Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія євреїв Кременця нині Тернопільська область хронологічний розвиток соціально економічного культурно релігійного т

Історія євреїв Кременця

Історія євреїв Кременця

Історія євреїв Кременця (нині – Тернопільська область) – хронологічний розвиток соціально-економічного, культурно-релігійного та інших аспектів життя єврейської громади у Кременці. Історія євреїв Кременця сягає XIV століття.

Період Великого князівства Литовського

Єврейська громада Кременця є однією із найстаріших на Західному Поділлі. У 1431 р. Кременець одержав Магдебурзьке право. Приблизно у цей час у місті поселяються євреї. Євреї Кременця вперше згадуються у грамоті великого князя литовського Свидригайла у 1438 р. У 1495 р. великий князь литовський Олександр розпорядився вигнати євреїв із країни, тож євреям Кременця довелося залишити місто. Але вже за кілька років князь дозволив їм повертатися до Великого князівства Литовського. У 1552 р. у місті проживало 240 євреїв, які володіли 48 будинками. У 1578 р. їхня чисельність зросла до п’ятисот, а у 1629 р. до 854, що становило 15% від загальної кількості жителів міста. У 1563 р. євреї Кременця вже мали синагогу та лікарню.

Період Речі Посполитої (друга половина XVI–XVIII ст.)

Після підписання Люблінської унії у 1569 р. Кременець відійшов до польської частини держави. Його єврейська община була однією з найзаможніших і найвпливовіших у Волинському воєводстві. Вона увійшла до Вааду чотирьох земель. У XVII ст. Кременець був одним із центрів єврейського освітнього життя регіону . У місті жили такі авторитетні особистості, як рабин Авраам Хаззан, автор «Хіббурей лекет» («Вибраних творів»), галахіст рабин Мордехай Яффе та рабин Шимшон бен Бецалель, брат празького рабина Ієгуди Льов бен Бецалеля. Статус одного з центрів єврейського освітнього життя Кременець зберіг і в наступних століттях. З цього міста походив вчений та філолог Ісак Бер Левінзон (1788–1860), який займався відродженням гебрайської мови. Зокрема, він взявся за завдання відтворити словник та синтаксис гебрайської мови для сучасного вжитку . Також він писав поширювані у рукописах сатиричні твори, у яких висміював побут єврейської громади . «Золота доба» для євреїв Кременця завершилася у середині XVII ст. Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького загинуло багато євреїв міста. Щоб якимось чином витягти громаду з майнового зубожіння, польський король Ян ІІ Казимир видав у 1650 р. привілей для євреїв Кременця. У 1765 р. у місті проживало 649 євреїв. У XVIII ст. серед євреїв Кременця поширюється хасидизм.

У складі Російської імперії (1793–1917 рр.)

Наприкінці XVIII ст. євреї становили 13,3% від загальної кількості жителів Волинської губернії, до якої увійшов Кременець . У XIX ст. Кременець був однією з важливих ланок у незаконних перевезеннях товарів, яке організовували подільські та волинські євреї на пограниччі Австрійської та Російської імперій . Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 р., у місті налічувалося 6539 євреїв, що становило 37% від загальної кількості його населення.

Період 1917–1941 рр.

Після падіння Російської імперії, в умовах воєнного протистояння та стрімких змін влади, євреї Кременця ставали жертвами погромів. В період ІІ Речі Посполитої, у складі якої міжвоєнний Кременець був повітовим містом Тернопільського воєводства, активізувалося громадське життя єврейської спільноти міста. Протягом 1933–1939 рр. у Кременці виходила щотижнева їдишемовна газета «Кременіцер лебн». Згідно з переписом 1931 р. на території Тернопільського воєводства мешкало 110 768 євреїв . У Кременецькому повіті жило 18 751 , а в самому Кременці 7256 євреїв . Влітку 1941 р. у місті проживало 8500 євреїв.

Голокост у Кременці

З початком німецько-радянської війни місто швидко опинилося в руках нацистів. Відступаючи з нього, працівники НКВС вбили всіх політичних в’язнів у місцевій тюрмі. Скориставшись цим, німецькі окупанти інспірували єврейський погром руками місцевого населення, внаслідок якого загинуло 130 євреїв .

У другій половині липня 1941 р. німецька поліція безпеки у Кременці знищила представників єврейської інтелігенції та колишніх радянських держслужбовців-євреїв. Кількість убитих склала 300 осіб . Загалом у місті протягом липня 1941 р. було вбито 900 євреїв . 1 серпня 1941 р. з шести північних районів Тернопільської області було створено ґебіт «Кременець», який у свою чергу входив до складу генерального округу «Волинь–Поділля» Райхскомісаріату Україна. 1 березня 1942 р. у місті було створено гетто, яке невдовзі оточили дерев’яним парканом . Станом на березень–квітень 1942 р. там перебувало близько 8 тис. євреїв. Восени 1942 р., після масових вбивств, німці зустрілися з організованим єврейським опором у гетто . 9 вересня 1942 р. там відбулося повстання . У 1942 р. було спалено головну синагогу міста . 18 серпня 1942 р. гетто було ліквідовано, а його мешканців – розстріляно . Вбивство людей проводилося у декілька етапів. Так, наприклад, 20 серпня 1942 р., було розстріляно 1210 осіб (848 жінок і дітей, 362 чоловіки).

Від 1944 р. до сьогодення

У роки Другої світової війни майже все єврейське населення Кременця було знищене нацистами. Вдалося врятуватися лише невеликій кількості людей, яких або переховували місцеві українці чи поляки, або ж мобілізували до радянської армії ще у 1941 р. Після війни ці євреї не повернулися до міста. Тому, згідно з переписом населення 2001 р., у Кременці євреїв не було. Однак, єврейська культурна спадщина і надалі існує в місті. Зокрема, збереглось єврейське кладовище, історія якого налічує вже п’ятсот років. Воно складається з 3335 надгробків та є одним із найдавніших та найбільш збережених єврейських кладовищ у Центрально-Східній Європі.

Відомі єврейські громадсько-політичні та культурні діячі, народжені у Кременці

  • Моріс Селіг Караш (англ. Morris Selig Kharasch; 24 серпня 1895 – 9 жовтня 1957) – американський хімік-органік .
  • Йосеф Авідар (1906–1997) – ізраїльський військовий та політичний діяч. На початку 50-х рр. XX ст. він брав активну участь у розбудові та зміцненні збройних сил Ізраїлю, пізніше був послом Ізраїлю в Радянському Союзі (1955–1958) та Аргентині (1960–1968) .
  • Марк Кац (англ. Mark Kac; 3 серпня 1914 – 26 жовтня 1984) – польський та американський математик. Випускник Кременецької гімназії. Був одним із творців львівської математичної школи . Батьки Марка Каца – Бенедикт та Ханна Кац разом із молодшим братом Гершом Кацом загинули у кременецькому гетто.
  • Ісаак Штерн (англ. Isaac Stern; 21 липня 1920 – 22 вересня 2001) – американський скрипаль.
  • Моше Каган (1922 р. н.) – відомий ізраїльський художник. Його картини були частиною експозицій у країнах Південної Америки, США, Канаді, на Кіпрі та у Швейцарії.

Див. також

Примітки

  1. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe / ed. in chief G. D. Hundert. – New Haven, CT: Yale University Press, 2008. – Vol. 1. – P. 908.
  2. Дейвіс Н. Боже ігрище: Історія Польщі. – Київ: Основи, 2008. – С. 633.
  3. Феллер М. Єврейська література // Нариси з історії та культури євреїв України / за ред. Л. Фінберга та В. Любченка. – Київ: Дух і літера, 2005. – С. 366.
  4. Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці: тисячоліття співіснування. – Ужгород: Видавництво Валерія Падяка, 2016. – С. 10.
  5. Petrovsky-Shtern Y. The Golden Age of Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe. – Princeton; Oxford: Princeton University Press, 2014. – Р. 75, 79, 85.
  6. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939–1944). – Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; Лира, 2017. – С. 247.
  7. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии. – С. 247.
  8. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии. – С. 262.
  9. Снайдер Т. Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним. – Київ: Грані-Т, 2011. – С. 207. Див також: він же. Життя і смерть західноволинських євреїв, 1921–1945 рр. // Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення / за ред. Р. Брандона та В. Лауер. – Київ: Дух і літера, 2015. – С. 133; Bilinsky Y. Methodological Problems and Philosophical Issues in the Study of Jewish-Ukrainian Relations during the Second World War // Ukrainian-Jewish Relations in Historical Perspective / ed. by P. J. Potichnyj and H. Aster. – Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1990. – P. 376.
  10. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии. – С. 257.
  11. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. – Vol. 1. – P. 594.
  12. Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення / За ред. Р. Брандона та В. Лауер. – Київ: Дух і Літера, 2015. – С. 79.
  13. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. – Vol. 1. – P. 68.
  14. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. – Vol. 1. – P. 740.
  15. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии. – С. 262. Див. також: Снайдер Т. Життя і смерть західноволинських євреїв. – С. 141.
  16. Див.: Westheimer F. H. Morris Selig Kharasch, 1895–1957: A Biographical Memoir. – Washington: National Academy of Sciences, 1960.
  17. Ханас В. Авідар Йосеф // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль: Збруч, 2004. – Т. 1. – С. 20.
  18. Див.: Duda R. Lwowska szkoła matematyczna. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2010. Див. також: Urbanek M. Genialni: Lwowska szkoła matematyczna. Warszawa: Iskry, 2014.

Література

  • Дейвіс Н. Боже ігрище: Історія Польщі. – Київ: Основи, 2008.
  • Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939–1944). – Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; Лира, 2017.
  • Магочій П.-Р., Петровський-Штерн Й. Євреї та українці: тисячоліття співіснування. – Ужгород: Видавництво Валерія Падяка, 2016.
  • Снайдер Т. Життя і смерть західноволинських євреїв, 1921–1945 рр. // Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення / за ред. Р. Брандона та В. Лауер. – Київ: Дух і літера, 2015. – С. 113–162.
  • Снайдер Т. Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним. – Київ: Грані-Т, 2011.
  • Petrovsky-Shtern Y. The Golden Age of Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe. – Princeton; Oxford: Princeton University Press, 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Istoriya yevreyiv Kremencya nini Ternopilska oblast hronologichnij rozvitok socialno ekonomichnogo kulturno religijnogo ta inshih aspektiv zhittya yevrejskoyi gromadi u Kremenci Istoriya yevreyiv Kremencya syagaye XIV stolittya Period Velikogo knyazivstva LitovskogoYevrejska gromada Kremencya ye odniyeyu iz najstarishih na Zahidnomu Podilli U 1431 r Kremenec oderzhav Magdeburzke pravo Priblizno u cej chas u misti poselyayutsya yevreyi Yevreyi Kremencya vpershe zgaduyutsya u gramoti velikogo knyazya litovskogo Svidrigajla u 1438 r U 1495 r velikij knyaz litovskij Oleksandr rozporyadivsya vignati yevreyiv iz krayini tozh yevreyam Kremencya dovelosya zalishiti misto Ale vzhe za kilka rokiv knyaz dozvoliv yim povertatisya do Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1552 r u misti prozhivalo 240 yevreyiv yaki volodili 48 budinkami U 1578 r yihnya chiselnist zrosla do p yatisot a u 1629 r do 854 sho stanovilo 15 vid zagalnoyi kilkosti zhiteliv mista U 1563 r yevreyi Kremencya vzhe mali sinagogu ta likarnyu Period Rechi Pospolitoyi druga polovina XVI XVIII st Pislya pidpisannya Lyublinskoyi uniyi u 1569 r Kremenec vidijshov do polskoyi chastini derzhavi Jogo yevrejska obshina bula odniyeyu z najzamozhnishih i najvplivovishih u Volinskomu voyevodstvi Vona uvijshla do Vaadu chotiroh zemel U XVII st Kremenec buv odnim iz centriv yevrejskogo osvitnogo zhittya regionu U misti zhili taki avtoritetni osobistosti yak rabin Avraam Hazzan avtor Hibburej leket Vibranih tvoriv galahist rabin Mordehaj Yaffe ta rabin Shimshon ben Becalel brat prazkogo rabina Iyegudi Lov ben Becalelya Status odnogo z centriv yevrejskogo osvitnogo zhittya Kremenec zberig i v nastupnih stolittyah Z cogo mista pohodiv vchenij ta filolog Isak Ber Levinzon 1788 1860 yakij zajmavsya vidrodzhennyam gebrajskoyi movi Zokrema vin vzyavsya za zavdannya vidtvoriti slovnik ta sintaksis gebrajskoyi movi dlya suchasnogo vzhitku Takozh vin pisav poshiryuvani u rukopisah satirichni tvori u yakih vismiyuvav pobut yevrejskoyi gromadi Zolota doba dlya yevreyiv Kremencya zavershilasya u seredini XVII st Pid chas vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo zaginulo bagato yevreyiv mista Shob yakimos chinom vityagti gromadu z majnovogo zubozhinnya polskij korol Yan II Kazimir vidav u 1650 r privilej dlya yevreyiv Kremencya U 1765 r u misti prozhivalo 649 yevreyiv U XVIII st sered yevreyiv Kremencya poshiryuyetsya hasidizm U skladi Rosijskoyi imperiyi 1793 1917 rr Naprikinci XVIII st yevreyi stanovili 13 3 vid zagalnoyi kilkosti zhiteliv Volinskoyi guberniyi do yakoyi uvijshov Kremenec U XIX st Kremenec buv odniyeyu z vazhlivih lanok u nezakonnih perevezennyah tovariv yake organizovuvali podilski ta volinski yevreyi na pogranichchi Avstrijskoyi ta Rosijskoyi imperij Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 r u misti nalichuvalosya 6539 yevreyiv sho stanovilo 37 vid zagalnoyi kilkosti jogo naselennya Period 1917 1941 rr Pislya padinnya Rosijskoyi imperiyi v umovah voyennogo protistoyannya ta strimkih zmin vladi yevreyi Kremencya stavali zhertvami pogromiv V period II Rechi Pospolitoyi u skladi yakoyi mizhvoyennij Kremenec buv povitovim mistom Ternopilskogo voyevodstva aktivizuvalosya gromadske zhittya yevrejskoyi spilnoti mista Protyagom 1933 1939 rr u Kremenci vihodila shotizhneva yidishemovna gazeta Kremenicer lebn Zgidno z perepisom 1931 r na teritoriyi Ternopilskogo voyevodstva meshkalo 110 768 yevreyiv U Kremeneckomu poviti zhilo 18 751 a v samomu Kremenci 7256 yevreyiv Vlitku 1941 r u misti prozhivalo 8500 yevreyiv Golokost u KremenciZ pochatkom nimecko radyanskoyi vijni misto shvidko opinilosya v rukah nacistiv Vidstupayuchi z nogo pracivniki NKVS vbili vsih politichnih v yazniv u miscevij tyurmi Skoristavshis cim nimecki okupanti inspiruvali yevrejskij pogrom rukami miscevogo naselennya vnaslidok yakogo zaginulo 130 yevreyiv U drugij polovini lipnya 1941 r nimecka policiya bezpeki u Kremenci znishila predstavnikiv yevrejskoyi inteligenciyi ta kolishnih radyanskih derzhsluzhbovciv yevreyiv Kilkist ubitih sklala 300 osib Zagalom u misti protyagom lipnya 1941 r bulo vbito 900 yevreyiv 1 serpnya 1941 r z shesti pivnichnih rajoniv Ternopilskoyi oblasti bulo stvoreno gebit Kremenec yakij u svoyu chergu vhodiv do skladu generalnogo okrugu Volin Podillya Rajhskomisariatu Ukrayina 1 bereznya 1942 r u misti bulo stvoreno getto yake nevdovzi otochili derev yanim parkanom Stanom na berezen kviten 1942 r tam perebuvalo blizko 8 tis yevreyiv Voseni 1942 r pislya masovih vbivstv nimci zustrilisya z organizovanim yevrejskim oporom u getto 9 veresnya 1942 r tam vidbulosya povstannya U 1942 r bulo spaleno golovnu sinagogu mista 18 serpnya 1942 r getto bulo likvidovano a jogo meshkanciv rozstrilyano Vbivstvo lyudej provodilosya u dekilka etapiv Tak napriklad 20 serpnya 1942 r bulo rozstrilyano 1210 osib 848 zhinok i ditej 362 choloviki Vid 1944 r do sogodennyaU roki Drugoyi svitovoyi vijni majzhe vse yevrejske naselennya Kremencya bulo znishene nacistami Vdalosya vryatuvatisya lishe nevelikij kilkosti lyudej yakih abo perehovuvali miscevi ukrayinci chi polyaki abo zh mobilizuvali do radyanskoyi armiyi she u 1941 r Pislya vijni ci yevreyi ne povernulisya do mista Tomu zgidno z perepisom naselennya 2001 r u Kremenci yevreyiv ne bulo Odnak yevrejska kulturna spadshina i nadali isnuye v misti Zokrema zbereglos yevrejske kladovishe istoriya yakogo nalichuye vzhe p yatsot rokiv Vono skladayetsya z 3335 nadgrobkiv ta ye odnim iz najdavnishih ta najbilsh zberezhenih yevrejskih kladovish u Centralno Shidnij Yevropi Vidomi yevrejski gromadsko politichni ta kulturni diyachi narodzheni u KremenciMoris Selig Karash angl Morris Selig Kharasch 24 serpnya 1895 9 zhovtnya 1957 amerikanskij himik organik Josef Avidar 1906 1997 izrayilskij vijskovij ta politichnij diyach Na pochatku 50 h rr XX st vin brav aktivnu uchast u rozbudovi ta zmicnenni zbrojnih sil Izrayilyu piznishe buv poslom Izrayilyu v Radyanskomu Soyuzi 1955 1958 ta Argentini 1960 1968 Mark Kac angl Mark Kac 3 serpnya 1914 26 zhovtnya 1984 polskij ta amerikanskij matematik Vipusknik Kremeneckoyi gimnaziyi Buv odnim iz tvorciv lvivskoyi matematichnoyi shkoli Batki Marka Kaca Benedikt ta Hanna Kac razom iz molodshim bratom Gershom Kacom zaginuli u kremeneckomu getto Isaak Shtern angl Isaac Stern 21 lipnya 1920 22 veresnya 2001 amerikanskij skripal Moshe Kagan 1922 r n vidomij izrayilskij hudozhnik Jogo kartini buli chastinoyu ekspozicij u krayinah Pivdennoyi Ameriki SShA Kanadi na Kipri ta u Shvejcariyi Div takozhIstoriya yevreyiv Vinnici Istoriya yevreyiv Kiyeva Istoriya yevreyiv Harkova Istoriya yevreyiv ChernigovaPrimitkiThe YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe ed in chief G D Hundert New Haven CT Yale University Press 2008 Vol 1 P 908 Dejvis N Bozhe igrishe Istoriya Polshi Kiyiv Osnovi 2008 S 633 Feller M Yevrejska literatura Narisi z istoriyi ta kulturi yevreyiv Ukrayini za red L Finberga ta V Lyubchenka Kiyiv Duh i litera 2005 S 366 Magochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci tisyacholittya spivisnuvannya Uzhgorod Vidavnictvo Valeriya Padyaka 2016 S 10 Petrovsky Shtern Y The Golden Age of Shtetl A New History of Jewish Life in East Europe Princeton Oxford Princeton University Press 2014 R 75 79 85 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma Lira 2017 S 247 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii S 247 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii S 262 Snajder T Krivavi zemli Yevropa pomizh Gitlerom ta Stalinim Kiyiv Grani T 2011 S 207 Div takozh vin zhe Zhittya i smert zahidnovolinskih yevreyiv 1921 1945 rr Shoa v Ukrayini istoriya svidchennya uvichnennya za red R Brandona ta V Lauer Kiyiv Duh i litera 2015 S 133 Bilinsky Y Methodological Problems and Philosophical Issues in the Study of Jewish Ukrainian Relations during the Second World War Ukrainian Jewish Relations in Historical Perspective ed by P J Potichnyj and H Aster Edmonton Canadian Institute of Ukrainian Studies 1990 P 376 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii S 257 The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe Vol 1 P 594 Shoa v Ukrayini istoriya svidchennya uvichnennya Za red R Brandona ta V Lauer Kiyiv Duh i Litera 2015 S 79 The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe Vol 1 P 68 The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe Vol 1 P 740 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii S 262 Div takozh Snajder T Zhittya i smert zahidnovolinskih yevreyiv S 141 Div Westheimer F H Morris Selig Kharasch 1895 1957 A Biographical Memoir Washington National Academy of Sciences 1960 Hanas V Avidar Josef Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Zbruch 2004 T 1 S 20 Div Duda R Lwowska szkola matematyczna Wroclaw Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego 2010 Div takozh Urbanek M Genialni Lwowska szkola matematyczna Warszawa Iskry 2014 LiteraturaDejvis N Bozhe igrishe Istoriya Polshi Kiyiv Osnovi 2008 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma Lira 2017 Magochij P R Petrovskij Shtern J Yevreyi ta ukrayinci tisyacholittya spivisnuvannya Uzhgorod Vidavnictvo Valeriya Padyaka 2016 Snajder T Zhittya i smert zahidnovolinskih yevreyiv 1921 1945 rr Shoa v Ukrayini istoriya svidchennya uvichnennya za red R Brandona ta V Lauer Kiyiv Duh i litera 2015 S 113 162 Snajder T Krivavi zemli Yevropa pomizh Gitlerom ta Stalinim Kiyiv Grani T 2011 Petrovsky Shtern Y The Golden Age of Shtetl A New History of Jewish Life in East Europe Princeton Oxford Princeton University Press 2014

Дата публікації:
Топ