Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зінченко Яків Васильович (*7 жовтня 1892, Кетрисанівка — †після 1952) — військовий і громадський діяч, сотник 1-го кінного Гайдамацького партизанського куреня ім. Я. Кармелюка; сотник піхоти Армії УНР. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
| Зінченко Яків Васильович | ||
|---|---|---|
 Сотник | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 жовтня 1892 Кетрисанівка | |
| Смерть | після 1952 | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1918–1922 | |
| Приналежність |  УНР | |
| Вид ЗС |  Армія УНР | |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Народився в сім'ї Василя і Параски «із с. Медеріва Олександрійського повіту на Херсонщині».
1908 року вступив до Херсонської сільськогосподарської школи, але в 1913 залишив 5-й клас через сімейні обставини.
У «Короткому життєписі» зазначав:
![image]()
1914 року забраний до війська і призначений до 228 запасового куріня. В серпні 1915 року відправлений до 1-ї Одеської школи прапорщиків, яку скінчив у січні 1915 року. Підвищений у старшинську рангу і відправлений у резерв старшин, і через 2 місяці одержав призначення до 429 Ризького полку. В січні 1917 року призначений до кадру для формування 633 полку. В травні того ж року був обраний головою полкової української ради. В серпні обраний членом армійської української ради при 8 армії. В жовтні прибув з козаками 159 дивізії на формування 45 азовського українського полку. В кінці грудня 1917 року був командірован до куріня імені Івана Мазепи для боротьби з большевиками. В червні 1918 року повернувся до 45 Азовського полку. В листопаді 1918 року призначений до формір. куріня імені Янка Кармелюка. В квітні 1919 року вступив до Окремого залізничного загону (галицька частина). В жовтні 1919 року призначений до 1-го гарматного рекрутового полку. З грудня 1919 року по червень 1920 року працював в українських організаціях Херсонщини. В серпні 1920 року вступив до Кордонного корпусу. В його складі був інтернований і перебував у ріжних польських таборах до серпня 1923 року. В серпні 1923 року прибув до Чехії і був прийнятий на матуральні курси при Громадському комітеті в ЧСР. 16 липня 1924 року. ![image]()
Дружина — Валентина Степанівна (до шлюбу Кульчицька). Син народився 25 листопада 1922 в (перебував на утриманні Червоного Хреста).
Міський уряд Подєбрад 28 червня 1928 року дав Якову Зінченку довідку (на його вимогу), що він, український емігрант, мешкає умісті від 11 листопада 1924 і «весь цей час добре поводився».
Закінчив гідротехнічний відділ інженерного факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (1930).
Його прізвище є в списку абсольвентів (випускників) УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини.
Виїхав до Німеччини.
На початку 1952 мешкав у Мюнхені.
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Примітки
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
Джерела
- Вісті УТГІ. Орґан внутрішньої інформації професорів, абсольвентів і студентів УТТІ (Мюнхен). На правах рукопису. — 1952. — Ч. 1 (13). — Січень-лютий. — С. 41.
- Українська господарська академія в Ч. С.Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Реґенсбурґ — Мюнхен, 1932—1972 / Голов, ред. О. Козловський. — Нью-Йорк: видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1107. — Арк. 85, 92 -92 зв., 104, 106.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zinchenko Yakiv Vasilovich 7 zhovtnya 1892 Ketrisanivka pislya 1952 vijskovij i gromadskij diyach sotnik 1 go kinnogo Gajdamackogo partizanskogo kurenya im Ya Karmelyuka sotnik pihoti Armiyi UNR Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri Zinchenko Yakiv Vasilovich SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya7 zhovtnya 1892 1892 10 07 KetrisanivkaSmertpislya 1952NacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1922Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zinchenko ZhittyepisNarodivsya v sim yi Vasilya i Paraski iz s Mederiva Oleksandrijskogo povitu na Hersonshini 1908 roku vstupiv do Hersonskoyi silskogospodarskoyi shkoli ale v 1913 zalishiv 5 j klas cherez simejni obstavini U Korotkomu zhittyepisi zaznachav 1914 roku zabranij do vijska i priznachenij do 228 zapasovogo kurinya V serpni 1915 roku vidpravlenij do 1 yi Odeskoyi shkoli praporshikiv yaku skinchiv u sichni 1915 roku Pidvishenij u starshinsku rangu i vidpravlenij u rezerv starshin i cherez 2 misyaci oderzhav priznachennya do 429 Rizkogo polku V sichni 1917 roku priznachenij do kadru dlya formuvannya 633 polku V travni togo zh roku buv obranij golovoyu polkovoyi ukrayinskoyi radi V serpni obranij chlenom armijskoyi ukrayinskoyi radi pri 8 armiyi V zhovtni pribuv z kozakami 159 diviziyi na formuvannya 45 azovskogo ukrayinskogo polku V kinci grudnya 1917 roku buv komandirovan do kurinya imeni Ivana Mazepi dlya borotbi z bolshevikami V chervni 1918 roku povernuvsya do 45 Azovskogo polku V listopadi 1918 roku priznachenij do formir kurinya imeni Yanka Karmelyuka V kvitni 1919 roku vstupiv do Okremogo zaliznichnogo zagonu galicka chastina V zhovtni 1919 roku priznachenij do 1 go garmatnogo rekrutovogo polku Z grudnya 1919 roku po cherven 1920 roku pracyuvav v ukrayinskih organizaciyah Hersonshini V serpni 1920 roku vstupiv do Kordonnogo korpusu V jogo skladi buv internovanij i perebuvav u rizhnih polskih taborah do serpnya 1923 roku V serpni 1923 roku pribuv do Chehiyi i buv prijnyatij na maturalni kursi pri Gromadskomu komiteti v ChSR 16 lipnya 1924 roku Druzhina Valentina Stepanivna do shlyubu Kulchicka Sin narodivsya 25 listopada 1922 v perebuvav na utrimanni Chervonogo Hresta Miskij uryad Podyebrad 28 chervnya 1928 roku dav Yakovu Zinchenku dovidku na jogo vimogu sho vin ukrayinskij emigrant meshkaye umisti vid 11 listopada 1924 i ves cej chas dobre povodivsya Zakinchiv gidrotehnichnij viddil inzhenernogo fakultetu Ukrayinskoyi Gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah 1930 Jogo prizvishe ye v spisku absolventiv vipusknikiv UGA yaki pracyuvali v kulturno prosvitnomu ekonomichnomu i gromadsko politichnomu zhitti na zemlyah Karpatskoyi Ukrayini ta Pryashivshini Viyihav do Nimechchini Na pochatku 1952 meshkav u Myunheni Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri Primitki Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Dzherela Visti UTGI Organ vnutrishnoyi informaciyi profesoriv absolventiv i studentiv UTTI Myunhen Na pravah rukopisu 1952 Ch 1 13 Sichen lyutij S 41 Ukrayinska gospodarska akademiya v Ch S R Podyebradi 1922 1935 i Ukrayinskij tehnichno gospodarskij institut Podyebradi Regensburg Myunhen 1932 1972 Golov red O Kozlovskij Nyu Jork vidannya absolventiv Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi i Ukrayinskogo tehnichno gospodarskogo institutu 1972 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 1107 Ark 85 92 92 zv 104 106