Galago moholi — це вид приматів із родини Galagidae, який мешкає в мезичних лісах південного Афротропіку. Він фізично дуже схожий на сенегальського галаго, і раніше вважався його південним різновидом. Однак ці два види помітно відрізняються своєю біологією, і жодних гібридів у неволі не було зареєстровано.
Galago moholi | |
---|---|
На річці Таламакане, Ботсвана | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Примати (Primates) |
Підряд: | Strepsirrhini |
Родина: | Галагові (Galagidae) |
Рід: | () |
Вид: | G. moholi |
Біноміальна назва | |
Galago moholi A. Smith, 1836 | |
Опис
Мохолський галаго — вид середнього розміру з довжиною голови й тіла 15 см і хвостом 23 см. Голова широка, з короткою мордою, помаранчевими очима та чорними ромбоподібними кільцями. Смужка на носі білувата, а вуха великі й сірі. Спинна поверхня тіла має сірувато-буре забарвлення, а низ білий, іноді з жовтуватим відтінком. Боки, внутрішня сторона кінцівок, кисті та стопи жовтуваті. Пальці рук і ніг мають лопатчасті кінці. Хвіст темніший за решту хутра, але не дуже густий.
Діапазон
Він зустрічається в Анголі, Ботсвані, Малаві, Мозамбіку, Намібії, Південній Африці, Свазіленді, Танзанії, Замбії та Зімбабве. Можливо, також присутній у Руанді та Бурунді.
Гніздові популяції цього виду зустрічаються в передмістях Йоганнесбурга та Преторії. Деякі з них спочатку були втечею або випущеними домашніми тваринами, тоді як інші мігрували з теплих регіонів.
Екологія
Харчується переважно комахами та каміддю. Камедь — це ексудат дерев акації, який виділяється з проколів, зроблених комахами. Найулюбленішими видами є Acacia karroo та Acacia tortilis. Взимку вид пересувається по землі між деревами, але в дощовий літній сезон він зазвичай подорожує деревами та споживає набагато більший відсоток безхребетних. Годування відбувається незабаром після заходу сонця, а потім періодично протягом ночі.
Примітки
- Bearder, S.; Svensson, M.; Butynski, T.M.; de Jong, Y.A. (2021). Galago moholi.
- Kingdon, Jonathan; Happold, David; Butynski, Thomas; Hoffmann, Michael; Happold, Meredith; Kalina, Jan (2013). Mammals of Africa. London: Bloomsbury Publishing. с. 430—433. ISBN .
- Jonathan Kingdon; David Happold; Thomas Butynski; Michael Hoffmann; Meredith Happold; Jan Kalina (2013). Mammals of Africa. A&C Black. с. 430—434. ISBN .
- Grubb, P.; Butynski, T. M.; Oates, J. F.; Bearder, S. K.; Disotell, T. R.; Groves, C. P.; Struhsaker, T. T. (2003). Assessment of the diversity of African primates. International Journal of Primatology. 24 (6): 1301—1357. doi:10.1023/B:IJOP.0000005994.86792.b9. S2CID 24110272.
- . Fairly Wild. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 29.10.2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galago moholi ce vid primativ iz rodini Galagidae yakij meshkaye v mezichnih lisah pivdennogo Afrotropiku Vin fizichno duzhe shozhij na senegalskogo galago i ranishe vvazhavsya jogo pivdennim riznovidom Odnak ci dva vidi pomitno vidriznyayutsya svoyeyu biologiyeyu i zhodnih gibridiv u nevoli ne bulo zareyestrovano Galago moholi Na richci Talamakane Botsvana source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Strepsirrhini Rodina Galagovi Galagidae Rid Vid G moholi Binomialna nazva Galago moholi A Smith 1836OpisMoholskij galago vid serednogo rozmiru z dovzhinoyu golovi j tila 15 sm i hvostom 23 sm Golova shiroka z korotkoyu mordoyu pomaranchevimi ochima ta chornimi rombopodibnimi kilcyami Smuzhka na nosi biluvata a vuha veliki j siri Spinna poverhnya tila maye siruvato bure zabarvlennya a niz bilij inodi z zhovtuvatim vidtinkom Boki vnutrishnya storona kincivok kisti ta stopi zhovtuvati Palci ruk i nig mayut lopatchasti kinci Hvist temnishij za reshtu hutra ale ne duzhe gustij DiapazonVin zustrichayetsya v Angoli Botsvani Malavi Mozambiku Namibiyi Pivdennij Africi Svazilendi Tanzaniyi Zambiyi ta Zimbabve Mozhlivo takozh prisutnij u Ruandi ta Burundi Gnizdovi populyaciyi cogo vidu zustrichayutsya v peredmistyah Jogannesburga ta Pretoriyi Deyaki z nih spochatku buli vtecheyu abo vipushenimi domashnimi tvarinami todi yak inshi migruvali z teplih regioniv EkologiyaHarchuyetsya perevazhno komahami ta kamiddyu Kamed ce eksudat derev akaciyi yakij vidilyayetsya z prokoliv zroblenih komahami Najulyublenishimi vidami ye Acacia karroo ta Acacia tortilis Vzimku vid peresuvayetsya po zemli mizh derevami ale v doshovij litnij sezon vin zazvichaj podorozhuye derevami ta spozhivaye nabagato bilshij vidsotok bezhrebetnih Goduvannya vidbuvayetsya nezabarom pislya zahodu soncya a potim periodichno protyagom nochi PrimitkiBearder S Svensson M Butynski T M de Jong Y A 2021 Galago moholi Kingdon Jonathan Happold David Butynski Thomas Hoffmann Michael Happold Meredith Kalina Jan 2013 Mammals of Africa London Bloomsbury Publishing s 430 433 ISBN 9781408189962 Jonathan Kingdon David Happold Thomas Butynski Michael Hoffmann Meredith Happold Jan Kalina 2013 Mammals of Africa A amp C Black s 430 434 ISBN 978 1 4081 8996 2 Grubb P Butynski T M Oates J F Bearder S K Disotell T R Groves C P Struhsaker T T 2003 Assessment of the diversity of African primates International Journal of Primatology 24 6 1301 1357 doi 10 1023 B IJOP 0000005994 86792 b9 S2CID 24110272 Fairly Wild Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 29 10 2016