Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ана́рхія (з дав.-гр. ἀναρχία — відсутність влади). Термін «анархія» зазвичай використовується для позначення понять «не мати ніякого уряду» або «бути без уряду». Самі елліни цей термін застосовували для характеристики ситуації в місті-державі, при якій була відсутня верховна влада, або вона втратила реальні важелі впливу на політичну ситуацію в місті. Пізніше прихильники аристократичного і монархічного правління стали асоціювати анархію з демократією, яка, на їхню думку, стала уособленням хаосу і розбещеності. Зі свого боку, прихильники антиаристократичного правління в античності та середньовіччі бачили в цій ідеї свого роду «природний» порядок.
| Анархія | |
 | |
 Анархія у Вікісховищі |
У повсякденній свідомості анархія – безлад в організації суспільного життя, дезорганізація суспільства, беззаконня в політичній, юридичній сфері життя, відсутність керуючого початку в економіці та соціальному житті.
Еволюція анархічного світогляду
Елементи анархічного світогляду були відомі протягом багатьох століть. Прагнення до повної свободи особистості у вільному суспільстві, заперечення влади та експлуатації — подібні настрої в тій чи іншій формі можна прослідкувати у китайських даосів, англійських дігерів, давньокитайських школах. До давньогрецьких протоанархістів традиційно відносять софістів та кініків, до давньокитайських — даоську традицію Лао-цзи та Чжуан-цзи.
В розумінні владних класів анархія була станом хаосу, безладу. Проте історія представляє нам такі періоди після революцій і переворотів, коли ламалися основи старого суспільства та закладався фундамент нового порядку, в якому звільненим рабам жилося в результаті трохи краще, ніж раніше. Із самого зародження, ідея анархії полягала у тому, що суспільство може і повинно бути організоване без участі держави як органу примусу. Хибне уявлення про анархію як стан хаосу та насилля збереглося донині. Насправді, анархізм — більш тонка та насичена нюансами наука.
У період буржуазно-демократичних революцій XVIII ст., внаслідок яких ламалися основи традиційного укладу суспільства, анархічний тип політичної свідомості формується як філософське вчення. Внаслідок цілого переліку чинників у XIX ст. концепція анархії на теоретичному рівні розвивається у цілісну систему ідей, а на практиці — у порівняно розгалужений політичний рух.
Першими заявили про себе анархісти в Європі та США, серед яких, зокрема, Вільям Годвін, автор першого систематичного викладу доктрини анархії. Хоча в своїй праці «Дослідження політичної справедливості та її впливу на громадську мораль» («Enquiry concerning Political Justice and its influence on general virtue and happiness», 1793) термін «анархія» Годвін ще не використовує, у ній викладений класичний постулат анархізму — влада суперечить людській природі, а суспільне зло існує тому, що люди позбавлені вільно діяти та відчувають на собі тягар примусу. Нерозумними Годвіну здавалися не лише феодальні привілеї, класова нерівність, але й влада церкви та релігія. Він заперечував і буржуазну сім'ю, і буржуазну мораль, засновану, як він вважав, на егоїстичних, корисливих розрахунках, і закликав до скасування приватної власності. Годвін не закликав до насильницького повалення існуючого ладу, натомість, залишаючись прихильником ідей Просвітництва, він вірив у велику силу слова, в можливість перетворити суспільство шляхом пропаганди. Він виходив з тези про добру природу людини, на яку погано впливають державні інститути, і запропонував анархо-комуністичну програму соціальних перетворень.
Поряд з ім'ям Годвіна доречно згадати німця Каспера Шмідта, погляди якого доповнюють соціологічно-комуністичний напрямок анархічної думки на початку XIX ст. У своїй праці «Єдиний і його власність», виданій у 1844 р. під псевдонімом Макс Штірнер, К. Шмідт піддав ґрунтовній критиці ідеї, відносини, установи, нав'язані людям суспільством, церквою та державою. У центрі уваги Штірнера — унікальна особистість, Єдиний; цю особистість не можна звести до якої-небудь соціальної ролі чи прояву. Однак погляди Годвіна та Штірнера збігалися не в усьому. Штірнер визнає необхідність робітничих страйків, експропріації власності та створення вільного «союзу егоїстів». Будучи суб'єктивним ідеалістом, він був переконаний, що подібна перебудова держави пов'язана з реорганізацією самої особистості, і, що змінивши зміст людської свідомості, можна домогтися зміни наявного політико-правового ладу.
Таким чином, тільки-но зародившись, анархічна думка розділилася на два напрямки — індивідуалістичний, що підкреслює унікальність окремої особистості, і соціалістичний, зосереджений в основному на побудові вільного і справедливого суспільства. Виниклі згодом численні анархічні течії ґрунтуються на різних варіантах поєднання прагнень до свободи і соціальної справедливості.
Анархісти виступають проти ідеї, що влада і домінування необхідні для суспільства, і замість цього пропонують кооперативну, антиієрархічну форму соціальної, політичної та економічної організації суспільства.
Запозичення з грецької мови (див. Монархія): грец. αναρχία є похідним від грец. αναρχоς «той, що не має начальників», утвореного з частки αν- «не» і основи іменника αρχоς «начальник, керівник», пов'язаного з дієсловом αρχω «починаю, (я) є першим, паную».
Див. також
| У Вікісловнику є сторінка анархія. |
Джерела
- Анархія — академічний тлумачний словник української мови [ 17 червня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Анархія // Політологічний енциклопедичний словник [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015. — С. 30.
- Ударцев. С. Ф. Протоанархизм в древнем мире: некоторые источники и представители (из истории политической и правовой мысли) // Петр Алексеевич Кропоткин и проблемы моделирования историко-культурного развития цивилизации. Материалы международной конференции. — СПб. : Соларт, 2005. — С.104
- Кропоткин П. А. Что такое анархия? // М.: П. А. Кропоткин. 1842 9 декабря / 27 ноября 1922. К 80-тилетию со дня рождения, 1922
- Рябов П. В. Краткая история анархизма. — Краснодар : Красное и Чёрное, 2000. — 24 с.
- Макс Штірнер
- Л. Сьюзен Браун. Политика индивидуализма: либерализм, либеральный феминизм и анархизм. — Изд-во Black Rose Books, 1993. — С.106
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні ; редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін. — К. : Наук. думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — С. 70-71. — 632 с. — .
Посилання
- Анархія [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Політологічний енциклопедичнийсловник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. ; за ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015.
- В. С. Пазенок. Архія [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
 | Це незавершена стаття про урядування. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про політику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Anarhiya znachennya ta Anarhizm Ana rhiya z dav gr ἀnarxia vidsutnist vladi Termin anarhiya zazvichaj vikoristovuyetsya dlya poznachennya ponyat ne mati niyakogo uryadu abo buti bez uryadu Sami ellini cej termin zastosovuvali dlya harakteristiki situaciyi v misti derzhavi pri yakij bula vidsutnya verhovna vlada abo vona vtratila realni vazheli vplivu na politichnu situaciyu v misti Piznishe prihilniki aristokratichnogo i monarhichnogo pravlinnya stali asociyuvati anarhiyu z demokratiyeyu yaka na yihnyu dumku stala uosoblennyam haosu i rozbeshenosti Zi svogo boku prihilniki antiaristokratichnogo pravlinnya v antichnosti ta serednovichchi bachili v cij ideyi svogo rodu prirodnij poryadok Anarhiya Anarhiya u Vikishovishi U povsyakdennij svidomosti anarhiya bezlad v organizaciyi suspilnogo zhittya dezorganizaciya suspilstva bezzakonnya v politichnij yuridichnij sferi zhittya vidsutnist keruyuchogo pochatku v ekonomici ta socialnomu zhitti Evolyuciya anarhichnogo svitoglyaduElementi anarhichnogo svitoglyadu buli vidomi protyagom bagatoh stolit Pragnennya do povnoyi svobodi osobistosti u vilnomu suspilstvi zaperechennya vladi ta ekspluataciyi podibni nastroyi v tij chi inshij formi mozhna proslidkuvati u kitajskih daosiv anglijskih digeriv davnokitajskih shkolah Do davnogreckih protoanarhistiv tradicijno vidnosyat sofistiv ta kinikiv do davnokitajskih daosku tradiciyu Lao czi ta Chzhuan czi V rozuminni vladnih klasiv anarhiya bula stanom haosu bezladu Prote istoriya predstavlyaye nam taki periodi pislya revolyucij i perevorotiv koli lamalisya osnovi starogo suspilstva ta zakladavsya fundament novogo poryadku v yakomu zvilnenim rabam zhilosya v rezultati trohi krashe nizh ranishe Iz samogo zarodzhennya ideya anarhiyi polyagala u tomu sho suspilstvo mozhe i povinno buti organizovane bez uchasti derzhavi yak organu primusu Hibne uyavlennya pro anarhiyu yak stan haosu ta nasillya zbereglosya donini Naspravdi anarhizm bilsh tonka ta nasichena nyuansami nauka U period burzhuazno demokratichnih revolyucij XVIII st vnaslidok yakih lamalisya osnovi tradicijnogo ukladu suspilstva anarhichnij tip politichnoyi svidomosti formuyetsya yak filosofske vchennya Vnaslidok cilogo pereliku chinnikiv u XIX st koncepciya anarhiyi na teoretichnomu rivni rozvivayetsya u cilisnu sistemu idej a na praktici u porivnyano rozgaluzhenij politichnij ruh Pershimi zayavili pro sebe anarhisti v Yevropi ta SShA sered yakih zokrema Vilyam Godvin avtor pershogo sistematichnogo vikladu doktrini anarhiyi Hocha v svoyij praci Doslidzhennya politichnoyi spravedlivosti ta yiyi vplivu na gromadsku moral Enquiry concerning Political Justice and its influence on general virtue and happiness 1793 termin anarhiya Godvin she ne vikoristovuye u nij vikladenij klasichnij postulat anarhizmu vlada superechit lyudskij prirodi a suspilne zlo isnuye tomu sho lyudi pozbavleni vilno diyati ta vidchuvayut na sobi tyagar primusu Nerozumnimi Godvinu zdavalisya ne lishe feodalni privileyi klasova nerivnist ale j vlada cerkvi ta religiya Vin zaperechuvav i burzhuaznu sim yu i burzhuaznu moral zasnovanu yak vin vvazhav na egoyistichnih korislivih rozrahunkah i zaklikav do skasuvannya privatnoyi vlasnosti Godvin ne zaklikav do nasilnickogo povalennya isnuyuchogo ladu natomist zalishayuchis prihilnikom idej Prosvitnictva vin viriv u veliku silu slova v mozhlivist peretvoriti suspilstvo shlyahom propagandi Vin vihodiv z tezi pro dobru prirodu lyudini na yaku pogano vplivayut derzhavni instituti i zaproponuvav anarho komunistichnu programu socialnih peretvoren Poryad z im yam Godvina dorechno zgadati nimcya Kaspera Shmidta poglyadi yakogo dopovnyuyut sociologichno komunistichnij napryamok anarhichnoyi dumki na pochatku XIX st U svoyij praci Yedinij i jogo vlasnist vidanij u 1844 r pid psevdonimom Maks Shtirner K Shmidt piddav gruntovnij kritici ideyi vidnosini ustanovi nav yazani lyudyam suspilstvom cerkvoyu ta derzhavoyu U centri uvagi Shtirnera unikalna osobistist Yedinij cyu osobistist ne mozhna zvesti do yakoyi nebud socialnoyi roli chi proyavu Odnak poglyadi Godvina ta Shtirnera zbigalisya ne v usomu Shtirner viznaye neobhidnist robitnichih strajkiv ekspropriaciyi vlasnosti ta stvorennya vilnogo soyuzu egoyistiv Buduchi sub yektivnim idealistom vin buv perekonanij sho podibna perebudova derzhavi pov yazana z reorganizaciyeyu samoyi osobistosti i sho zminivshi zmist lyudskoyi svidomosti mozhna domogtisya zmini nayavnogo politiko pravovogo ladu Takim chinom tilki no zarodivshis anarhichna dumka rozdililasya na dva napryamki individualistichnij sho pidkreslyuye unikalnist okremoyi osobistosti i socialistichnij zoseredzhenij v osnovnomu na pobudovi vilnogo i spravedlivogo suspilstva Vinikli zgodom chislenni anarhichni techiyi gruntuyutsya na riznih variantah poyednannya pragnen do svobodi i socialnoyi spravedlivosti Anarhisti vistupayut proti ideyi sho vlada i dominuvannya neobhidni dlya suspilstva i zamist cogo proponuyut kooperativnu antiiyerarhichnu formu socialnoyi politichnoyi ta ekonomichnoyi organizaciyi suspilstva EtimologiyaZapozichennya z greckoyi movi div Monarhiya grec anarxia ye pohidnim vid grec anarxos toj sho ne maye nachalnikiv utvorenogo z chastki an ne i osnovi imennika arxos nachalnik kerivnik pov yazanogo z diyeslovom arxw pochinayu ya ye pershim panuyu Div takozhU Vikislovniku ye storinka anarhiya Anarhizm MonarhiyaDzherelaAnarhiya akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi 17 chervnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiAnarhiya Politologichnij enciklopedichnij slovnik 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 S 30 Udarcev S F Protoanarhizm v drevnem mire nekotorye istochniki i predstaviteli iz istorii politicheskoj i pravovoj mysli Petr Alekseevich Kropotkin i problemy modelirovaniya istoriko kulturnogo razvitiya civilizacii Materialy mezhdunarodnoj konferencii SPb Solart 2005 S 104 Kropotkin P A Chto takoe anarhiya M P A Kropotkin 1842 9 dekabrya 27 noyabrya 1922 K 80 tiletiyu so dnya rozhdeniya 1922 Ryabov P V Kratkaya istoriya anarhizma Krasnodar Krasnoe i Chyornoe 2000 24 s Maks Shtirner L Syuzen Braun Politika individualizma liberalizm liberalnyj feminizm i anarhizm Izd vo Black Rose Books 1993 S 106 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni redkol O S Melnichuk golovnij red ta in K Nauk dumka 1982 T 1 A G ukl R V Boldiryev ta in 1982 S 70 71 632 s ISBN 966 00 0785 X PosilannyaAnarhiya 13 grudnya 2016 u Wayback Machine Politologichnij enciklopedichnijslovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in za red M P Trebina H Pravo 2015 V S Pazenok Arhiya 22 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Ce nezavershena stattya pro uryaduvannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi