Метаобчислення обумовлені бажанням користувачів мати доступ до ресурсів недоступних в середовищі одномашинних обчислень

Метаобчислення обумовлені бажанням користувачів мати доступ до ресурсів, недоступних в середовищі одномашинних обчислень. Турчин Валентин Федорович заклав основи метаобчислень, запропонувавши якісно новий метод перетворення і оптимізації програм. (або обчислювальна мережа) утворюється деяким рівнем програмного забезпечення, яке об'єднує комп'ютери і комунікаційні мережі, створюючи ілюзію одного віртуального комп'ютера. Ще один рівень програмного забезпечення на вершині цієї інфраструктури забезпечує метаобчислювальне середовище, що дозволяє програмам використовувати можливості метакомп’ютера. Суть і ролі цих рівнів програмного забезпечення подібні операційним системам, які реалізують віртуальну машину на вершині апаратних ресурсів і підтримують набір інструментів, використовуваних прикладними програмістами.Метатеорія — теорія, що аналізує методи й властивості іншої теорії, так званої предметної або об'єктної теорії. Завдання метатеорії - встановити межі області застосування досліджуваної в ній теорії, відповісти на запитання про її несуперечності та повноті, вивчити або встановити способи введення її нових понять і докази її тверджень тощо. Необхідність створення метатеорії виникла насамперед у застосуванні до математики. Вона була зумовлена потребою з'ясування сенсу понять доказ, аксіома, теорема, дослідження структури математичних теорій і питання про їхню істинність в категорійно-логічних інтерпретаціях .

Див. також

Метатеорія — теорія, що аналізує методи й властивості іншої теорії — так званої предметної або об'єктної теорії.
Метафізика — це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу). Згідно з Кантом, «Метафізика — це частина філософії, що визначає апріорні умови пізнання».
Металогіка — вивчення метатеорії логіки. На відміну від логіки металогіка досліджує властивості самих логічних систем. Виділяють синтаксис логічний і семантику в логіці. Область дослідження металогіки: формальні мови, формальні системи та їх інтерпретації.
Метафілософія.
Метаматематика

Література

Метаобчислення
Гастев Ю. Метаматематика // БСЭ.
Гильберт Д. Основания геометрии. — М.—Л.: ГИТТЛ, 1948 . — 491 с.
Энгелер Э. Метаматематика элементарной математики. — М.: Мир, 1987 . — 128 с.
Клини С. К. Введение в метаматематику / Пер. с англ. — М.: Иностранная литература, 1957 . — 526 с.

Посилання

http://pespmc1.vub.ac.be/TURCHIN.html (англ.)
«Феномен науки. Кибернетический подход к эволюции»