Церамбіціни | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Церамбіці́ни (Cerambycinae Latreille, 1802) — друга за чисельністю підродина жуків-вусачів, яка налічує понад 10000 видів, розповсюджених по всіх материках за винятком Антарктиди.
Тіло видовжене, менш більш циліндричне, хоча у деяких родів, як от Плосковусач чи Вусач-булавоніг, воно сплющене у дорзовентральному напрямку. Голова позаду очей не має різкої шиєподібної перетяжки — звужується поступово, її скроні не виступають. Вусики розташовані між виїмчастими нирковидними очима, у самців, зазвичай, довші за тіло, хоча існує багато винятків. Передньоспинка заокруглена, проте, у деяких триб має притуплений горб або гострий шип на кожному боці. Надкрила видовжені, а у деяких родів, наприклад, Мольорх, вони вкорочені або розходяться по шву, наприклад, Вузьконадкрил. Черевце також видовжене. Передні тазики сферичні або поперечно витягнені.
Тіло водовжене, м'ясисте, білого кольору, 7-8-й членики черевця часто розширені. Все тіло рідко вкрите щетинками.
Голова поперечна, сильно втягнута у передньогруди. Потилицевий отвір розташовується вентрально і розділений поперечним містком на малу передню та велику задню частини. Скронево-тім'яні частки з'єднані за допомогою довгого шва і кожна з них окремо заокруглена на своєму задньому краї. Лоб має 4 епістомальні щетинки і виїмку над вузеньким наличником. Вусики довгі, 3-и членикові, їх другий членик має сенсилу. З кожної сторони голови міститься, здебільшого, по одній парі вічок — у нижчих Церамбіцін їх може бути кілька, а у вищих Церамбіцін очі взагалі відсутні. Гіпостом вкритий щетинками з добре вираженими гіпостомальними рубцями. Ґула поперечна або квадратна. Верхня губа маленька, овально-поперчна, іноді поздовжня, вкрита густими щетинками. Щелепи товсті, короткі, їх внутрішній — гострий край заокруглений, без зубців. Щелепні щупальця 3-4-и членикові, а губні — 2-о членикові.
Пронотум облямований глибокими латеральними і вкритий дрібними поздовжніми борозенками. У примітивних триб наявні 4-и членикові ноги з кігтиком, а у еволюційно прогресивних — редуковані. Терґіт середньогрудей розподілений Х-подібним рубцем.
Черевце 9-и членикове, 1-7-й членики мають черевні та спинні мозолі. На мозолях наявні 2-і поздовжні та 2-і поперечні борозенки на краях. Мозолі вкриті дрібними ґранулами, зморшками чи борозеночками. На сегментах черевця також наявні плевральні диски. На плевральних горбиках містяться щетинки. Дихальця невеликі, округлі, без крайових камер. На 9-у членику черевця відсутні будь-які склеротизовані вирости.
Фотогалерея
Література
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
Див. також
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerambicini Vusach pahuchij muskusnij Aromia moschata Linnaeus 1758 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Cerambikoyidni Cerambycoidea Latreille 1802 Rodina Vusachi Cerambycidae Latreille 1802 Pidrodina Cerambicini Cerambycinae Latreille 1802 Posilannya Vikishovishe Cerambycinae ITIS 678794 NCBI 79510 Fossilworks 70755 Cerambici ni Cerambycinae Latreille 1802 druga za chiselnistyu pidrodina zhukiv vusachiv yaka nalichuye ponad 10000 vidiv rozpovsyudzhenih po vsih materikah za vinyatkom Antarktidi MorfologiyaImago Golova K ta perednogrudi V Ploskovusacha fioletovogo poznacheno takozh virist perednogrudej zhovtim taziki N ta stegna S Tilo vidovzhene mensh bilsh cilindrichne hocha u deyakih rodiv yak ot Ploskovusach chi Vusach bulavonig vono splyushene u dorzoventralnomu napryamku Golova pozadu ochej ne maye rizkoyi shiyepodibnoyi peretyazhki zvuzhuyetsya postupovo yiyi skroni ne vistupayut Vusiki roztashovani mizh viyimchastimi nirkovidnimi ochima u samciv zazvichaj dovshi za tilo hocha isnuye bagato vinyatkiv Perednospinka zaokruglena prote u deyakih trib maye prituplenij gorb abo gostrij ship na kozhnomu boci Nadkrila vidovzheni a u deyakih rodiv napriklad Molorh voni vkorocheni abo rozhodyatsya po shvu napriklad Vuzkonadkril Cherevce takozh vidovzhene Peredni taziki sferichni abo poperechno vityagneni Lichinka Tilo vodovzhene m yasiste bilogo koloru 7 8 j chleniki cherevcya chasto rozshireni Vse tilo ridko vkrite shetinkami Lichinka Vusacha hatnogo sirogo Golova poperechna silno vtyagnuta u perednogrudi Potilicevij otvir roztashovuyetsya ventralno i rozdilenij poperechnim mistkom na malu perednyu ta veliku zadnyu chastini Skronevo tim yani chastki z yednani za dopomogoyu dovgogo shva i kozhna z nih okremo zaokruglena na svoyemu zadnomu krayi Lob maye 4 epistomalni shetinki i viyimku nad vuzenkim nalichnikom Vusiki dovgi 3 i chlenikovi yih drugij chlenik maye sensilu Z kozhnoyi storoni golovi mistitsya zdebilshogo po odnij pari vichok u nizhchih Cerambicin yih mozhe buti kilka a u vishih Cerambicin ochi vzagali vidsutni Gipostom vkritij shetinkami z dobre virazhenimi gipostomalnimi rubcyami Gula poperechna abo kvadratna Verhnya guba malenka ovalno poperchna inodi pozdovzhnya vkrita gustimi shetinkami Shelepi tovsti korotki yih vnutrishnij gostrij kraj zaokruglenij bez zubciv Shelepni shupalcya 3 4 i chlenikovi a gubni 2 o chlenikovi Pronotum oblyamovanij glibokimi lateralnimi i vkritij dribnimi pozdovzhnimi borozenkami U primitivnih trib nayavni 4 i chlenikovi nogi z kigtikom a u evolyucijno progresivnih redukovani Tergit serednogrudej rozpodilenij H podibnim rubcem Cherevce 9 i chlenikove 1 7 j chleniki mayut cherevni ta spinni mozoli Na mozolyah nayavni 2 i pozdovzhni ta 2 i poperechni borozenki na krayah Mozoli vkriti dribnimi granulami zmorshkami chi borozenochkami Na segmentah cherevcya takozh nayavni plevralni diski Na plevralnih gorbikah mistyatsya shetinki Dihalcya neveliki okrugli bez krajovih kamer Na 9 u chleniku cherevcya vidsutni bud yaki sklerotizovani virosti Fotogalereya LeConte 1850 Klit rudonogij Clytus arietis Linnaeus 1758 Vusach hatnij sirij Hylotrupes bajulus Linnaeus 1758 Kallimell smaragdovij Callimellum angulatum Schrank 1789 Vuzkonadkril rudij Stenopterus rufus Linnaeus 1758 Vusach dubovij malij Cerambyx scopolii 1775 LiteraturaZagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Div takozhPrionini Lepturini Asemini Necidalini Lyamiyini Ce nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi