Гебрайська абе́тка, Абе́тка мо́ви іври́т (івр. אָלֶף־בֵּית עִבְרִי, Алефбет Іврі), як і в більшості інших семітських мов, складається лише з літер, що позначають приголосні, тобто система письма є консонантною.
Гебрайська абетка אָלֶפבֵּית עִבְרִי | |
---|---|
![]() | |
Вид | |
Мови | Іврит, їдиш, татська, ладіно, бухорі |
Період | 3 ст. до н. е. — сьогодення |
Походження | Протосинайський алфавіт
|
Напрям | Справа наліво ![]() |
U+FB1D to U+FB4F | |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
Голосні на письмі не позначаються, але в релігійних текстах, словниках і підручниках вони, так само як варіанти вимови приголосних, позначаються спеціальними діакритичними знаками (некудот — נקדות), розташованими над літерами, під ними або всередині. Крім того, напівголосні вав і йод можуть позначати відповідно звуки о(у) та і.
Також є знаки слабкий даґеш (який позначає перехід деяких щілинних приголосних у клацальні) та сильний даґеш (який позначає подвоєння приголосного), які позначаються як крапка у середині приголосної літери, та мапік, який позначає, що літера 'ге' на кінці слова позначає приголосний h, і позначається крапкою у середині 'ге'.
Єврейська абетка
Назва літери | Звук | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гебрайські | У порівнянні із подібними | ||||||||||||||
Із засічками | Без засічок | Моноширинні | [en] | Раші | Фінікійські | Арамейські | Грецькі | Латинка | Кирилиця | Набатейські | Арабські | Сирийські | Амгарські та Ґеез | ||
Алеф אָלֶף | [ʔ] | א | א | א | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Α, α | A, a | А, а | ![]() | ا | ܐ | አ |
Бет בֵּית | [b] [v] | ב | ב | ב | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Β, β | B, b | Б, б В, в | ![]() | (ب) | ܒ | በ |
Ґімель גִּימֵל | [ɡ] | ג | ג | ג | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Γ, γ | C, c G, g | Г, г | ![]() | (ج) | ܓ | ገ |
Далет דָּלֶת | [d] | ד | ד | ד | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Δ, δ | D, d | Д, д | ![]() | (د) | ܕ | ደ |
Ге הֵא | [h~ʔ] | ה | ה | ה | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Η, η Ε, ε | H, h E, e | Е, е Є, є | ![]() | (ه) | ܗ | ሀ |
Вав ויו | [v]~[w] | ו | ו | ו | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Υ, υ Ϝ, ϝ | F, f U, u V, v W, w Y, y | Ѵ, ѵ У, у | ![]() | (و) | ܘ | ወ |
Заїн זַיִן | [z] | ז | ז | ז | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Ζ, ζ | Z, z | З, з | ![]() | (ز) | ܙ | ዘ |
Хет חֵית | [χ]~ [ħ] | ח | ח | ח | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Χ, х | ![]() | (ح) | ܚ | ሐ | ||
Тет טֵית | [t] | ט | ט | ט | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Θ, θ | Þ, þ | Ѳ, ѳ | ![]() | (ط) | ܛ | ጠ |
Йод יוֹד | [(j)] | י | י | י | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | І, і Ј, ј, Ї, ї | ![]() | (ي) | ܝ | የ | ||
Каф כַּף | [k][χ] | כ | כ | כ | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Κ, κ | K, k | К, к | ![]() | (ك) | ܟ | ከ |
Ламед לָמֶד | [(l)] | ל | ל | ל | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Λ, λ | L, l | Л, л | ![]() | (ل) | ܠ | ለ |
Мем מֵם | [m] | מ | מ | מ | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Μ, μ | M, m | М, м | ![]() | (م) | ܡ | መ |
Нун נוּן | [n] | נ | נ | נ | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Ν, ν | N, n | Н, н | ![]() | (ن) | ܢ | ነ |
Самех סָמֶך | [s] | ס | ס | ס | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Ξ, ξ | X, x | Ѯ, ѯ | ![]() | (س) | ܣ | ሰ |
Айн עַיִן | [ʔ]~[ʕ] | ע | ע | ע | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Ο, ο | O, o | О, о | ![]() | (ع) ء | ܥ | ዐ |
Пе פֵּא | [p][f] | פ | פ | פ | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Π, |π | P, p | П, п | ![]() | (ف) | ܦ | ፈ, ፐ, ጰ |
Цаді צַדִי | [t͡s] | צ | צ | צ | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() ![]() | Ϻ, ϻ | — | Ц, ц Ч, ч | ![]() | (ص) | ܨ | ጸ |
Куф קוֹף | [k] | ק | ק | ק | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Ϙ, ϙ | Q, q | — | ![]() | (ق) | ܩ | ቀ |
Реш רֵישׁ | [ʁ]~[(r)] | ר | ר | ר | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Ρ, ρ | R, r | Р, р | ![]() | (ر) | ܪ | ረ |
Шин שִׁין | [ʃ] | ש | ש | ש | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Σ, σ | S, s | С, с Ш, ш | ![]() | (ش) | ܫ | ሠ |
Тав תּו | [t] | ת | ת | ת | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | Τ, τ | T, t | Т, т | ![]() | (ت) | ܬ | ተ |
П'ять літер мають кінцеву форму
Хаф кінцевий | ך | ך | ך | ![]() | ![]() |
Мем (кінцевий) | ם | ם | ם | ![]() | ![]() |
Нун (кінцевий) | ן | ן | ן | ![]() | ![]() |
Фей (кінцевий) | ף | ף | ף | ![]() | ![]() |
Цади (кінцевий) | ץ | ץ | ץ | ![]() | ![]() |
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гебрайська абетка
![]() | Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет