структуру, електропровідність, оптичні властивості та фотопровідність аморфних шарів германію, кремнію та вуглецю, отриманих методом вакуумного випаровування. На основі цих результатів Ґрігоровіч першим виявив структурні відмінності між аморфними і мікрокристалічними шарами германію і кремнію, після чого розробив структурну модель, доповнену енергетичними міркуваннями. Ця «аморфна модель», пізніше уточнена в різних лабораторіях як «модель випадкової мережі», сьогодні практично одностайно прийнята як структурна модель аморфних напівпровідників і відкрила нові шляхи в дослідженнях і застосуваннях.
Ці роботи принесли групі Ґрігоровіча міжнародну славу, а її ініціатору — визнання як наставника-засновника румунської наукової школи в цій галузі. Результати були представлені на міжнародних конференціях і літніх школах, в узагальнюючих статтях і монографіях, широко цитувалися і отримали високу оцінку фізиків рівня Невілла Френсіса Мотта. Раду Ґрігоровіч був кооптований в організаційні комітети численних міжнародних конгресів, в редакційні колегії спеціалізованих журналів (Journal of Non-Crystalline Solids, Thin Solid Films, Physica Status Solidi) і в Комісію з напівпровідників Міжнародного союзу чистої і прикладної фізики (1969—1975).
Він був обраний дійсним членом Румунської академії в 1990 році (з 1963 року був членом-кореспондентом) та її віце-президентом (1990—1994). Стурбований «правдою життя та правдою науки», він брав активну участь у відродженні академії в роки після припинення існування Румунської Народної Республіки в 1989 році. Був почесним членом Академії наук Молдови та почесним доктором Бухарестського університету.
Відомий своїм нонконформізмом і критичним духом, Раду Ґрігоровіч протягом усього свого життя викликав захоплення або антипатію багатьох. Один американський колега назвав його «всесвітньо відомим вченим, гуманістом і музикантом». Він мав постійний та інтенсивний інтерес до літератури, історії та мистецтва. Після розпаду Радянського Союзу він ініціював тривалий діалог з румунами Буковини; опублікував у двомовному румунсько-німецькому виданні збірник досліджень і документів про Буковину. Він був прекрасним музикантом, який після часу, присвяченого фізиці, розслаблявся, граючи на фортепіано свої улюблені твори з великого репертуару.
Помер 1 серпня 2008 року в Бухаресті.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1038177286 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- (рум.) Membrii Academiei Române din 1866 până în prezent at the Romanian Academy site
- Gânduri despre adevărul vieții și adevărul științei, interviu realizat de Marin Aiftincă; reprodus în Radu Grigorovici: Bucovina între milenii: studii și documente, pp. 19-32.
- Gânduri despre adevărul vieții și adevărul științei, interviu realizat de Marin Aiftincă; reprodus în Radu Grigorovici: Bucovina între milenii: studii și documente, p. 30.
- Dialoguri cu bucovinenii, interviu realizat de ; reprodus în Radu Grigorovici: Bucovina între milenii: studii și documente, pp. 33-39.
- Radu Grigorovici: Bucovina între milenii: studii și documente.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radu Grigorovich rum Radu Grigorovici nar 20 listopada 1911 Chernivci pom 2 serpnya 2008 Buharest rumunskij fizik Radu GrigorovichNarodivsya20 listopada 1911 1911 11 20 Chernivci Gercogstvo Bukovina Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Pomer2 serpnya 2008 2008 08 02 96 rokiv abo 1 serpnya 2008 2008 08 01 2 96 rokiv Buharest Rumuniya 1 Krayina RumuniyaDiyalnistfizikAlma materChNU imeni Yuriya FedkovichaZakladBuharestskij universitetChlenstvoAkademiya nauk Moldovi Rumunska akademiyaBatkoGeorge Grigorovich Radu Grigorovich u VikishovishiBiografiyaRadu Grigorovich narodivsya 20 listopada 1911 roku v Chernivcyah buduchi yedinim sinom bukovinskih George ta Tetyani Grigorovichiv Pislya zakinchennya serednoyi shkoli imeni Arona Pumnula 1928 navchavsya v Cherniveckomu universiteti de v 1931 roci zdobuv stupin z himichnih nauk a v 1934 roci z fizichnih nauk U tomu zh universiteti vin pracyuvav asistentom v laboratoriyi eksperimentalnoyi fiziki profesora Eudzhena Bedareu U 1936 roci perevivsya na prirodnichij fakultet Buharestskogo universitetu kudi Bedareu buv poklikanij na posadu zaviduvacha laboratoriyi molekulyarnoyi akustichnoyi ta optichnoyi fiziki U 1938 roci vin otrimav stupin zahistivshi disertaciyu pro rujnivnij potencial pariv rtuti Vin pidnyavsya po universitetskij iyerarhiyi stavshi docentom u 1949 roci U 1947 1957 rokah paralelno pracyuvav u galuzi virobnictva dzherel svitla zavod Lyumen potim Elektrofar inzhenerom konsultantom Z politichnih prichin buv zmushenij vidmovitisya vid universitetskoyi kar yeri Vidijshov vid naukovih doslidzhen stavshi zaviduvachem viddilu 1960 i zastupnikom naukovogo direktora 1963 Buharestskogo institutu fiziki Akademiyi RPR u 1970 roci institut bude pidporyadkovanij Derzhavnomu komitetu z atomnoyi energiyi U 1973 roci podav zayavu pro vihid na pensiyu prodovzhuyuchi pracyuvati providnim naukovim spivrobitnikom za sumisnictvom u 1977 roci pislya reorganizaciyi buv perevedenij do Institutu fiziki i tehnologiyi materialiv a cherez rik jogo trudovij kontrakt bulo rozirvano Radu Grigorovich zrobiv originalnij vnesok u fiziku elektrichnih gazovih rozryadiv spektralnij analiz polum ya dzherela svitla fiziologichnu ta instrumentalnu optiku rozmirni sistemi ta fiziko fiziologichni odinici U Buharestskomu fizichnomu instituti vin organizuvav i ocholiv grupu doslidnikiv yaki vivchali yavisha transportu v nevporyadkovanih tonkih metalevih sharah sho poyasnyuyutsya zonnoyu strukturoyu vidpovidnih metaliv 1959 1966 Ale najvazhlivishi rezultati buli otrimani pri vivchenni amorfnih napivprovidnikiv 1964 1977 Grigorovich ta jogo spivrobitniki vivchali strukturu elektroprovidnist optichni vlastivosti ta fotoprovidnist amorfnih shariv germaniyu kremniyu ta vuglecyu otrimanih metodom vakuumnogo viparovuvannya Na osnovi cih rezultativ Grigorovich pershim viyaviv strukturni vidminnosti mizh amorfnimi i mikrokristalichnimi sharami germaniyu i kremniyu pislya chogo rozrobiv strukturnu model dopovnenu energetichnimi mirkuvannyami Cya amorfna model piznishe utochnena v riznih laboratoriyah yak model vipadkovoyi merezhi sogodni praktichno odnostajno prijnyata yak strukturna model amorfnih napivprovidnikiv i vidkrila novi shlyahi v doslidzhennyah i zastosuvannyah Ci roboti prinesli grupi Grigorovicha mizhnarodnu slavu a yiyi iniciatoru viznannya yak nastavnika zasnovnika rumunskoyi naukovoyi shkoli v cij galuzi Rezultati buli predstavleni na mizhnarodnih konferenciyah i litnih shkolah v uzagalnyuyuchih stattyah i monografiyah shiroko cituvalisya i otrimali visoku ocinku fizikiv rivnya Nevilla Frensisa Motta Radu Grigorovich buv kooptovanij v organizacijni komiteti chislennih mizhnarodnih kongresiv v redakcijni kolegiyi specializovanih zhurnaliv Journal of Non Crystalline Solids Thin Solid Films Physica Status Solidi i v Komisiyu z napivprovidnikiv Mizhnarodnogo soyuzu chistoyi i prikladnoyi fiziki 1969 1975 Vin buv obranij dijsnim chlenom Rumunskoyi akademiyi v 1990 roci z 1963 roku buv chlenom korespondentom ta yiyi vice prezidentom 1990 1994 Sturbovanij pravdoyu zhittya ta pravdoyu nauki vin brav aktivnu uchast u vidrodzhenni akademiyi v roki pislya pripinennya isnuvannya Rumunskoyi Narodnoyi Respubliki v 1989 roci Buv pochesnim chlenom Akademiyi nauk Moldovi ta pochesnim doktorom Buharestskogo universitetu Vidomij svoyim nonkonformizmom i kritichnim duhom Radu Grigorovich protyagom usogo svogo zhittya viklikav zahoplennya abo antipatiyu bagatoh Odin amerikanskij kolega nazvav jogo vsesvitno vidomim vchenim gumanistom i muzikantom Vin mav postijnij ta intensivnij interes do literaturi istoriyi ta mistectva Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu vin iniciyuvav trivalij dialog z rumunami Bukovini opublikuvav u dvomovnomu rumunsko nimeckomu vidanni zbirnik doslidzhen i dokumentiv pro Bukovinu Vin buv prekrasnim muzikantom yakij pislya chasu prisvyachenogo fizici rozslablyavsya grayuchi na fortepiano svoyi ulyubleni tvori z velikogo repertuaru Pomer 1 serpnya 2008 roku v Buharesti PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1038177286 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 rum Membrii Academiei Romane din 1866 pană in prezent at the Romanian Academy site Ganduri despre adevărul vieții și adevărul științei interviu realizat de Marin Aiftincă reprodus in Radu Grigorovici Bucovina intre milenii studii și documente pp 19 32 Ganduri despre adevărul vieții și adevărul științei interviu realizat de Marin Aiftincă reprodus in Radu Grigorovici Bucovina intre milenii studii și documente p 30 Dialoguri cu bucovinenii interviu realizat de reprodus in Radu Grigorovici Bucovina intre milenii studii și documente pp 33 39 Radu Grigorovici Bucovina intre milenii studii și documente