Кодо Савакі, яп. 沢木 興道, трансліт. Sawaki Kōdō (16 червня 1880 — † 21 грудня 1965) був майстром () японського дзен-буддизму. Вважається одним із найважливіших дзен-майстрів XX століття. Відомий своїм життя мандрівного вчителя та безкомпромісністю вчення.
Кодо Савакі 沢木 興道 | |
---|---|
яп. 澤木興道 | |
Портрет Кодо | |
Ім'я при народженні | Сайкіті Тада (Saikichi Tada) |
Народився | 16 червня 1880[1][2][…] Цу, Японія |
Помер | 21 грудня 1965 (85 років) Антайдзі, Шін'онсен |
Країна | Японія Японська імперія |
Місце проживання | Японія |
Діяльність | буддистський монах |
Відомий завдяки | завдяки стилю життя та пропаганді справжнього Дзен |
Alma mater | d |
Знання мов | японська |
Конфесія | Дзен-буддизм, традиція Сото-сю |
|
Біографія
Складне дитинство й юність (1880—1896)
Народившись у Цу-сі біля сінтоїстського під іменем Сайкіті Тада, Кодо походив із заможної сім'ї Сотаро й Сіґе Тада і був одним із 7 дітей, троє з яких померли у дитинстві. Мати померла, коли йому ще не було 5 років, батько помер, коли Сайкіті було вісім. Його всиновлює дядько, який також помирає через півроку, і Сайкіті переходить до одного з друзів дядька — Бунтікі Савакі. Бунтікі був професійним азартним гравцем, що вірив лише у «тютюн та секс» і на той момент співмешкав з проституткою.
Після закінчення середньої школи у 1892 році, з 13 років, Сайкіті доводиться працювати посильним у вітчима та чатовим у місцевих злодіїв, щоб прожити.
Одного дня він став свідком смерті чоловіка від інфаркту, який тільки-но купив собі проститутку — 18-річну дівчину. Цей випадок справляє на нього сильне враження і він вирішує, що не хоче мати подібне життя.
Він часто навідується до сусідньої порядної та освіченої сім'ї Сосіті Моріта. Також він часто відвідує сусідній храм сінсю, де настоятель йому радить звернутися до дзену, коли у Сайкіті з'являються думки стати монахом і таким чином позбутися впливу своєї сім'ї.
У віці 14 років Сайкіті відправляють на війну з Китаєм. Там Кодо зарекомендував себе гарним солдатом. Його було важко поранено у щелепу, і залишено помирати у купі трупів солдат як безнадійного, де він залишався, поки його не знайшли все ще живого через декілька днів. Він повертається до Японії для лікування, де зустрічає дядькове невдоволення тим, що він залишився живий, і, отже, сім'я не отримає грошей, що виплачувалися рідним за загиблих на війні.
Перші вчителі (1896—1900)
У віці 16 років (1896) він вирішує стати монахом у монастирі Ейхейдзі, одного з двох головних храмів школи Сото-сю. Спершу йому відмовляють, бо в монастирі не хотіли мати справу з дітьми-втікачами і спершу приймають за божевільного, оскільки він має проблеми з дикцією після поранення. Після двох діб очікування під стінами монастиря йому нарешті дозволяють жити в ньому, але на правах слуги, що, тим не менше, дозволяє йому час від часу практикувати дзадзен.
У 1897 році Кохо Савада, настоятель храму Дайдзі-дзі на острові Кюсю, рукопоклав Сайкіті під іменем Кодо (Kōdō).
У 1899 році він зустрічає того, хто стане його новим вчителем, Фуеока Рьон Осьо. Протягом року той вчить Кодо практиці у Кьото.
Японська армія (1900—1905)
У 1900 його рекрутують до японської армії, що готується до війни з Російською імперією.
У 1904 році вибухає Російсько-японська війна, і Кодо відправляють піхотинцем на китайський фронт. У ті часи пропагандистська машина імперіалістичної Японії працює відмінно, і Савакі її не уникає:
Всі кажуть про вірність Батьківщині. Питання куди ця вірність приведе нас. Я теж був повністю переконаний, коли йшов на фронт проти росіян, але після нашої поразки я зрозумів, що те, що ми зробили, робити було не варто. В будь-якому разі, найкраще — це не воювати. Оригінальний текст (англ.) Everyone is talking about loyalty to the fatherland. The question is simply where this loyalty will take us. I too was completely convinced when I went to war against the Russians, but after our defeat, I realized that we had done something that we shouldn’t have. In any case, it’s better not to make war in the first place. |
У 1905-му його знову відправляють до Китаю до кінця війни.
З 1905 по 1945
Після війни Савакі відновлює свою практику дзен і, починаючи з 1908 року, відвідує курси філософії Йокагара у храмі Хорюдзі, префектура Нара. Чотири роки поспіль він стає головним помічником у доджо Йосен-зі, а ще пізніше слідує за своїм вчителем Ока Сотан до храму Дайдзі-зі в префектурі Нара. Перебуваючи у храмі Дайдзі-зі, Савакі присвячує свій час дзадзену і вивченню .
У 1912-му залишає Хорюдзі, або стати танто (вчителем монахів) у храмі Йосендзі, місто Мацусака, префектура Міє. І через рук зустрічає , настоятеля храму , у якому 1916 року Савакі стає лектором (косі).
Пізніше, після смерті Сотан Ока у 1922 році, він остаточно полишає храм для того, аби навчати, подорожуючи країною, викладаючи та проводячи . Він називає цю активність «мандрівний монастир».
Починаючи з 1935-го і до 1940, Савакі працює профессором дзен-літератури у і майстром практики (годо) храму Созі-зі де він зустрічає і , який пізніше отримає від нього (сіхо). Також тут він зустрічає Ясуо Десімару, якому він порадить практикувати дзадзен, продовжуючи жити у суспільстві і розповсюджувати дзен на Заході. У 1940-му Савакі засновує центр Тенгьо Дзен-ен у храмі Дайтюдзі, де він керує ретритами протягом Другої світової війни.
Після Другої світової війни (1945—1963)
Після Другої світової війни Савакі не залишається у жодному храмі, чим здобуває певну славу, організовуючи і відкриті як мирянами, так і монахам лекції з дзазен. Завдячуючи неперервним освітнім подорожам, Савакі отримав прізвисько «Бездомний Кодо» (Yadonashi Kōdō).
У 1949 році Савакі бере на себе управління храмом Антайдзі, що був закинутим під час війни.
Останні роки (1963—1965)
У 1963 році Савакі захворів і залишається у храмі Антайдзі, аби повністю посвятити себе практиці.
У свої останні дні він проводить час, споглядаючи з вікна гору Такагаміне. Незадовго до смерті він сказав до монахині:
Подивися! Природа велична. Я розумію проблеми людей, однак я так і не зустрів когось достойного мого поклоніння чи мого захоплення. Але гора Такагаміне постійно дивиться на мене з висоти і повторює: «Кодо, Кодо». Оригінальний текст (фр.) Regarde! La nature est magnifique. Je comprends les problèmes des hommes. De toute ma vie, je n'ai jamais rencontré une personne à laquelle j'aurais pu me soumettre et que j'aurais pu admirer. Mais ce mont Takagamine me regarde toujours de haut en disant: "Kôdô, Kôdô." |
Кодо Савакі помер 21 грудня 1965 року у віці 85 років. Замість традиційної похоронної церемонії, призначив неперервний 49-денний .
Вчителі й учні
Вчителі
- (1897—1899)
- (1899—1900)
- (1912—1921)
Учні, які отримали формальну передачу
Хоча він мав численних учнів та послідовників, Кодо Савакі формально передав Дхарму (рукопоклав) лише п'ятьом з них:
Інші учні
Джерела
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120968363 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Swartz A. Open Library — 2007.
- Faceted Application of Subject Terminology
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Антологія японського буддизму (під редакцією Алдо Толліні), Турин, 2009, стор. 459 — Antologia del buddhismo giapponese (a cura di Aldo Tollini). Torino, Einaudi, 2009, pag. 459(італ.)
- Notice biographique sur Kôdô Sawaki [ 28 січня 2010 у Wayback Machine.] (фр.)
- Kodo Sawaki Roshi (1880—1965) [ 15 липня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Кодо Савакі, «Тобі» (англ.)
- , Скорочена біографія життя Кодо Савакі, з книги «Дхарма Бездомного Кодо» (рос.)
- Мухо Ньолкє, Савакі Кодо і Утіяма Косьо — два попередніх настоятеля Антайдзі [ 9 Жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Сайт храму Антайдзі [ 22 Грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodo Savaki yap 沢木 興道 translit Sawaki Kōdō 16 chervnya 1880 21 grudnya 1965 buv majstrom yaponskogo dzen buddizmu Vvazhayetsya odnim iz najvazhlivishih dzen majstriv XX stolittya Vidomij svoyim zhittya mandrivnogo vchitelya ta bezkompromisnistyu vchennya Kodo Savaki 沢木 興道yap 澤木興道Portret KodoIm ya pri narodzhenniSajkiti Tada Saikichi Tada Narodivsya16 chervnya 1880 1880 06 16 1 2 Cu YaponiyaPomer21 grudnya 1965 1965 12 21 85 rokiv Antajdzi Shin onsenKrayina Yaponiya Yaponska imperiyaMisce prozhivannyaYaponiyaDiyalnistbuddistskij monahVidomij zavdyakizavdyaki stilyu zhittya ta propagandi spravzhnogo DzenAlma materdZnannya movyaponskaKonfesiyaDzen buddizm tradiciya Soto syu Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSkladne ditinstvo j yunist 1880 1896 Narodivshis u Cu si bilya sintoyistskogo pid imenem Sajkiti Tada Kodo pohodiv iz zamozhnoyi sim yi Sotaro j Sige Tada i buv odnim iz 7 ditej troye z yakih pomerli u ditinstvi Mati pomerla koli jomu she ne bulo 5 rokiv batko pomer koli Sajkiti bulo visim Jogo vsinovlyuye dyadko yakij takozh pomiraye cherez pivroku i Sajkiti perehodit do odnogo z druziv dyadka Buntiki Savaki Buntiki buv profesijnim azartnim gravcem sho viriv lishe u tyutyun ta seks i na toj moment spivmeshkav z prostitutkoyu Pislya zakinchennya serednoyi shkoli u 1892 roci z 13 rokiv Sajkiti dovoditsya pracyuvati posilnim u vitchima ta chatovim u miscevih zlodiyiv shob prozhiti Odnogo dnya vin stav svidkom smerti cholovika vid infarktu yakij tilki no kupiv sobi prostitutku 18 richnu divchinu Cej vipadok spravlyaye na nogo silne vrazhennya i vin virishuye sho ne hoche mati podibne zhittya Vin chasto naviduyetsya do susidnoyi poryadnoyi ta osvichenoyi sim yi Sositi Morita Takozh vin chasto vidviduye susidnij hram sinsyu de nastoyatel jomu radit zvernutisya do dzenu koli u Sajkiti z yavlyayutsya dumki stati monahom i takim chinom pozbutisya vplivu svoyeyi sim yi U vici 14 rokiv Sajkiti vidpravlyayut na vijnu z Kitayem Tam Kodo zarekomenduvav sebe garnim soldatom Jogo bulo vazhko poraneno u shelepu i zalisheno pomirati u kupi trupiv soldat yak beznadijnogo de vin zalishavsya poki jogo ne znajshli vse she zhivogo cherez dekilka dniv Vin povertayetsya do Yaponiyi dlya likuvannya de zustrichaye dyadkove nevdovolennya tim sho vin zalishivsya zhivij i otzhe sim ya ne otrimaye groshej sho viplachuvalisya ridnim za zagiblih na vijni Pershi vchiteli 1896 1900 U vici 16 rokiv 1896 vin virishuye stati monahom u monastiri Ejhejdzi odnogo z dvoh golovnih hramiv shkoli Soto syu Spershu jomu vidmovlyayut bo v monastiri ne hotili mati spravu z ditmi vtikachami i spershu prijmayut za bozhevilnogo oskilki vin maye problemi z dikciyeyu pislya poranennya Pislya dvoh dib ochikuvannya pid stinami monastirya jomu nareshti dozvolyayut zhiti v nomu ale na pravah slugi sho tim ne menshe dozvolyaye jomu chas vid chasu praktikuvati dzadzen U 1897 roci Koho Savada nastoyatel hramu Dajdzi dzi na ostrovi Kyusyu rukopoklav Sajkiti pid imenem Kodo Kōdō U 1899 roci vin zustrichaye togo hto stane jogo novim vchitelem Fueoka Ron Oso Protyagom roku toj vchit Kodo praktici u Koto Yaponska armiya 1900 1905 U 1900 jogo rekrutuyut do yaponskoyi armiyi sho gotuyetsya do vijni z Rosijskoyu imperiyeyu U 1904 roci vibuhaye Rosijsko yaponska vijna i Kodo vidpravlyayut pihotincem na kitajskij front U ti chasi propagandistska mashina imperialistichnoyi Yaponiyi pracyuye vidminno i Savaki yiyi ne unikaye Vsi kazhut pro virnist Batkivshini Pitannya kudi cya virnist privede nas Ya tezh buv povnistyu perekonanij koli jshov na front proti rosiyan ale pislya nashoyi porazki ya zrozumiv sho te sho mi zrobili robiti bulo ne varto V bud yakomu razi najkrashe ce ne voyuvati Originalnij tekst angl Everyone is talking about loyalty to the fatherland The question is simply where this loyalty will take us I too was completely convinced when I went to war against the Russians but after our defeat I realized that we had done something that we shouldn t have In any case it s better not to make war in the first place U 1905 mu jogo znovu vidpravlyayut do Kitayu do kincya vijni Z 1905 po 1945 Pislya vijni Savaki vidnovlyuye svoyu praktiku dzen i pochinayuchi z 1908 roku vidviduye kursi filosofiyi Jokagara u hrami Horyudzi prefektura Nara Chotiri roki pospil vin staye golovnim pomichnikom u dodzho Josen zi a she piznishe sliduye za svoyim vchitelem Oka Sotan do hramu Dajdzi zi v prefekturi Nara Perebuvayuchi u hrami Dajdzi zi Savaki prisvyachuye svij chas dzadzenu i vivchennyu U 1912 mu zalishaye Horyudzi abo stati tanto vchitelem monahiv u hrami Josendzi misto Macusaka prefektura Miye I cherez ruk zustrichaye nastoyatelya hramu u yakomu 1916 roku Savaki staye lektorom kosi Piznishe pislya smerti Sotan Oka u 1922 roci vin ostatochno polishaye hram dlya togo abi navchati podorozhuyuchi krayinoyu vikladayuchi ta provodyachi Vin nazivaye cyu aktivnist mandrivnij monastir Pochinayuchi z 1935 go i do 1940 Savaki pracyuye professorom dzen literaturi u i majstrom praktiki godo hramu Sozi zi de vin zustrichaye i yakij piznishe otrimaye vid nogo siho Takozh tut vin zustrichaye Yasuo Desimaru yakomu vin poradit praktikuvati dzadzen prodovzhuyuchi zhiti u suspilstvi i rozpovsyudzhuvati dzen na Zahodi U 1940 mu Savaki zasnovuye centr Tengo Dzen en u hrami Dajtyudzi de vin keruye retritami protyagom Drugoyi svitovoyi vijni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1945 1963 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Savaki ne zalishayetsya u zhodnomu hrami chim zdobuvaye pevnu slavu organizovuyuchi i vidkriti yak miryanami tak i monaham lekciyi z dzazen Zavdyachuyuchi neperervnim osvitnim podorozham Savaki otrimav prizvisko Bezdomnij Kodo Yadonashi Kōdō U 1949 roci Savaki bere na sebe upravlinnya hramom Antajdzi sho buv zakinutim pid chas vijni Ostanni roki 1963 1965 U 1963 roci Savaki zahvoriv i zalishayetsya u hrami Antajdzi abi povnistyu posvyatiti sebe praktici U svoyi ostanni dni vin provodit chas spoglyadayuchi z vikna goru Takagamine Nezadovgo do smerti vin skazav do monahini Podivisya Priroda velichna Ya rozumiyu problemi lyudej odnak ya tak i ne zustriv kogos dostojnogo mogo pokloninnya chi mogo zahoplennya Ale gora Takagamine postijno divitsya na mene z visoti i povtoryuye Kodo Kodo Originalnij tekst fr Regarde La nature est magnifique Je comprends les problemes des hommes De toute ma vie je n ai jamais rencontre une personne a laquelle j aurais pu me soumettre et que j aurais pu admirer Mais ce mont Takagamine me regarde toujours de haut en disant Kodo Kodo Kodo Savaki pomer 21 grudnya 1965 roku u vici 85 rokiv Zamist tradicijnoyi pohoronnoyi ceremoniyi priznachiv neperervnij 49 dennij Vchiteli j uchniVchiteli 1897 1899 1899 1900 1912 1921 Uchni yaki otrimali formalnu peredachu Hocha vin mav chislennih uchniv ta poslidovnikiv Kodo Savaki formalno peredav Dharmu rukopoklav lishe p yatom z nih Inshi uchni Tajsen DesimaruDzherelaDeutsche Nationalbibliothek Record 120968363 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Antologiya yaponskogo buddizmu pid redakciyeyu Aldo Tollini Turin 2009 stor 459 Antologia del buddhismo giapponese a cura di Aldo Tollini Torino Einaudi 2009 pag 459 ital Notice biographique sur Kodo Sawaki 28 sichnya 2010 u Wayback Machine fr Kodo Sawaki Roshi 1880 1965 15 lipnya 2010 u Wayback Machine angl Kodo Savaki Tobi angl Skorochena biografiya zhittya Kodo Savaki z knigi Dharma Bezdomnogo Kodo ros Muho Nolkye Savaki Kodo i Utiyama Koso dva poperednih nastoyatelya Antajdzi 9 Zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl PosilannyaSajt hramu Antajdzi 22 Grudnya 2010 u Wayback Machine Portal Yaponiya