Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бере зова Гать село в Україні в Курненській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області К

Березова Гать (Житомирський район)

Березова Гать (Житомирський район)

Бере́зова Гать — село в Україні, в Курненській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 251 особу (2001). До 1939 року — колонія. У 1925—59 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Березова Гать
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Курненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040270030038870
Облікова картка с. Березова Гать
с. Березова Гать (до 2017 р.) 
Основні дані
Населення 251 (2001)
Територія 1,207 км²
Густота населення 161,930 осіб/км²
Поштовий індекс 12034
Географічні дані
Географічні координати 50°28′32″ пн. ш. 28°07′08″ сх. д. / 50.47556° пн. ш. 28.11889° сх. д. / 50.47556; 28.11889Координати: 50°28′32″ пн. ш. 28°07′08″ сх. д. / 50.47556° пн. ш. 28.11889° сх. д. / 50.47556; 28.11889
Водойми Тня
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, 10, с. Курне, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12031
Карта
image
image
Березова Гать
image
image
Березова Гать
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Березова Гать.

Населення

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 512 осіб, з них: римокатоликів — 77, протестантів — 429, чоловіків — 249, жінок — 263.

В кінці 19 століття в колонії нараховувалося 74 двори та 467 мешканців. Станом на 1906 рік нараховувалося 67 дворів та 416 мешканців, у 1910 році кількість населення становила 394 мешканці.

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 642 особи, кількість дворів — 114, на 1924 рік — 620 осіб, з перевагою населення польської та німецької національностей; дворів — 122.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 225 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 251 особу.

Історія

В кінці 19 ст. — колонія у Курненській волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 35 верст від центру повіту, м. Новоград-Волинський. Лютеранське поселення на власних землях, за 40 км південно-східніше м. Новоград-Волинський; належало до лютеранської парафії у Геймталі.

У 1906 році — колонія Курненської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 40 верст, до волосної управи, в с. Курне — 7 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось на станції Рудня.

У 1923 році колонію включено до складу новоствореної Цвітянської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Пулинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. Розміщувалося за 9 верст від районного центру, міст. Пулини та 3,5 версти від центру сільської ради, кол. Цвітянка.

Від 28 вересня 1925 року — адміністративний центр німецької національної Березовогатської сільської ради Пулинського району. 20 червня 1930 року село, разом з радою, увійшла до складу новоствореного німецького національного Соколовського району, після ліквідації котрого, 15 вересня 1930 року, передана до складу Новоград-Волинського району, 1 червня 1935 року — Новоград-Волинської міської ради, 17 жовтня 1935 року — Червоноармійського (згодом — Пулинський) району Київської області.

Восени 1936 року із села до Карагандинської області Казахстану радянською владою було переселено 75 родин (375 осіб), з них 11 — польських і 64 — німецьких. Серед виселених 199 дорослих і 176 дітей.

Від 1939 року — село; після ліквідації Березовогатської сільської ради включене до складу Курненської сільської ради Червоноармійського району. 2 вересня 1954 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 1087 «Про перечислення населених пунктів в межах районів Житомирської області», передане до складу Цвітянської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області. 5 березня 1959 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Курненської сільської ради.

1 серпня 2017 року село увійшло до складу новоствореної Курненської сільської територіальної громади Пулинського району Житомирської області. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.

Примітки

  1. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022.
  2. Berezowa Hać // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 108. (пол.)
  3. Цинкаловський О. Березова Гать // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 84.
  4. (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 134. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 листопада 2021.
  5. (PDF) (російська) . с. 57. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 18 листопада 2021.
  6. (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 145. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  7. (PDF). http://history.org.ua/. с. 11. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  8. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 18 листопада 2021.
  9. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 134, 199, 532, 533, 554, 561. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 18 листопада 2021.
  10. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 24.
  11. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  12. . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.

Посилання

  • Погода в Березовій Гаті [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bere zova Gat selo v Ukrayini v Kurnenskij silskij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 251 osobu 2001 Do 1939 roku koloniya U 1925 59 rokah administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi selo Berezova Gat Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Kurnenska silska gromada Kod KATOTTG UA18040270030038870 Oblikova kartka s Berezova Gat s Berezova Gat do 2017 r Osnovni dani Naselennya 251 2001 Teritoriya 1 207 km Gustota naselennya 161 930 osib km Poshtovij indeks 12034 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 28 32 pn sh 28 07 08 sh d 50 47556 pn sh 28 11889 sh d 50 47556 28 11889 Koordinati 50 28 32 pn sh 28 07 08 sh d 50 47556 pn sh 28 11889 sh d 50 47556 28 11889 Vodojmi Tnya Misceva vlada Adresa radi vul Centralna 10 s Kurne Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12031 Karta Berezova Gat Berezova Gat Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Berezova Gat NaselennyaVidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 512 osib z nih rimokatolikiv 77 protestantiv 429 cholovikiv 249 zhinok 263 V kinci 19 stolittya v koloniyi narahovuvalosya 74 dvori ta 467 meshkanciv Stanom na 1906 rik narahovuvalosya 67 dvoriv ta 416 meshkanciv u 1910 roci kilkist naselennya stanovila 394 meshkanci Kilkist naselennya stanom na 1923 rik stanovila 642 osobi kilkist dvoriv 114 na 1924 rik 620 osib z perevagoyu naselennya polskoyi ta nimeckoyi nacionalnostej dvoriv 122 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 225 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 251 osobu IstoriyaV kinci 19 st koloniya u Kurnenskij volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi za 35 verst vid centru povitu m Novograd Volinskij Lyuteranske poselennya na vlasnih zemlyah za 40 km pivdenno shidnishe m Novograd Volinskij nalezhalo do lyuteranskoyi parafiyi u Gejmtali U 1906 roci koloniya Kurnenskoyi volosti 3 go stanu Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Novograd Volinskij stanovila 40 verst do volosnoyi upravi v s Kurne 7 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalos na stanciyi Rudnya U 1923 roci koloniyu vklyucheno do skladu novostvorenoyi Cvityanskoyi silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku stala chastinoyu novoutvorenogo Pulinskogo rajonu Zhitomirskoyi zgodom Volinska okrugi Rozmishuvalosya za 9 verst vid rajonnogo centru mist Pulini ta 3 5 versti vid centru silskoyi radi kol Cvityanka Vid 28 veresnya 1925 roku administrativnij centr nimeckoyi nacionalnoyi Berezovogatskoyi silskoyi radi Pulinskogo rajonu 20 chervnya 1930 roku selo razom z radoyu uvijshla do skladu novostvorenogo nimeckogo nacionalnogo Sokolovskogo rajonu pislya likvidaciyi kotrogo 15 veresnya 1930 roku peredana do skladu Novograd Volinskogo rajonu 1 chervnya 1935 roku Novograd Volinskoyi miskoyi radi 17 zhovtnya 1935 roku Chervonoarmijskogo zgodom Pulinskij rajonu Kiyivskoyi oblasti Voseni 1936 roku iz sela do Karagandinskoyi oblasti Kazahstanu radyanskoyu vladoyu bulo pereseleno 75 rodin 375 osib z nih 11 polskih i 64 nimeckih Sered viselenih 199 doroslih i 176 ditej Vid 1939 roku selo pislya likvidaciyi Berezovogatskoyi silskoyi radi vklyuchene do skladu Kurnenskoyi silskoyi radi Chervonoarmijskogo rajonu 2 veresnya 1954 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 1087 Pro perechislennya naselenih punktiv v mezhah rajoniv Zhitomirskoyi oblasti peredane do skladu Cvityanskoyi silskoyi radi Chervonoarmijskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 5 bereznya 1959 roku vnaslidok ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Kurnenskoyi silskoyi radi 1 serpnya 2017 roku selo uvijshlo do skladu novostvorenoyi Kurnenskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Pulinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti PrimitkiNaselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 17 Procitovano 6 serpnya 2022 Berezowa Hac Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 108 pol Cinkalovskij O Berezova Gat Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 A K S 84 PDF http history org ua rosijska s 134 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 18 listopada 2021 PDF rosijska s 57 Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 18 listopada 2021 PDF http history org ua rosijska Zhitomir 1923 s 145 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 18 listopada 2021 PDF http history org ua s 11 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2021 Procitovano 18 listopada 2021 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 18 listopada 2021 PDF http www archive zt gov ua ukrayinska Upor R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 134 199 532 533 554 561 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 18 listopada 2021 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U semi knigah Kniga persha 2006 s 24 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 18 listopada 2021 PosilannyaPogoda v Berezovij Gati 5 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ