Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Покладання Христа у гроб» — картина біблійної тематики, яку створив художник з міста Феррара Бенвеннуто Тізі, відоміший як Гарофало (1481—1559).
| англ. Entombment | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Гарофало |
| Час створення: | 1520-ті |
| Розміри: | 53 × 75,5 cm |
| Висота: | 53 см |
| Ширина: | 75,5 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | сакральне мистецтво |
| Зберігається: | Росія, Петербург |
| Музей: | Ермітаж |
| Інвентарний номер: | ГЭ-96 |
Історія побутування
Московський цар Петро І відправив до Венеції у 1716 році московського посла. Серед завдань дипломата Беклемішева були також нагляд за московськими учнями, художниками Іваном та Романом Нікітіними та придбання для московського царя творів мистецтва в Італії, яку в ту добувважали батьківщиною мистецтв. Петро І і сам планував відвідати Венецію, про яку йому розповідав ще голландський мандрівник і художник Корнеліс де Брейн (1652—1727), який працював в столиці Адріатики. Але повстання стрільців у Москві вимусило царя покинути Австрію і дістатися бунтівної столиці, де розпочалося придушення повстання. Нові візити в Європу вже були спокійніші.
Дипломат Беклемішев старанно виконував царські завдання. Разом з повертаючимся до Московії художником Іваном Нікітіним Беклемішев передав твори мистецтва, придбані в Італії і дипломатичну пошту. В опису мистецьких творів зазначені:
- образ «Різдво Христове», створений на зразок мозаїки, але бісером;
- дві малі картини з зображенням якогось італійського палацу;
- картина «Ноїв ковчег»;
- «бінокул» або подвійна труба, щоб дивитись обома очима;
- двадцять шість картин зі зображенням квітів і різних тварин.
Серед зазначених картин був і образ «Покладання Христа у гріб», який московський посол отримав в Римі від кардинала Оттобоні як дипломатичний подарунок. За твердженням князя церкви Оттобоні, не сильного у атрибуції, картину створив сам Рафаель Санті. Картина призначалася для царських палаців у новій столиці — Санкт-Петербурзі. Твором престижного в Італії і Ватикані художника Рафаеля Санті кардинал Оттобоні збільшував значення і «столичність» Санкт-Петербурга.
Полотно було збережене і передане до Імператорського Ермітажу. Дослідження провели пізно. Виявилося, що твір належить не самому Рафаелю, а його учню і помічнику, який допомагав колись Рафаелю створювати фрески у Ватикані.
-
![image]()
Корнеліс де Брейн -
![image]()
Худ. Франческо Тревізані. Кардинал Оттобоні -
![image]()
Худ. Іван Нікітін. Цар Петро І.
Опис твору
У невеличкому просторі перед печерою, де планують поховати вчителя нового віровчення, прихильники месії готуються до поховання. Це останні хвилини і невеличке зібрання віддає останню шану — чоловіки в умовно — арабському вбранні кладуть закатованого у гріб, а жінки віддані жалю. Найсильніше горе виявила Марія Магдалина, особа пристрасна, несамовита в почуттях. Композиція нагадує мармуровий рельєф, коли всі персонажі розташовані на першому плані. Глибину композиції надають отвір печери і далекий гірський пейзаж праворуч. Живопис — заглажений, персонажі — ідеалізовані і чимось нагадують казково-міфологічних персонажів картин молодого Рафаеля Санті (« Лицар на перетині шляхів», «Заручини Марії та Йосипа»). На відміну від гармонійних картин раннього Рафаеля Санті, цей твір драматичного спрямування.
Див. також
- https://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/01.+Paintings/29589/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pokladannya Hrista u grob kartina biblijnoyi tematiki yaku stvoriv hudozhnik z mista Ferrara Benvennuto Tizi vidomishij yak Garofalo 1481 1559 Pokladannya Hrista u grob angl EntombmentTvorec GarofaloChas stvorennya 1520 tiRozmiri 53 75 5 cmVisota 53 smShirina 75 5 smMaterial oliya na polotniZhanr sakralne mistectvoZberigayetsya Rosiya PeterburgMuzej ErmitazhInventarnij nomer GE 96Istoriya pobutuvannyaMoskovskij car Petro I vidpraviv do Veneciyi u 1716 roci moskovskogo posla Sered zavdan diplomata Beklemisheva buli takozh naglyad za moskovskimi uchnyami hudozhnikami Ivanom ta Romanom Nikitinimi ta pridbannya dlya moskovskogo carya tvoriv mistectva v Italiyi yaku v tu dobuvvazhali batkivshinoyu mistectv Petro I i sam planuvav vidvidati Veneciyu pro yaku jomu rozpovidav she gollandskij mandrivnik i hudozhnik Kornelis de Brejn 1652 1727 yakij pracyuvav v stolici Adriatiki Ale povstannya strilciv u Moskvi vimusilo carya pokinuti Avstriyu i distatisya buntivnoyi stolici de rozpochalosya pridushennya povstannya Novi viziti v Yevropu vzhe buli spokijnishi Diplomat Beklemishev staranno vikonuvav carski zavdannya Razom z povertayuchimsya do Moskoviyi hudozhnikom Ivanom Nikitinim Beklemishev peredav tvori mistectva pridbani v Italiyi i diplomatichnu poshtu V opisu misteckih tvoriv zaznacheni obraz Rizdvo Hristove stvorenij na zrazok mozayiki ale biserom dvi mali kartini z zobrazhennyam yakogos italijskogo palacu kartina Noyiv kovcheg binokul abo podvijna truba shob divitis oboma ochima dvadcyat shist kartin zi zobrazhennyam kvitiv i riznih tvarin Sered zaznachenih kartin buv i obraz Pokladannya Hrista u grib yakij moskovskij posol otrimav v Rimi vid kardinala Ottoboni yak diplomatichnij podarunok Za tverdzhennyam knyazya cerkvi Ottoboni ne silnogo u atribuciyi kartinu stvoriv sam Rafael Santi Kartina priznachalasya dlya carskih palaciv u novij stolici Sankt Peterburzi Tvorom prestizhnogo v Italiyi i Vatikani hudozhnika Rafaelya Santi kardinal Ottoboni zbilshuvav znachennya i stolichnist Sankt Peterburga Polotno bulo zberezhene i peredane do Imperatorskogo Ermitazhu Doslidzhennya proveli pizno Viyavilosya sho tvir nalezhit ne samomu Rafaelyu a jogo uchnyu i pomichniku yakij dopomagav kolis Rafaelyu stvoryuvati freski u Vatikani Kornelis de Brejn Hud Franchesko Trevizani Kardinal Ottoboni Hud Ivan Nikitin Car Petro I Opis tvoruU nevelichkomu prostori pered pecheroyu de planuyut pohovati vchitelya novogo virovchennya prihilniki mesiyi gotuyutsya do pohovannya Ce ostanni hvilini i nevelichke zibrannya viddaye ostannyu shanu choloviki v umovno arabskomu vbranni kladut zakatovanogo u grib a zhinki viddani zhalyu Najsilnishe gore viyavila Mariya Magdalina osoba pristrasna nesamovita v pochuttyah Kompoziciya nagaduye marmurovij relyef koli vsi personazhi roztashovani na pershomu plani Glibinu kompoziciyi nadayut otvir pecheri i dalekij girskij pejzazh pravoruch Zhivopis zaglazhenij personazhi idealizovani i chimos nagaduyut kazkovo mifologichnih personazhiv kartin molodogo Rafaelya Santi Licar na peretini shlyahiv Zaruchini Mariyi ta Josipa Na vidminu vid garmonijnih kartin rannogo Rafaelya Santi cej tvir dramatichnogo spryamuvannya Div takozhFerrarska shkola zhivopisu Kvatrochento Natyurmort Stanci Rafaelya https www hermitagemuseum org wps portal hermitage digital collection 01 Paintings 29589