Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло Вікторович Бліох (8 березня 1922, Тамбов, СРСР — 14 березня 2000, Харків, Україна) — радянський та український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Батько .
| Бліох Павло Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 березня 1922 Тамбов |
| Помер | 14 березня 2000 (78 років) Харків |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Нагороди |   |
Життєпис
Народився в сім'ї лікаря.
У 1939 р. закінчив середню школу в м. Лівни Орловської області та вступив до Ленінградського військово-механічного інституту (ЛВМІ). У 1941 р. Бліоха разом з рядом студентів ЛВМІ перевели до Ленінградської військово-повітряної академії та зарахували в кадри РККА. Прослужив у армії з 1941 р. по 1958 р.
З 1942 р. був викладачем Харківського військового авіаційно-технічного училища, яке знаходилося в окупації у Поволжі та готувало фахівців зв'язку для авіації.
Після закінчення війни училище повернулося до Харкова. Бліох, не перериваючи служби в ньому, вступив на заочне відділення фізікоматематіческого факультету Харківського університету. У 1951 р. захистив диплом з відзнакою за спеціальністю «теоретична фізика» (керівник — професор , згодом він був першим завідувачем теоретичним відділом Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР).
Після закінчення університету Бліох став проявляти схильність до наукової роботи, брав участь в радіофізичних дослідженнях Фізико-технічного інституту АН УРСР.
Неодноразово подавав рапорти командуванню училища з проханням про звільнення з лав Радянської Армії, що призводило до стягнень.
У 1958 р. був демобілізований підчас скорочення військової авіації, завершив військову службу в званні підполковника на посаді старшого викладача Харківського вищого авіаційного училища зв'язку.
З 1958 р. — молодший науковий співробітник Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР (ІРЕ, Харків).
У 1959 р. захистив кандидатську дисертацію (керівник — В. Л. Герман), з 1960 р. очолив один з двох теоретичних відділів ІРЕ — ТО-2. У 1967 р. відділ отримав назву, яка відповідала основним напрямам роботи — «Теоретичний відділ поширення радіохвиль та іоносфери».
У 1970 р. захистив докторську дисертацію в Науково-дослідному радіофізичному інституті (Горький)
У 1980 р. відділ, який очолював Бліох, практично в повному складі увійшов до складу створеного в ІРЕ з ініціативи академіків С. Я. Брауде і Л. М. Литвиненко сектора (пізніше — відділення) радіоастрономії.
У 1985 р. на базі Відділення було організовано Радіоастрономічний інститут АН УРСР, очолюваний Бліохом підрозділ отримав назву «Відділ космічної радіофізики». До 1986 р. Бліох був завідувачем відділом, з 1986 р. — головним науковим співробітником, в 1991-2000 рр. — провідним науковим співробітником.
У 1959—1960 рр. взяв участь в організації радіотехнічного факультету в Харківському авіаційному інституті, очолив на ньому кафедру теоретичних основ радіотехніки.
У 1964 р. Бліох разом з В. А. Місюрою і Ф. Г. Бассом створив на радіофізичному факультеті ХДУ кафедру космічної радіофізики. Працював на ній за сумісництвом: в 1964—1971 рр. — доцентом, в 1972—1984 рр. — професором. Читав лекції з аерономії, фізики плазми та статистичної радіофізики. Під керівництвом Бліоха було підготовлено 14 кандидатів і 5 докторів наук.
Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Був нагороджений орденом Червоної Зірки і 9 медалями.
Наукова діяльність
На початковому етапі займався проблемами поширення радіохвиль, радіолокації і надвисокочастотної електроніки.
У 1951 р. в «Морському Віснику» була опублікована перша наукова публікація (в співавторстві з С. Я. Брауде, В. Л. Германом та ін.), в якій розглядалося поширення електромагнітних хвиль сантиметрового діапазону над поверхнею моря.
Пізніше інтереси Бліоха переключилися на актуальні в той час питання взаємодії електромагнітних хвиль з електронними пучками в різних періодичних структурах. Надалі наукові інтереси були спрямовані на розвиток теорії поширення радіохвиль в космічному просторі і реальних середовищах на Землі в інтересах радіолокації, зв'язку та навігації.
У 1968 р. спільно з А. П. Ніколаєнко та Ю. Ф. Філіпповим передбачив новий ефект розщеплення власних частот в резонаторі Земля-іоносфера під впливом геомагнітного поля, який був експериментально виявлений в ході синхронних вимірювань СНЧ полів в Україні, під Іркутськом і на Кольському півострові.
Спільно з В. Г. Безродним створив теорію «флуктуаційних спалахів».
На початку 1960-х зробив розрахунки лінзового ефекту атмосфери Землі та провів оцінки глобальної тропосферно-іоносферної лінзи
Побудував хвилеву теорію гравітаційних лінз. Розробив теорію пилової плазми, яка враховує самогравітацію часток, що дало змогу пояснити виникнення «шпиць» у кільцях Сатурна. Досліджував електромагнітні провісники землетрусів в іоносфері.
Бліох опублікував близько 150 наукових праць, в тому числі 5 монографій, науково-методичні посібники.
Активно пропагував досягнення науки і техніки, багаторазово друкувався в провідних науково-популярних виданнях «Наука», «Природа», «Знание», «Квант», «Наука і суспільство», «Quantum».
Праці
- Блиох П. В., Николаенко А. П., Филиппов Ю. Ф. Глобальные электромагнитные резонансы в полости Земля-ионосфера. — Киев: Наукова думка, 1977. — 198 с.
- Bliokh P. V., Nickolaenko A. P., Filippov Y. F. Schumann resonances in the Earth-ionosphere cavity. — London: Peter Peregrinus Ltd., 1980. — 166 p.
- Безродный В. Г., Блиох П. В., Шубова P. С., Ямпольский Ю. М. Флуктуации сверхдлинных волн в волноводе Земля-ионосфера. — М.: Наука, 1984. — 144 с.
- Блиох П. В., Минаков А. А. Гравитационные линзы. — Киев: Наукова думка, 1989. -240 с.
- Bliokh P. V., Sinitsin V., Yaroshenko V. Dusty and Self-Gravitational Plasmas in Space. Dordrecht, the Netherlands: Kluwer Acad. Publishers, 1995. — 250 p.
- Блиох П. В., Румянцев М. Ф., Кляцкин Д. И. и др. Основы радиотехники и радиолокации. Книга I — Физические основы радиотехники. Книга II — Радиопередающие и радиоприемные устройства. Книга III — Основы радиолокации. — М.: Воениздат, 1958.
Джерела
- Титаренко А. Ю. Бліох Павло Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- А.А. Минаков, В.Г. Синицын, Ю.М. Ямпольский. Павел Викторович Блиох (к 85-летию со дня рождения) // Радиофизика и радиоастрономия. — 2007. — Т. 12, № 1. — С. 93-106. з джерела 11 березня 2022. Процитовано 23 квітня 2020.
- Кафедра космічної радіофізики ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Бліох Павло Вікторович. [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Viktorovich Blioh 8 bereznya 1922 Tambov SRSR 14 bereznya 2000 Harkiv Ukrayina radyanskij ta ukrayinskij fizik doktor fiziko matematichnih nauk profesor Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1992 Batko Blioh Pavlo ViktorovichNarodivsya8 bereznya 1922 1922 03 08 TambovPomer14 bereznya 2000 2000 03 14 78 rokiv HarkivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistfizik vikladach universitetuVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Blioh ZhittyepisNarodivsya v sim yi likarya U 1939 r zakinchiv serednyu shkolu v m Livni Orlovskoyi oblasti ta vstupiv do Leningradskogo vijskovo mehanichnogo institutu LVMI U 1941 r Blioha razom z ryadom studentiv LVMI pereveli do Leningradskoyi vijskovo povitryanoyi akademiyi ta zarahuvali v kadri RKKA Prosluzhiv u armiyi z 1941 r po 1958 r Z 1942 r buv vikladachem Harkivskogo vijskovogo aviacijno tehnichnogo uchilisha yake znahodilosya v okupaciyi u Povolzhi ta gotuvalo fahivciv zv yazku dlya aviaciyi Pislya zakinchennya vijni uchilishe povernulosya do Harkova Blioh ne pererivayuchi sluzhbi v nomu vstupiv na zaochne viddilennya fizikomatematicheskogo fakultetu Harkivskogo universitetu U 1951 r zahistiv diplom z vidznakoyu za specialnistyu teoretichna fizika kerivnik profesor zgodom vin buv pershim zaviduvachem teoretichnim viddilom Institutu radiofiziki ta elektroniki AN URSR Pislya zakinchennya universitetu Blioh stav proyavlyati shilnist do naukovoyi roboti brav uchast v radiofizichnih doslidzhennyah Fiziko tehnichnogo institutu AN URSR Neodnorazovo podavav raporti komanduvannyu uchilisha z prohannyam pro zvilnennya z lav Radyanskoyi Armiyi sho prizvodilo do styagnen U 1958 r buv demobilizovanij pidchas skorochennya vijskovoyi aviaciyi zavershiv vijskovu sluzhbu v zvanni pidpolkovnika na posadi starshogo vikladacha Harkivskogo vishogo aviacijnogo uchilisha zv yazku Z 1958 r molodshij naukovij spivrobitnik Institutu radiofiziki ta elektroniki AN URSR IRE Harkiv U 1959 r zahistiv kandidatsku disertaciyu kerivnik V L German z 1960 r ocholiv odin z dvoh teoretichnih viddiliv IRE TO 2 U 1967 r viddil otrimav nazvu yaka vidpovidala osnovnim napryamam roboti Teoretichnij viddil poshirennya radiohvil ta ionosferi U 1970 r zahistiv doktorsku disertaciyu v Naukovo doslidnomu radiofizichnomu instituti Gorkij U 1980 r viddil yakij ocholyuvav Blioh praktichno v povnomu skladi uvijshov do skladu stvorenogo v IRE z iniciativi akademikiv S Ya Braude i L M Litvinenko sektora piznishe viddilennya radioastronomiyi U 1985 r na bazi Viddilennya bulo organizovano Radioastronomichnij institut AN URSR ocholyuvanij Bliohom pidrozdil otrimav nazvu Viddil kosmichnoyi radiofiziki Do 1986 r Blioh buv zaviduvachem viddilom z 1986 r golovnim naukovim spivrobitnikom v 1991 2000 rr providnim naukovim spivrobitnikom U 1959 1960 rr vzyav uchast v organizaciyi radiotehnichnogo fakultetu v Harkivskomu aviacijnomu instituti ocholiv na nomu kafedru teoretichnih osnov radiotehniki U 1964 r Blioh razom z V A Misyuroyu i F G Bassom stvoriv na radiofizichnomu fakulteti HDU kafedru kosmichnoyi radiofiziki Pracyuvav na nij za sumisnictvom v 1964 1971 rr docentom v 1972 1984 rr profesorom Chitav lekciyi z aeronomiyi fiziki plazmi ta statistichnoyi radiofiziki Pid kerivnictvom Blioha bulo pidgotovleno 14 kandidativ i 5 doktoriv nauk Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1992 Buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki i 9 medalyami Naukova diyalnistNa pochatkovomu etapi zajmavsya problemami poshirennya radiohvil radiolokaciyi i nadvisokochastotnoyi elektroniki U 1951 r v Morskomu Visniku bula opublikovana persha naukova publikaciya v spivavtorstvi z S Ya Braude V L Germanom ta in v yakij rozglyadalosya poshirennya elektromagnitnih hvil santimetrovogo diapazonu nad poverhneyu morya Piznishe interesi Blioha pereklyuchilisya na aktualni v toj chas pitannya vzayemodiyi elektromagnitnih hvil z elektronnimi puchkami v riznih periodichnih strukturah Nadali naukovi interesi buli spryamovani na rozvitok teoriyi poshirennya radiohvil v kosmichnomu prostori i realnih seredovishah na Zemli v interesah radiolokaciyi zv yazku ta navigaciyi U 1968 r spilno z A P Nikolayenko ta Yu F Filippovim peredbachiv novij efekt rozsheplennya vlasnih chastot v rezonatori Zemlya ionosfera pid vplivom geomagnitnogo polya yakij buv eksperimentalno viyavlenij v hodi sinhronnih vimiryuvan SNCh poliv v Ukrayini pid Irkutskom i na Kolskomu pivostrovi Spilno z V G Bezrodnim stvoriv teoriyu fluktuacijnih spalahiv Na pochatku 1960 h zrobiv rozrahunki linzovogo efektu atmosferi Zemli ta proviv ocinki globalnoyi troposferno ionosfernoyi linzi Pobuduvav hvilevu teoriyu gravitacijnih linz Rozrobiv teoriyu pilovoyi plazmi yaka vrahovuye samogravitaciyu chastok sho dalo zmogu poyasniti viniknennya shpic u kilcyah Saturna Doslidzhuvav elektromagnitni provisniki zemletrusiv v ionosferi Blioh opublikuvav blizko 150 naukovih prac v tomu chisli 5 monografij naukovo metodichni posibniki Aktivno propaguvav dosyagnennya nauki i tehniki bagatorazovo drukuvavsya v providnih naukovo populyarnih vidannyah Nauka Priroda Znanie Kvant Nauka i suspilstvo Quantum PraciBlioh P V Nikolaenko A P Filippov Yu F Globalnye elektromagnitnye rezonansy v polosti Zemlya ionosfera Kiev Naukova dumka 1977 198 s Bliokh P V Nickolaenko A P Filippov Y F Schumann resonances in the Earth ionosphere cavity London Peter Peregrinus Ltd 1980 166 p Bezrodnyj V G Blioh P V Shubova P S Yampolskij Yu M Fluktuacii sverhdlinnyh voln v volnovode Zemlya ionosfera M Nauka 1984 144 s Blioh P V Minakov A A Gravitacionnye linzy Kiev Naukova dumka 1989 240 s Bliokh P V Sinitsin V Yaroshenko V Dusty and Self Gravitational Plasmas in Space Dordrecht the Netherlands Kluwer Acad Publishers 1995 250 p Blioh P V Rumyancev M F Klyackin D I i dr Osnovy radiotehniki i radiolokacii Kniga I Fizicheskie osnovy radiotehniki Kniga II Radioperedayushie i radiopriemnye ustrojstva Kniga III Osnovy radiolokacii M Voenizdat 1958 DzherelaTitarenko A Yu Blioh Pavlo Viktorovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X A A Minakov V G Sinicyn Yu M Yampolskij Pavel Viktorovich Blioh k 85 letiyu so dnya rozhdeniya Radiofizika i radioastronomiya 2007 T 12 1 S 93 106 z dzherela 11 bereznya 2022 Procitovano 23 kvitnya 2020 Kafedra kosmichnoyi radiofiziki HNU im V N Karazina Blioh Pavlo Viktorovich 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine